В обласній державній адміністрації відбулася презентація нового проєкту «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Його розробив Центр охорони та досліджень пам’яток археології облради. Мова йде про онлайн-платформу з інтерактивною картою пам’яток археології та історико-культурної спадщини регіону, що діятиме на основі сайту центру, повідомили в ОДА.
– Ідея проєкту виникла ще 10 років тому. Спочатку розробили сайт. Потім почали писати грантовий проєкт, щоб реалізувати нашу ініціативу. Але це так званий археологічний кадастр, який нецікавий широкому загалу. Тож вирішили збагати його туристичним аспектом, адже об’єктів археологічної спадщини, які заслуговують на увагу як своєю історією, так і зовнішнім виглядом, досить багато. Це не лише Більське городище. На мапу нанесуть близько 200 об’єктів. Коли почали показувати, презентувати окремі речі, то люди дивувалися, що живуть все життя на якійсь території й не знають, що там є таке, – розповів директор комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» В’ячеслав Шерстюк.
Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.
Запустити інтерактивну мапу археологічного кадастру планують у жовтні цього року. Впроваджуватимуть його за фінансової підтримки Українського культурного фонду та благодійної організації Zagoriy Foundation. Частково профінансує реалізацію проєкту сам центр.
Альона Зимня