У березні виповнилося 160 років від дня народження українського академіка, науковця, філософа, природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології Володимира Вернадського.
До цієї визначної події в Україні почали готуватися ще з 2021-го. На запит Національного антарктичного наукового центру для Української антарктичної станції «Академік Вернадський», що на острові Галіндез, було створено арт-інсталяцію «Дім. Спогади».
На території цієї станції розташований старий паливний бак, який давно не експлуатують за призначенням. Ця споруда – чи не перше, що бачать чотири тисячі туристів, які щорічно відвідують станцію «Академік
Вернадський». Вона потрапляє на більшість фото, які залишаються на згадку про подорож Антарктидою.
– Завданням нашої команди було переосмислити вигляд і функції, перетворити його на привабливий обʼєкт, який органічно впишеться в антарктичні пейзажі. Для наших полярників станція «Академік Вернадський» – це дім вдалині від дому. З огляду на це було запропоновано створити інсталяцію, натхненну типовим українським будинком – таким, що асоціюється з теплом, затишком і канікулами в бабусі. Для наших
дослідників – це живий спогад про найрідніше. Для гостей станції – натхнення запланувати візит до самої України, – пояснили ідею митці-проєктувальники.
За дизайн арт-інсталяції відповідала команда Вalbek bureau, а за виробництво – дослідно-конструкторське бюро «Майстерня чудес». Співзасновник Вalbek bureau Слава Балбек із керівником «Майстерні чудес» Дмитром Зінов’євим за два місяці створили конструкцію й відправили її в розібраному вигляді до Антарктиди з Одеси криголамом «Ноосфера». А на березень 2022-го вже мали квитки до Патагонії, звідки планували дістатися станції, щоб допомогти зібрати конструкцію.
Чоловіки мріяли «зганяти» в Антарктиду, забити в кригу кілька пілонів, зварити каркас, зібрати інсталяцію та підняти над нею український прапор як символ єдності, стійкості та пам’яті. Утім, контейнери з інсталяцією прибули до Антарктиди, а самі майстри через повномасштабне вторгнення ворога в Україну – ні.
Лише в січні 2023 року Слава з Дмитром змогли вирушити до станції на запрошення Національного антарктичного наукового центру. Дорога з Києва до острова Галіндез (відстань 15 000 км) зайняла понад
тиждень, а на встановлення інсталяції пішло ще два.
Прибувши на місце, чоловіки відшукали елементи конструкції, які минулої весни доставили на криголамі, і під суворим наглядом пінгвінів розпочали монтаж.
У результаті вийшов збірний образ українського дому як символ спогадів мандрівників.
На стінах бака розміщено міні експозицію – борди із символічними предметами на кшталт гілки смереки та фрагменти вишиванки, залитими епоксидною смолою.
– І тут здивування! Ми дізнаємося, що серед кристалізованих елементів арт-інсталяції є глиняне панно нашої колеги, художниці-керамістки Зінаїди Близнюк! Неймовірно… Її панно представляє Опішне на іншому куточку світу! – поділилася представниця інформаційної служби Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Світлана Пругло.
– Мій добре знайомий художник-кераміст В’ячеслав Пасинок надіслав фото з запитанням, чи моє це панно. Я спокійно подивилася й відповіла, що моє. Потім запитала, де він його побачив. Відповідь мене просто вразила! Він сказав, що в Антарктиді! Уявляєте?! Так далеко! Питання, як воно туди потрапило, постійно крутилося в моїй голові. В’ячеслав дав мені координати Інстаграм-сторінки відомого в Україні діяча мистецтв Слави Балбека, і там я побачила все про цей арт-проєкт. Я досі під враженням, адже моє панно
стало складовою крутої арт-інсталяції в самій Антарктиді, про яку я неодноразово чула. Саме це панно – це початок мого декорування, яке я використовую вже кілька років. Це були мої перші спроби і саме вочевидь, одні з вдалих моїх орнаментів. Пам’ятаю, що їхній наклад був обмеженим, здається, десять штук. Я багато робила панно, але це було і є для мене особливим – бур’янець, який розквітнув, перетворившись на чудову квітку. Воно мені так припало до душі, що одне з цього накладу я залишила в себе на робочому столі. Воно мене надихає, – розповіла про свої враження авторка панно, відома українська художниця-керамістка Зінаїда Близнюк.
Як з’ясувалося, це панно було спеціально придбане в онлайн-крамниці музею-заповідника, щоб показати
світу красу нашої національної кераміки.
Так склалося, що повномасштабна війна внесла свої корективи й у мистецтво. За рік від початку роботи над проєктом інсталяція набула нового сенсу. Для мільйонів людей, які були змушені залишили рідні міста й села через московитську агресію, повернення додому стало головною мрією та стимулом не опускати руки навіть у темні часи.
– Ми віримо, що війна завершиться нашою перемогою й українці творитимуть нові спогади з тепла своїх домівок. А наш будиночок посеред Антарктиди й далі слугуватиме листівкою для туристів і працівників
станції, – доповнюють концепцію автори інсталяції.
На сьогодні зведення арт-інсталяції «Дім. Спогади» вже завершено. Утомлені, але щасливі митці повернулися додому. Сповнені надій на нашу швидку перемогу, вони організовують збори для потреб ЗСУ. Нещодавно проводили черговий на потреби полярників, які вступили до лав ЗСУ. На ньому розігрували прапор, підписаний учасниками 27-ї наукової експедиції.
– Арт-інсталяція «Дім. Спогади» – постійна, якщо справжні боси станції, пінгвіни, не вирішать інакше. Ми розробили дизайн із урахуванням природних умов локації та сподіваємось, вона тішитиме полярників і
туристів ще багато років, – зазначили автори.
Нагадуємо, «
