Авто екстреної медичної допомоги дезінфікуватимуть озоном

Офіційний дилер одного з виробників автомобілів запропонував проводити озонацію машин екстреної медичної допомоги, які виїжджають на виклики до пацієнтів.

Як пояснили в комунальному підприємстві «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», озонація – це перспективний метод знезараження з використанням сильного окислювача – газу озону. Він має високу проникну здатність та бактерицидну дію, знищує мікроорганізми у 300-3000 разів швидше, ніж інші дезінфектанти. Газ стерилізує поверхню і водночас швидко перетворюється на кисень. Доведено, що озонування результативніше за кварцове чи ультрафіолетове опромінення.

Прилад виробляє озон із атмосферного повітря. Він простий у використанні, гарантує результат без жодної шкоди для людини. Його розміщують у салоні, зачиняють вікна та двері й швидко та якісно здійснюють обробку.

Графік, згідно з яким автомобілі ЕМД будуть проходити озонацію в автосалоні офіційного дилера, наразі перебуває в розробці.

За матеріалами пресцентру Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

Залишайтесь удома заради Бога, або Церкви проситимуть зачинити для відвідувань на Великдень

Незважаючи на численні заклики представників влади та медичних працівників дотримуватися вимог карантину, залишатися вдома на вихідні, серед іншого на Вербну неділю, не ходити до храмів, щоби за традицією відстояти святкову службу та освятити гілля, чимало полтавців прийшли до церков.

– Ми ще не знаємо, чим це для нас обернеться, – зазначив на сьогоднішньому брифінгу для представників засобів масової інформації голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. – Наразі вживатимемо всіх заходів, щоб такого не було на Великдень.

По-перше, за словами очільника Полтавщини, планується посилити патрулі Національної поліції. Вони слідкуватимуть, щоб люди дотримувалися всіх вимог карантину. Порушники притягатимуться до адміністративної відповідальності.

Упродовж Вербної неділі правоохоронці склали 11 адмінпротоколів через недотримання правил карантину. Усі – у Кременчуку, де нині найбільша кількість лабораторно підтверджених випадків інфікування коронавірусом. У суботу таких протоколів було 15, у Кременчуку та Полтаві. Один із них – за порушення умов самоізоляції, решта – за появу в громадських місцях без маски, порушення правил перевезення пасажирів і торгівлі.

– По-друге, ми комунікуватимемо з представниками церков, щоб храми були все ж таки для відвідування зачинені. Богослужіння транслюватимуть онлайн, по телебаченню, – сказав голова ОДА.

Крім того, у регіоні планується розмістити соціальну рекламу «Великдень вдома». Як повідомили в Департаменті інформаційної діяльності облдержадміністрації, для цього збираються використати 30 бігбордів і 9 сітілайтів у різних районах області. Чи це буде в населених пунктах, чи уздовж доріг між ними, вирішуватиме влада на місцях.

– Я закликаю полтавців бути сумлінними та відповідальними. Саме від нашої спільної поведінки, від кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з карантину, – звернувся до жителів краю Олег Синєгубов.

Альона Зимня

Олімпійській чемпіонці з Гадяччини – 71

12 квітня виповнився 71 рік Катерині Нагірній (Куришко) – заслуженому майстру спорту СРСР, олімпійській чемпіонці з веслування на байдарці-двійці, котра золоту нагороду здобула 1972-го, на ХХ Олімпійських іграх.

Вона народилася в невеликому селі Тепле Гадяцького району. Веслуванням на байдарках стала займатися з 17 років, коли приїхала на навчання до Харкова. За дуже короткий час – із 1966-го, коли, власне, почала відвідувати секцію спортивного товариства «Динамо», де тренерами працювали Михайло та Надія (рідна сестра Катерини) Козлови, до 1972 року – молода спортсменка стала чемпіонкою України (1969), чемпіонкою СРСР (1971, 1972) та чемпіонкою світу в складі байдарки-четвірки, а також бронзовою призеркою на байдарці-двійці (1971).

Мюнхенська Олімпіада – 1972 всім її учасникам запам’яталася як дуже насичена в усіх аспектах. Вона була непростою вже від старту. Місто в багатьох асоціювалося з нацизмом, агресією. Перед збірною СРСР було поставлене завдання завоювати 50 золотих медалей до 50-річчя встановлення радянської влади (забігаючи наперед, скажемо, що рівно стільки в підсумку й було).

У веслуванні на байдарках жінки боролися за два комплекти нагород. Обидва золотих отримали спортсменки Союзу. На байдарці-одиночці ніхто не зміг випередити Юлію Рябчинську, а на двійці Катерина Нагірна в парі з досвідченою веслувальницею, дворазовою олімпійською чемпіонкою Людмилою Хведосюк-Пінаєвою не залишила жодних шансів прямим конкурентам – німецькому та румунському екіпажам. Як пригадує Катерина Сергіївна, переживали тоді дуже сильно. У двійці збірна не перемагала останні 12 років, тому «хоч і сиділа другою в байдарці, але працювала на більше, випереджаючи власний темп, так хотілося перемогти».

До речі, у ХХ Олімпійських іграх брала участь найбільша кількість вихідців із Полтавщини: Тамара Пангелова (Дунайська) бігла дистанцію 1500 м, Надія Ткаченко змагалася в легкоатлетичному п’ятиборстві, Володимир Стерлік виступав у академічному веслуванні та Борис Онищенко, який став олімпійським чемпіоном у командному заліку, здобув «срібло» в особистому заліку з сучасного п’ятиборства.

Згодом до скарбнички нагород Катерини Сергіївни додалося ще дві срібні медалі – чемпіонату світу 1975 року у веслуванні на байдарці-двійці та четвірці.

Після завершення спортивної кар’єри Катерина Нагірна працювала тренером, згодом перейшла до Держкомспорту України.

2015 року під час нагородження переможців національного конкурсу «Герої спортивного року – 2014» олімпійську чемпіонку відзначили в номінації «Спортивна слава України».

За матеріалами Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського

Власний бізнес із нуля: від безгрошів’я до мільйонних проєктів

«Каннські леви» є, безумовно, найбільшою подією в галузі реклами – і саме на перемогу в них «замахнулася» компанія «Black production». Лише за п’ять років вона піднялася від невеличкої столичної студії з виробництва рекламних роликів до фірми, у якої замовляють відеопродукцію відомі всьому світові виробники. Її продюсером став уродженець Полтави Антон Єлісіченко.

– Мене часто запитують, як можна побудувати успішний бізнес із нуля, – каже чоловік. – Багато хто вважає, що без великих грошей у цій сфері неможливо стартувати. Насправді не все так складно, як здається. Як кажуть мудрі люди: великий шлях розпочинається з маленького кроку. А труд і наполегливість приводять до успіху.

 

Весільна передісторія

До створення саме «Black production» Антон разом із товаришами взявся не одразу.

– Старт відеовиробництву дав фактично мій брат Дмитро, який нині працює режисером у нашій компанії, а тоді навчався в Національному авіаційному університеті, – розповідає продюсер. – Він купив камеру й почав створювати ролики для потреб закладу. Потім познайомився з хлопцями, котрі знімали весілля. Йому дуже сподобалася їхня робота, і Дмитро попросився попрацювати з ними – безкоштовно, але маючи можливість навчатися. Хлопці погодилися й після кількох весіль запросили брата до себе вже на платній основі. Разом із ними він напрацьовував знімальний досвід, а коли члени команди роз’їхалися, запропонував мені сісти за пульт на весіллях – записувати церемонію, промови тощо. Я погодився, адже моя робота тоді була пов’язана зі звуком. Ми почали працювати, поступово доросли до premium-сегменту (весіль депутатів, їхніх дітей та ін.). У якийсь момент я теж залишив пульт, долучився до відеозйомок. Однак із часом робота перестала приносити таке задоволення, як раніше. Знаєте, коли намагаєшся відзняти класний кадр, вкладаєш душу в те, що створюєш, не дихаєш, щоб картинка не тряслась, а тут хтось встає з-за столу та йде перед камерою… Це просто неповага – не тільки до мене, моєї роботи, а й до молодих.

Не зважаючи на те, що весілля вигідні в плані заробітку, Антон Єлісіченко вмовив брата спробувати дещо нове.

– Дмитро не дуже хотів відмовлятися від такої роботи, – пригадує чоловік. – Весілля – хоча й сезонний бізнес, але стабільно прибутковий. У міжсезоння ми знімали корпоративні заходи, конференції тощо. Усе разом створювало таку собі подушку безпеки, давало гроші на життя. Моя пропозиція передбачала два варіанти розвитку подій: або ми повністю відмовляємося від весіль та йдемо в рекламу, або продовжуємо працювати, як працювали.  Третього було не дано, суміщати неможливо. Уявіть: тільки монтаж кліпу потребував від нас два місяці роботи від ранку до вечора! Ми мали опрацювати надзвичайно велику кількість матеріалу – відео з чотирьох наземних камер і коптера. Приділяти стільки часу монтажу й не розвиватися далі? Ні! Разом із Олександром (це товариш по вишу, який долучився до нашої команди в кризовий рік) я вмовив брата спробувати щось нове…

 

Levi’s, контейнери й Ісус

Розпочинати нову справу троє друзів вирішили з назви. На весіллях працювали як «White production» (найменування вибрали за аналогією до вбрання нареченої), та для реклами потрібно було дещо інше.

– Ми перебрали дуже багато варіантів, – зізнається Антон Єлісіченко. – Але якось, коли стояли на Майдані Незалежності, обговорювали це питання, «клацнуло»: «А давайте на противагу назвемо компанію «Black production». Так і постановили. Ми самі придумували логотип, вирішували, який вигляд він матиме, малювали – за дизайнерську роботу не було чим заплатити. Часом траплялося, що мені доводилося в хлопців позичати на проїзд, бо інакше просто б не дістався додому, за місто. Нашим першим офісом стала квартира Олександра. Ми намагалися знайти якісь замовлення: розсилали інформацію в різні компанії в Україні, заповнювали таблиці, давали контактні дані, обдзвонювали офіси тощо. Підходи пробували різні. Наприклад, пропонували переробити відео, яке бачили на сайті фірми, на більш якісне. Певна річ, не з усіма це спрацьовувало. Хтось не реагував, хтось відмовляв. Коли ще були «White production», отримували замовлення, скажімо так, наближені до реклами, і могли результат показати на «Black production» як приклад своєї роботи. Отак поступово давали про себе знати, розкручувались, серед клієнтів почали з’являтися гучні імена.

Першими з великих компаній на співробітництво з новачками рекламного бізнесу пішли «Метро» й «ПриватБанк». Далі фірма працювала на постійній основі з Bodo. А за кілька років із продюсером зв’язалися представники «Галичини» – виявляється в них у базі збереглися контакти, які розсилалися ще на самому початку (!), – і захотіли відзняти рекламу. Заявив про своє бажання замовити ролик у «Black production» і Levi’s.

Та зйомка виявилася для компанії непростою. Вона проходила на Одещині. Концепція відео передбачала наявність великої кількості контейнерів. А де їх узяти? Перше, що спало виконавцям на думку, – порт. Із його керівництвом молоді люди й спробували домовитися. Однак не вийшло. Тоді допоміг Його Величність Щасливий Випадок – на одному з сервісів оголошень якийсь одесит пропонував контейнери для продажу. Йому зателефонували, розповіли про проблему, і чоловік сказав, що не тільки може надати необхідну кількість, а й зробити це безоплатно. Більше того, коли знімальна група приїхала на місце, з’ясувалося, що локація навіть краща, ніж уявлялося. Тут знайшлося дуже багато контейнерів, які стояли один на одному, на які можна злазити; на території також розташовувався старий «Мерседес», який дозволили використовувати, ніхто «Black production» у діях не обмежував.

– Нам було дуже приємно, – зазначає продюсер. – Ми провели на цьому місці приблизно половину знімального дня, іще півдня працювали на одному з пляжів Затоки. Виїхали звідти в ніч, щоб до ранку дістатися столиці – у мене на цей день була призначена зустріч. Тоді я один міг їхати за кермом. Інші спали в машині. Доба виявилася дуже виснажливою: постійні дзвінки, домовленості тощо. Я був надзвичайно втомлений, та й невеликий дощик почався. Майже відключився. Але десь кілометрів за 60-70 від Києва раптом здалося, що переді мною стоїть Ісус із розпростертими руками. Це вже потім я усвідомив, що він мені просто примарився від утоми, а в той момент я різко вдавив гальмо й побачив поблизу АЗС. Вийшов, випив залпом кілька банок енергетичного напою, сів у авто. Доїхали. Так-от працювали. Усе робилося для того, аби розвиватися далі. Відео, яке ми створили для Levi Strauss & Co., наробило тоді чимало галасу на рекламному ринку. Багато хто думав, що воно принесло нам великий дохід. До певного моменту ми не розголошували, у скільки обійшлася кампанія. Лише пізніше, коли ажіотаж минув, відкрили правду – ніяких «золотих гір». Просто в наших інтересах було відзняти рекламу для цього бренду.

 

Гроші – грошима, а про людей забувати не треба

Після Levi’s створення відеороликів «Black production» замовляли H&M, Danone та інші фірми.

Усе це відкрило гарні перспективи для розвитку бізнесу.

– Ми винайняли офіс, запросили на роботу бухгалтера, стали рекламувати свою продукцію, – зауважує Антон Єлісіченко. – Якщо спочатку було складно навіть уявити, як працювати з документами, соромно щось спитати, коли не розумієш, то тепер з’явилися знання, упевненість у власних силах.

На сьогодні в штаті компанії нараховується до десятка спеціалістів, але залежно від замовлення кількість працівників, задіяних у реалізації того чи того задуму, може збільшуватися.

– Кожен проєкт передбачає індивідуальний розрахунок необхідних ресурсів, – каже продюсер. – Є сценарій ролика. Під нього вираховується все: кількість операторів, тривалість оренди павільйону для зйомок, облаштування декорацій, вид камер, робота стилістів, страхування акторів та ін. Якщо, скажімо, треба закріпити знімальне обладнання на автомобілі, винаймаємо фахівців, котрі на цьому спеціалізуються, адже неправильне виконання монтажу може призвести до втрати апаратури, вартість якої – сотні тисяч доларів. Звісно, це позначається на ціні роботи. І так – по кожній деталі. Певна річ, можна знайти людину, котра візьметься відзняти все на одну камеру за 100 доларів. Проте наскільки якісним буде той продукт? Дійсно гарне відео вартує тисячі. А демпінгування ринку операторами-одинаками – на сьогодні для нас наболіле питання.

Доводиться стикатися наразі бізнесові й із іншою проблемою – тією, що лежить у морально-етичній площині. Чи варто рекламувати тих, хто виготовляє неякісну продукцію, тих, хто може ошукати своїх клієнтів? Як бути, наприклад, коли багато хто в суспільстві говорить про компанію, що пропонує ювелірні вироби, як про фінансову піраміду? За створення відеоролику для останньої «Black production» не одразу, але взявся. Однак розповів у ньому лише про товар, який знайдеться в магазинах фірми, а не про те, як при цьому можна заробити. І тим самим витримав баланс між інтересами замовника та його потенційних клієнтів.

До речі, із необхідністю знаходити компромісні рішення, шукати нестандартні виходи з ситуацій підприємцям у своїй роботі доводиться стикатися досить часто. От, скажімо, як зробити кілька кадрів у знаменитих музеях Франції, коли місцеві чиновники не дають згоди на це або затягують розгляд питання?

–  Я знаю, як хлопці знімали в Луврі, – розповідає Антон Єлісіченко. – Вони просто зайшли з камерою та зафільмували момент, коли дівчинка біжить цим музеєм (оператор із апаратурою мчав за нею). Зрозуміло, що їх одразу вивела з приміщення охорона, але команда встигла зробити все з першого дубля. Люди просто мали вкластися в графік, не могли чекати дозволу хтозна скільки, займатися всією цією бюрократією.

Не менш важливим для тих, хто хоче досягти успіху в бізнесі, є, за словами продюсера, уміння говорити з клієнтом, пояснити йому всі складні, суперечливі моменти, яких у процесі перемовин може виникнути чимало. Наприклад, готується реклама якогось банка для телебачення. Актор просить збільшений гонорар. Пояснює, що обличчям інших фінансових структур, коли закінчиться контракт, він уже стати не зможе, а отже, не зможе й заробити. Це обґрунтована позиція, і її потрібно донести замовникові.

– Розпочинаючи власну справу, не тільки занурюєшся в невідоме, ідеш на ризик у чомусь помилитися, щось утратити – дізнаєшся багато цікавого, набуваєш нових умінь і навичок. Усе це йде на користь, – переконаний один із засновників «Black production». – На грошах при цьому не варто зациклюватися. Хоча я помітив, що люди в Україні проявляють якусь надмірну жадібність у цьому плані. Звичайно, я скеровую всіх своїх колег працювати так, щоб проєкти йшли в плюс, а не в мінус. Та в нас бувають і роботи, на яких ми зовсім не заробляємо. Беремося за них просто тому, що бачу в цьому потенціал. Один із таких роликів – звернення українських студентів до російських, яке записали, коли анексували Крим. Молоді люди, котрі займалися дизайном одягу для різних університетів, подзвонили нам і розповіли про свій задум. Ми допомогли їм безоплатно. За добу на YouTube відео набрало, здається, мільйон переглядів. Крутили його й ЗМІ по всьому світу. А в Росії заборонили. Хоча відповіді з РФ надійшли. Лише москвичі просили вибачення за свою владу та її дії. Неприємно було, коли деякі особи почали казати, що це не студенти знімалися, а найняті актори, що ролик проплачений. Ми ні копійки за свою роботу не взяли. Більше того, після 300 тисяч переглядів зв’язалися з керівництвом каналу й запитали, як їх монетизувати (на YouTube передбачена така можливість). Хотіли спрямувати кошти військовим у госпіталі. Загалом відео набрало понад три мільйони переглядів. За нього нарахували, здається, 1,5-2 тисячі доларів. Ці гроші пішли пораненим бійцям.

Нині ж «Black production» готується до поїздки у Францію, у Канни.

До відома. Міжнародний фестиваль творчості «Каннські леви» вважається найбільш авторитетною подією серед виробників реклами. Захід тривалістю від п’яти до семи днів проводиться щорічно у французьких Каннах, зазвичай у третій тиждень червня (щоправда, 2020  року через спалах коронавірусної інфекції у світі фест перенесли на осінь). Тут можна відвідати семінари, навчальні курси тощо, але головна подія – це церемонія вручення почесних нагородам («Левів») за кращі роботи року в галузі реклами. Їх присуджують у таких категоріях:  «Film Lions», «Press Lions», «Outdoor Lions», «Direct Lions», «Media Lions», «Cyber ​​Lion», «Radio Lion», «Promo Lions», «Integrated Lions», «Design Lions», «Branded Content & Entertainment Lions» та «Mobile Lions». Вони призначені як для рекламних кампаній, так і для досягнень у технічній галузі. Також на фестивалі вручають деякі інші нагороди. Журі, яке визначає лауреатів, складається з творчих директорів рекламних агентств усього світу.

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

ПЦУ розповіло вірянам, що робити з освяченням верби та пасок

Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення не проводити цього року в храмах загальне освячення верби та великодніх страв. Про це йдеться на офіційній сторінці ПЦУ в соціальній мережі «Фейсбук».

– Обираючи між повним закриттям храмів і забороною на проведення богослужінь, як це є зараз у багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє, – сказано в повідомленні.

Відтак звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах і на прихрамовій території, аби не допускати скупчень, проводити не будуть. У малих населених пунктах – селах, селищах міського типу, у місцевостях із переважно індивідуальною забудовою жителів поінформують, що освячення великодніх страв можливе біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір’ї, із дотриманням «соціальної дистанції», норм карантину. Люди, котрі проживають у більших населених пунктах, матимуть змогу скуштувати паски, освячені, як це робиться за виняткових обставин, заздалегідь (упродовж Страсної седмиці) у місцях їхнього виробництва та продажу. Якщо ж у жоден із перелічених способів отримати благословення немає можливості, у день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, мирянам буде дозволено окропити вербу, великодні страви святою водою.

У позабогослужбовий час парафіянам, котрі індивідуально прийдуть із релігійними потребами, у їх задоволенні не відмовлятимуть.

Відвідування священнослужителями та парафіянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов переноситься на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня).

Повністю з ухваленим документом можна ознайомитися тут.

Альона Зимня

Через завершення опалювального сезону зникла гаряча вода

9 квітня на засіданні виконавчого комітету Полтавської міської ради, що проводилося в режимі відеоконференції, було ухвалено рішення про припинення опалювального сезону в обласному центрі. Підставою для цього стало зростання середньодобової температури до +8°С і вище. Виконуючи означене рішення, 10 квітня обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» припинило роботу котелень на опалення житлового фонду міста. У дитячих садочках, школах і закладах культури, нагадаємо, постачання тепла закынчилося ще 26 березня, позаяк у зв’язку з карантином вони стоять порожніми.

Щоправда, при цьому в оселях полтавців зникла й гаряча вода. Як пояснили у відділі оперативного реагування управління житлово-комунального господарства міської ради, наразі триває переналаштування роботи котелень у зв’язку з завершенням опалювального сезону. Подати гарячу воду у квартири обіцяють до кінця дня.

Альона Зимня

У відеоуроках знайшли вже кілька помилок

6 квітня в нашій державі стартував загальнонаціональний проєкт «Всеукраїнська школа онлайн». Для нього понад чотири десятки вчителів підготували й записали відеоуроки з різних предметів для учнів 5-11 класів. А вже наступного дня після старту новації виявилося, що з матеріалом для п’ятих класів не все гаразд.

7 квітня в ефір вийшов перший урок із математики, у якому була допущена помилка – в обчисленнях швидкості катера, який пливе проти течії, чомусь 30,2 мінус 2,2 виявилося рівним 18 замість 28.

9 квітня на занятті з української мови звідкілясь узявся Мишко Антарктичний – «друг» українських полярників з антарктичної станції «Академік Вернадський». І це при тому, що білі ведмеді в Антарктиді не живуть, їхній ареал – Арктика.

Альона Зимня

Українців попереджають про дощі, мокрий сніг та заморозки

Найближчими днями погода в Україні зміниться. Холодний і вологий атмосферний фронт майже підійшов до Волині. Тож уже завтра, 10 квітня, у нашій країні прийдуть дощі, температура повітря в деяких регіонах впаде одразу на кілька градусів. Про це повідомила на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» синоптик Наталія Діденко.

Таку погоду в Литву, Латвію, Білорусь і Польщу цей атмосферний фронт уже приніс. На черзі – Україна. Її кордон він перетинатиме вночі з четверга на п’ятницю, імовірно, з дощами, але невеликими, щонайбільше помірними. У західній та північній частинах краъни вони випадуть переважно вночі та вранці. Удень фронт піде далі, до центру України та на схід, куди добереться ввечері.

Повітря стане холоднішим – на півночі та заході температура знизиться до +9-14°С. На решті території 10 квітня утримається тепла погода – +15-22°С. Вітер зміниться на північно-західний і посилиться, може, навіть до штормової позначки в 15-20 метрів на секунду.

Потеплішає в Україні з понеділка, 13 квітня, хоча й ненадовго. У вівторок-середу знову прогнозується суттєва зміна погоди: різке похолодання – до +5-10°С, дощі, місцями навіть із мокрим снігом, сильний вітер, заморозки. Та з Чистого Четверга, що припадає цього року на 16 квітня, тепло повернеться.

Альона Зимня

В ОДА пояснили, чому медики в Миргороді захворіли на COVID-19

На Миргородщині відучора збільшилася кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Окрім 42-річного чоловіка та 41-річної жінки, такий діагноз установлений іще двом особам. Це 73-річна докторка та 46-річна медсестра, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них, нагадаємо, проходить лікування вдома, друга перебуває в медичному закладі.

Нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов та директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак перевірили стан готовності Миргородської центральної районної лікарні до прийому пацієнтів із коронавірусом і запевнили, що в закладу є все необхідне для цього. Чому ж тоді після контакту з першим же хворим на COVID-19 заразилися одразу двоє медпрацівників ЦРЛ? Керівник ДОЗ пояснив це так:

– Медики на сьогодні – на передовій. Вони контактують із усіма пацієнтами. Виключити можливість інфікування тут неможливо. Якщо говорити про те, чи мали вони засоби захисту, чи дотримувалися відповідного режиму, вони мали належний захист. Ми напередодні там були, дивилися. У нас є служба з охорони праці, вона проводить дистанційно розслідування. Усі ці матеріали ми покажемо. Але, щоб ви розуміли, медики на сьогодні – на передовій, і все залежить від того, наскільки людина інформована, наскільки вона знає та повідомляє їм про дані випадки, тобто треба дивитися, який шлях інфікування. Але сам контакт є. Ніхто не виключає, що може людина інфікуватися. Та найголовніше – який стан їхнього здоров’я. Ми ведемо моніторинг. Сьогодні вранці говорили про те, що, можливо, будемо ухвалювати рішення й доставляти одну пацієнтку на вищий рівень. Годину-дві там спілкувалися спеціалісти з обласної інфекційної лікарні як головного госпіталю, який надає допомогу. Коли їхав на брифінг, мені доповіли про те, що стан пацієнтки покращився. Нехай вони одужують.

Альона Зимня

Держава оплатить проживання та обслуговування на обсервації, харчування – за свій кошт

Сьогодні під час брифінгу для представників засобів масової інформації Полтавської області перший заступник голови ОДА, керівник робіт із ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, пов’язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, Дмитро Лунін повідомив, що найближчим часом Кабінет міністрів України ухвалить постанову щодо місць обсервації. Вони призначені переважно для перебування осіб, які повертаються з-за кордону. Також тут планується розміщувати громадян, які повинні перебувати в самоізоляції, але через різні обставини не можуть дотриматися її вимог у домашніх умовах. Проживання людей в обсервації, як і їх обслуговування, держава збирається фінансувати з бюджету. А от харчування оплачуватимуть самі ізольовані. Чи вистачить їм на це грошей? Посадовець запевнив, що «сума точно не буде перевищувати задані ліміти». Які, про це в облдержадміністрації пообіцяли розповісти пізніше.

Нагадаємо, в середині березня голова ОДА Олег Синєгубов повідомив, що в регіоні визначено 13 місць для обсервації громадян. Вони розраховані на одночасне перебування 817 осіб.

– Ми відвідали вчора два таких пункти. Це дитячі табори «Супутник» та «Ерудит». Якщо другий повністю відповідає вимогам щодо місця обсервації, то в першому треба ще доробити опалення, і він теж зможе приймати громадян, – зазначив Дмитро Лунін.

Альона Зимня