Категорія: Новини

Учора, 30 жовтня, понад три години в обласному центрі, на території колишнього мототреку, жителі та гості міста могли скористатися унікальною можливістю піднятися в небо на повітряній кулі – у Полтаві вперше відбувся фестиваль «Монгольф’єрія» (відео). Таку назву організатори – повітроплавне товариство «Монгольф’єр» і громадська спілка «Українське повітроплавне товариство» – дали йому з огляду на те, що перша повітряна куля була розроблена братами Монгольф’є й самі аеростати інколи називають монгольф’єрами.

Для довідки. Перший пілотований людиною політ на такій повітряній кулі було виконано 21 листопада 1783 року – у небо над Парижем піднялися фізик Жан Франсуа де Розьє і маркіз Франсуа Лоран д’Арланд. Вони здійснили 25-хвилинний політ над містом, подолавши близько 9 км і піднявшись на висоту 91 м. Цей політ відбувся менш, ніж через півроку після першого безпілотного – тоді у Версалі в присутності Людовіка ХVI в повітря піднялася куля, що несла у своєму кошику вівцю, курку та качку.

Польоти на аеростатах умовно можна поділити на вільні та прив’язані. Саме останній і пропонували відвідувачам фестивалю. Під час прив’язаного польоту 20-метрова повітряна куля, надійно прикріплена тросами до нерухомих об’єктів, піднімається на висоту 30 м. Керує нею пілот, а на землі йому допомагає команда фахівців.

– Я займаюся повітроплаванням із 1991 року, – розповідає Юрій, «капітан» одного з аеростатів, які привезли до Полтави з Київщини. – Повітряна куля – недешеве задоволення, адже одна коштує 30-40 тисяч євро, а ще ж експлуатація. За цей час я побував у Люксембургу, Польщі, Австрії та деяких інших країнах. Не так багато, як ті, хто займається спортивним повітроплаванням. Я участі в змаганнях не беру. Для такого в цієї кулі завелика корзина.

Зате пан Юрій із задоволенням піднімає в небо на своєму аеростаті всіх охочих – від маленьких (із п’яти років) до дорослих. Певна річ, обмежену кількість. Наприклад, у корзину для спортивного повітроплавання брали лише стільки людей, скільки загалом важать не більше за 300 кг. При цьому, аби здійснити політ, необов’язково було бути струнким, вправним і в зручному одязі – забратися в корзину допомагали всім. За словами організаторів, свого часу вони навіть забезпечили підйом людині з порушеннями опорно-рухового апарату.

Сучасний тепловий аеростат піднімається в небо за рахунок нагрітого повітря, причому взимку – швидше, ніж улітку, через контраст температур. За теплої пори повітряні кулі можуть працювати лише після світанку та перед заходом сонця, адже вдень повітря над землею надто сильно прогріте. А от узимку злетіти можна в будь-який час, тільки б погодні умови залишалися сприятливими, тобто були відсутні опади, гроза й швидкість поривів вітру не перевищує 4 м/с. Якраз тому, що останній із цих параметрів 17 жовтня виявився перевищеним, запланований у Полтаві фестиваль не відбувся – його перенесли на ці вихідні.

Тепер же організаторам усе вдалося. Народу на території колишнього мототреку зібралося понад 1500 осіб. До кожної повітряної кулі, а їх було п’ять (із Кременчука, Кропивницького, Києва та області) вишикувалася черга по кілька сотень людей. Покатали всіх. Навіть тих, хто казав, що боїться висоти. Повільно піднятися на рівень багатоповерхівки, зізнавалися ті після польоту, зовсім не страшно. Але дуже цікаво!

А щоб відвідувачам фестивалю було ще цікавіше, організатори запросили до участі естрадних виконавців зі студії Геннадія Рагуліна, запального ді-джея, влаштували шоу мильних бульбашок та виступ повітряних гімнастів зі студії «Air Wings». На фуд-корті дітлахів могли порадувати солодкою ватою та поп-корном, а дорослих глінтвейном і бутербродами.

Наступний фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія» анонсували на 7 січня 2022 року, він відбуватиметься за новою зимовою програмою. Замовити квитки можна на сайті організаторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

Фото: Віолета Скрипнікова, Сергій Скалько

Уже за кілька годин, о 15.00, у Полтаві, на колишньому мототреку, стартує фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія». Прогноз погоди поки що не віщує сильних поривів вітру, тож маємо надію, що цього разу захід усе-таки відбудеться. Полтавці нарешті побачать виступ надзвичайних повітряних гімнастів! Свої дивовижні номери покажуть учасники Студії повітряної гімнастики й акробатики «Air Wings», ідеться на сторінці організаторів у соціальній мережі «Фейсбук»:

– Гарантуємо, вони точно зачарують вас своїм талантом, вміннями та яскравим виступом!

Альона Зимня

В обласному центрі, у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, відкрили виставку з приватної колекції видавця, мецената, лауреата премії ім. Миколи Ярошенка, почесного члена обласної організації Національної спілки художників України Олексія Петренка. Вона містить унікальні матеріали про історію освіти нашого краю та її представників. Експозиція отримала назву «Освіта Полтавської губернії в документах, фотографіях, листівках». Як повідомили в управлінні культури Департаменту культури, молоді та сім’ї міської ради, тут розміщені світлини, альбоми випускників навчальних закладів губернії, нагородні документи, що дозволяють побачити в деталях колишню систему освіти та критерії представлення до відзнак, портрети педагогів, які формували історію губернської освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема унікальне фото викладачів Полтавського учительського інституту, серед яких – Антон Макаренко, атестати та свідоцтва про закінчення губернських навчальних закладів різних рівнів учнями різних станів і поштові листівки початку XX ст. із зображенням шкіл, гімназій, училищ Полтавської губернії.

 

На презентацію виставки завітали представники музейної справи, краєзнавці, художники, журналісти, духовенство та ін.

Доступною для ознайомлення експозиція буде впродовж місяця.

Для довідки. Система освітніх закладів на Полтавщині стала стрімко розвиватись із набуттям краєм статусу губернії. Велику роль у цьому відіграв, зокрема, указ генерал-губернатора, князя Олексія Куракіна від 20 червня 1803 року про заснування училищ у всіх повітах, а в Полтаві гімназії. Директором губернських училищ було призначено відомого поета й драматурга Василя Капніста, у будинку родини якого нині розміщений літературно-меморіальний музей Івана Котляревського.

Альона Зимня