Категорія: Новини

Останнім часом кількість позовних заяв та інших вхідних документів у Полтавському окружному адміністративному суді збільшилася в рази порівняно з попередніми роками й вимірюється кількома сотнями на день і тисячами на місяць. Водночас штатна чисельність працівників суду залишається незмінною, а через надзвичайно великий обсяг роботи та недостатнє фінансування видатків на заробітну плату має місце значний відтік кадрів.

За таких обставин суд наразі не в змозі забезпечити реєстрацію позовних заяв та інших документів у день їх надходження. Тому відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України реєстрація вхідної кореспонденції, у тому числі позовних заяв (справ), судових матеріалів, процесуальних та інших документів, які залишаються незареєстрованими на кінець кожного робочого дня, здійснюється в наступні робочі дні. При цьому всі документи реєструються в хронологічному порядку надходження незалежно від способу їх подання (поштою, особисто, через сервіс «Електронний суд»). Виняток становлять документи, що подаються перед судовим засіданням та є необхідними для його проведення.

Суд вживає всіх можливих заходів для виправлення такої ситуації, його апарат працює на межі своїх можливостей, але попри всі зусилля затримка в реєстрації документів може становити до п’яти днів. Відтак інформація про надходження позову чи документу не відображається на вебсайті «Судова влада» або в кабінеті Електронного суду в день подання, і в цьому випадку не варто одразу телефонувати до суду. Усі документи будуть зареєстровані, а інформація по них буде доступна на відповідних ресурсах у найближчі кілька днів після надходження.

За матеріалами пресслужби Полтавського окружного адміністративного суду

Сьогодні на початку розширеного засідання колегії облдержадміністрації відбулася церемонія нагородження жителів регіону державними відзнаками. Вручили їх голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов та голова обласної ради Олександр Біленький.

Так, указом президента України за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю почесне звання «Заслужений вчитель України» присвоєно вчительці біології та хімії Красногорівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Білоцерківської сільської ради Тамарі Остапенко. За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку агропромислового комплексу, сумлінну працю та високий професіоналізм оголошено подяку прем’єр-міністра України головній бухгалтерці сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Воскобійники» Галині Воскобійник і голові правління сільськогосподарського виробничого кооперативу «Батьківщина» Сергієві Гришку. Також за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку освіти й науки, сумлінну працю та високий професіоналізм подяками глави уряду відзначено проректора з науково-педагогічної роботи Полтавського державного аграрного університету Олену Костенко й декана факультету ветеринарної медицини цього ж вишу Сергія Кулинича.

Альона Зимня

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодоморів, яких за ХХ століття на території нашої держави організували три – у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Саме цій темі й було присвячено презентацію книги «Пам’ять роду», яка відбулася в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Котляревського.

Презентувала видання його авторка-упорядниця, співробітниця Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Наталія Позняк-Хоменко: «Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту «впокорення голодом». Ми ж вирішили піти далі й відгорнути сторінку пам’яті трохи раніше, щоб побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, із почуттям власної гідності та віри у власні сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за 100 років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути, якщо ми зараз цього захочемо».

Книгу «Пам’ять роду» можна знайти у вільному доступі на сайті УІНП. Також регіональний представник інституту на Полтавщині Олег Пустовгар передав примірники презентованого видання до обласної бібліотеки й шкільних фондів Розсошенської гімназії, гімназії №7 ім. Тараса Шевченка, загальноосвітньої школи №4 та міського ліцею ім. Івана Котляревського, повідомили в ОДА.

Альона Зимня

У листопаді відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Із цієї нагоди хочемо вкотре закликати всіх не боятися відкрито говорити про проблему сексуального насильства над дітьми, цим самим зробити посильний внесок у формування здорового суспільства, кожен – на своєму рівні.

Насильство над дітьми є загальносвітовою проблемою, і Україна не є винятком. Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство вважаються одними з найгірших форм насильства щодо дітей.

Із 2018 року в Україні реалізується проєкт із запобігання насильству над дітьми в рамках Плану дій Ради Європи (2018-2022). Діяльність закріплено в Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021), зокрема в трьох пріоритетних напрямках: життя, вільне від насильства, правосуддя, дружнє до дітей, та права дітей у цифровому середовищі. Крім того, проєкт є частиною програми Ради Європи «Будуємо Європу для дітей і разом із ними».

– Наразі ситуація є такою, що Україна має потужну законодавчу базу, державні програми, План дій Ради Європи, Стратегію Ради Європи з прав дитини, в рамках та на виконання яких проходять заходи високого рівня, інформаційні кампанії, навчальні заходи для різних категорій фахівців, які працюють із дітьми та заради дітей, – поліцейських, прокурорів, суддів, освітян, соціальних працівників, представників громадянського суспільства та ін. Проте нагальною потребою є формування нульової толерантності до насильства стосовно дітей у суспільстві, коли б кожен із нас реагував відповідно на факти насильства та не замовчував проблему й тим самим створював для дитини середовище довіри, – наголошує Ольга Калашник, керівниця проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».

Щоб дізнатися, як можна долучитися до протидії насильству над дітьми та допомогти в тому, щоб збільшити рівень обізнаності з проблеми та шляхів її подолання, переходьте за посиланнями: https://www.coe.int/…/it-is-not-generally-acceptable-to…, #EndChildSexAbuseDay #CoE4Children.