Категорія: Події

В обласному центрі відбувся благодійний різдвяний ярмарок, під час якого його організатори – церкви Полтави – зібрали понад 10 тис. грн, які передадуть Центру допомоги жінкам у кризовій вагітності «Life-центр», що входить до міжнародної громадської організації, представленої в різних містах України, «Збережи життя Internatoinal».

Щоб отримати кошти, віряни підготували розважальну програму, до якої ввійшли різдвяні пісні, танці, конкурси, фотозони, ляльковий театр. У торговельних наметах можна було придбати смачні гарячі напої, солодкі вироби по такій же ціні. Також тут продавали іграшки, прикраси, одяг та іншу продукцію народних умільців.

Віолета Скрипнікова

Поліції Полтавської області передали мобільну криміналістичну лабораторію. Вона була придбана в межах програми «Право-Поліція» за підтримки Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) та Консультативної місії ЄС в Україні. Автомобіль зі спеціальним оснащенням, зокрема балістичною, біологічною, трасологічною та одорологічною валізами, допоможе поліцейським ефективніше розслідувати тяжкі злочини, повідомили в управлінні комунікації Національної поліції України. Завдяки пересувній криміналістичній лабораторії на місці скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів можна буде оперативніше і якісніше збирати докази.

Альона Зимня

Сьогодні, 14 грудня, у Львівській міській раді відбулася урочиста церемонія вручення Премії Львова – міста літератури ЮНЕСКО. Це найбільша літературна премія, яка присуджується міською владою в Україні. Розмір її основної грошової нагороди – 150 тис. грн, повідомили у міськраді. Заснували таку відзнаку для вшанування й надання суспільного резонансу творам сучасної літератури, які підносять цінності людяності, підтримують свободу слова та самовираження, міжкультурну комунікацію.

Цього року премію присудили полтавцю, журналістові, письменнику та перекладачеві Сергію Осоці за збірку «Три лини для Марії». Вона була випущена у світ у «Видавництві Старого Лева». Сам автор на церемонію не приїхав – спілкувався з присутніми у відеоформаті. Тож головну статуетку й грошову винагороду йому передадуть.

– Зворушений. Вражений. Приголомшений. Дякую! Поки що слів більше немає. Оговтаюсь – тоді, – написав Сергій Осока на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» після церемонії.

Загалом 2021 року до участі в конкурсі було подано 104 видання. Приймали оригінальні або перекладні твори, які вперше опубліковано українською мовою у 2020-му. Із 30 претендентів «довгого списку» журі обрало 12 номінантів.

Найкращих вибирало суддівство, до складу якого ввійшли літературознавиця Ірина Старовойт, філолог і науковець Олександр Боронь, філологиня та науковиця Софія Філоненко, літературознавець і есеїст Данило Ільницький, письменник Остап Сливинський.

Окрім головної нагороди, цього дня було вручено спеціальні відзнаки. Їх отримали Ірина Шувалова за «Каміньсадліс» та Богдан Коломійчук за «Експрес до Ґаліції». Ці автори одержать по 25 тис. грн.

Віолета Скрипнікова

Ліквідатори аварії на Чорнобильській атомній електростанції, які проживають у Полтавській області, постійно проводять роботу зі вшанування пам’яті своїх побратимів, які вже відійшли у вічність. Так, із нагоди 35-х роковин тієї страшної катастрофи та 35-річчя зведення «саркофагу» вони встановили в регіоні два пам’ятники «чорнобильцям». Сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у селі Красна Лука Миргородського району відкрили меморіальний об’єкт, збудований за ініціативи мецената, «чорнобильця» Володимира Нікітенка, а в селі Великі Кринки Глобинської територіальної громади – пам’ятник, установлений з ініціативи та за особистої участі ліквідатора аварії на ЧАЕС Павла Малецького.

Крім того, нагадаємо, цього року подібні об’єкти пам’яті з’явилися на території Лубенського району – їх відкрили 26 квітня. Таким чином, загальна кількість пам’ятників героям-чорнобильцям у Полтавській області зросла до 50-ти, повідомили в облдержадміністрації.

Альона Зимня

10 грудня майже опівдні по вулиці Шевченка в Полтаві сталося займання автомобіля «Газель». Про цю надзвичайну ситуацію одразу повідомили рятувальникам, але швидко дістатися місця події вони не зуміли. У цей час вулиця Шевченка в напрямку центрального ринку була вщерть забита машинами. І далеко не всі водії поспішали зреагувати на сигнал спецавто. Деякі на перехресті навіть намагалися проскочити просто перед останнім.

Відтак поки надзвичайники доїхали до місця події, власник устиг уже сам ліквідувати пожежу. Через займання було знищено лакофарбове покриття капота «Газелі», машина лишилася без переднього лобового скла. Як пізніше повідомили в пресслужбі Головного управління ДСНС у Полтавській області, вогонь знищив двигун, електромережу, пошкодив акумулятор, панель приборів, передні дзеркала, оздоблення салону на площі 1 кв. м та передні сидіння.

Альона Зимня

В обласному центрі відбулося урочисте відкриття пам’ятника архітекторові, викладачу, музейному працівникові Левові Вайнгорту. Він розміщений за адресою: вул. Зигіна, 1, тобто з тильного боку Полтавської обласної державної адміністрації.

Лева Вайнгорта зобразили в костюмі, у його нагрудній кишені – олівець і ручка. Спиною, як на одному з прижиттєвих фото, він спирається на колону Білої альтанки.

Працювали над концепцією й виготовленням пам’ятника архітектор Артур Ароян, скульптори Дмитро Коршунов і Валерій Голуб, повідомили в ОДА.

Захід приурочили до дня народження нашого видатного земляка. Участь в урочистій церемонії взяли його рідні, колеги, учні, люди, які цікавляться особистістю Лева Вайнгорта, представники архітектурної та культурної сфер області. Відкрили пам’ятник донька Лева Семеновича Тетяна Шульгіна й полтавський історик, краєзнавець, ініціатор спорудження цього меморіального об’єкта Борис Тристанов.

– Ми часто ходили з ним на Білу альтанку, яку він дуже любив і розповідав історію, чому там стільки колон і проміжків, – пригадав керівник Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко.

– У 1940-1960 роках Лев Семенович відродив Полтаву з руїн. Віримо в ту справу, яку він робив, і намагаємося її продовжити, – сказав голова громадської організації «Save Poltava» Віктор Трофименко.

Альона Зимня

Сьогодні в обласному центрі відкрили меморіальну дошку Євгенові Іщейкіну. Вона розміщена на фасаді 2-ї міської клінічної лікарні, яку багато років очолював медик. У заході взяли участь керівництво громади, рідні, колеги Євгенія Володимировича, представники засобів масової інформації.

Євген Іщейкін народився в Сочі, але близько пів століття прожив і пропрацював у Полтаві: навчався в місцевому виші, трудився в міській дитячій стоматологічній поліклініці, відділі охорони здоров’я Полтавського міськвиконкому, керував 2-ю міською клінічною лікарнею. Серце лікаря перестало битися 24 травня, на 67-му році життя.

Альона Зимня

В обласному центрі, у Палаці дозвілля «Листопад», відбувся Відкритий фестиваль фольклорного та народно-сценічного танцю «Етнокультурна мозаїка». Свої творчі роботи на сцені представили більше десятка хореографічних колективів із різних куточків України.

Даний проєкт – переможець міської цільової програми партиципаторного бюджетування. Засновницею та організаторкою фестивалю стала керівниця ансамблю фольклорно-стилізованого танцю «Плай» обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, членкиня Національної хореографічної спілки, володарка ордену «Берегиня України», медалі «За збереження національних традицій», відзнаки «Гордість нації» Лілія Довганюк. Захід має на меті популяризувати народні традиції, звичаї та обряди серед дітей і молоді, повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

– Надзвичайно приємно, що в наш час є справжні фанати своєї справи, для яких естетичне виховання дітей – це не просто робота, а справа всього життя, – зауважив очільник громади Олександр Мамай.

Альона Зимня