Сьогодні полтавці відзначають День снігу

Кожної третьої неділі січня у світі відзначають День снігу, або Міжнародний день зимових видів спорту, започаткований за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту. 2021 року він припав на 17 січня 2021 року.

Для полтавців сніг не є якоюсь дивиною, і вони мало задумуються про те, що ж він собою являє. А даремно. Про сніг є дуже багато цікавих фактів. Про них розповіли працівники філії №3 центральної бібліотечної системи міста:

  • сніг «брудний»

Ми звикли вважати сніг ледь не синонімом слова «чистота». Але насправді жодна сніжинка не може з’явитися без… сміття. Мікроскопічні часточки пилу, попелу, молекули газу, навіть бактерії, взаємодіючи з вологою в атмосфері, утворюють ядро, навколо якого за низької температури й нарощуються кристали води. Так з’являється сніжинка;

  • магічне сніжне число

Усі сніжинки шестикінечні (шестикутні або шестигранні), інших не буває! Молекули води, що складаються з атома кисню й двох атомів водню (H20) завжди мають V-подібне з’єднання. А при замерзанні завжди об’єднуються в групи по шість;

  • однакових сніжинок не буває

Але це не точно. Вважається, що візерунок і конструкція сніжинки неповторні та двох однакових у природі не існує. Однак це лише теорія, яку неможливо ні підтвердити, ні спростувати. В одному лише кубометрі снігу – 350 мільйонів сніжинок. А скільки їх у Всесвіті? Тож навіть за теорією ймовірності шанс знайти дві однакові сніжинки – вище нуля відсотків;

  • сніг по-марсіанськи

На Марсі є сніг. Навіть два види: звичний нам і «марсіанський» – замерзлий вуглекислий газ, що випадає у вигляді опадів, візуально схожих на туман. Марсіанські сніжинки не склеюються між собою. Тож у майбутньому Марс міг би стати ідеальним місцем для змагань із лижних гонок або біатлону;

  • сніг не тане на сонці

Сніг відбиває до 95% сонячного світла, тому майже не тане під впливом сонячної енергії. Саме тому вершини гір навіть улітку за плюсової температури на висоті залишаються вкритими білими «шапками». Причина – у відносній чистоті повітря в горах. Адже тане сніг з іншої причини: пил, що осідає на нього, нагрівається – оці розігріті сонцем частки й розтоплюють сніг;

  • 50 відтінків білого

У мовах північних народів з ескімосько-алеутської групи для різного виду снігу – своє слово. Таких – понад 20. Деякі лінгвісти нарахували навіть понад 50. Правда, точаться суперечки про те, що вважати словом, а що просто коренем слова, від якого можна утворити безліч нових слів. У мові ескімосів, наприклад, такий корінь «tla». І похідні від нього: briktla – сніг, з якого можна побудувати іглу (житло), striktla – сніг, що не підходить для будівництва, sotla – блискучий сніг. Але є й слово trinkyi, що не має кореня «tla». Ним називають перший сніг. Однак це не рекорд. У мові саамів, народу, що живе століттями в Лапландії, на півночі Скандинавії, таких слів – понад сотню;

  • столиць зимових Олімпіад насправді кілька

Майже всі зимові Олімпійські ігри відбуваються не в одному місті, хоча ми, за звичкою, називаємо те, де проводять церемонії відкриття й закриття: Ванкувер – 2010, Сочі – 2014, Пхьончхан – 2018, Пекін – 2022. Просто в програму зимових Олімпіад входять як змагання на снігу, так і на льоду. І побудувати стадіони для турнірів із хокею й керлінгу, катки для змагань фігуристів і ковзанярів логічніше в місті. Там, де розвинена транспортна інфраструктура. А от гірськолижні траси або споруди для фрістайлу – тільки в горах. Так буде й на Олімпіаді-2022, на якій у Пекіні відбудуться змагання на льоду, а за їх сніговими видами спортсменам і уболівальникам доведеться вирушити в передгірне Чжанцзякоу. Воно розташоване за 200 км від столиці Китаю. Зате сніг там точно буде, а в Пекіні – не факт;

  • чемпіони світу з гри в сніжки

Шкода, що до офіційних зимових видів спорту не входить найулюбленіша народна забава – гра в сніжки. Наймасовіший бій у сніжки відбувся 2013 року в Сієтлі (США). У ньому взяли участь 5834 людини, і цей результат зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.

За матеріалами Полтавської міської ради

Полтавський краєзнавчий музей готується до 130-річчя

Незабаром Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського відзначатиме ювілей – 130-річчя від часу заснування. Із нагоди цього його колектив вирішив підготувати разом із другом закладу, місцевим фотомайстром Володимиром Коротковим фотогалерею «Музей − яким його бачиш ти».

– Cвоєю зображувальною мовою фотографії не лише привертають увагу до пам’яток історії та культури, запрошують помилуватися ними, але й змушують замислитися над тим, яку безцінну спадщину передали нам предки, спонукають до збереження і вивчення надбань минулого, – вважає автор знімків.

Із його роботами, присвяченими музею, відвідувачі сайту http://pkm.poltava.ua/ua/

матимуть змогу знайомитися щомісяця. Тут будуть і репортажні знімки, і поетичні замальовки, і фіксація окремих деталей архітектурного обличчя закладу в різні пори року, і багато іншого.

Альона Зимня

Жителі Полтави й Хоролу стали лауреатами Міжнародної премії української пісні

Міжнародне журі визначило авторів та виконавців, які здобувають премію української пісні ім. Василя Симоненка за 2021 рік.

Серед 20 лауреатів є й представники Полтави та регіону. Це заслужений працівник культури України, маестро саунд-режисури Леонід Сорокін із обласного центру (нагороду йому присуджено за визначний внесок у розвиток української пісні) та переможці міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів, дует «Крила» в складі Валентини й Володимира Олійника з Хорола (премію вони дістануть за значну творчу діяльність і популяризацію української авторської та народної пісні).

 

 

Також поважне суддівство вирішило, що відзнаки гідні:

  • народний артист України, художній керівник та головний диригент Академічної народної хорової капели «Почайна» НАУКМА Олександр Жигун (м. Київ) – за виконання хорових творів українських композиторів на слова Василя Симоненка;
  • народний артист України, соліст Національного академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України Леонід Сандуленко (м. Київ) – за великий внесок у світове мистецтво;
  • поет Димитр Христов (Болгарія), перекладач українською Анна Багряна (Україна – Болгарія) та композитор і співак Геннадій Володько (м. Київ) – за пісню «Майдан»;
  • поет, ректор Казахського національного університету ім. аль-Фарабі, президент НАН вищої школи Республіки Казахстан, віце-президент НАН Казахстану Галимкаір Мутанов (Казахстан) – за пісню «Схожість характерів» (українською мовою);
  • поет, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, професор, академік Рауль Чілачава (м. Київ); композитор Степан Сабадаш (м. Київ) (посмертно); співак Віктор Кавун (м. Київ) – за пісню «Лечу до тебе»;
  • композитор Борис Раденко (м. Київ) – за музику до циклу пісень на вірші Сергія Дзюби;
  • заслужений артист України Павло Мрежук (м. Київ) – за виконання пісні «Батьку мій» та значну творчу діяльність;
  • письменник, заслужений журналіст України Микола Будлянський (м. Чернігів) – за пісню «Жоржина» (слова);
  • заслужений артист естрадного мистецтва України, композитор та співак Віктор Гембара (м. Львів) – за пісні «Жоржина» й «Пісня про Чернігів» (виконання) та популяризацію сучасної української пісні;
  • популярна українська співачка, лауреат міжнародних конкурсів Наталія Шинкаренко (м. Київ) – за духовні, яскраві здобутки в пісенній творчості;
  • поет-пісняр Степан Лепех (м. Львів) – за багаторічну мистецьку діяльність та вагомий внесок у розвиток української пісні;
  • поетеса Лариса Петрова (м. Київ), композитор Карлен Мкртчан (м. Київ) – за пісню «Безсонна ніч»;
  • поетеса Надія Постемська-Краукліс та композитор і співак Йонас Краукліс (Ірландія) – за пісню «Посміхнися мені» (українською мовою);
  • поетеса Олена Терещенко (м. Чернігів) – за «Пісню про Чернігів» (слова);
  • авторка та виконавиця пісень, художниця, заслужений працівник культури України Зоя Слободян (м. Івано-Франківськ) – за віддане служіння мистецтву та багатолітню популяризацію української поезії засобами авторської пісні;
  • композитор та виконавець пісень Олег Петров (м. Луцьк) – за вагомий творчий доробок, зокрема за створення пісні на слова Василя Симоненка «Мрія»;
  • поет Григорій Ліщенюк (Кіровоградщина) – за значну творчу діяльність та подвижницьку популяризацію українських пісень;
  • музичний гурт «Різдвяні дзвони», керівник – Лілія Кобільник (м. Дрогобич Львівської області) – за численні благодійні концерти й волонтерську діяльність на допомогу пораненим воїнам.

Їх було вибрано з-понад 550 висунень на здобуття Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2021 рік.

«Піснями року» названо твори Сергія Дзюби (слова) та Бориса Раденка (музика): «Батьку мій» (у виконанні Павла Мрежука), «Здрастуйте, рідні!» (виконує Леонід Сандуленко) та «Порадниця свята» (Леонід Сандуленко; дует «Крила» – Валентина Олійник і Володимир Олійник), повідомив голова журі Петро Лойтра.

Почесну відзнаку, нагадаємо, заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Чернігівщини («Криниця») задля популяризації в Україні та за кордоном сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію й гарну, оригінальну мелодію, що легко запам’ятовується. Із 1 січня 2019 року засновником нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників та учених із 60 країн світу.

Альона Зимня

У Полтаві відкрили виставку, присвячену народній іграшці регіону

В обласному центрі, у приміщенні краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, відбулася презентація культурно-мистецького проекту «Народна іграшка Полтавщини. Історія. Мистецька традиція. Сучасність». Він являє собою результат декількох років дослідницької, освітньої й творчої роботи колективу Обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, наукових співробітників краєзнавчого музею та членів регіонального осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, повідомили в Департаменті культури і туризму облдержадміністрації.

До реалізації проєкту долучилося близько 60 умільців. Є серед них, зокрема, і ті, у родинах яких із покоління в покоління передаються традиції виготовлення народної іграшки. В експозиції представлені роботи, створені в різних видах народного мистецтва: різьбленні, плетінні з природних матеріалів, витинанні з паперу, лялькарстві, гончарстві, валянні з вовни тощо. Найрізноманітніша – збірка вузлових ляльок Полтавщини.

Діятиме виставка до 8 лютого.

Альона Зимня

Відкриття головної ялинки в Полтаві замінять на фотозони, екскурсію та відеопривітання

Через карантинні обмеження, запроваджені у зв’язку зі швидким поширенням коронавірусної інфекції, виконавчий комітет міської ради на своєму засіданні 2 грудня ухвалив внести в календарний план новорічних та різдвяних заходів в обласному центрі замість традиційного щорічного урочистого відкриття 19 грудня головної ялинки Полтави дещо інше.

По-перше, біля Білої альтанки та в Корпусному парку до цієї дати облаштують спеціальні тематичні фотозони. Деякі з них будуть доступні городянам та гостям обласного центру постійно, деякі – тільки у вихідні та свята.

По-друге, у соціальних мережах, на сторінках закладів культури міста, відбудеться презентація пішохідної екскурсії «Легенди новорічної Полтави». Тут буде «відвідування» і Театральної площі з ялинкою, і центральних вулиць із святковою ілюмінацією, і багато іншого.

По-третє, на офіційному сайті Полтавської міської ради та її виконавчого комітету 19 грудня з’явиться відеопривітання св. Миколая.

На святкові ярмарки городянам теж цього разу очікувати не варто.

Альона Зимня

На Полтавщині відкриють два «їстівні» музеї – хліба та борщу

Цими вихідними в Опішні Полтавської області збираються відкрити Музей звареного борщу й Музей живого хліба. Це відбудеться під час етнофестивалю «Живий хліб», що запланований на 21 листопада та проходитиме в етносадибі-музеї «Лялина світлиця». Ініціатором заходу та створення одразу двох «їстівних» музеїв виступила доктор історичних наук, етнологиня, автор і модератор Міжнародного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» Олена Щербань. Інформацію про новацію вона розмістила на своїй Фейсбук-сторінці.

– Усі охочі зможуть дізнатись більше цікавих фактів про українську традиційну страву, її різновидах, техніки приготування, а також загальні традиції України, її культуру та гастрономію, – ідеться в дописі.

Опішнянка обіцяє цікавий екскурс в історію борщу, культурний контекст, багату рецептурну карту, значна увага буде приділена також створенню живого хліба – його виготовлятимуть на закваскці, без дріжджів.

Автентичну кухню жінка досліджує вже років 15. Рецептів борщу Олена Щербань має ледь на кожен день року. Найстарішим із них – близько століття.

За словами етнологині, Музей звареного борщу, як і Музей живого хліба, який планується відкрити цими вихідними, буде першим таким закладом і на Полтавщині, і загалом у країні.

До речі, цієї осені відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України. За його підсумками рекомендовано внести до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 5 елементів, серед яких – «Культура приготування українського борщу». Це важливий крок у рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Альона Зимня

Чи відкриють головну ялинку Полтави на День святого Миколая

Відкрити головну міську ялинку в обласному центрі планують традиційно, на День святого Миколая, що відзначається 19 грудня. Про це стало відомо з проєкту рішення міськвиконкому «Про проведення основних заходів та забезпечення стабільної роботи протягом Новорічних і Різдвяних свят у м. Полтава», розміщеного на сайті міської ради. Щоправда, коли за нього будуть голосувати, наразі невідомо. На сьогодні це питання не внесене до порядку денного чергового засідання міськвиконкому. А воно призначене вже на цю середу, 18 листопада.

Відповідатиме за відкриття головної ялинки Полтави Департамент культури, молоді та спорту міської ради. Розміщати її збираються, як і раніше, на Театральній площі. Біля неї проводитимуть святкування в новорічну ніч. Ця концертно-розважальна програма розпочнеться о пів на першу. Закриватимуть головну міську ялинку 17 січня 2021 року.

Альона Зимня

Японців знайомили зі світлинами українського вбрання з полтавського музею

До кінця жовтня на станції Shinagawa в Токіо (Японія) відбувалася виставка «Festivals in the World», під час якої городянам і гостям міста демонстрували зображення традиційного українського вбрання з Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Про це нашому виданню повідомили в Посольстві України в Японії.

Презентація відбувалася в рамках ознайомлення жителів Країни сонця, що сходить, із нашою державою та культурою через фото та відео. Останнє було підготовлено проєктом «Ukrainer», світлинами поділилися національне інформаційне агентство «Укрінформ» і мисткиня української етнофотографії Анна Сенік.

Загалом проєкт був реалізований завдяки співпраці Посольства України в Японії з адміністрацією району Мінато (Токіо). До речі, у листопаді він продовжився, але вже презентацією інших країн.

Віолета Скрипнікова

Кінотеатри в Полтаві працюють навіть попри «червону зону»

Від сьогодні в обласному центрі відновили роботу кінотеатри. Навіть попри те, що місто досі перебуває в червоній зоні епідемічної небезпеки. Згідно з обмеженнями, затвердженими Міністерством охорони здоров’я, у «червоній зоні» кінотеатрам працювати заборонено, і минулого тижня вони не функціонували. Але на  черговому засіданні державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій працювати кінотеатрам усе-таки дозволили.

Свою роботу в Полтаві відновили Wizoria в ТРЦ «Конкорд» та Multiplex в ТРЦ «Екватор». Про це йдеться на Фейсбук-сторінках відповідних мереж. Тут же нагадується, при дотриманні яких умов дозволено відвідувати кінотеатри:

  • вхід та перебування в закладі – лише в масці;
  • дотримання дистанції в 1,5 м при перебуванні у фоє;
  • розсадка в залі за схемою, що передбачає дотримання соціальної дистанції;
  • дезінфекція рук засобами захисту, які розташовані на території кінотеатру.

Альона Зимня

Полтавський краєзнавчий музей знову зачинений для відвідування

Від сьогодні Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського знову зачинив свої двері для відвідувачів. Як пояснили на сайті закладу, це викликано різким зростанням випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19 серед населення області та віднесенням Полтави до «червоного» рівня епідемічної небезпеки, а всіх районів – до помаранчевого. Відтак відповідно до урядових постанов і рекомендацій Міністерства охорони здоров’я музей припинив прийом відвідувачів наразі до кінця місяця.

Нагадаємо, раніше після кількамісячної карантинної перерви заклад відновив свою роботу в червні.

Альона Зимня