Позначка: Головна

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією продовжує загальнонаціональну інформаційну кампанію «Спали» ФСБшника». Вона спрямована на протидію вербуванню молоді російськими спецслужбами та запобіганню підпалам, терактам і диверсіям.

Адже такі злочини як підпали майна ЗСУ, держустанов чи їхнє мінування класифікуються Кримінальним кодексом України як тероризм або диверсія. І за них передбачена сувора кримінальна відповідальність навіть для неповнолітніх.

Однією зі складових інформаційної кампанії є соціальний відеоролик «Спали» ФСБшника», підготований СБУ спільно з відомим українським кінорежисером Любомиром Левицьким. Відео інформує громадян, і зокрема молодь, про невідворотність покарання за подібні злочини. Адже російські спецслужби активно «полюють» саме на неповнолітніх в інтернеті, пропонуючи злочинні «підробітки».

Протягом 2024 року СБУ та Нацполіція затримали понад 450 осіб, які за дорученням російських кураторів займалися підпалами в Україні. Фактично українські правоохоронці знаходять усіх виконавців злочинів. І замість «легких грошей» фігуранти отримують підозру від СБУ і перспективу тюремного ув’язнення.

На відео показана історія двох неповнолітніх – хлопця й дівчини, які погодилися на пропозицію кураторів із російського ФСБ вчинити злочин, але були затримані українською спецслужбою.

Використовуючи ключовий меседж – «Не пали своїх! «Спали» ворога!», СБУ закликає молодь повідомляти про будь-які спроби вербувань у спеціальний чат-бот «Спали» ФСБшника» t.me/spaly_fsb_bot.

Для цього достатньо вказати деталі пропозицій від ворога, а також номер телефону чи нікнейм особи, яка схиляла до злочину. Передана інформація є конфіденційною, вона ретельно перевіряється співробітниками Служби безпеки. Отримані дані допоможуть СБУ ще ефективніше протидіяти розвідувально-підривній діяльності російських спецслужб.

Станом на сьогодні до чат-боту «Спали» ФСБшника», який запрацював у середині грудня 2024 року, вже надійшло понад 1300 повідомлень. Усі вони стосувалися спроб представників спецслужб рф залучити українців до вчинення різного роду злочинів, мета яких – дестабілізувати ситуацію в нашій державі та знизити її обороноздатність.

Центр прав людини ZMINA презентував перший в Україні звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення росії в Україну”. Станом на кінець 2024 року відомо про загибель щонайменше 121 активіста, волонтера, правозахисника і журналіста через повномасштабну агресію росії проти України.

Реалізація політики рф, щодо цілеспрямованого знищення представників громадянського суспільства в Україні підтвердилася одразу після деокупації перших населених пунктів Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а надалі Харківщини та Херсонщини. Російські окупанти шукали людей за підготовленими заздалегідь списками.

Для збирання й документування даних ZMINA використовувала верифіковану інформацію з відкритих джерел, інтерв’ю з близькими, родичами, колегами загиблих або свідками їх смерті.

Крім того, організація взаємодіяла з Інститутом масової інформації, який документує випадки вбивств і загибелі журналістів, а також Офісом Генерального прокурора, який координує та здійснює нагляд за розслідуваннями в кримінальних провадженнях щодо порушень законів і звичаїв війни, зокрема щодо вбивств представників громадянського суспільства.

Багато випадків загибелі волонтерів, активістів і журналістів сталися під час атак на цивільні об’єкти або інфраструктуру, в умовах, коли удар був свідомо направлений на цивільні об’єкти. Тим самим росія вкотре порушила міжнародне гуманітарне право.

Серед основних причин, унаслідок яких загинули представники громадянського суспільства:

• артилерійські обстріли, ракетні удари російської армії або застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) по цивільних об’єктах;
• прицільні розстріли військовими рф гуманітарних або евакуаційних автомобілів та колон;
• позасудові страти, застосування тортур і жорстокого поводження, ненадання медичної допомоги в місцях незаконного позбавлення волі;
• підрив на піхотних, протитанкових мінах під час гуманітарних місій.

“Втрати громадянського суспільства під час нападу росії на Україну нам ще тільки доведеться усвідомити. Адже війна триває і веде до нових смертей, а крім того, в умовах бойових дій буває важко отримати повні й перевірені дані, особливо якщо йдеться про випадки, що сталися на окупованих росією територіях. Про деякі факти стає відомо лише через багато місяців, деякі досі залишаються неповними або неточними, – пояснює співавторка звіту, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. – Однак важливо фіксувати тут і зараз, бо з плином часу болючі спогади про події в рідних і свідків стираються, іноді їх блокують захисні механізми пам’яті. Ми підготували цей звіт, щоб ушанувати людей, які загинули, боронячи цінності вільного світу в цій страшній війні, а також продовжимо збирати, документувати та деталізувати ці історії”.

Згідно з меморіальним звітом, у 2022 році загинув 81 представник громадянського суспільства та медіа, у 2023 році – 19, а у 2024-му – 21 особа. Найбільше активістів та медійників загинуло у Київській і Донецькій областях – по 33 людини, у Харківській – 24, у Херсонській – 11, у Луганській – 7, у Чернігівській – 4, у Львівській – 3, у Запорізькій та Миколаївській – по 2 особи, на території росії – 1 людина, а місце загибелі ще одного активіста невідоме.

ZMINA спільно з партнерами й надалі продовжує документувати випадки загибелі представників громадянського суспільства та медіа, щоби вшанувати пам’ять про них та домогтися покарання винних.

Звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну” було підготовлено Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.

З текстом звіту-меморіалу українською мовою можна ознайомитися тут.