На сьогодні новий корпус Полтавського обласного клінічного медичного кардіоваскулярного центру готовий на 90%. Про це журналістам повідомив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов. Завершити будівництво планують у серпні. Нині роботи ведуться на п’ятому-шостому поверхах будівлі. Об’єкт уже підключений до центрального електропостачання.
– Це дозволяє нам розпочати фінальні роботи з налаштування високоякісного медичного обладнання. Виконуватимуть їх іноземні партнери, – сказав посадовець.
У новому корпусі – шість поверхів. На першому розташовуватимуться поліклініка, приймальне відділення, кабінети профільних лікарів і комп’ютерної томографії, на другому – у діагностичному відділенні – кабінети ультразвукової діагностики, електрокардіографії, велоергометрії, стрес-ехокардії та ін. На третьому, четвертому та шостому буде по 20 палат на двох пацієнтів, із санвузлами в кожній (загалом заклад розрахований на 136 ліжок). Також на шостому розмістять операційні, лабораторію, блок реанімації й інтенсивної терапії. У корпусі працюватимуть по два пасажирських і лікарняних ліфти та один технічний. Оснащений кардіоцентр, за словами голови ОДА, буде за останнім словом техніки.
На сьогодні загальна кошторисна вартість об’єкта – 408,423 млн грн. Фінансування здійснюється з Державного фонду регіонального розвитку (понад 208 млн) й обласного бюджету (200 млн), повідомила заступник директора Департаменту будівництва, містобудування та архітектури й житлово-комунального господарства облдержадміністрації Ірина Особік. Наразі з цих коштів освоєно понад 375 млн грн.
– Загальна кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт – 208 млн грн. На понад 121 млн грн закуплене обладнання, – сказала посадовиця.
Альона Зимня
Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.
Між іншим, деякі музеї обласного центру, наприклад, художній, уже активно практикують екскурсії з доповненою реальністю. Тепер долучиться до цієї когорти й музей історії Полтавської битви. Відвідувачам пропонуватимуть потрапити у віртуальний світ – за допомогою спеціальних окулярів «перенестися» на місце баталії та, як справжній канонір, самостійно зарядити гармату зразка початку ХVІІІ століття.
– Дуже радують такі ініціативи з боку музейників. Вони приходять із готовими ідеями, ми їх реалізовуємо. Лише за останні два роки видатки на культуру збільшили на 35%. Якщо раніше її фінансували за залишковим принципом, то на сьогодні є розуміння важливості туристичного напрямку для розвитку міста, його економіки, інвестиційної привабливості. У європейських музеях туристи стоять весь день, щоб побачити щось цікаве. Це заслуга не тільки унікальних експонатів, а й великої роботи над промоцією. Сподіваюся, що скоро й у Полтаві туристи ставатимуть у чергу до наших закладів, – наголосив секретар міськради.
Відтак комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення рекомендувати:
