На Полтавщині увічнили союз українців і шведів

У Великих Будищах Диканського району з нагоди Дня незалежності відкрили пам’ятний знак на честь підписаного тут 1709 року договору про військово-політичний союз між гетьманом Іваном Мазепою та кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком із одного боку, і шведським королем Карлом XII – із другого.

Згідно з «Великобудищанським трактатом» шведський монарх зобов’язався не укладати мирової угоди з московським царем, аж поки не визволить із-під його влади Україну, Запоріжжя, та зберегти козацькі вольності. Документ був підписаний 28 березня (8 квітня) в одному з храмів Великих Будищ, що стали резиденцією Карла ХІІ. Цікаво, що, за словами директора музею «Поле Полтавської битви» Людмили Шендрик, «до українсько-шведського союзу приєдналися запорожці, які конфліктували з Мазепою, і це один з небагатьох історичних моментів, коли різні політичні сили забули про свої чвари та об’єдналися заради звільнення України від московської тиранії».

Ініціював спорудження пам’ятного знака директор місцевої школи, краєзнавець Олександр Калашник. Профінансували роботу меценати й Диканська райрада. На гранітній стелі зобразили герби гетьмана Мазепи, короля Карла XII та Війська Запорізького, а на верхівці пам’ятника – герб козацького села Великі Будища.

Альона Зимня

«Полтаватеплоенерго» припиняє прийом споживачів

Від сьогодні абонентська служба обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» не прийматиме споживачів офф-лайн. Причиною для здійснення такого кроку стало різке погіршення епідеміологічної ситуації, пов’язаної з поширенням коронавірусу, повідомила пресслужба на сайті підприємства з посиланням на його адміністрацію.

Прийом споживачів припинений тимчасово. Коли його відновлять, повідомлять додатково. А наразі зв’язатися з фахівцями «Полтаватеплоенерго» можна дистанційно. Для отримання консультацій щодо стану розрахунків телефонуйте в робочий час на багатоканальну інформаційно-довідкову лінію абонентської служби: (0532) 510-455. Також на сайті підприємства (te.pl.ua) функціонує цілодобовий он-лайн сервіс «Особистий кабінет споживача», де можна одержати повну й достовірну інформацію про стан особового рахунку й розрахунки за послуги з теплопостачання. Крім того, підприємство приймає електронні листи від громадян на адресу info@pte.poltava.ua.

Альона Зимня

Полтавська вчителька – серед 50 кращих в Україні

Журі Global Teacher Prize Ukraine 2020 оголосило п’ятдесятку найкращих учителів України, серед яких є й представниця Полтавщини Світлана Зайцева. Про це йдеться на «Освіторії». Педагогиня з Опішні нині викладає українську мову, українську та зарубіжну літератури в Полтавській спеціальній загальноосвітній школі № 39. 2013 року вона розробила власну педтехнологію «Шевченкотерапія». Та являє собою системне використання спеціально підібраних поезій Тараса Шевченка, кольору, піску, музики задля стабілізувального впливу на емоційно-чуттєву сферу дитини. Світлана Зайцева використала власне бачення роботи з піском, адаптувала до специфіки завдань своєї школи й уже не перший рік реалізує його на уроках словесності та в позаурочний час. Крім того, учителька активно застосовує музикотерапію.

– Що особливо гріє моє вчительське серце, так це самооцінка моїх вихованців. Завдяки театральній грі, систематичним сценічним виступам, позитивному впливу естетотерапевтичних технологій, системному розвитку емоційного інтелекту учні підкорюють різні вершини, – говорить пані Світлана.

Далі серед 50 найкращих педагогів України журі обиратиме топову десятку. Переможця оголосять 3 жовтня. Його винагородою стане грошова премія в розмірі 250 тис. грн, навчання та участю у GLOBAL EDUCATION & SKILLS FORUM.

Для довідки. Global Teacher Prize Ukraine – це щорічна національна премія, місія якої — підкреслити важливість педагогів у нашій державі, адже #ВчителіВажливі від найменшого села до найбільшого мегаполіса. Національну премію Global Teacher Prize Ukraine заснувала ГС «Освіторія» 2017 року.

Альона Зимня

Полтавщиною пройде велопробіг ветеранів війни

Міністерство у справах ветеранів війни організовує велопробіг «Вшануємо пам’ять захисників України», у рамках якого ветерани війни проїдуть, зокрема, Полтавською областю. Про це повідомили на сайті Департаменту освіту й науки облдержадміністрації. Захід запланований на 16-31 серпня. Його учасники стартують із Ужгорода, кінцевою точкою стане Маріуполь. Увечері 23 серпня вони планують дістатися Полтави. Окрім того, ветерани війни побувають у Лубнах.

На шляху до них долучатимуться представники громадських організацій, учасники антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, ветерани Афганської війни з різних регіонів України, аматори велосипедного спорту. Загальна відстань, яку збираються подолати – близько 1800 км. У містах, через які проїжджатимуть, учасники велопробігу зустрічатимуться з представниками органів місцевої влади, родинами загиблих воїнів, ветеранами війни, місцевими жителями та молоддю, а також покладатимуть квіти до пам’ятників та Алей слави загиблих учасників бойових дій.

Даний захід організовують із нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, а також для підтримки ветеранів бойових дій, популяризації ветеранського спорту, спортивної реабілітації, здорового способу життя, просування позитивного образу ветерана війни та Мінветеранів загалом. У складі команди будуть по двоє учасників бойових дій у Афганістані та антитерористичної операції.

Альона Зимня

На Полтавщині презентували проєкт туристичного логотипу та бренд-бук області

У Полтавській облдержадміністрації відбулася офіційна презентація проєкту туристичного логотипу та бренд-буку регіону.

Представлене громадськості лого складається з чотирьох стилізованих іконок із зображенням автентичних «перчинок», що є туристичними принадами Полтавщини, її брендами. Проєкт логотипу створили в стилі Flat design. Використали п’ять кольорів: андроїдний зелений, мандариновий, ніжно-оливковий, міжнародний помаранчевий і білий.

– Узимку ми провели анкетування щодо головних асоціацій із Полтавською областю щодо туризму. Його результати й стали базою для створення бренд-буку. Ми уніфікували всі згадувані образи й створили єдину, цілісну картинку. Були використані певні кольори та певні шрифти. Надалі використовувати цей логотип може кожен, хто займається туристичною або суміжною галуззю. Проте авторське право розпорядження логотипом та супровідними матеріалами мають облдержадміністрація та її Департамент культури й туризму. Такий момент є принциповим із огляду на використання цих матеріалів винятково для розвитку туризму на Полтавщині, – розповіла заступник голови ОДА Катерина Рижеченко.

Як зазначила начальник відділу туризму й розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Лілія Федорченко, наш регіон є конкурентом серед інших на туристичній платформі і йому потрібно боротися за туриста.

– Ми почали працювати над тим, як будемо асоціюватися в туриста? Що можемо йому запропонувати? Чому саме ми можемо це пропонувати? Треба себе ставити в низку сильних конкурентів. Плани амбітні, але ми того варті, щоб бути кращими за Львів чи Одесу, – сказала Лілія Федорченко.

У розробці проєкту логотипу брали участь Департамент культури і туризму ОДА, Національний університет «Полтавська політехніка ім.. Юрія Кондратюка».

– Ми намагалися витратити якомога менше грошей. Політехніка взяла участь у розробці безоплатно. Тільки візуалізація цього продукту коштувала 20 тис. грн у форматі макетування та  виготовлення вихідних даних, – сказала Лілія Федорченко.

Логотип планується широко використовувати в сувенірній та рекламній продукції.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

У Полтаві офіційно відкрили скейт-парк

Сьогодні в обласному центрі за адресою вул. Героїв Сталінграда, 1-В, неподалік від Сонячного годинника, фактично на стикові трьох великих «спальних» мікрорайонів – Сади-1, Сади-2 та Алмазний – урочисто відкрили скейт-парк, створений у рамках програми партиципаторного бюджетування «Бюджет участі».

Аналогічні об’єкти, до речі, уже давно існують у Лубнах, Миргороді, Кременчуку та інших населених пунктах області.

На початку заходу з вітальним словом до присутніх звернулися представники міської влади.

Потім свою майстерність продемонстрували вихованці Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи ім. Олексія Бутовського, екстремали зі стажем, група підтримки спортивних команд ДЮСШ №4.

 

 

За проєкт зі створення скейт-парку в обласному центрі, нагадаємо, проголосувало 786 городян. Реалізувати його мали 2019 року. Але… Поки, за словами автора Євгенія Марченка, інформація про те, що для цього нічого не робиться, не набула розголосу, ніхто нічого й не робив. Тепер же, побачивши результат, на офіційному відкритті скейт-парку представники влади пообіцяли, що створять такі майданчики для тренувань екстремалів і в інших місцях Полтави.

– Це перший скейт-парк, тут, на Алмазному. Я думаю, що наступного року їх буде набагато більше. Таким чином, ми пропагуємо й здоровий спосіб життя, – зауважив депутат міськради Юліан Матвійчук.

– У кожному районі має бути скейт-парк для того, щоб молодь займалася спортом, демонструвала свої навички одноліткам, насолоджувалася життям, – сказав перший заступник міського голови Ігор Федій.

– Я радий, що цей проєкт має відгук не лише під час голосування, а й безпосередньо в кількості велосипедистів, скейтбордистів, ролерів, які катаються тут щодня. Тож наше завдання на наступний рік – мінімум два таких майданчика в місті, – заявив секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.

На об’єкті справді вже від першого дня функціонування (7 серпня) тренується дуже багато дітей – одночасно може бути й понад 100. Шанувальники велосипедів типу BMX (бейміксів), самокатів, скейтів та роликів збираються тут приблизно від сьомої години ранку й залишають майданчик лише з настанням темряви. Для відпрацювання вправ для них установлені 14 спеціальних елементів.

– Більше й не планувалося, тому що бюджет – 1,4 млн грн. Проєкт, «подушка», асфальтування та фігури – на більше просто не вистачило. У «Бюджеті участі» – регламентована кількість грошей, – зазначив голова Шевченківської районної і м. Полтаві ради Дмитро Задворкін.

Однак це – реалії 2020 року. А 2019-го, коли, власне, проєкт-переможець мав бути втілений у життя, було дещо по-іншому.

– Ми подавалися на максимальну суму грошей. Думали, якщо виграємо цей проєкт, то побудуємо максимально багато фігур і майданчик на ту суму, яку нам виділили. Спочатку не існувало конкретного плану по елементах. Перший проєкт був трохи інший – парк був трохи більший. Довелося прибрати один флайбокс. Там були нюанси по бюджету. Можливо, у майбутньому ми доставимо сюди фігуру для хлопців, які «літають», щоб могли високо стрибати – «злітати» – на велосипедах, – зазначив автор проєкту.

– Коли звернулися до спеціалістів, з’ясувалося, що проєкт коштує втричі більше. Через елементи. Ми зробили менше їх, ніж планувалося, але вони якісні, безпечні. Кожну фігуру узгоджували з автором проєкту, – пояснив голова робочої групи з питань партиципаторного бюджетування («Бюджету участі») міської ради Вадим Сорока.

– Одеський скейт-парк брався за шаблон. Тому що він великий, на ньому багато таких підкатів, які добре підходять для малих дітей. Я давно, уже близько 10 років, катаюсь на екстремальному велосипеді, і, звичайно, мені б хотілося, щоб цей скейт-парк був із більш високими фігурами. Але розумію, що це більш травматично, це більше для професіоналів. Хотілося, щоб цей парк був у першу чергу для маленьких дітей, які тільки починають свій шлях у цьому напрямку. Зараз ми готуємо табличку з правилами. Одна, стандартна, уже є. Її повісили хлопці, які займалися реалізацією самих фігур. Я думаю, упродовж тижня-двох ми доробимо велику табличку, на якій буде вказано, кому тут можна кататись, що тут можна/не можна робити. У принципі, вікових обмежень немає, хіба що не можна, щоб батьки дітей за ручку возили. Якщо дитина сама впевнено їде на велосипеді, скейті, роликах чи самокаті, то нехай їде. Головне – щоб усі були в захисті, принаймні, хоча б років до 14-ти, тому що все-таки це небезпечно, – наголосив Євгеній Марченко.

– Коли нам передадуть на баланс цей скейт-парк, обов’язково займатимемося благоустроєм. Але спочатку потрібно пройти деякі бюрократичні питання. Хоча вже є задуми, які потрібно реалізувати. Так, його потрібно повністю огородити, зробити вхідну групу, провести світло, щоб майданчик увечері підсвічувався, а також установити відеонагляд, щоб ми бачили, що тут відбувається. У нас уже є подібний досвід – майданчик біля райвиконкому ми поставили під охорону, щоб не було актів вандалізму, – розповів Дмитро Задворкін.

Наразі, нагадаємо, у Полтаві реалізовано 37 проєктів «Бюджету участі», нереалізованими залишилось три.

Віолета Скрипнікова

Син Віктора Павліка, який боровся з раком, помер

Сьогодні перестало битися серце 21-річного Павла, сина відомого співака, чия доля частково пов’язана з Полтавщиною (він закінчив ПТУ №18 у Комсомольську, нині перейменованому в Горішні Плавні, тут народився його старший син Олександр), Віктора Павліка. Про це повідомила мати хлопця Лариса Созаєва на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук». Упродовж останніх двох років її син боровся з раком кісток.

За словами батька, усе почалося зненацька, із проблем з ногами. Павло пережив складну операцію, пройшов 18 курсів хіміотерапії і курс променевої терапії. Щоб знайти гроші на них, нагадаємо, Віктор Павлік звертався за допомогою до своїх друзів і шанувальників. Суму зібрали швидко, але лікування не допомогло. В останні місяці стан хлопця погіршився, він став пересуватися на інвалідному візку. Останні тижні син співака провів у хоспісі, усвідомлюючи, що може померти, але не здаючись хворобі.

23 червня на своїй сторінці у Фейсбуці Павло Павлік написав: «На закінчення я хочу подякувати всім тим, хто пише мені побажання на вилікування, хто молиться за мене та намагається словесно допомогти й налаштувати мене на боротьбу. Я справді читаю всі ваші повідомлення і бачу все, що ви пишете. Це надзвичайно багато означає для мене та додає сил. Особливо дякую всім моїм друзям. Ви нагадуєте мені, заради чого варто боротися та жити. Знаходячи ваші повідомлення та коментарі серед сотень інших, в організмі щось ніби злітає в небо. На жаль, я міг і пропустити когось, адже коментарі під постами у ФБ дуже важко фільтрувати. Узагалі дуже дякую всім за поширення моєї проблеми. Завдяки цьому я зв’язався зі старими друзями та познайомився з новими не менш чудовими людьми».

Із біографії Павла Павліка. Молодший син популярного артиста народився в третьому шлюбі Віктора Павліка 7 травня 1999 року. Батьки хлопця розлучились, проте їм удалось зберегти дружні стосунки. Після закінчення школи хлопець вступив до Національної академії СБУ, та встиг відслужити лише два роки. За цей час він став учасником військового параду на День незалежності України, під час боротьби зі смертельною недугою поводив себе гідно звання курсанта.

Альона Зимня

Рятувальники Полтавщини звільнили дівчинку, яку «взяла в полон» батарея

В одному з населених пунктів Полтавської області відбувся незвичний випадок – дівчинка застрягла між стіною та батареєю. Просунувши ногу в цей простір, через деякий час дитина не змогла її витягти. Кінцівка дуже набрякла, і спроби самостійно звільнити її спричиняли біль. Бабусі, яка доглядала дівчинку, довелося викликати допомогу. Як повідомили в Державній службі з надзвичайних ситуацій, рятувальники, які прибули до потерпілої, спеціальним інструментом відігнули пластину радіатора та звільнили ногу дитини.

Альона Зимня

У центрі Полтави обвалилося риштування. Постраждали чотири людини

На будівництві восьмиповерхівки в центрі Полтави, на вул. Пилипа Орлика, 26, обвалилося риштування.

Воно було зведене біля бокової стіни житлового будинку, заселитися у квартири в якому по завершенні робіт пропонує на своєму сайті компанія «SMNK».

Як повідомили у відділі поліції Полтавщини, унаслідок падіння будівельної «платформи» постраждали четверо осіб. Усіх їх госпіталізували.

Інцидент стався надвечір. Риштування, що сягало верхніх поверхів, буквально склалися. Усе це, як видно на опублікованому в соцмережах відео, відбулося за лічені секунди.

Причина падіння конструкції наразі невідома. На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група. Поліція з’ясовує обставини інциденту.

Також сюди викликали кілька місцевих підрозділів ДСНС. До цього риштування розбирали й діставали потерпілих самі будівельники.

Альона Зимня

«Полтавського терориста» поховали, а його заручник піде на пенсію

Учора в Подолі Великобагачанського району поховали 32-річного Романа Скрипника. Попрощатися з ним прийшло все село, друзі, побратими, волонтери, написала на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» громадська діячка Наталія Костіна. Люди зібралися вшанувати пам’ять воїна – «полтавський терорист», як прозивали чоловіка через те, що утримував у заручниках правоохоронців, потрапив під четверту хвилю мобілізації, брав участь у антитерористичній операції на Донбасі.

Він загинув, нагадаємо, намагаючись уникнути покарання, переховуючись на території кількох районів Полтавщини, – у ніч на 1 серпня поліція заявила про ліквідацію втікача.

А сьогодні стало відомо, що начальник управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Полтавській області, полковник Віталій Шиян, який 23 липня замінив собою підлеглого, котрого під час спецоперації в Полтаві взяв у заручники озброєний гранатою Роман Скрипник, візьме відпустку, після неї пройде медкомісію й у вересні піде на пенсію. На заслужений спочинок, як пояснив УНІАН поліцейський, він зібрався за вислугою років. Це рішення не пов’язане з критикою його дій під час затримання «полтавського терориста». У той час, він вважає, усе зробив правильно.

Віталій Шиян дійсно відслужив 25 років. Він народився 26 вересня 1976 року в Кременчуку. До правоохоронних органів пішов по слідах батька – той працював у міліції. Має вищу юридичну освіту. 2002-го закінчив Київську національну академію внутрішніх справ. За даними 24 каналу, із 1995 року чоловік служив у Збройних Силах України, у морській піхоті, із 1996-го перебуває на службі в органах внутрішніх справ. Працював у патрульно-постовій службі міліції. 2008 року був призначений на посаду першого заступника начальника Кременчуцького міського управління УМВС у Полтавській області. 2010-го очолив Херсонський міськвідділ УМВС. Із 2012 року працював заступником начальника Київського УБОЗу, із 2013-го – начальником карного розшуку в Полтаві. 2015 року Віталія Шияна призначили начальником Семенівського районного відділу УМВС області. Пізніше поліцейський знову був переведений до Полтави, дослужився до начальника УКР ГУ НП у регіоні.

В епіцентрі резонансних справ Віталій Шиян опинявся неодноразово. Наприкінці лютого, наприклад, під час масових заворушень у Нових Санжарах, куди привезли на обсервацію евакуйованих з Уханю громадян, отримав травму обличчя – мітингувальники влучили в нього камінням, писав Dетектив-Info.

Альона Зимня