Категорія: Події

Сегодня в Миргороді поховали курсанта Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба Андрія Роспотнюка, який загинув 25 вересня у авіакатастрофі під Чугуєвом. Про це повідомили в Миргородській міській раді. Спочатку з хлопцем попрощалися в Харкові, потім літаком тіло доставили на батьківщину військовика, у Миргород. Земляки проводжали курсанта урочисто. Церемонія прощання відбулася спочатку в церкві Іоанна Богослова, після цього на центральній площі міста. Поховали хлопця на Алеї Героїв на миргородському кладовищі. Цей день був оголошений днем жалоби в населеному пункті.

Андрієві Роспотнюку місяць тому виповнився 21 рік. Хлопець походив із родини військовослужбовців, навчався на військового штурмана. Про небо мріяв із дитинства. Після закінчення гімназії в Миргороді вступив до Чугуївського військового ліцею, а потім до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Рідні, друзі та знайомі знали його як сильну, відважну людину, виховану на офіцерських чеснотах, доброго, із почуттям гумору, відкритого, людяного, справедливого хлопця, який відзначався оптимізмом та допитливістю.

У Андрія Роспотнюка залишилися батьки, сестра та дідусь.

Нагадаємо, літак Ан-26Ш (б/н 76) 203-ї навчальної авіабригади (в/ч А4104) розбився 25 вересня у двох кілометрах від військового аеродрому Чугуєва Харківської області під час планового навчального польоту. На його борту перебувало 27 курсантів і офіцерів Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. У результаті катастрофи загинуло 25 осіб, двоє були госпіталізовані в тяжкому стані, наступного дня один із них, Віталій Вільховий, помер. Вижив лише один курсант – В’ячеслав Золочевський.

Військовослужбовців, які загинули в авіакатастрофі, а також єдиного, який вижив, нагородили медалями «За військову службу України». Відповідний указ президент підписав 6 жовтня.

Альона Зимня

Із 5 жовтня обласний центр належатиме до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки. Відповідне рішення ухвалила загальнодержавна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, розглядаючи питання про новий розподіл зон карантину. За ним Полтава увійшла до «помаранчевої» зони, а от Лубни, Миргород, Диканський, Лохвицький, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський та Шишацький райони залишаються в «жовтій». Нове зонування стане чинним від понеділка, 5 жовтня, повідомили в Полтавській обласній державній адміністрації.

У «помаранчевій зоні» обмежені:

• діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
• діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;
• планова госпіталізація в лікарнях;
• робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
• масові заходи: 1 людина на 20 кв. м та не більше 100 людей.

Альона Зимня

Із нагоди професійного свята понад сто працівників галузі освіти України нагородили державними відзнаками. Відповідний указ президентом був підписаний сьогодні. Він розміщений на сайті глави держави. Почесні звання «заслужений лікар України», «заслужений працівник культури України», «заслужений працівник освіти України» присвоїли, відповідно, професорові кафедри Української медичної стоматологічної академії Наталії Литвиненко, заступникові директора державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І–ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» ім. Василя Кричевського Наталії Матвійчук, директорові Хорольської гімназії Миколі Копайгорі.

Альона Зимня

23 вересня військовики Сил спеціальних операцій США та десантно-штурмові загони Збройних Сил України проведуть спільне навчання в небі над Полтавою. Про це йдеться на сторінці U.S. Embassy Kyiv Ukraine в соціальній мережі «Фейсбук». Програма тренувань передбачає польоти на низьких висотах та відпрацювання інших навичок для підвищення готовності й оперативної сумісності військ, зокрема бійці здійснюватимуть безпарашутну висадку на землю за допомогою десантного канату. Навчання триватимуть із 12.30 до 14.00. Тож при появі військово-повітряних сил панікувати не варто.

Альона Зимня

Цими вихідними в обласному центрі розпочався марафон заходів із відзначення Дня міста. Через нестабільну епідеміологічну ситуацію в країні цього року традиційні форми святкування замінили новими, але не менш цікавими.

Наприклад, у неділю, 20 вересня, вулицями обласного центру замість пішохідного пройшов автопарад «Полтава вишивана». Якщо в попередні роки містяни у вишиванках проходили святковою ходою від Білої альтанки до парку культури та відпочинку «Перемога», то нині учасниками заходу стали автомобілісти. На машинах, оздоблених в етнічному стилі – орнаментами, прапорами та іншим декором, вони вирушили в путь від Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Загалом до автопараду долучилося близько 30 учасників, повідомили в міськраді. Серед них були як ті, хто зареєструвався попередньо, так і ті, хто долучився до акції вже в неділю. Колона машин у супроводі поліції проїхала «кільцем» і зробила три кола навколо Корпусного парку.

Також цими вихідними в Полтаві на Театральній площі діяли тематичні фотовиставки «Полтава Вишивана», «Шлях до майстерності» та ін. Усі відвідувачі мали можливість помилуватися знімками Полтави минулих років, зробити селфі на згадку тощо.

Альона Зимня

Сьогодні на 102-му році життя пішов у вічність «найповажніший за віком професор в Україні, засновник Полтавської терапевтичної школи, учитель та наставник не одного покоління лікарів, видатний лікар-клініцист, учений, доктор медичних наук, професор, почесний академік Української медичної стоматологічної академії Максим Андрійович Дудченко». Про це повідомили на сайті вишу, у якому до останнього викладав цей легендарний лікар і педагог.

Менше місяця тому, 26 серпня, Максиму Андрійовичу виповнився 101 рік. Він народився в селянській родині на Дніпропетровщині, пережив тяжкі роки голоду в Україні. Завдяки наполегливості та прагненню до знань закінчив середню школу з золотою медаллю й у блокадному Ленінграді (нині – Санкт-Петербург) за чотири роки у Військово-медичній академії отримав кваліфікацію лікаря. Він брав участь у боях на захист Ленінграду, на Курській дузі, у знищенні Корсунь-Шевченківського угрупування фашистських військ, звільненні України, зокрема Полтави, від окупантів. У його послужному списку були посади від лікаря батальйону до дивізійного лікаря стрілецьких дивізій.

Медик із величезним досвідом, фронтовик, надзвичайно ерудована людина, він користувався заслуженою повагою серед студентів і колег в Українській медичній стоматологічній академії. Професор Дудченко став засновником і організатором кафедри факультетської терапії УМСА (у подальшому внутрішньої медицини № 1). Активно працював тут: здійснював клінічні обходи хворих, брав участь у клінічних та патологоанатомічних конференціях, проводив практичні заняття зі студентами, займався науковими дослідженнями.

Максим Андрійович був автором понад 500 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких шість монографій і п’ять навчальних посібників, настанови для лікарів. Основними напрямками його наукових досліджень стали хронічні хвороби нирок, захворювання серцево-судинної системи, гастроентерологічна патологія. Під керівництвом Максима Дудченка було захищено 38 докторських та кандидатських дисертацій.

За досягнення в навчальній, науковій, виховній роботі професор отримав Грамоту Президії Верховної Ради УРСР, Почесну грамоту й пам’ятну медаль С.П. Боткіна, орден Богдана Хмельницького та ін. В ознаменування значущих заслуг перед суспільством у серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла Максима Андрійовича цієї нагороди на всеукраїнському рівні в номінації «Взірець служіння суспільству».

– Звісно, я щаслива людина, коли вже Бог послав мені такий довгий вік. Гарні гени, напевне, дістались від батьків. Але я по-справжньому вважаю себе щасливим, бо ж завжди жив у злагоді зі своїми переконаннями й вірою в те, що справедливість повинна завжди перемагати. Якщо був упевнений у своїй правоті, то, не замислюючись, ішов до кінця, боровся аби її відстояти», – пригадали слова Максима Андрійовича в УМСА.

Згідно з повідомленням Полтавського обласного центру громадського здоров’я, панахида з померлим Лікарем відбудеться 17 вересня об 11.00 у внутрішньому дворі КП «3-я міська клінічна лікарня» (м. Полтава, пл. Слави, 2).

Віолета Скрипнікова

У Щербанівській об’єднаній територіальній громаді вирішили дати нове життя засохлому кілька років тому дубу, який налічує понад три століття й колись перебував під охороною закону. Його перетворять на туристичну пам’ятку. Таким чином, понаддев’ятиметровий дуб, сподіваються, стане однією з візитівок села Розсошенці.

Працювати з деревом доручили різьбяреві, художнику Андрієві Мірошниченку. Той обрав для пам’ятки етнічні мотиви. Після завершення роботи, що очікується наприкінці вересня – на початку жовтня, вирізьблені образи планують обробити речовиною проти шкідників, зробити біля дубу освітлення та підхід.

Альона Зимня

Сьогодні о 15.15 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території міського сміттєзвалища Полтави для твердих побутових відходів поблизу села Макухівка. Про це йдеться на сайті Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області в соціальній мережі «Фейсбук». До гасіння залучили не тільки особовий склад і спецтехніку, а й допоміжну техніку комунального підприємства.

Полум’ям охоплено понад 2 га території. Дим від пожежі видно аж у центрі Полтави, у багатьох мікрорайонах відчувається характерний сморід. Тож людям рекомендують не виходити на вулицю й зачиняти вікна. Робота з гасіння вогню ускладнюється тим, що на вулиці – вітер і дуже спекотно, а ще існує небезпека обвалу сміттєвої маси.

Альона Зимня

Сьогодні в Полтавській облраді члени журі назвали лауреатів обласної премії імені А.С. Макаренка. Вона, нагадаємо, була заснована для відзначення педагогічних працівників за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти та виховання молоді.

Переможцями 2020 року стали:

• кандидат педагогічних наук, заступниця директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів» Ольга Гурська в номінації «Загальноосвітні заклади»;
• директор Вищого професійного гірничо-будівельного училища Василь Сулима в номінації «Професійно-технічні заклади»;
• завідувачка Потічанської філії І-ІІ ступенів із дошкільним підрозділом Опорного закладу «Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника» Ірина Платко в номінації «Дошкільні заклади»;
• керівниця гуртка Будинку дитячої та юнацької творчості Котелевської районної ради Майя Бугрій у номінації «Позашкільні установи».

Нагородження лауреатів відбудеться до Дня працівників освіти, повідомили в облраді. Вони отримають грошові призи (розмір премії – 5 тис. грн) та дипломи.

Окрім того, цього ж дня відбулося засідання журі премії ПОР ім. І.П. Котляревського. Її лауреатом у номінації «Поетичний твір» стала доцентка кафедри філологічних дисциплін і методик їх викладання, кандидат педагогічних наук Полтавського національного педуніверситету ім. В.Г. Короленка Юлія Стиркіна, яку, за словами ректора вишу Миколи Степаненка, рекомендують до Національної спілки письменників України. Мисткиня отримала перемогу за збірки «Малявки міської мавки», «Віршовані невитримані вина»,

У номінації «Театральна діяльність» премію розділили між двома номінантами – кандидатом філологічних наук, викладачем ПНПУ ім. В.Г. Короленка, керівником, режисером і сценаристом студентського театру «Факультет F» Ганною Радько та директором, художнім керівником Одеського культурного центру Михайлом Журавлем. Їх нагороджуватимуть за популяризацію українського театрального мистецтва, вагомий внесок у справу збереження української національної культури.

У номінації «Музично-пісенна творчість» лауреатом став симфонічний оркестр Полтавського фахового коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка, який активно популяризує класичні та сучасні українські музичні твори. А в номінації «Медіа-проєкт» перемогу здобув колектив Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського – за літературно-мистецькі заходи з відзначення 250-річчя з дня народження цього письменника.

До речі, саме 9 вересня, у дату, коли з’явився на світ Іван Котляревський, і відбудеться нагородження лауреатів премії, заснованої для вшанування громадян, які своєю професійною, культурно-освітньою діяльністю сприяють розвитку української літературної мови, театрального мистецтва, української класичної та сучасної музики. Захід відбуватиметься в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В. Гоголя.

Альона Зимня