Категорія: Дозвілля

В обласній державній адміністрації відбулася презентація нового проєкту «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини». Його розробив Центр охорони та досліджень пам’яток археології облради. Мова йде про онлайн-платформу з інтерактивною картою пам’яток археології та історико-культурної спадщини регіону, що діятиме на основі сайту центру, повідомили в ОДА.

– Ідея проєкту виникла ще 10 років тому. Спочатку розробили сайт. Потім почали писати грантовий проєкт, щоб реалізувати нашу ініціативу. Але це так званий археологічний кадастр, який нецікавий широкому загалу. Тож вирішили збагати його туристичним аспектом, адже об’єктів археологічної спадщини, які заслуговують на увагу як своєю історією, так і зовнішнім виглядом, досить  багато. Це не лише Більське городище. На мапу нанесуть близько 200 об’єктів. Коли почали показувати, презентувати окремі речі, то люди дивувалися, що живуть все життя на якійсь території й не знають, що там є таке, – розповів директор комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» В’ячеслав Шерстюк.

Користувачі зможуть віртуально пересуватися картою, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням Полтавщини, зокрема через онлайн-кабінети оцифрованих пам’яток археології. Загалом буде розроблений комплекс електронних наукових й охоронних досьє на 200 пам’яток і об’єктів культурної спадщини області, 30 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, дві 3D-моделі реконструкції поховань, п’ять авторських туристичних маршрутів. У подальшому цю інформацію доповнюватимуть. Віртуальні мандрівки супроводжуватимуться звуковими доріжками для людей із вадами слуху, дублюватимуться англійською мовою. Таке поширення відомостей про пам’ятки має стати одним із кроків на шляху їх збереження, вважають розробники, адже людські невігластво чи жага до наживи цілком здатні знищити важливі з погляду історії об’єкти, якщо про них не знатимуть, не говоритимуть.

Запустити інтерактивну мапу археологічного кадастру планують у жовтні цього року. Впроваджуватимуть його за фінансової підтримки Українського культурного фонду та благодійної організації Zagoriy Foundation. Частково профінансує реалізацію проєкту сам центр.

Альона Зимня

У музеї  історії Полтавської битви відбувся захід, присвячений, зокрема, Міжнародному дню музеїв, під час якого представники музейної справи міста отримали цінні для розвитку своїх закладів подарунки, а також ознайомилися з новим проєктом музею-господаря «Віртуальна гармата XVIII століття».

– Через карантин ми майже на два місяці затримали привітання музейників з професійним святом. Але до 311-ої річниці знаменитої баталії таки зібралися. Заодно порадували полтавські музеї новими планшетами. Кожен із цих закладів тепер зможе використовувати трохи більше інтерактиву у своїй роботі, – зазначив на своєму Телеграм-каналі секретар міськради Олександр Шамота.

Між іншим, деякі музеї обласного центру, наприклад, художній, уже активно практикують екскурсії з доповненою реальністю. Тепер долучиться до цієї когорти й музей історії Полтавської битви. Відвідувачам пропонуватимуть потрапити у віртуальний світ – за допомогою спеціальних окулярів «перенестися» на місце баталії та, як справжній канонір, самостійно зарядити гармату зразка початку ХVІІІ століття.

– Думаю, така можливість «зайде» молоді, якій часто нудно просто роздивлятись експонати. Тепер можна фактично взяти участь у битві. До речі, скажу вам, навіть віртуально це справа не з легких, – зауважив Олександр Шамота.

Посадовець першим випробував нову атракцію: пройшов віртуальний курс каноніра, почистив, зарядив шведську гармату й постріляв із неї по укріпленнях.

– Дуже радують такі ініціативи з боку музейників. Вони приходять із готовими ідеями, ми їх реалізовуємо. Лише за останні два роки видатки на культуру збільшили на 35%. Якщо раніше її фінансували за залишковим принципом, то на сьогодні є розуміння важливості туристичного напрямку для розвитку міста, його економіки, інвестиційної привабливості. У європейських музеях туристи стоять весь день, щоб побачити щось цікаве. Це заслуга не тільки унікальних експонатів, а й великої роботи над промоцією. Сподіваюся, що скоро й у Полтаві туристи ставатимуть у чергу до наших закладів, – наголосив секретар міськради.

А заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко, яка разом Олександром Шамотою вручала директорам музеїв базової мережі закладів культури обласного центру портативні комп’ютери для покращення їхньої роботи, додала, що «яким би не було наповнення музею, які б не були скарби та експонати, важливо працювати над презентацією, адже від неї залежить 90% успіху закладу», тому дуже добре, що останнім часом у Полтаві активно вирішують це питання, приділяють більше уваги якості й інноваційнності у сфері туризму, повідомили в ОДА.

Альона Зимня

Цього року у зв’язку з карантином в обласному центрі не проводитимуть масштабних культурно-масових заходів до Дня молоді оффлайн, натомість запрошують приєднатися до онлайн-активностей.

Так, спеціально до свята тут створений хештег #формат_МОЛОДЬ і від сьогодні запущена відповідна рамка для користувачів мережі «Фейсбук» із зазначеним хештегом, повідомили на сайті Полтавської міської ради.

Для молодих, талановитих фотолюбителів, які захоплюються подорожами рідним краєм і насолоджуються красою його природи, запланована інтернет-фотоакція «Молодіжний ТRIP Полтавщиною». У рамках неї можна надіслати до 1 липня свої роботи й отримати приємні подарунки.

А від учора у зв’язку з тим, що молодіжне свято цього року співпало з Днем Конституції України, у місті запустили фоточелендж «Синьо-жовте селфі у День молоді». Щоб взяти в ньому участь, треба завантажити селфі на синьо-жовтому тлі на власній сторінці з хештегом #синьо_жовте_селфі та запросити друзів долучитися до акції.

Знаковою подією, за якою можна буде спостерігати онлайн, стане закладання на території найстарішого парку нашого міста – парку культури та відпочинку «Перемога» – послання в майбутнє «Капсула часу: молодь 2020 – молоді 2050». Трансляція події наживо відбуватиметься на сторінці управління у справах сім’ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради у Фейсбуці.

Для кінолюбителів міська влада спільно з Обласним молодіжним центром реалізує онлайн-проєкт «Кіно_для_тебе». У рамках нього можна буде обрати молодіжний фільм на сторінці управління в Інстаграмі, переглянути його в зручній для себе обстановці, дати правильні відповіді на запитання про фільм і виграти призи.

Крім того, на сторінці управління у мережі «Фейсбук» будуть доступні до перегляду онлайн-фотовиставки «Без бар’єрів» і «Шлях до майстерності».

Альона Зимня

Жителям та гостям обласного центру пропонують унікальну можливість – потрапити до Музею історії Полтавської битви під покривом ночі. У рамках тематичної екскурсії, що відбудеться в день знаменитої баталії – 27 червня, на відвідувачів чекатимуть «Міфи й факти поля Полтавської битви». Тут можна буде:

• освоїти навички піхотинця шведської армії;
• побувати в склепі й дізнатися, що там є;
• зіграти в інтелектуальну гру «Збери пару»;
• переглянути відеохроніки увічнення ювілеїв Полтавської битви, розділених століттям;
• поринути в перипетії кохання Івана Мазепи та Мотрі Кочубей;
• побачити неймовірне фаєршоу.

По завершенні дійства організатори обіцяють учасникам екскурсії в разі потреби розвезення по зупинках громадського транспорту.

Альона Зимня

До Міжнародного олімпійського дня, який відзначається сьогодні, 23 червня, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського за участі обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та дитячо-юнацької спортивної школи ім. О. Бутовського відкрили експрес-виставку «Олексій Бутовський: відродження пам’яті». Вона працюватиме до кінця тижня. Тут можна побачити матеріали, які висвітлюють діяльність полтавців, котрі ініціювали увічнення пам’яті нашого видатного земляка: фотографії з колекції ДЮСШ, керівники і тренери якої першими привернули увагу громадськості до постаті Олексія Бутовського, важливі документи з історії спорудження пам’ятника йому, література, присвячена вченому-практику, тощо. Нагадаємо, до кінця ХХ століття в нашому регіоні практично ніхто не знав про цього міжнародного олімпійського діяча. Дослідження розпочалися тільки 1998 року.

Олексій Бутовський – уродженець Полтавщини, відомий як основоположник теорії та методики фізичного виховання кінця ХІХ – початку ХХ сторіч. Разом із кращими фахівцями світу з питань спортивного руху він відіграв велику роль у становленні й розвитку ідей олімпізму, був членом першого складу Міжнародного олімпійського комітету (1894 – 1900), учасником І Олімпійських ігор (1896) у Афінах, другої сесії МОК (1896), третього Олімпійського конгресу (1905) та міжнародних конгресів у Парижі й Брюсселі (1910).

Альона Зимня

У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.

Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».

Альона Зимня

Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.

Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.

За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.

Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.

Альона Зимня

Учора після чергового послаблення карантину свою роботу відновили бібліотеки обласного центру. Але поки що не в повному обсязі. Громадяни можуть скористатися лише послугами абонементних відділів: вибрати собі літературу для читання, повернути книги, котрі брали до призупинення діяльності закладів. Такі видання, до речі, одразу відправляють на 10-денний карантин.

Працівники бібліотек обслуговують відвідувачів у захисних масках, рукавичках. Бібліотеки забезпечені безконтактними термометрами, засобами для дезінфекції. Відвідувачів також просять не нехтувати профілактикою – бути в засобами індивідуального захисту, користуватися антисептиками, дотримуватися безпечної дистанції.

Такі тимчасові незручності користувачів не лякають – уже зранку до абонементних відділів утворювалися черги. А от відкриття читальних залів у бібліотеках полтавцям доведеться чекати до завершення карантину.

Альона Зимня

10 червня на Полтавщину, як і деякі інші регіони України, чекає чергове послаблення карантину, під час якого буде дозволено, зокрема, проведення культурно-мистецьких заходів. Відбуватися вони можуть тільки з дотриманням низки умов.

Як сказано в Тимчасових рекомендаціях, доданих до відповідної постанови головного санітарного лікаря України, організаторам таких заходів варто подбати про:

• проведення температурного скринінгу всім працівникам перед початком зміни та при виявленні температури вищої за 37,2°С або ознак респіраторного захворювання недопущення їх до роботи;
• розміщення інформаційних матеріалів щодо профілактики коронавірусної інфекції;
• облаштування місць для дезінфекції рук на вході та в зонах скупчення відвідувачів;
• нанесення маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м;
• недопущення скупчення людей під час заходу;
• здійснення контролю вхідних квитків безконтактним способом.

Кількість учасників при цьому обмежується однією особою на 5 кв. м території, де проводиться захід. Якщо то не огороджена площа просто неба, а приміщення, відвідувачі повинні бути в захисних масках, що закривають ніс і рот, упродовж усього часу. Організація фан-зон поки що під забороною.

Наразі культурно-масові заходи дозволяються лише за умови розміщення людей на сидячих місцях. При цьому, якщо останні встановлюються окремо один від одного, відстань між ними має бути не меншою за 1,5 м. Якщо ж ці місця стаціонарні, розміщувати відвідувачів треба так, щоб між ними були вільні сидіння збоку, спереду та ззаду. За одним столом може розташовуватися не більше чотирьох осіб (без урахування дітей до 14 років).

Окрім того, організатори зобов’язані забезпечити своїх працівників засобами індивідуального захисту, а також подбати про централізований збір ЗІЗ із їх подальшою утилізацією. У санвузлах повинні завжди бути засоби для дезінфекції. Місця найбільшого скупчення відвідувачів, а також поверхні, із якими ті контактують, необхідно регулярно очищати. Вентиляція в приміщенні має працювати без збоїв.

Альона Зимня

Для туристичних груп в Україні планують скасувати обмеження по кількості людей, запроваджені через карантин. Про це розповів сьогодні на зустрічі президента з представниками галузі головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Поки що учасників мандрівки може бути одночасно не більше десяти. Невдовзі ж кількість членів туристичних груп планують збільшити до півсотні , тобто до стількох, скількох перевозить автобус. За словами посадовця, відповідне рішення мають ухвалити на найближчому засіданні уряду.

Приймати туристів, серед іншого й у такій кількості, Полтава готова, розповів секретар міської ради Олександр Шамота в ефірі UA:Перший. Він висловив припущення, що цього року в Україні туризм буде переважно внутрішнім, їхатимуть люди в основному туди, де немає коронавірусної інфекції. Полтавщина – якраз такий регіон.

Альона Зимня