Категорія: Фінанси та бізнес

29-річну співробітницю одного з полтавських банків підозрюють у незаконних діях із рахунками клієнтів та шахрайстві, скоєному з використанням електронно-обчислювальної техніки. Незаконні «транзакції», для здійснення яких жінка використовувала службове становище, виявили спільно зі слідчими Полтавського відділу поліції оперативники регіонального відділу протидії кіберзлочинам.

Як повідомив начальник останнього Олександр Ведмідський, працівниця фінустанови без відома клієнтів змінювала фінансові номери, прив’язані до карткових рахунків, на інші. Потім або виводила гроші на рахунки, до яких мала доступ, або оформляла онлайн-кредити.

Під час обшуків поліція вилучила у фігурантки справи низку речових доказів, що підтверджують її причетність до незаконної діяльності. Жінці повідомили про підозру у скоєнні злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків (ч. 1, 2 ст. 200) та шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки (ч. 3 ст. 190), розповів начальник Полтавського відділу поліції Сергій Бейгул . Наразі тривають слідчі дії.

За попередньою оцінкою, розмір матеріальних збитків, завданих клієнтам банку, становить близько 40 тис. грн. Наразі поліція встановлює інших потерпілих, до «спустошення» рахунків яких може бути причетна підозрювана.

Якщо суд визнає працівницю банку винною, їй загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

За матеріалами відділу комунікації поліції Полтавщини

В обласному центрі більше, ніж потрібно бігбордів, сітілайтів, призматронів та інших рекламних конструкцій і деякі з них заважають учасникам дорожнього руху, відтак у цій сфері необхідно навести лад, іншими словами – треба зменшити кількість зовнішньої реклами на вулицях міста. Про такі свої наміри влада Полтави заявляла ще задовго до початку карантину, а сьогодні, зваживши на звернення комунального підприємства «Полтава-сервіс» та висновки робочої групи з розгляду питання впорядкування розміщення рекламних засобів та спеціальних конструкцій у місті, виконком ухвалив рішення достроково припинити дію дозволів на зовнішню рекламу 14 суб’єктам підприємницької діяльності. Перед цим, під час обговорення, від членів виконавчого комітету звучали думки, чи потрібно вирішувати таке питання в період карантину, адже він стане черговим ударом по підприємцях, та й надходження до бюджету зменшаться, на що було сказано, що на наповнення міської скарбниці в цьому випадку й так не варто розраховувати, позаяк за більшістю договорів наявна заборгованість.

Відтак 170 рекламних конструкцій у обласному центрі повинні будуть демонтувати. Якщо це не зроблять самі власники, серед яких переважно ТОВ «Р.А. Оллан», ТОВ «Комерц Еволюшн» і ТОВ «Біг Борд», питанням займеться Інспекція по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста. Основна частина біг-бордів, рекламних щитів та інших конструкцій має зникнути переважно в центральній частині: у парку Котляревського, на розі 1100-річчя Полтави та Європейської, Козака й Шолом-Алейхема, Героїв-чорнобильців і Європейської, Шевченка та Європейської, навпроти центрального ринку, на зупинках «вул. Шевченка», «5 школа», «Будинок зв’язку», «Університет», на розподільчій смузі на перетині вулиць Миру та Небесної Сотні, на вході в Корпусний парк, біля кінотеатру ім. І.П. Котляревського та в інших місцях.

Альона Зимня

За тиждень органами соціального захисту населення області на рівні районів було прийнято 1890 звернень на надання допомоги на дітей до 10 років від фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до І, ІІ груп платників єдиного податку. 908 заяв подали в електронній формі. Це, нагадаємо, одна з антикризових програм щодо посилення соціального захисту сімей у період карантину.

Як повідомила на апаратній нараді в Полтавській облдержадміністрації директор Департаменту соціального захисту населення ОДА Людмила Корнієнко, 99% заяв уже розглянули й призначили допомогу. Виплату проведуть на початку червня.

– Розмір допомоги на дітей віком до шести років – 1779 грн, на дітей віком 6-10 років – 2218 грн. Обоє батьків одночасно не зможуть її отримати, –  сказала посадовиця.

Вона також зауважила, що загалом у Полтавській області 26 тисяч ФОП. І важливо виявити всі родини, котрі потребують такої підтримки, упродовж травня, позаяк «допомога призначається з моменту звернення, і втрачати місяць для таких сімей неприпустимо».

Заяви щодо отримання даної виплати можна подати в органи соціального захисту населення через онлайн-сервіс Міністерства соціальної політики, дистанційні скриньки управлінь соцзахисту, центри надання соціальних послуг, органи управління ОТГ і направити поштою.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

Сьогодні вранці в області відновили свою роботу три ринки харчових продуктів: у Лубнах, Гребінці та Полтаві. І жоден не обійшовся без порушення вимог, які були розроблені Міністерством охорони здоров’я та зазначені в ухваленій 29 квітня постанові Кабінету міністрів як обов’язкова умова для відкриття таких місць торгівлі. Найсуттєвіші були зафіксовані на центральному продовольчому ринку в обласному центрі. Про це повідомив голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов в ефірі телеканалу «112 Україна».

– У нашому регіоні 43 ринки, які мають реєстрацію агропродовольчих. Загалом їх 54. Наразі заяви про відкриття подали поки що троє: у Полтаві, Гребінці та Лубнах. Щодо центрального ринку в Полтаві, зараз будемо ухвалювати рішення, можливо, щодо його закриття, позаяк там дуже багато порушень. Усе залежатиме від того, чи зможе адміністрація оперативно усунути їх чи ні, – сказав очільник ОДА.

Як повідомив жителям обласного центру через «Вайбер» секретар Полтавської міської ради Олександр Шамота, «ринок не має відповідної реєстрації як агроспоживчий, дотримання заходів санбезпеки також немає. Усі порушення зафіксовані поліцією та Держпродспоживслужбою. Складено акти та протоколи». Тепер керівництву цього об’єкту торгівлі загрожує штраф у розмірі від 34 до 170 тис. грн.

Про відповідальність за порушення санітарних норм представників адміністрації ринків у Полтаві попереджали ще на нараді з заступником міського голови з економічних та соціальних питань Тетяною Юрченко 30 квітня. Та й регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій того ж дня рекомендувала райдержадміністраціям, міськвиконкомам, об’єднаним територіальним громадам дозволяти роботу агропродовольчих ринків лише за умов повного дотримання розроблених Головним державним санітарним лікарем України протиепідемічних вимог.

– Для того щоб відкритися, ринок має отримати погодження Держпродспоживслужби, яка повинна на місці визначити, чи відповідає він вимогам, які є в постанові КМУ. Громадяни, які відвідують ринки, громадяни, які на них працюють, мають бути в безпеці. Інакше ми далі отримаємо сплеск захворюваності й продовжуватимемо карантин, – сказав Олександр Шамота.

На сьогодні в обласному центрі зареєстровано 35 офіційно підтверджених випадки зараження коронавірусом (із них чотири нових), по всьому регіону – 211 (нових вісім). Одужали відповідно шість людей і 22. Померлих на Полтавщині – сім осіб.

Альона Зимня

Міністерство соціальної політики закликало громадян, які отримують пенсію або соціальну грошову допомогу через банк, дистанційно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги в умовах карантину, користуючись телефоном, та розмістило інструкцію, як це можна зробити. Її створено у вигляді відео, де покроково розповідається, як діяти, щоб заплатити за комуналку, не виходячи з дому. Підготовлений ролик Мінсоцполітики за підтримки Ради Європи.

Альона Зимня

З 1 січня 2021 року набирає чинності закон №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Крім того, 18 квітня набрав чинності закон № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Внесені зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Платник податків через електронний кабінет повідомлятиме про своє бажання використовувати єдиний рахунок або може відмовитись від нього один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від єдиного рахунку використання останнього припиняється з першого числа місяця наступного календарного року.

Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань, підвищенню рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Єдиний рахунок для сплати податків запрацює з 2021 року.

За матеріалами Головного управління ДПС у Полтавській області

Полтавською облдержадміністрацією спільно з обласною радою було ухвалене рішення щодо виплати додаткових коштів для оплати роботи працівників регіону, котрі безпосередньо задіяні в боротьбі з коронавірусною інфекцією. Про це повідомив журналістам на сьогоднішньому брифінгу голова ОДА Олег Синєгубов.
Такі премії отримають 144 працівники Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні. На це вже виділено 840 тис. грн. 22 лікарям буде нараховано по 7 тис. грн, 65 медичним сестрам – по 5 тис. грн, молодшому медичному персоналу (38 осіб) – по 4 тис. грн, іншим 19 працівникам – по 3 тис. грн.
Крім того, отримають доплати до заробітної платні 977 співробітники Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Загальний обсяг асигнувань становитиме 1,657 млн грн. 165 лікарям буде нарахована премія в розмірі 2 тис. грн, 680 медсестер одержать по 1,5 тис. грн, а молодший медичний персонал (132 особи) – по 1 тис. грн.
Виплачуватимуть ці кошти в травні за квітень.
Альона Зимня

28 квітня набрали чинності нові норми Закону України №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що передбачають деякі зміни в процедурі здійснення платежів. Але вони жодним чином не вплинуть на більшість звичайних операцій із переказу грошей, запевняють у Національному банку України. Проблем із дистанційною оплатою житлово-комунальних послуг, податків, товарів та послуг чи іншими типовими переказами громадян, зокрема з картки на картку, виникати не повинно.

Детальніше розібратися в новаціях допоможуть відповіді на найбільш актуальні запитання, які підготував НБУ.

– Якщо громадянин має 10 тис. грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти саме до відділення банку та з якими документами?

– Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою, адже власники банківських рахунків уже ідентифіковані та перевірені тими фінансовими установами, які їх їм відкривали. Таку сплату просто й зручно здійснити за допомогою дистанційних сервісів банку. Якщо ж громадянин має тільки готівку, тоді цей платіж можна зробити:

• у відділенні банку, маючи з собою паспорт;
• через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, у якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки.

У будь-якому разі фінансові компанії мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС різними технічними можливостями. Національний банк установив для цього тривалий перехідний період – до кінця 2020 року.

– Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тис. грн? Як часто можна робити перекази по 5 тис. грн?

– Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, зараз уже є достатньо ідентифіковані. Фінансові установи мають інформацію про кожного власника рахунка, картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок. Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу, позаяк це низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тис. грн. Більше того, НБУ ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

– Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тис. грн від родича чи знайомого?

– Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів, тобто звичайні операції українців, не є об’єктом перевірок для фінансового моніторингу. Вони не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Фінустанови повинні акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. грн. Хоча й мають виконувати деякі технічні вимоги, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. Для цього в них буде достатньо часу – до кінця 2020 року. За цей період вони зможуть реалізувати всі технічні моменти.

– Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою понад 5 тис. грн, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

– Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу грошей іншим людям та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок. Підтверджувати походження фінансів треба лише під час великих – понад 400 тис. грн – операцій.

– Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту, наприклад, 10 тис. грн?

– Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технологічно забезпечить верифікацію платника (зчитає дані з його картки). Якщо ПТКС має такі функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді в ПТКС буде встановлений ліміт, і громадянин просто не зможе переказати понад 5 тис. грн.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на картку 10 тис. грн?

– Ні, не потрібна. Адже всі власники карток вже ідентифіковані банками. Вони спокійно можуть здійснювати перекази, як і раніше, без жодних обмежень. Банки мають інформацію про них, знають звичні операції з історії платежів тощо.

– А як щодо поповнення кредитки через термінал?

– Це можливо. До 5 тис. грн у ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тис. грн – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

– Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

– Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та вже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів та обмежень валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу на зарахування коштів, перерахованих із-за кордону,  не встановлено, як і раніше.

– А як можна буде отримати переказ SWIFT на картку?

– Тут ідеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюється з рахунку на рахунок. Тобто це вже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про них, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку здасться переказ незвичним і в нього виникнуть запитання, необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

– Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тис. грн, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару відбуватиметься через поштового оператора?

– Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це один із винятків щодо ідентифікації, передбачений у законі.

– Чи потрібна ідентифікація під час переказу 10 тис. грн готівкою через міжнародну систему переказу?

– Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та перевірити платника, тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити в реквізитах, що це допомога родичам.

– Якщо йдеться про переказ понад 400 тис. грн, і немає підтвердження джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

– Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них усю необхідну інформацію. Відкриваючи рахунок, громадянин надає банку відомості про себе, свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта й знає, які є звичними для нього. Тож, тільки тоді, коли йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям людини, банк звернеться за відповідними поясненнями. Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, то банк здійснить операцію, і громадянин зможе спокійно використовувати ці кошти.

– Чи можна робити платежі на благодійні цілі, наприклад, 10 тис. грн на лікування людям. Як тепер із цим буде?

– Усе буде, як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

– Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи слід показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

– Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Закон не встановлює вимог до мобільних операторів. Ідеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції: купувати товари, платити за послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та перевірити. Зазвичай для цього потрібен паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і, якщо клієнт дотримуватиметься цих обмежень, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Загалом оновлений закон викликав дуже багато запитань у населення, зазначила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова та пояснила, у чому полягають новації для громадян і бізнесу.

Альона Зимня

Із 3 червня поточного року в Україні ввійдуть в обіг монети номіналом 10 грн, які поступово замінять відповідні банкноти. Це частина комплексного рішення Національного банку з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в країні більш надійні та захищені від підробок банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових 10-гривневих монет завершить цей процес.

Завдяки комплексним змінам номінальний ряд гривні зрештою скоротиться до оптимального розміру. Усього в ньому залишиться шість номіналів монет (10 та 50 коп., 1, 2, 5 та 10 грн) і шість видів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн). Таке співвідношення є не лише зручним для здійснення розрахунків і задовольняє потреби української економіки в готівці, але й відповідає практиці провідних центральних банків Канади, Великобританії, Австралії, Данії, Угорщини, Чехії, Японії та інших країн.

Про причини заміни

Заміна банкнот на монети дасть змогу державі заощадити близько 1 млрд грн. Останні перебувають в обігу близько 20-25 років, тоді як у перших тривалість життя – у середньому один-два роки. Друкувати нові 10-гривневі банкноти Україні доводилося ледь не щороку, витрачаючи на це час і кошти. Карбувати ж монети необхідно буде значно рідше.

Про механізм заміни

Від 3 червня 2020 року монети номіналом 10 грн будуть дійсним платіжним засобом на території України, ними можна вільно розраховуватися в торговельній мережі або здійснювати операції в банках. На першому етапі Нацбанк планує ввести в обіг понад 5 млн 10-гривневих монет. Вони будуть розподілені між підрозділами НБУ в регіонах, які, у свою чергу, зможуть видавати оновлені грошові знаки своїм клієнтам. Громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 10 грн на відповідні монети. Вони зможуть необмежений час розраховуватися як новими, так і старими грошовими знаками. Поступово, через природне зношення, 10-гривневі банкноти будуть вилучатися з обігу, поки не залишаться тільки монети. Наразі в Україні користуються понад 179 млн паперових десяток.

Про дизайн та захист

Нова обігова монета – невелика за розміром (її діаметр становить 23,5 мм), легка (її вага – 6,4 г). Вона виготовлена з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Завдяки своїм збільшеним габаритам суттєво відрізняється від обігових монет номіналом 1, 2 та 5 гривень. На реверсі в неї зображений портрет українського гетьмана Івана Мазепи; на аверсі в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту – номінал монети. Візуальні та тактильні елементи захисту – це дизайн аверсу й реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах. Під час автоматизованого перерахунку монет на спеціальному обладнанні для їхньої ідентифікації використовуються такі технічні характеристики: розмір, вага, а також «електромагнітний підпис» – електронний сигнал, характерний для того чи того матеріалу.

За матеріалами Національного банку України

Сьогодні зранку в обласному центрі відбувся автопробіг у рамках всеукраїнської акції протесту «Подвійні стандарти. Владо, ти з ким?». До нього долучився малий бізнес, зокрема підприємці, котрі працюють на ринках Полтави.

Стартували від одного з великих торгово-розважальних центрів міста. Вони, як відомо, в умовах карантину продовжують працювати, тоді як маленькі магазини змушені були закритися. Учасники автопробігу рушили по вулицях Маршала Бірюзова, Соборності до Корпусного парку та влаштували мітинг під стінами міськради.

Під час цієї акції ініціативна група протестувальників поспілкувалася з керівництвом Полтави та області, вручила їм вимоги представників малого бізнесу. Останні стосувалися звільнення підприємців від оподаткування за період карантину, тобто часу, коли ФОПи не працювали, зменшення ставок податків у 2021 році, а, головне, відкриття ринків у регіоні. Якщо останнє буде зроблене, власники торгових точок зобов’язувалися дотримуватися всіх карантинних вимог: забезпечити персонал засобами індивідуального захисту, проводити регулярну дезінфекцію приміщень, подбати, щоб відвідувачі дотримувалися безпечної відстані між собою, тощо.

Свої вимоги малий бізнес обґрунтовував наявністю постанови Міністерства охорони здоров’я України від 30 березня, відповідно до якої продуктовим ринкам дозволено працювати. Попри це на Полтавщині та в обласному центрі, нагадаємо, діє рішення про заборону роботи таких об’єктів торгівлі. Пояснюючи його, керівництво міста та регіону неодноразово наголошувало, що відкриття ринків може призвести до погіршення  ситуації з захворюванням на COVІD-19. Тому в проханнях малому бізнесу постійно відмовляло. У черговий раз – наприкінці минулого тижня, на позачерговому засіданні полтавського міськвиконкому.

Під час сьогоднішнього спілкування з підприємцями звучала та ж аргументація. Хоча певного компромісу обласна та міська влада з протестувальниками все ж досягла.

– Ми спілкувалися з ініціативною групою. Основна скарга була на відсутність комунікації. Люди казали, що до них доходить недостатньо інформації щодо роз’яснень, заходів, які плануються, коли планується послаблення карантинних заходів тощо. Ми розповіли, яка позиція уряду щодо цього, яка позиція облдержадміністрація щодо того, чи мають бути відкриті ринки, чи ні. Ми умовно кажемо, що карантин у нас продовжено до 11 травня. Після того, аналізуючи динаміку поширення хвороби, уже зможемо говорити про ухвалення рішень щодо послаблень. Ми знаємо, що нещодавно Кабінет міністрів презентував декілька етапів можливого виходу з карантину. Ми готові впроваджувати ці етапи, ці заходи по області. Але нам потрібне централізоване рішення. Самостійно ухвалювати таке рішення ми не маємо права, тому що, хочу нагадати, у нас введений стан надзвичайної ситуації по всій країні. Ми домовилися, що й надалі будемо комунікувати, роз’яснювати. Сказали, що завтра в нас планується відеоселектор із прем’єр-міністром, де ми так само порушуватимемо це питання, як, я вважаю, й інші голови ОДА. А далі чекатимемо на рішення центрального штабу, – повідомив на традиційному брифінгу для журналістів голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.

Розповів у своїй Вайбер-розсилці про сьогоднішнє спілкування з представниками малого бізнесу й секретар міської ради Олександр Шамота.

– Домовились із підприємцями про створення робочої групи для напрацювання дорожньої карти виходу з карантину. У нас є розуміння важливості діалогу й співпраці з малим бізнесом – йому потрібно жити й працювати, і місто передусім зацікавлене в цьому.

Наразі на всіх комунальних ринках призупинено оплату «за місце». Звертаюся до керівників приватних ринків і закликаю підприємців, які там працюють, також звертатись до власників ринків: вони мають скасувати плату за користування ринком на період карантину. Для цього з них зняли податок на нерухоме майно та плату за оренду землі – усі важелі для такого рішення в них є. Паралельно працюємо з податковою, аби зняти єдиний податок з І групи підприємців, обговорюємо шляхи введення таких канікул для окремих підприємців ІІ групи.

Окрім того, закликаю підприємців дивитись у майбутнє. Фразу про те, що життя після карантину не буде таким, як раніше, уже заїздили вздовж і впоперек, але від цього вона не втрачає актуальності. В Україні почала діяти онлайн-платформа «Відкритий ринок», де кожен підприємець може безкоштовно зареєструватись і представити свій асортимент товарів для продажу їх у інтернеті через доставку. Зібрати замовлення й налагодити логістику наразі однозначно вигідніше, ніж підтримувати фейкові мітинги окремих політичних сил.  Тим паче, що проявивши гнучкість у цьому напрямку нині, підприємець має змогу отримати додаткові шляхи збуту та заробітку в майбутньому, – зазначив посадовець.

Сьогодні ж прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своєму Телеграм-каналі повідомив, що в середу, 29 квітня, Кабмін розгляне питання про відновлення роботи деяких продовольчих ринків.

– Це стало можливим завдяки тому, що МОЗ та Мінекономіки розробили чіткі критерії роботи та алгоритм контролю. Ідеться про відкриття більш ніж 280 продовольчих ринків по всій території України, які зможуть функціонувати з дотриманням жорстких санітарних норм. Цей перелік може бути розширений, якщо й інші ринки зможуть забезпечити належні умови роботи. За порушення вимог буде встановлена відповідальність, аж до закриття ринків на певний період, – написав очільник уряду.

Альона Зимня