День екскурсовода в краєзнавчому музеї відзначили інтерактивом

21 лютого з нагоди Міжнародного дня екскурсовода в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулася низка просвітницько-розважальних заходів. Кращі фахівці закладу на чолі з його директором, заслуженим працівником культури України, кандидатом історичних наук Олександром Супруненком організували й провели для гостей тематичні екскурсії й театралізовані вікторини, які презентували минуле полтавського краю, його природно-рекреаційний потенціал.

Упродовж усього дня колектив музею спілкувався з відвідувачами різного віку й різних уподобань. Дітей, наприклад, залучили до етнографічного інтерактиву «Полтавські страви». Четверокласники 10-ої школи дізналися, чим частують гостей у нашому регіоні, як готувати традиційні борщ, галушки, вареники. Наостанок же вони створили з природних матеріалів обереги для кухні.

Дорослих відвідувачів полтавські музейники познайомили з археологічними реліквіями, унікальними експонатами геологічної колекції закладу, «погортали» разом із ними «сторінки» давньоруської та козацької історії.

Але найбільшу зацікавленість гостей викликала, без сумніву, захоплива історія про досягнення й таємниці славетного козацького роду Кочубеїв. Як повідомили в музеї, цю театралізовану авторську екскурсію підготували й провели молоді науковці.

Альона Зимня

Мусульманську громаду ознайомили з виставкою сакральних речей

21 лютого в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбувся культурно-просвітницький захід «З вірою в серці. Зустріч із членами мусульманської громади Полтавської області». Поштовх для його проведення дала відкрита нещодавно в закладі виставка «З вірою в серці. Сакральні речі релігійних конфесій Полтавщини».

Спеціально до цього заходу в одному з залів музею розгорнули експрес-виставку культових і побутових речей, у якій нараховувалося загалом понад 50 експонатів. Усі, хто хотів, могли переглянути відеофільм «Пророк». Мусульманські родини презентували полтавцям яскраву концертну програму, до якої ввійшли пісні та танці народів Кавказу.

Завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Ганна Барська ознайомила представників мусульманської громади зі згаданою вище виставкою, розповіла про історію збирання священних реліквій різних конфесій, повідомили в музеї.

Альона Зимня

Краєзнавчому музею подарували образ сучасного «Енея»

20 лютого в День вшанування Героїв Небесної Сотні, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбувся меморіальний захід на честь Героїв Небесної Сотні, земляків-полтавців Ігоря Сердюка та Андрія Черненка. На ці урочистості зібралися представники Полтавської районної ради, співробітники закладу, журналісти та інші небайдужі городяни.

Були серед запрошених і Ольга та Ігор Цедіки – батьки учасника Революції Гідності, бійця батальйону спецпризначення «Донбас», 27-річного Антона Цедіка, який мав на фронті позивний «Еней» і загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського «котла». Саме цього хлопця в образі героя «Енеїди» Івана Котляревського й змалювала полтавська художниця, учасниця Революції Гідності Юлія Петушинська. Свою роботу вона подарувала краєзнавчому музею.

Як повідомила «Україна молода», створювала картину мисткиня для виставки з нагоди 250-ліття від дня народження засновника нової української літератури. Досягти стовідсоткової схожості у портреті не прагнула – головним було передати мужність, самовідданість людини. Тепер картина прикрашатиме один із залів закладу – той, що присвячений історії Полтавщини в складі незалежної України.

Альона Зимня

У Полтавському коледжі мистецтв майстер-класи з музики давали закордонні фахівці

13 та 18 лютого в приміщенні Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка відбулися майстер-класи лауреатів міжнародних конкурсів із України, Німеччини, Бельгії та Ізраїлю, представників Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Перед присутніми виступили завідувачка кафедри народних інструментів цього навчального закладу Любов Матвійчук, випускник Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського та Вищої школи музики в Кельні Артем Канке, випускник Тель-Авівської академії музики та Дрезденської вищої школи музики Євген Сапожников і артист Брюссельського філармонічного оркестру, випускник Національної музичної академії ім. Петра Чайковського та Фрібурскої вищої школи, засновник брюссельського Credo String Quartet Антон Скакун.

Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Альона Зимня

У центральному історичному архіві знайшли відтиск герба Решетилівської сотні

У центральному державному історичному архіві України знайшли документи, на яких зберігся відтиск історичного герба Решетилівки – герба Решетилівської сотні. Пошуки проводили на запит учителя історії Решетилівської гімназії ім. І.Л. Олійника Ігоря Гмирі.

Зображення печатки з гербом було знайдено на звороті 99 аркуша «Справи про розслідування карних злочинів, вчинених у Полтавському полку в 1714-1730 рр.» – фактично на «конверті» листа решитилівського сотника Івана Гаєцького, старости Федора Навроцького та городового отамана Стефана Стефановича містечка Решитилівка від 20 березня 1723 року до полкового судді та наказного полковника Полтавського полку Григорія Буцького щодо помилково засудженого через фальшиві гроші мешканця Решитилівки Грицька Гирмана.

Як сказано на сторінці «Решетилівщина Іnfo» в соціальній мережі «Фейсбук», фотокопія документу, де вперше знайдено відтиск печатки з гербом, буде передана до місцевого музею.

Альона Зимня

У Кременчуці скоротили кількість канікул

Весняні канікули в кременчуцьких закладах загальної середньої освіти триватимуть із 13 по 24 квітня включно. Про це йдеться на сайті міської ради.

Підставою для прийняття такого рішення стали тривалі карантинні заходи. Нагадаємо, їх розпочали в школах та позашкільних закладах Кременчука 5 лютого, триватимуть вони до 21-го.

Спочатку планувалося, що навесні буде два канікулярних періоди – семиденний, із 9 по 15 березня, та п’ятиденний, із 17 по 21 квітня (на Великдень). Тепер же їх «зведуть» в один. Хоча загальна тривалість відпочинку для учнів не зменшиться.

Альона Зимня

Інтелектуали Гадяччини відзначають чверть століття «Що? Де? Коли?»

25 років тому при Гадяцькій центральній районній бібліотеці ім. Лесі Українки був створений клуб вихідного дня «Пальміра», який об’єднав охочих грати в «Що? Де? Коли?». Вести цю гру першим узявся Олександр Грабенко, він же за п’ять років по тому організував клуб для дорослих «Магніт». Крім того, 1995-го стартували чемпіонати міських шкіл із «Що? Де? Коли?». Через п’ять років вони одержали назву Кубок «Сова Мудрості» від міського голови Гадяча. Таким чином, на 2020-ий для місцевих інтелектуалів припадає одразу кілька ювілейних дат.

Відзначити їх було вирішено великою грою, на яку запрошені новий володар «Сови Мудрості» – чемпіон серед команд гадяцьких шкіл, кращі збірні з закладів освіти Липової Долини, Лохвиці, Зінькова, Миргорода, чемпіон 2019 року з Харкова. Команда-переможець зможе перевірити свої сили в грі проти п’яти дорослих команд клубу «Магніт» – кількаразових чемпіонів, а також збірних гравців різних років, бібліотекарів та ін.

Як повідомив керівник клубу інтелектуальних ігор «Магніт» Олександр Грабенко, за час існування цього об’єднання участь у командних турнірах узяли 238 гравців. Деякі з них грають із 1995 року.

Альона Зимня

На Глобинщині розробили комп’ютерну гру про агросферу

Юні програмісти з Глобинського району представили на конкурсі, який проводив агропромхолдинг «Астарта-Київ», свої ІТ-проєкти. Таке змагання відбулося вже вдруге. Завдяки навичкам, отриманим на уроках зі scratch-програмування, школярі створили сюжетні ігри, що цікаві і їхнім одноліткам, і дорослим, повідомила ІАС «Аграрії разом». Зокрема, учні з Зубанів замислилися над екологічністю сільськогосподарського виробництва. У своєму проєкті вони показали, як працює екоферма.

Scratch-програмуванню дітей навчають у Бугаївській і Зубанівській школах у рамках проєкту «ІТ освіта в сільській місцевості». Ініціатором впровадження новації виступило товариство «Полтавазернопродукт». Воно ж допомогло з організацією, підготовкою педагогів відповідного фаху та матеріальним забезпеченням у цих двох закладах освіти. Незабаром до програми долучаться ще дві школи.

Альона Зимня

У краєзнавчому музеї представили реконструкції старовинних пічних кахель

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулося відкриття виставки, присвячної старовинним кахлям.

На ній представлені реконструкції пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України та авторські кахлі ручного формування від члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна.

Цією виставкою майстер із різьблення по дереву дебютує як кахляр. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював старовинні художні зразки,  найбільш характерні для різних регіонів України.

Загалом на виставці представлено понад 90 експонатів, виготовлених за давньою технологією тиснення з різьблених дерев’яних форм, а також самі дерев’яні форми. Вони будуть цікаві учням і студентам, науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва.

Альона Зимня

У рамках культурних програм України реалізують п’ять проєктів із Полтавщини

Український культурний фонд оприлюднив перелік відібраних проєктів за програмами «Мережі й аудиторії», «Культурні столиці України» та «Creative accelerator». Є серед них і ті, що надійшли від Полтавської області. Наприклад, три з-поміж 12 схвалених ініціатив за програмою «Культурні столиці України» – саме з нашого регіону.

Це «Полтава – місто, з якого все починається» від Полтавської міської ради. Він передбачає проведення низки культурно-мистецьких заходів як нового культурного продукту, створеного на унікальній культурній спадщині, задля популяризації обласного центру як «культурної столиці України», збільшення кількості туристів, що приїжджають до міста, його промоція та залучення полтавців до сучасних досягнень українського мистецтва й залучення громадськості до формування порядку денного розвитку міста.

Другий проєкт – «Опішня надихає творити», запропонований Опішнянською селищною радою. Він спрямований на дослідження та відродження елементів Опішнянської культурної спадщини, створення й популяризацію культурно-атрактивних просторів для розвитку креативного підприємництва й туризму Опішнянської об’єднаної територіальної громади. Реалізація цієї ініціативи стимулюватиме створення приватних музеїв-садиб, історико-археологічних комплексів, етнографічних та ландшафтних парків, інклюзивних та мистецьких практик, культурно-просвітницьких ініціатив і креативного підприємництва.

Третім серед полтавських був підтриманий проєкт щодо створення комплексної системи розвитку культурно-туристичної галузі Карлівщини «Круті схили та загадкові пагорби Карлівки». Його ініціатор – Карлівська міська рада. Планується, що реалізація даного проєкту сприятиме збереженню та розвитку історико-культурного й духовного надбання краю, підтримці національно-патріотичного та духовного виховання молоді, проведенню культурно-просвітницьких заходів на крутих схилах міста Карлівки.

Крім того, ініціатива «PoltavaOpen» від ФОП Романенко С.В. та Агенції «Lampa Agency» стала учасником «Creative accelerator» ‒ комплексної програми для грантоотримувачів 2019 року, що реалізується в партнерстві Українського культурного фонду, Британської Ради в Україні та Офіса розвитку малого та середнього підприємництва при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За матеріалами пресслужби Полтавської обласної державної адміністрації