Полтавців запрошують відсвяткувати День молоді онлайн

Цього року у зв’язку з карантином в обласному центрі не проводитимуть масштабних культурно-масових заходів до Дня молоді оффлайн, натомість запрошують приєднатися до онлайн-активностей.

Так, спеціально до свята тут створений хештег #формат_МОЛОДЬ і від сьогодні запущена відповідна рамка для користувачів мережі «Фейсбук» із зазначеним хештегом, повідомили на сайті Полтавської міської ради.

Для молодих, талановитих фотолюбителів, які захоплюються подорожами рідним краєм і насолоджуються красою його природи, запланована інтернет-фотоакція «Молодіжний ТRIP Полтавщиною». У рамках неї можна надіслати до 1 липня свої роботи й отримати приємні подарунки.

А від учора у зв’язку з тим, що молодіжне свято цього року співпало з Днем Конституції України, у місті запустили фоточелендж «Синьо-жовте селфі у День молоді». Щоб взяти в ньому участь, треба завантажити селфі на синьо-жовтому тлі на власній сторінці з хештегом #синьо_жовте_селфі та запросити друзів долучитися до акції.

Знаковою подією, за якою можна буде спостерігати онлайн, стане закладання на території найстарішого парку нашого міста – парку культури та відпочинку «Перемога» – послання в майбутнє «Капсула часу: молодь 2020 – молоді 2050». Трансляція події наживо відбуватиметься на сторінці управління у справах сім’ї, молоді та спорту Департаменту культури, молоді та спорту Полтавської міської ради у Фейсбуці.

Для кінолюбителів міська влада спільно з Обласним молодіжним центром реалізує онлайн-проєкт «Кіно_для_тебе». У рамках нього можна буде обрати молодіжний фільм на сторінці управління в Інстаграмі, переглянути його в зручній для себе обстановці, дати правильні відповіді на запитання про фільм і виграти призи.

Крім того, на сторінці управління у мережі «Фейсбук» будуть доступні до перегляду онлайн-фотовиставки «Без бар’єрів» і «Шлях до майстерності».

Альона Зимня

Полтавців запрошують уночі побувати в Музеї історії Полтавської битви

Жителям та гостям обласного центру пропонують унікальну можливість – потрапити до Музею історії Полтавської битви під покривом ночі. У рамках тематичної екскурсії, що відбудеться в день знаменитої баталії – 27 червня, на відвідувачів чекатимуть «Міфи й факти поля Полтавської битви». Тут можна буде:

  • освоїти навички піхотинця шведської армії;
  • побувати в склепі й дізнатися, що там є;
  • зіграти в інтелектуальну гру «Збери пару»;
  • переглянути відеохроніки увічнення ювілеїв Полтавської битви, розділених століттям;
  • поринути в перипетії кохання Івана Мазепи та Мотрі Кочубей;
  • побачити неймовірне фаєршоу.

По завершенні дійства організатори обіцяють учасникам екскурсії в разі потреби розвезення по зупинках громадського транспорту.

Альона Зимня

У краєзнавчому музеї відкрили виставку. присвячену про Олексію Бутовському

До Міжнародного олімпійського дня, який відзначається сьогодні, 23 червня, у Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського за участі обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та дитячо-юнацької спортивної школи ім. О. Бутовського відкрили експрес-виставку «Олексій Бутовський: відродження пам’яті». Вона працюватиме до кінця тижня. Тут можна побачити матеріали, які висвітлюють діяльність полтавців, котрі ініціювали увічнення пам’яті нашого видатного земляка: фотографії з колекції ДЮСШ, керівники і тренери якої першими привернули увагу громадськості до постаті Олексія Бутовського, важливі документи з історії спорудження пам’ятника йому, література, присвячена вченому-практику, тощо. Нагадаємо, до кінця ХХ століття в нашому регіоні практично ніхто не знав про цього міжнародного олімпійського діяча. Дослідження розпочалися тільки 1998 року.

Олексій Бутовський – уродженець Полтавщини, відомий як основоположник теорії та методики фізичного виховання кінця ХІХ – початку ХХ сторіч. Разом із кращими фахівцями світу з питань спортивного руху він відіграв велику роль у становленні й розвитку ідей олімпізму, був членом першого складу Міжнародного олімпійського комітету (1894 – 1900), учасником І Олімпійських ігор (1896) у Афінах, другої сесії МОК (1896), третього Олімпійського конгресу (1905) та міжнародних конгресів у Парижі й Брюсселі (1910).

Альона Зимня

Театр ляльок вийде з карантину на місяць і піде на канікули

У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.

Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».

Альона Зимня

У Музеї історії Полтавської битви виставили гравюри розробника ескізів гривні

Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.

Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.

За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.

Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.

Альона Зимня

У бібліотеках Полтави працюють лише абонементні відділи

Учора після чергового послаблення карантину свою роботу відновили бібліотеки обласного центру. Але поки що не в повному обсязі. Громадяни можуть скористатися лише послугами абонементних відділів: вибрати собі літературу для читання, повернути книги, котрі брали до призупинення діяльності закладів. Такі видання, до речі, одразу відправляють на 10-денний карантин.

Працівники бібліотек обслуговують відвідувачів у захисних масках, рукавичках. Бібліотеки забезпечені безконтактними термометрами, засобами для дезінфекції. Відвідувачів також просять не нехтувати профілактикою – бути в засобами індивідуального захисту, користуватися антисептиками, дотримуватися безпечної дистанції.

Такі тимчасові незручності користувачів не лякають – уже зранку до абонементних відділів утворювалися черги. А от відкриття читальних залів у бібліотеках полтавцям доведеться чекати до завершення карантину.

Альона Зимня

Полтавцям повернуть культурно-масові заходи

10 червня на Полтавщину, як і деякі інші регіони України, чекає чергове послаблення карантину, під час якого буде дозволено, зокрема, проведення культурно-мистецьких заходів. Відбуватися вони можуть тільки з дотриманням низки умов.

Як сказано в Тимчасових рекомендаціях, доданих до відповідної постанови головного санітарного лікаря України, організаторам таких заходів варто подбати про:

  • проведення температурного скринінгу всім працівникам перед початком зміни та при виявленні температури вищої за 37,2°С або ознак респіраторного захворювання недопущення їх до роботи;
  • розміщення інформаційних матеріалів щодо профілактики коронавірусної інфекції;
  • облаштування місць для дезінфекції рук на вході та в зонах скупчення відвідувачів;
  • нанесення маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м;
  • недопущення скупчення людей під час заходу;
  • здійснення контролю вхідних квитків безконтактним способом.

Кількість учасників при цьому обмежується однією особою на 5 кв. м території, де проводиться захід. Якщо то не огороджена площа просто неба, а приміщення, відвідувачі повинні бути в захисних масках, що закривають ніс і рот, упродовж усього часу. Організація фан-зон поки що під забороною.

Наразі культурно-масові заходи дозволяються лише за умови розміщення людей на сидячих місцях. При цьому, якщо останні встановлюються окремо один від одного, відстань між ними має бути не меншою за 1,5 м. Якщо ж ці місця стаціонарні, розміщувати відвідувачів треба так, щоб між ними були вільні сидіння збоку, спереду та ззаду. За одним столом може розташовуватися не більше чотирьох осіб (без урахування дітей до 14 років).

Окрім того, організатори зобов’язані забезпечити своїх працівників засобами індивідуального захисту, а також подбати про централізований збір ЗІЗ із їх подальшою утилізацією. У санвузлах повинні завжди бути засоби для дезінфекції. Місця найбільшого скупчення відвідувачів, а також поверхні, із якими ті контактують, необхідно регулярно очищати. Вентиляція в приміщенні має працювати без збоїв.

Альона Зимня

Полтавці зможуть відправлятися в тур великими групами

Для туристичних груп в Україні планують скасувати обмеження по кількості людей, запроваджені через карантин. Про це розповів сьогодні на зустрічі президента з представниками галузі головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Поки що учасників мандрівки може бути одночасно не більше десяти. Невдовзі ж кількість членів туристичних груп планують збільшити до півсотні , тобто до стількох, скількох перевозить автобус. За словами посадовця, відповідне рішення мають ухвалити на найближчому засіданні уряду.

Приймати туристів, серед іншого й у такій кількості, Полтава готова, розповів секретар міської ради Олександр Шамота в ефірі UA:Перший. Він висловив припущення, що цього року в Україні туризм буде переважно внутрішнім, їхатимуть люди в основному туди, де немає коронавірусної інфекції. Полтавщина – якраз такий регіон.

Альона Зимня

Полтавський краєзнавчий музей опублікував до дня народження Тарапуньки рідкісні фото

Сьогодні виповнився 101 рік від дня народження відомого українського коміка, гумориста, народного артиста Української РСР Юрія Трохимовича Тимошенка (сценічний псевдонім – Тарапунька). Він народився в селі Каленики на Полтавщині 1919 року, та згодом родина переїхала до обласного центру. Тут, у школі №3, майбутній артист здобув загальну середню освіту. А 1941 року закінчив Київський театральний інститут.

Під час Другої світової війни Юрій Тимошенко виступав у комічному дуеті з Юхимом Березіним у складі ансамблю пісні і танцю Південно-Західного фронту. Виходив на сцену в образі банщика Мочалкіна, а Березін – повара Галкіна. Після війни артисти вигадали собі нових персонажів – міліціонера Тарапуньку та електромонтера Штепселя. Кажуть, що сценічний псевдонім наш земляк обрав на честь річки Тарапуньки, що протікає в місті, де минули його дитячі роки, за підказкою Олександра Довженка. Останній же посприяв і появі Штепселя, позаяк на той час Юхим Березін працював у образі електромонтера.

Дует Тарапуньки та Штепселя був надзвичайно популярним. Коміки давали тисячу вистав на рік, тобто в середньому по три вистави на день, але глядачам і цього було замало. На їхні виступи неможливо було купити квиток, а на вулицях шанувальники буквально рвали своїх кумирів на частини. У такому творчому тандемі артисти працювали понад 40 років. Припинив він своє існування лише 1 грудня 1986 року – у день смерті Тарапуньки, що сталася в Ужгороді під час гастролей у результаті серцевого нападу.

Друга дружина Юрія Тимошенко Юлія Пашковська передала до Полтавського краєзнавчого музею на постійне зберігання чимало цінних матеріалів про видатного коміка. Серед них – фотографії, копії та оригінали документів, його рукописи, афіші концертів тощо. У річницю народження артиста заклад опублікував кілька рідкісних фото й рукописів із цієї збірки. На світлинах Юрій Тимошенко – у ролях міліціонера Тарапуньки та міліціонера Грищенка у фільмі «Зелений фургон», із Юхимом Березіним на творчій зустрічі із своїми шанувальниками та в Полтаві біля річки Тарапуньки, а ще разом із дружиною та синами.

 

 

 

 

Також увазі відвідувачів запропоновані сторінки щоденника гумориста за лютий 1933 року та альбому з фотографіями, виготовленими ним у 1934-му.

 

 

 

Альона Зимня

Фестивалі на Полтавщині можуть почати проводити вже в липні

Через пандемію коронавірусу більшість масових культурно-розважальних заходів, серед яких і всеукраїнські та обласні фестивалі, цього року в нашому регіоні скасували. Не було ні фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя», що зазвичай проходить на початку квітня, ні традиційної «Решетилівської весни». 5 млн грн, які передбачалися на проведення нереалізованих заходів, повернуті в обласний бюджет, розповіла заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко. Низку заходів перенесли на інші дати, а деякі залишили без змін.

– Відбіркові етапи фестивалю-конкурсу мистецтв «Зірковий час» провели в усіх районах, гала-концерт відбудеться в жовтні. Обласне свято «Пісні Бузкового гаю» в Диканьці перенесли на 24 серпня – День незалежності, – сказала посадовиця.

Також вона додала, що Міжнародний поетичний фестиваль «Меридіан –  Полтава» нині втратив актуальність культурно-мистецького заходу зі статусом міжнародного. Однак його планують на 26 вересня як міжрегіональний. Замість трьох днів він триватиме один.

Орієнтовні дати проведення решти заходів:

  • Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Гоголь-фест» та «Купальські ігри на батьківщині Миколи Гоголя» – липень;
  • Етнофестиваль «Гелон-фест» у Більську – серпень;
  • Всеукраїнський культурно-мистецький фестиваль «Чарівна симфонія козацтва» – 23–24 серпня;
  • Фестиваль сучасних театрів у рамках обласного літературно-мистецького свята «Дивоцвіт Лесиного гаю» – 13 вересня;
  • Обласне свято духової музики та марш-парад духових оркестрів – 23 вересня;
  • Міжнародний етнофестиваль фольклорного та народно-сценічного танцю «Етнокультурна мозаїка» – 14 листопада.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації