У щойно відкритому просторі «Хартія – хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані й Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події – Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симонові Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України, повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.
Хартія-Хаб – просвітницький простір 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». Його метою є створення середовища для ефективної взаємодії між військовими та цивільним населенням, щоб посилити національну єдність і довіру. Ключовими функціями Хартія-Хабу покликані стати просвітництво, підтримка ветеранів та родин військовослужбовців.
Хто на сьогодні Симон Петлюра для полтавців? Що залишив по собі як політик та інтелектуал? Як він формував міжнародну позицію України в еміграції? Чому його прізвище стало похідним для назви всіх протиросійських сил в Україні? Як ми нині можемо краще зрозуміти його рішення й мотиви? Довкола цих питань і точилася розмова. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», головний редактор проєкту «Історична правда», історик Вахтанг Кіпіані розповів про Симона Петлюру та збереження державницької традиції Української Народної Республіки в еміграції. Військовослужбовець Хорунжої служби бригади «Хартія», історик, дослідник історії Української революції 1917-1921 років Віталій Скальський висвітлив тематику вшанування памʼяті Симона Петлюри в Україні.
Вони долучилися до громадської ініціативи «Місто Петлюри». Голова Полтавського осередку ГО «Простір свободи» Богдан Коваль зауважив, що ініціатива покликана повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам’яті земляків. Мета ініціативи «Місто Петлюри» – сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди та наповнення українськими сенсами, перетворення в суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри». Богдан Коваль закликав полтавців і всіх небайдужих українців об’єднати зусилля для гідного відзначення в травні 2026 року дня народження та 100-річчя від дня смерті Симона Петлюри. Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам’ятника визначному державотворцеві.
Представник УІНП Олег Пустовгар розповів, що ідея спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі виникла 1992 року. Пропозицію сформулювали на Перших наукових Петлюрівських читаннях. На державному рівні ідея вперше прозвучала після подій Помаранчевої революції, в Указі президента Віктора Ющенка. Тодішній голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Асадчев запропонував спорудити пам’ятник біля ОДА. Там встановили камінь із написом, що пам’ятник буде. Але опір проросійських сил, зокрема комуністичної партії, обласного союзу «совєцкіх офіцеров» та Партії регіонів тоді, на жаль, подолати не вдалося. «П’ята колона» Москви організувала масові протести, пікети, істерики, навіть вмикали сирену тривоги. Зрештою вночі камінь демонтували міські комунальні служби.
Ідея набрала реальних обрисів після Революції гідності. Законом України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у XX столітті» органи державної влади зобов’язали дбати про увічнення пам’яті видатних українців. На засіданні 36-ї сесії Полтавської міської ради депутати підтримали проєкт рішення «Про погодження місця встановлення пам’ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві». За нього проголосувала більшість народних обранців – виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади. Вирішили розташувати пам’ятник поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці імені Симона Петлюри по вулиці Соборності, 67, неподалік скверу Матері і дитини й місця, де раніше стояв будинок, у якому народився й провів дитинство майбутній провідник визвольного руху.
2021 року Полтавська ОДА провела конкурс на кращий памятник. Його переможцями стали скульптор Анатолій Кущ та архітектори Сергій і Михайло Швець-Машкари. Проєкт вирізнився серед інших не лише пластикою, але й тим, що зображає Петлюру як державного діяча, Голову Директорії УНР. Правою рукою він спиратиметься на край столу з документами (ці папери можна сприймати не лише як державні, але й як творчий доробок діяча – публіцистичний, журналістський та ін.) і картами, а лівою триматиме ефес шаблі – символу відсічі російській агресії, як «білій», так і «червоній». Скульптура виконується в бронзі, буде висотою 3 м і стоятиме на гранітному постаменті.
