Сьогодні відбулася онлайн-нарада обласного керівництва з головами міст та об’єднаних територіальних громад, на якій обговорювали питання збереження в регіоні мережі автостанцій. Про це повідомили в облдержадміністрації.
– Унаслідок пандемії коронавірусу, коли три місяці в області взагалі не здійснювалися регулярні перевезення, а нині значно скоротився пасажиропотік, автостанції Полтавщини фактично поставлені на межу виживання. Їхній власник – товариство «Полтаваавтотранс» – зазначає, що доходи навіть дев’яти прибуткових станцій знизилися до критичного рівня. Підприємство витрачає власні кошти, щоб виплачувати заробітну плату співробітникам та обслуговувати мережу. Проте робити це повноцінно й надалі вже просто не має фінансових ресурсів, – сказав виконавчий директор Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування Володимир Микійчук.
За словами директора підприємства Сергія Бутка, який також узяв участь у нараді, нині в області діє 33 автостанції, більша частина з яких навіть у нормальний для економіки час – збиткова. Саме тому товариство «Полтававтотранс» змушене шукати підтримки в органів місцевого самоврядування.
– В області діє відповідна програма підтримки автотранспорту. Потрібно також долучити до розв’язання проблеми можливості місцевих бюджетів та громад, адже жителі міст та сіл Полтавщини мають отримувати якісні послуги, – вважає Володимир Микійчук.
На думку учасників наради, критично важливо допомогти підприємству, аби не допустити зупинки пасажироперевезень у регіоні. Місцеві керівники, які зацікавлені в тому, щоб жителі могли безперешкодно дістатися до обласного центру чи в інші населенні пункти області, також мають долучитися до розв’язання цієї важливої проблеми.
Альона Зимня
Скульптурна композиція складається з фігури комунальника, який, закінчивши роботу в колодязі, вибирається назовні і якого чекає кіт. Як розповіли в пресслужбі КП ПОР «Полтававодоканал», щодо того кота – талісману водогону – існує міська легенда. Працівники помітили, що тільки-но ця тварина з’являється поруч, знаходиться втрачене. Спочатку це стосувалося робочих інструментів – кіт просто вів майстрів до місця, де ті їх забували. Потім голосно нявкав саме там, де виникала нагальна необхідність у золотих руках робітників полтавського водогону. Таким чином давав можливість і полтавцям усунути побутові проблеми, і майстрам заробити. Крім того, кажуть, що цей кіт мав дар знаходити загублені гроші. Тому його й назвали Найдою. Але на таке наймення він не відгукувався, зате на скорочене Най – із задоволенням. А ще коту вдавалося примирити людей – навіть закляті вороги, побачивши одночасно на вулицях Полтави цю тварину, забували про свої образи. Були навіть випадки, коли Най допомагав людям знаходити свою долю, один юнак за допомогою цього кота повернув втрачене кохання.
До речі, саме так спробували привернути до себе увагу пані Фортуни учасники щорічного конкурсу працівників водоканалів «Кращий за професією». Цього року за перемогу в ньому боролися майстри з Полтави та Кременчука. Мали б бути представники й інших міст України, але через карантин не приїхали.
