На Полтавщині повністю зібрали цукровий буряк

Станом на 19 листопада сільгоспвиробники Полтавської області зібрали врожай із 937,4 тис. га зернових та зернобобових культур, намолочено 4719,5 тис. тонн зерна при середній урожайності 50,3 ц/га. Також наближається до завершення збирання кукурудзи на зерно. Її вийшло дещо менше, ніж очікувалося, – 3,2962 млн тонн (із 599,3 тис. га). Це 90% від прогнозованого рівня. Середня урожайність по даній культурі становить 55,0 ц/га. Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації. Окрім того, у регіоні повністю зібрали врожай цукрових буряків. Їх накопали 1,0231 млн тонн із площі 25,9 тис. га. Середня врожайність культури цього року дорівнює 395,0 ц/га. Наразі активно проводиться підготовка ґрунту на зяб, у тім числі глибока оранка.

Альона Зимня

На Полтавщині відкриють два «їстівні» музеї – хліба та борщу

Цими вихідними в Опішні Полтавської області збираються відкрити Музей звареного борщу й Музей живого хліба. Це відбудеться під час етнофестивалю «Живий хліб», що запланований на 21 листопада та проходитиме в етносадибі-музеї «Лялина світлиця». Ініціатором заходу та створення одразу двох «їстівних» музеїв виступила доктор історичних наук, етнологиня, автор і модератор Міжнародного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» Олена Щербань. Інформацію про новацію вона розмістила на своїй Фейсбук-сторінці.

– Усі охочі зможуть дізнатись більше цікавих фактів про українську традиційну страву, її різновидах, техніки приготування, а також загальні традиції України, її культуру та гастрономію, – ідеться в дописі.

Опішнянка обіцяє цікавий екскурс в історію борщу, культурний контекст, багату рецептурну карту, значна увага буде приділена також створенню живого хліба – його виготовлятимуть на закваскці, без дріжджів.

Автентичну кухню жінка досліджує вже років 15. Рецептів борщу Олена Щербань має ледь на кожен день року. Найстарішим із них – близько століття.

За словами етнологині, Музей звареного борщу, як і Музей живого хліба, який планується відкрити цими вихідними, буде першим таким закладом і на Полтавщині, і загалом у країні.

До речі, цієї осені відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України. За його підсумками рекомендовано внести до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 5 елементів, серед яких – «Культура приготування українського борщу». Це важливий крок у рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Альона Зимня

Ремонт зливової каналізації приніс полтавцям нові тротуари

Наприкінці вересня по вулиці Героїв АТО в обласному центрі завершили капітальний ремонт зливової каналізації, яка багато років поспіль ставала причиною утворення навпроти будинків №79 та 77 справжнього «моря» після сильних дощів. Згідно з рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради, яким надавався дозвіл на проведення таких робіт, після їх закінчення підприємство-підрядник мало «відновити порушені об’єкти благоустрою в повному обсязі». Та одразу була зроблена тільки дорога. Зруйновані тротуари лишалися без ремонту майже два місяці. Наразі ці роботи теж виконані. Спочатку підрядник облаштував пішохідну зону навпроти будинку №79 по вул. Героїв АТО, а за останні кілька днів повністю замінив старий асфальт навпроти будинку №77, водночас дещо розширивши доріжку, і відновив зруйновану частину нещодавно прокладеного тротуару, що веде від вул. Героїв АТО, 75, до пішохідного переходу.

Альона Зимня

До дорожніх служб тепер можна звернутися за допомогою цілодобово

Від сьогодні Агентство місцевих доріг Полтавської області перейшло в режим цілодобового чергування на випадок необхідності усунення ускладнень, забезпечення нормального проїзду автошляхами регіону в холодну пору року. Як повідомили в пресслужбі агентства, тут щоденно отримуватимуть оперативну інформацію про погодні умови від обласного центру з гідрометеорології та у форматі 24/7 працюватиме «гаряча лінія» 050-01-50-233. Крім того, про ускладнення руху на дорогах державного значення М-03 Київ – Харків, М-22 Полтава – Олександрія, Н-31 Дніпро – Решетилівка можна буде повідомляти в Службу автомобільних доріг у Полтавській області. Її диспетчер цілодобово прийматиме повідомлення за номером 050-409-80-01.

Альона Зимня

У міській раді Полтави працює сходовий підйомник для людей із інвалідністю

Після чисельних тестувань і додаткових налаштувань у приміщенні Полтавської міської ради нарешті повноцінно запрацював сходовий підйомник для людей із інвалідністю. Його встановили для того, щоб маломобільні групи населення мали можливість легко підніматися на другий поверх будівлі. На придбання та монтаж цієї системи з міського бюджету виділили близько 475 тис. грн.

Як зазначив заступник міського голови Сергій Рекотов, ідея встановлення такого підйомника виникла майже рік тому, але реалізувати її змогли не одразу:

– На жаль, бюрократичні процедури й проведення тендера зайняли більше року. Цей підйомник виготовлений в Італії, тому потрібно було багато часу, аби доставити його та встановити. Епідемія COVID-19 теж внесла свої корективи. Але нині вже все працює.

За інформацією пресслужби Полтавської міської ради, підйомник обслуговуватиме підрядна організація, яка має відповідний сертифікат на роботу з ліфтовим обладнанням. Наразі триває процедура укладання договорів.

Як розповів технічний директор ТОВ «Норматрейд» Олександр Білоус, підйомник розрахований на 250 кг, має дистанційний пульт керування та обладнаний табличками з інструкціями щодо використання.

Регіональна представниця Всеукраїнського громадського об’єднання Національної Асамблеї людей із інвалідністю Ірина Твердохліб розповіла про ідею створення сходового підйомника та проінспектувала його роботу:

– Із США, де в нас проходило навчання щодо інклюзивної освіти й створення фізичної доступності, де нам розповідали, як співпрацюють влада та громада, я привезла до Полтави купу нових ідей. Із ними й прийшла до міської влади. Звернулася з питанням, чи можна будівлю, пам’ятку архітектури, облаштувати так, щоб усім було зручно. Разом із комітетом доступності, управлінням архітектури почали досліджувати це питання. Головне – політична воля. Нині позитивні зрушення в приміщенні є. Їх, мабуть, важко досягати, але ми бачимо хороші результати. Раніше на першому поверсі будівлі був облаштований туалет для людей із інвалідністю. Нині ми оцінюємо роботу сходового підйомника, який налаштували плавніше рухатися та скоригували швидкість. Уже є проєктна документація для облаштування туалету для людей із інвалідністю на другому поверсі. Наша 200-річна будівля буде зручною для усіх.

Альона Зимня

Чи відкриють головну ялинку Полтави на День святого Миколая

Відкрити головну міську ялинку в обласному центрі планують традиційно, на День святого Миколая, що відзначається 19 грудня. Про це стало відомо з проєкту рішення міськвиконкому «Про проведення основних заходів та забезпечення стабільної роботи протягом Новорічних і Різдвяних свят у м. Полтава», розміщеного на сайті міської ради. Щоправда, коли за нього будуть голосувати, наразі невідомо. На сьогодні це питання не внесене до порядку денного чергового засідання міськвиконкому. А воно призначене вже на цю середу, 18 листопада.

Відповідатиме за відкриття головної ялинки Полтави Департамент культури, молоді та спорту міської ради. Розміщати її збираються, як і раніше, на Театральній площі. Біля неї проводитимуть святкування в новорічну ніч. Ця концертно-розважальна програма розпочнеться о пів на першу. Закриватимуть головну міську ялинку 17 січня 2021 року.

Альона Зимня

Половину міських громад Полтавщини очолили представники «Довіри»

У Центральній виборчій комісії нарешті оприлюднили результати виборів голів міських  громад області. Останніх на Полтавщині після реформи з децентралізації залишається 16. Наразі відомі прізвища 15 керівників – нагадаємо, у Полтаві на 22 листопада призначений другий тур місцевих виборів, у якому за крісло міського голови змагатимуться Олександр Мамай («За майбутнє») та Сергій Іващенко («Слуга народу»).

Що ж до інших громад, то половину з них очолили представники партії «Довіра». Це Сергій Волошин (Хорольська громада Лубенського району), Олександр Грицаєнко (Лубенська громада), Володимир Нестеренко (Гадяцька громада Миргородського району), Сергій Соломаха (Миргородська громада), Віктор Радько (Лохвицька громада Миргородського району), Олександр Копелець (Кобеляцька громада Полтавського району), Оксана Дядюнова (Решетилівська громада Полтавського району) та Сергій Максименко (Зіньківська громада Полтавського району). Саме «Довіра», нагадаємо, отримала найбільшу підтримку електорату й під час обрання депутатів обласної ради.

За самовисуванців виборці проголосували в трьох громадах – Горішньоплавнівській Кременчуцького району (Дмитро Биков), Пирятинській, що тепер на Лубенщині (Андрій Сімонов) та Заводській Миргородського району (Віталій Сидоренко). Представники партії «За майбутнє» Віталій Малецький і Станіслав Джусь зібрали необхідну для обрання кількість голосів у Кременчуцькій громаді та Глобинській Кременчуцького району відповідно. По одному «своєму» голові міської громади в Полтавській області мають тепер «Радикальна партія Олега Ляшка» (це Віталій Колесніченко в Гребінці) та ВО «Батьківщина» (це Петро Світлику Карлівці).

Альона Зимня

У пенсійних установах Полтавщини змінили режим роботи

11 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив рішення відмовитися від адаптивного карантину та запровадити обмеження помаранчевого рівня епідемічної небезпеки на всій території держави. У зв’язку з цим у пенсійних установах, які існують у Полтавській області, був відмінений тимчасовий режим роботи, впроваджений на час адаптивного карантину, і від сьогодні всі установи Пенсійного фонду України на регіональному рівні, у міста та районах працюють за таким графіком:

  • понеділок – четвер – із 8.00 до 17.00;
  • п’ятниця – із 8.00 до 15.45;
  • обідня перерва – із 12.00 до 12.45.

Сервісні центри приймають відвідувачів без перерви, повідомили в Головному управлінні ПФУ на Полтавщині.

Альона Зимня

Скільки податків сплачує один полтавець, який працює, і куди вони йдуть

У проєкті закону «Про Державний бюджет на 2021 рік», поданому Кабінетом Міністрів України 14 вересня, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні 5 листопада, на Полтавську область передбачено 3,6 млрд грн освітньої субвенції й 1,3 млрд грн субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг. Але мало кому з жителів регіону відомо, звідки ці гроші беруться в бюджеті.

Як показало соціологічне дослідження, що провів на території центральної України Київський міжнародний інститут соціології, лише 30,5% населення Полтавщини, як і інших областей, що входять до цієї частини держави, знає, що державний бюджет формується передусім із податків фізичних осіб. 23% респондентів вважають, що більшу частину бюджету становлять податки з приватних і державних підприємств, а 11%  – що це міжнародні позики та фінансові операції Національного банку України.

При цьому 32% опитаних відкрито визнали, що відповіді на питання взагалі не мають. Значна частина громадян думає, що їхні потреби щодо освіти, медицини, безпеки тощо забезпечуються з якихось міфічних «державних коштів». Насправді ж ці гроші йдуть із наших із вами кишень  – кишень людей, які працюють та сплачують податки. Таких надходжень у бюджеті – близько 3/4.

Куди йдуть ці кошти, на що їх витрачають? Щоб дати людям відповідь на ці питання, експерти Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» створили калькулятор «Рахунок від держави».

Він розміщений на нашому сайті, і тепер кожен із вас має можливість одразу оцінити власний податковий внесок чи ціну окремої статті державних послуг. Для цього треба ввести у відповідне поле розмір своєї чистої заробітної плати. Ви побачите, скільки податків стягують із вас за рік і як ці гроші розподіляються за різними видатками. При цьому зауважимо: уведені дані є конфіденційними, їх не збирають і не обробляють.

Наприклад, середньостатистичний житель Полтавщини, який працює, у 2020 році матиме середню чисту зарплатню 10,752 тис. грн на місяць, тобто 129,018 тис. грн на рік. Із цієї суми він заплатить 76,9 тис. грн податків і отримає 80,5 тис. грн чистого доходу (якщо скласти ці дві суми, то виходить понад 129 тис. грн, але з чистої заробітної плати вже вирахувано податки, які за працівника вносить роботодавець).

– Перед тим як віддати зарплатню найманому працівникові, роботодавець сплачує за нього податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок. Але ці гроші вираховують із того, що заробив громадянин. Потім пересічний українець сплачує податки в магазині за придбані товари – податок на додану вартість, акцизи та імпортне мито. Сукупно все це й формує 72% розширеного бюджету (центрального та місцевих, а також бюджет Пенсійного фонду), яким розпоряджаються чиновники, розподіляючи його на послуги з освіти, медицини, пенсійного забезпечення тощо, – розповідає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Нинішнього року населення Полтавщини сплатить 41,2 млрд грн податків. Це – гроші за послуги, які держава має надавати постійно. Так, «безплатна» освіта обійдеться кожному жителеві області, який працює, у 8 тис. грн на рік; «безплатна» медицина в середньому – у 4,9 тис. грн на рік; 4,4 тис. грн піде на те, щоб покрити 2020-го державні запозичення, 4,7 тис. грн – на правоохоронні органи тощо.

Альона Зимня

У Полтаві через коронавірус пішов з життя військовий лікар і завідувач неврологічним відділенням

10 листопада на 55 році життя перестало битися серце завідувача неврологічного відділення комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», ексвійськовика 28 ОМБр ім. Лицарів Зимового Походу Віталія Нетребовського. Про це повідомили в Департаменті охорони здоров’я та соціального розвитку Полтави.

Він розпочав свій шлях у галузі медицини в 19 років. У лави Збройних Сил України вступив 2014-го. У 2015-2016 роках капітан медичної служби виконував свій громадянський обов’язок неподалік від зони бойових дій на сході України. Віталій Анатолійович був справжнім професіоналом та допоміг багатьом бійцям на передовій, написали на Фейсбук-сторінці 28 ОМБр.

– Багато із тих, хто служить у нашій бригаді, згадують його дуже добропорядною та щирою людиною, – зазначили його побратими, висловивши й щирі співчуття родині лікаря.

2017 року Віталій Нетребовський очолив неврологічне відділення у 3-й полтавській лікарні. В останні місяці трудової діяльності самовіддано рятував життя пацієнтів із гострою респіраторною хворобою, спричиненою вірусом SARS-CoV-2. Але своє здоров’я не зберіг – через ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією, пішов у вічність.

Віталія Нетребовського провели в останню путь 12 листопада. Прощання відбулося зранку на території Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Віддати шану Лікареві чимало людей: колег по роботі, побратимів та ін.

Альона Зимня