Стан Полтавського міського сміттєзвалища, попри проведену роботу, критичний

На сьогодні стан Полтавського міського звалища твердих побутових відходів оцінюється як критичний. Основною причиною цього є багаторічна експлуатація без відповідного проєкту.

Про це повідомили в Полтавській міській раді з посиланням на КАТП-1628.

Звалище функціонує вже 72 роки без сортування відходів, вчасного пересипання інертним матеріалом, що й призвело до утворення зон глибинного тління з періодичними неконтрольованими пожежами. Протягом цього часу нагромаджені проблеми лише ускладнювалися. Тож їх неможливо вирішити одномоментно — необхідне системне планування та послідовна реалізація комплексних рішень.

Відповідно до висновку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, експлуатувати Полтавське міське звалище дозволено до 2030 року. Однак для того, щоб забезпечити можливість його безпечної експлуатації до зазначеного терміну, треба невідкладно реалізувати комплекс першочергових заходів.

Це, наприклад, придбання компактора для складування та ущільнення відходів. Завдяки цьому сміття вдасться ущільнити удвічі, що зменшить вірогідність загорань і навіть у перспективі дозволить експлуатувати полігон до 2035 року. Орієнтовна вартість такої техніки становить 14 мільйонів гривень.

Також існує потреба в сортувальній лінії. Її слід придбати у звʼязку з приписом Державної екологічної інспекції. Очікується, що після придбання та встановлення сортувальної лінії комунальному підприємству вдасться:

▪️значно покращити рівень пожежної небезпеки;

▪️збільшити термін експлуатації звалища до 2035 року.

Більше того, КАТП-1628 вдасться окупити витрати з придбання сортувальної лінії протягом 5 років унаслідок реалізації відсортованої вторинної сировини.

Ще одне важливе обладнання – це подрібнювач для будівельного, великогабаритного сміття. Така техніка дозволить ефективніше використовувати площу звалища. Її орієнтовна вартість – 11,3 мільйона гривень.

Використання подрібнювальної техніки дозволить ефективніше управляти обсягами великогабаритних та будівельних відходів, що, своєю чергою, зменшить навантаження на звалище. Крім того, будівельні відходи не підлягають захороненню на сміттєзвалищі.

Таке обладнання дасть змогу переробляти відходи від руйнувань, спричинених російськими обстрілами. Станом на сьогодні обсяг цих відходів у місті вже становить 8 000 кубометрів.

Подрібнювач забезпечить отримання до п’яти фракцій щебеню, які зможуть бути використані для підсипання доріг, будівництва та інших господарських потреб. Це сприятиме як розвантаженню полігону, так і повторному використанню ресурсів.

Задля того, щоб унеможливити загорання, КАТП-1628 було створено пожежну дружину. Втім, для неї потрібно придбати і пожежний автомобіль, і спеціальне обладнання для працівників.

КАТП-1628 протягом останніх років здійснює комплекс заходів, спрямованих на зменшення ризиків займання та стабілізацію ситуації на міському звалищі. Усі роботи проводяться в межах наявного фінансування, з максимальним використанням наявних ресурсів. Наприклад, протягом 2023-2025 років було:

▪️ліквідовано фільтратне озеро;

▪️встановлено чотири пожежні ємності;

▪️проведено часткове пересипання робочих карт інертним матеріалом;

Також закуплено спеціалізовану техніку фронтальний навантажувач SINOMACH 957H та бульдозер SINOMACH GTY160, що використовуються під час щоденних робіт на полігоні.

Власними силами підприємства створено резерв інертного матеріалу в обсязі близько 7 000 кубометрів.

КАТП-1628 збільшило штат працівників, задіяних в обслуговуванні звалища: кількість сторожів зросла з 4 до 10, а робітників із благоустрою – з 4 до 8, а також розширило автопарк із 3 до 6 автомобілів. Якщо раніше спецтехніка була здатна перевозити 12 кубометрів води, то нині це 48.

Та, попри вжиті заходи та послідовну роботу підприємства, наявних ресурсів недостатньо для усунення системних проблем звалища. Для його рекультивації й закриття потрібно близько 60 мільйонів гривень, а для будівництва нового полігону ТПВ (сміттєпереробного заводу) відповідно до чинного законодавства – близько 15 мільйонів євро.

Міська влада продовжує боротися за повернення майна КП «ПМШЕД» у власність Полтавської громади

8 серпня на розгляд 70-ї сесії Полтавської міської ради буде винесено питання про проведення санації комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради.

Санація – це система заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству. Це може передбачати фінансову допомогу, реструктуризацію боргів, зміну керівництва або профілю діяльності підприємства.

Чим відрізняється санація від ліквідації чи банкрутства?

▪️ Ліквідація – це припинення існування підприємства. Вона розпочинається тоді, коли підприємство вже не здатне відновити свою платоспроможність. У процесі ліквідації майно підприємства продається, а отримані кошти спрямовуються на погашення боргів. Після завершення розрахунків підприємство виключається з Єдиного державного реєстру та юридично припиняє існувати.

▪️ Банкрутство – це юридичний стан підприємства, який означає його нездатність виконувати грошові зобов’язання перед кредиторами. Визнання підприємства банкрутом може бути як початком санації (якщо є перспективи), так і початком ліквідації (якщо врятувати його неможливо).

Тобто банкрутство – це юридичний факт, а санація або ліквідація – це можливі наслідки цього факту.

У разі підтримки питання депутатским корпусом Полтавської міської ради місто матиме змогу ініціювати процес розроблення плану санації комунального підприємства «Полтавського міського шляхово-експлуатаційного підприємства» (КП «ПМШЕД»), яке перебувало в процедурі банкрутства з 2019 року, а з 22 листопада 2024-го було офіційно визнано банкрутом за рішенням Верховного Суду.

На момент відкриття справи про банкрутство КП «ПМШЕД» володіло матеріальною базою, технікою та майном, зокрема за адресами: вул. Петра Дорошенка, 2-А, вул. Полтавського Полку, 17. Попри рішення суду про ліквідацію підприємства, питання остаточного припинення його діяльності досі не вирішене – підприємство юридично залишається банкрутом.

Арбітражний керуючий надає неповну інформацію про наявне майно, а реальний стан активів замовчується.

Після розгляду апеляції ухвалене рішення про зобов’язання повернути майно до територіальної громади відповідно до договорів оренди, які в судовому порядку визнані нечинними. Однак рішення суду до сьогодні не виконане. Громада вживає заходи щодо виконання рішення суду та повернення майна під контроль міста.

Отже, наразі ключовим залишається питання основного провадження, яке перебуває на розгляді в місцевому Господарському суді – це справа про банкрутство КП «ПМШЕД». Подальший розвиток цього процесу може відбуватися за одним із двох сценаріїв: повна ліквідація підприємства або його санація.

На сьогодні міська рада не має повноважень безпосередньо керувати процедурою банкрутства, однак бере участь у справі як власник підприємства, тобто зацікавлена сторона.

Основна мета для громади – збереження стратегічного КП для потреб громади.

До того ж останнім часом місто взяло курс на збільшення кількості комунальної техніки.

Крім цього, важливим напрямом роботи є повернення майна, що за законом має належати Полтавській громаді.

Зважаючи на важливу роль КП «ПМШЕД» у системі життєзабезпечення міста (працевлаштування мешканців, сплата податків до бюджету, утримання вулично-дорожньої мережі власними силами), Полтавська міська рада виступає з наміром увійти в справу як інвестор та ініціювати розроблення плану санації.

Передбачається:

▪️проведення переговорів із кредиторами з метою узгодження плану санації;

▪️ погашення основної частини зобов’язань КП «ПМШЕД» із можливістю списання чи прощення частини заборгованості;

▪️залучення міжнародних інвестицій, у тім числі підтримки з боку європейських фондів;

▪️погашення частини заборгованості майном підприємства, яка потребує списання;

▪️збереження основного ядра підприємства та створення нових робочих місць.

Важливо не допустити повної ліквідації підприємства, адже це призведе до необхідності укладення нових контрактів із підрядними організаціями на утримання міста, зберегти КП «ПМШЕД» як ефективний муніципальний інструмент.

Очікується, що після завершення переговорів із кредиторами, отримання повної інформації від ліквідатора КП «ПМШЕД» буде підготовлено та винесено на розгляд спочатку ради потім суду проєкт рішення про погодження плану санації. Це рішення має бути публічним і погодженим усіма сторонами.

Воно також стане підставою для участі територіальної громади в справі як інвестора з правом впливати на процедуру банкрутства.

Нагадаємо, з 2019 року у зв’язку відкриттям провадження в справі про банкрутство та неправомірними діями з боку колишнього керівника КП «ПШЕД» (щодо нього відкрита кримінальна справа, яка на цей час слухається в Шевченківському районному суді м. Полтава) місто фактично втратило понад 70 одиниць техніки, комунальний асфальтний завод, виробничі бази та складські приміщення, які були передані в оренду незаконними договорами приватним структурам. Тож нині крок за кроком наближає повернення у власність громади комунального майна та критично важливого підприємства, повідомили в Полтавській міській раді.

Полтавське КАТП-1628 посилює заходи для оперативного гасіння пожеж і запобіганню загорань на території сміттєзвалища

На території Полтавського міського сміттєзвалища КАТП-1628 завершило монтаж пожежної ємності, яку використовуватимуть для оперативного гасіння можливих загорань.

Об’єм ємності становить 50 м³ води. Нею 10-кубова діжка комунальної поливомийної машини заповнюється за менш ніж 9 хвилин. Це значно скоротить час реагування в разі виникнення пожежі.

Для ліквідації загорань на території звалища цілодобово чергують поливомийні машини об’ємом 6 і 10 м³. Така техніка дозволяє ефективно транспортувати воду до осередків займання.

Ємність розміщена поблизу дороги, що дозволяє спецтехніці безперешкодно під’їжджати, заправлятися та оперативно виїжджати на місце займання.

На встановлення резервуара та проведення монтажних робіт КАТП-1628 не витрачало бюджетних коштів.

Облаштування пожежної ємності — ще один важливий крок у запобіганні поширенню вогню на території звалища. Крім того, КАТП-1628 заготовлює інертні матеріали для локалізації пожеж, а також запустило відеоспостереження. Встановлені камери цілодобово транслюють зображення до міської служби оперативного реагування 15-80.

Нагадуємо, що тверді побутові відходи накопичуються без належного сортування на території звалища з 1953 року.

У Полтавській громаді розпочали обробляти амброзію

28 липня в Шевченківському та Подільському районах Полтави стартували роботи зі знищення амброзії. Обробку вже провели в мікрорайонах Сади-1, Сади-2, Мотель, Огнівка та Левада, повідомили в Полтавській міській раді за інформацією КП «Декоративні культури».

Для робіт підприємство використовує препарат «Амбростоп» на основі природного мінералу бішофіту. Його дія спрямована лише на амброзію – засіб не шкодить іншим рослинам, безпечний для людей і тварин. Уже через 15 хвилин після обробки рослина починає в’янути, а протягом 10 днів повністю висихає. «Амбростоп» закупорює кореневу систему бур’яну, блокуючи доступ до води.

До знищення амброзії залучають бригаду з 8-12 працівників. Кожну локацію в місті обробляють одноразово, у старостатах передбачена двоетапна обробка, її проводитимуть з вересня.

На сьогодні вже оброблено такі території:

• вул. Великотирнівська,
• вул. Героїв України,
• вул. Джохара Дудаєва,
• бульвар Євгена Коновальця,
• бульвар Юрія Побєдоносцева,
• вул. Михайла Грушевського,
• вул. Івана Мазепи,
• вул. Ігоря Дорошенка,
• вул. Алмазна,
• провулок Стешенка,
• вул. 23 Вересня,
• вул. Героїв АТО,
• провулок Братів Зерових,
• бульвар Щепотьєва,
• вул. Дмитра Пругла,
• вул. Колективна,
• вул. Огнівська,
• вул. Симона Петлюри,
• бульвар Боровиковського,
• вул. Південна,
• вул. Чураївни,
• проспект Миколи Вавілова,
• проспект Миру,
• вул. Володимира Івасюка,
• вул. Олександра Бідного,
• бульвар Богдана Хмельницького,
• провулок Рибальський

На початку наступного тижня фахівці планують перейти до обробки ділянок у Київському районі міста.

Комунальники просять звернути увагу, що обробка бішофітом відбувається тільки за сприятливих погодних умов. Це потрібно для забезпечення ефективного поглинання препарату рослиною, а також запобігання його змиванню та втраті дії. Тому графік робіт може бути скоригований залежно від погодних умов.

Кількість зупинених ліфтів у Полтаві – найнижча за 10 років

На початку 2024 року стан ліфтового господарства в Полтаві був критичним. Після масового відключення ТОВ «Будкомплект» у місті було зупинено понад 500 ліфтів, що спричинило серйозні незручності для мешканців багатоповерхівок. Наразі ситуацію з ліфтовим господарством вдалося стабілізувати.

Про це повідомили в управлінні житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Наприклад, 2023 року щомісяця не працювали в середньому 50 ліфтів. Тоді як наприкінці 2024-го цей показник знизився до 15 ліфтів.

На сьогодні ж фіксуємо найнижчий за останні 10 років показник – 5 ліфтів. Це ліфти, які виведені з експлуатації через технічні несправності.

Станом на липень 2025 року з 713 ліфтів, що перебувають на балансі КП «ЖЕО №2», 708 функціонують у штатному режимі. Лише 4 ліфти тимчасово не працюють, а саме:

– у двох багатоквартирних будинках не працюють вантажні ліфти (пасажирські у цих же будинках справні). Фахівці вже проводять роботи із заміни електронної плати керування; заміну основних тросів. Тож роботу підіймачів буде відновлено найближчим часом;

– два пасажирські ліфти перебувають у процесі ремонту, а саме: встановлення нового двигуна та діагностики електронної системи.

Найближчим часом роботу ліфтів буде відновлено.

Ліфти, що належать іншим балансоутримувачів, обслуговуються відповідно до укладених договорів, перебувають під технічним наглядом та працюють у встановленому режимі.

На сьогодні технічне обслуговування ліфтів у Полтаві здійснює ТОВ «ВЕНДЕЛБУД» на підставі чинного договору. Компанія забезпечує щоденне регламентне обслуговування, технічну справність обладнання та оперативне реагування на будь-які збої. У разі потреби залучаються спеціалізовані організації, що мають відповідні дозвільні документи.

За пів року в Полтаві видалили 1100 аварійних дерев

У КП «Декоративні культури» повідомили, що від початку року (станом на 30 червня) в обласному центрі було видалено 1100 аварійних дерев. Окрім того, фахівці обрізали 780 дерев. Роботи проводили в усіх районах міста.

2024 року в Полтаві видалили загалом 2400 дерев, що перебували в аварійному стані.

Попри регулярне видалення дерев, що визнані аварійними, проблема залишається актуальною. Більшість рослин були висаджені у 1950-х роках. Нині вони досягли вікової межі та становлять загрозу для життя й здоров’я громадян. Кількість дерев, які досягли вікової межі, – орієнтовно 55% від загальної кількості дерев у місті.

Комунальники також зауважили, що кількість дерев, які підлягають видаленню, не є сталою, адже паралельно з роботою з видалення триває комісійне обстеження зелених насаджень. За його результатами виявляють нові аварійні дерева.

Крім видалення, фахівці комунального підприємства проводять доглядні роботи за посадженими деревами, кущами та квітами, а також висаджують нові дерева. Від початку року було висаджено 719 кущів, 1658 багаторічних та 135 758 однорічних квітів, а також 141 дерево.

Камери на Полтавському міському звалищі ТПВ транслюють відео в службу оперативного реагування в режимі реального часу

Камери, що були встановлені на території так званого Макухівського сміттєзвалища, відтепер транслюватимуть відео в реальному часі в службу оперативного реагування, яку полтавці більше знають, як 15-80. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

За інформацією КАТП-1628, загалом камер — дев’ять. Сім із них були встановлені 2024 року, дві — 2025-го. Саме вони відтепер транслюють зображення до служби 15-80.

Ці камери розташовані найвище та забезпечують найкращий огляд.

Для запуску транслювання не було залучено бюджетних коштів.

Таке нововведення дозволить своєчасно виявляти загоряння та оперативно реагувати на події, що суттєво знижує ризики виникнення масштабних пожеж.

Відеокамери розміщені на висоті понад 10 метрів, завдяки чому охоплюють майже всю площу полігону. Камери поворотного типу працюють у цілодобовому режимі. У разі фіксації ймовірного загоряння, інформація негайно передається черговому КАТП-1628 для подальшого реагування.

Комунальне підприємство вживає максимум можливих заходів для запобігання загорянням на території звалища, зважаючи на обсяги наявного фінансування. Крім іншого, підприємство заготовлює інертні матеріали, облаштовує пожежну цистерну та забезпечує постійний моніторинг ситуації, особливо в періоди підвищеної пожежної небезпеки. Водночас нагадуємо, що йдеться про полігон, який експлуатується вже десятиліттями, що підвищує ризики загорань.

В Україні дослідили ставлення населення до створення природоохоронних територій – 86% опитаних підтримують

В Україні до створення нових природоохоронних територій загалом позитивно ставляться 86% населення українських громад. 42% повністю підтримують такі ініціативи, а 44% скоріше підтримують, ніж ні.  

Таким виявився результат дослідження, проведеного на замовлення громадської організації “Екодія” у 19 територіальних громадах різних регіонів України, у тім числі Полтавської, Диканської та Хорольської ТГ. У межах цього дослідження були опитані майже тисяча людей, перед цим проведені глибинні інтерв’ю з експертами. 

“Ми хотіли зрозуміти, чому темпи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Україні такі повільні. І побачили, що жителі громад часто не знають про свої заповідні території або не розуміють, навіщо їх створювати”, – розповів експерт зі збереження екосистем ГО “Екодія” Богдан Кученко.

Як зазначили в громадській організації, стратегічна ціль України зобов’язує до 2030 року мати 15% території під охороною. Це близько 9 млн гектарів. Наразі – менше ніж 7% площі країни. За останні п’ять років приріст природоохоронних територій становить у середньому лише 0,06% на рік. За таких темпів для досягнення цілі знадобиться понад 100 років.  

Однією з головних перепон називають складну процедуру погодження нових об’єктів природно-заповідного фонду із громадами, які з реформою децентралізації стали розпорядниками більшості земель. Часто громади або не відповідають на запити, або побоюються втрати земель чи обмежень у використанні. 

“Близько 40% респондентів вважають ризиком те, що створення природно-заповідного фонду призведе до вилучення землі. Але насправді в більшості випадків землю не вилучають, а лише встановлюють обмеження для збереження природи. І це дає гарантії, що землі не будуть знищені забудовою, розорюванням чи суцільними вирубками”, – пояснив Богдан Кученко. 

Крім того, частина опитаних вважає неактуальним створення заповідних територій під час війни. Хоча парадокс у тому, що саме війна прискорила знищення природних територій, і захист природи зараз потрібен більше, ніж будь-коли. 

“Є також перестороги щодо втрати робочих місць. Але водночас це шанс для громад створювати робочі місця іншого типу: у сфері охорони природи, науки та туризму, а також поліпшення якості життя за рахунок покращення екологічного стану громад”, – додав експерт. 

Дослідження також показало, що в громадах майже відсутній діалог про створення природоохоронних територій: 88% опитаних заявили, що їм ніхто не пояснював, навіщо це потрібно, а понад 77% взагалі не брали участі в жодних зустрічах чи обговореннях на цю тему.  

Люди на місцях переважно підтримують створення природоохоронних територій у своїх громадах. Водночас є багато застережень, які переважно стосуються вигаданих страхів, що є наслідком низького рівня екологічної освіти в Україні. Роз’язання цієї проблеми потребує налагодження системної комунікації між науковцями, чиновниками та населенням громад, із донесенням зрозумілих переваг, включно з новими можливостями для місцевого розвитку від створення конкретних природоохоронних територій.  

Також важливо залучати представників органів місцевого самоврядування до пошуку можливостей для розвитку громади, разом зі збільшенням площі природно-заповідного фонду та планування конкретних кроків у цьому напрямку.  

 

 

 


[wp_show_posts id=”1014722″]

На Затуринському кладовищі встановлять капітальну бетонну огорожу

За інформацією Управління житлово-капітального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, в обласному центрі стартували роботи з реалізації проєкту з улаштування капітальної бетонної огорожі навколо Затуринського кладовища. Установити її потрібно було з кількох причин.

Згідно з висновком незалежної експертизи, проведеної на звернення місцевих жителів, було рекомендовано встановити огорожу та забезпечити місцеве населення централізованим водопостачанням. Крім того, родини загиблих військових неодноразово повідомляли про факти проникнень та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

Чому виникла необхідність у встановлення огорожі?

Нині в межах Полтави є лише 2 кладовища із 24-х міських, що діють, — це Затуринське і Розсошинське. При цьому Розсошинське кладовище заповнене на 90%, Затуринське — на 50%.

На території Затуринського кладовища розміщені сектори для почесних поховань загиблих військовослужбовців, учасників бойових дій, захисників та захисниць України, а також сектори для поховань невідомих військовослужбовців та цивільних осіб, загиблих внаслідок російської агресії.

Враховуючи, що поховання на Затуринському кладовищі продовжуються, відстань від поховань до житлової забудови поступово скорочується.

Тенденція наближення поховань викликала невдоволення у частини жителів Затуриного. Вони подали скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де зазначили, що КП «СК ПРО» порушує межі санітарно-захисної зони кладовища. На підставі неї Держпродспоживслужба надала комунальникам припис про організацію та встановлення санітарно-захисної зони від джерел шкідливості підприємства (від межі Затуринського кладовища в Полтаві) до житлової забудови відповідно до вимог чинного законодавства.

11 березня 2025 року КП «СК ПРО» отримало науковий звіт Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України. У своєму висновку експерти зазначили: кладовище не впливає на підземні води.

Враховуючи скарги жителів села та результати проб, експерти визначили такі межі Затуринського кладовища:

– у південно-західному напрямку — до 70 м;
– у західному напрямку — до 280 м.

При цьому передбачено збереження нормативного розміру санітарно-захисної зони (300 м) в усіх інших напрямках від межі кладовища до межі найближчої житлової забудови.

Для подальшої експлуатації кладовища, за висновками експертів, необхідно було серед іншого влаштувати огорожу кладовища.

Крім того, встановлення паркану стало відповіддю на звернення рідних загиблих військових, які неодноразово повідомляли про факти проникнення, крадіжки та пошкодження могил у секторі почесних поховань.

У квітні 2024 року Управління ЖКГ підписало договір на розроблення проєктно-кошторисної документації по об’єкту «Капітальний ремонт території Затуринського кладовища у місті Полтава з улаштуванням огорожі» із отриманням позитивного експертного звіту.

У липні 2025 року вся технічна документація успішно пройшла експертизу у ТОВ «Експертиза ЗО». За результатами перевірки проєкт визнано таким, що відповідає нормативним вимогам та може бути реалізований.

Проєкт створено відповідно до ДБН Б.2.2-1:2008, що регулює планування кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв.

Крім того, згідно з Державними санітарними правилами та нормами, а саме — ДСанПіН 2.2.2.028-99, п. 3.11 «Гігієнічні вимоги щодо облаштування та утримання кладовищ в населених пунктах України» — кладовища повинні бути огороджені по периметру, мати впорядковані під’їзні шляхи, забезпечені транспортним зв’язком з містом та сплановані з урахуванням необхідності швидкого видалення води атмосферних опадів.

Покіс трави в Полтаві: хто за це відповідає, скільки це коштує та чому

Питання скошування трави регламентується Правилами благоустрою території міста Полтава, які затверджені рішенням сесії міської ради від 16 червня 2017 року. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міськради за інформацією Управління житлово-комунального господарства.

Хто відповідає за покіс трави в місті?

Території, на яких проводиться покіс трави, розділені на дві категорії:

▪ ділянки, роботи на яких фінансуються з міського бюджету:

▪ ділянки, за утримання яких відповідають співвласники будинку через ОСББ, ЖБК або керуючі компанії.

У першому випадку роботи проводять КП “Декоративні культури”(косять траву в парках, скверах, на бульварах та в окремих зелених зонах загального користування) і Полтавське КАТП-1628 (відповідає за загальноміські території).

У другому – співвласники будинку зобов’язані самостійно косити траву на:

▪ територіях, закріплених за будинком;

▪ у разі відсутності кадастрової документації – на прилеглій території у межах 20 м від будівлі.

Приватні особи, установи, підприємства, орендарі відповідно до Правил благоустрою міста Полтава зобов’язані виконувати покіс на:

▪ власних земельних ділянках;

▪ прилеглій території в радіусі до 20 м від меж своєї ділянки або будівлі (магазини, офіси, гаражі тощо). .

Коштом міста здійснюється покіс трави на таких ділянках:

▪  узбіччя доріг;

▪  розділові смуги;

▪  зелені смуги вздовж тротуарів або огорож.

Чому КП «ЖЕО № 2» не косить траву у дворах відповідно до тарифу?

Тариф на послуги КП «ЖЕО № 2»не передбачає скошування трави у дворах та міждворових проїздах. Позаяк мешканці будинків не сплачують комунальному підприємству за це кошти, то, відповідно, воно не має фінансового ресурсу на виконання таких робіт і не зобов’язане їх виконувати.

Рішенням сесії від 18 червня 2025 року відповідальність за скошування трави на прибудинкових територіях, міждворових проїздах та інших ділянках, що не перебувають на утриманні ОСББ, ЖБК або керуючих компаній, була покладена на КАТП-1628.

Попри розширення зони відповідальності підприємства, обсяги фінансування залишилися незмінними. На 2025 рік передбачено 9 855 768,60 грн для проведення робіт із покосу трави. Однак, щоб охопити ще й прибудинкові території, потрібно щонайменше подвоїти фінансування — до 20-25 мільйонів гривень. Тож наразі постає питання про пошук додаткових коштів для виконання робіт, що додалися після розширення зони відповідальності.

Чому скошену траву не прибирають?

 Роботи з покосу трави мають кілька складових:

▪  безпосередньо покіс трави;

▪  логістика;

▪  прибирання після завершення покосу.

Кожна складова впливає на кінцеву вартість надання послуги. Зважаючи на обмежений бюджет, замовлені в підрядників послуги не містили прибирання трави після завершення покосу. Відповідно, за них не сплачується.

Наразі найбільш економічно доцільним рішенням є залишати скошену траву на газонах. Вивезення всього обсягу потребувало б значних додаткових витрат на техніку, пальне та оплату праці, які не передбачені в поточному бюджеті.

Залишена на місці трава не перешкоджає ані пішоходам, ані транспорту, адже не виходить за межі зелених зон. Протягом кількох днів вона підсихає та розкладається природним чином.

Такий підхід дає змогу утримувати території в належному санітарному стані без додаткового навантаження на міський бюджет.

Водночас у випадках, коли залишена трава може створювати незручності або загрожувати безпеці, її обов’язково прибирають. Насамперед це стосується:

▪  проїжджої частини доріг – щоб не ускладнювати рух транспорту та не створювати аварійних ситуацій;

▪  територій поблизу зливових решіток – щоб запобігти засміченню дощової каналізації.

Роботи з прибирання скошеної трави виконують працівники КАТП-1628. Звертаємо увагу: прибирання проводиться в межах встановленого робочого часу підприємства, тому воно не завжди відбувається одночасно з косінням.

Якщо траву скошено у вечірній час, її прибирання здійснюється вранці наступного дня. В інших випадках трава прибирається одразу після завершення покосу.

Чому скошеної трави багато?

Скошування трави на міських ділянках регламентується санітарними нормами — оптимально виконувати роботи тоді, коли висота трав’яного покриву досягає 10 см. У такому разі кількість трави після скошування є мінімальною, і територія виглядає акуратно.

Втім, у поточному сезоні з огляду на обмежений бюджет було ухвалено рішення скоротити кількість покосів із шести до п’яти. Відтак косіння проводиться за висоти трави близько 15 см, а інколи і більше. Це дещо збільшує обсяг скошеної маси, яка може бути більш помітною на окремих ділянках після проходу техніки.

Таке рішення дозволяє охопити більшу кількість територій у межах наявного фінансування, зберігаючи водночас належний санітарний стан.

Чому косіння не завжди відбувається вчасно або одночасно в усіх районах?

Косіння трави в Полтавській громаді здійснюється поетапно, відповідно до затверджених маршрутів і графіків роботи. Через значний обсяг територій неможливо одночасно охопити всі райони.

Крім того, частина ділянок, як-от прибудинкові території чи приватні об’єкти, не перебувають у зоні відповідальності міста – покіс там мають забезпечувати безпосередньо балансоутримувачі (ОСББ, ЖБК, управляючі компанії або власники).

Роботи виконуються послідовно з урахуванням пріоритетності: найперше – у місцях інтенсивного руху, поблизу соціальних об’єктів та на узбіччях доріг.

У Полтаві траву скошують втридорога?

Тариф на виконання робіт із покосу трави в Полтаві, закладений у межах бюджетного фінансування, відповідає середньому рівню вартості аналогічних послуг по Україні. Він сформований з урахуванням чинних нормативів та орієнтований на реальні розцінки в громадах із подібними умовами. Детальніше – у таблиці.

Розрахункова вартість покосу трави в Полтаві з урахуванням логістичних витрат становить:

  • КАТП-1628: у 2025 році виконання робіт силами підрядника коштує 2,05 грн/м², власними силами підприємства становило б 2,50 грн/м². У 2024 році показники були відповідно 1,68 грн/м² та 2,20 грн/м²;
  • КП «Декоративні культури»: у 2025 році виконання робіт власними силами становило б 2,59 грн/м², підрядником – 2,04 грн/м². У 2024 році ціни дорівнювали 2,30 грн/м² та 1,75 грн/м² відповідно.

За результатами розрахунків наприкінці 2024 року вартість послуг підрядників у середньому є нижчою за аналогічні роботи, виконані комунальними підприємствами. З огляду на це, а також враховуючи значний обсяг необхідних робіт, доцільним є залучення підрядних організацій для проведення покосу трави в місті.

Таким чином, чинні тарифи на покіс у Полтаві залишаються економічно обґрунтованими та нижчими за вартість аналогічних робіт у низці інших міст України.

Крім того, оплата здійснюється лише за фактично надані послуги на підставі підписаних актів виконаних робіт.

У підсумку: покіс трави у Полтаві здійснюється відповідно до чинних правил благоустрою, з чітким розмежуванням відповідальності між міськими службами та приватними балансоутримувачами. Роботи виконуються поетапно та в межах доступного фінансування, а тарифи залишаються середньоринковими.

Обмеження бюджету впливають на кількість покосів та підхід до прибирання трави, проте чинний підхід дозволяє зберігати санітарний стан міських територій на належному рівні без перевитрат коштів.