Полтавці долучилися до радіодиктанту національної єдності

В Україні відбувся ХХІ радіодиктант національної єдності, до якого долучилася й Полтавщина.

Фахівці управління Держпраці в області, наприклад, узяли участь у цій всеукраїнській акції вперше.

А от у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара такий захід проводять із 2014 року. І одна з нинішніх учасниць радіодиктанту – працівниця закладу Вікторія Піскова – 2019-го посіла третє місце, допустивши в тексті лише одну помилку.

Загалом участь у національній акції взяло понад 60 тисяч осіб – і це тільки тих, про кого було відомо до старту.

Текст роботи зачитував автор – письменник Юрій Андрухович. За його словами, це був початок майбутньої книги – роману або збірки оповідань, який тепер однозначно необхідно закінчити. До диктанту ввійшли перші 199 слів із твору. Працювати над книгою автор почав місяць тому й уже неодноразово змінював написане – «це була 25-та (або 35-та) версія». Більше того, перед радіодиктантом письменникові довелося задовольнити побажання організаторів щодо нарощування складності тексту, бо його версія була більш простою.

– Текст дуже гарний, але автор надиктовував його занадто швидко. Двічі доводилося залишати місце, щоб при перечитуванні вписати слово. Це в гаджетах можна встигнути набрати, ручкою – довше, особливо коли хочеш одразу зробити все красиво. Це по-перше. По-друге, диктанти від Олександра Авраменка, які він читав у попередні роки, і диктант від Юрія Андруховича – це як небо та земля. Мені геть не сподобалося інтонування від письменника. Робити паузи там, де розділові знаки абсолютно точно не повинні бути, або з різними акцентами читати одне й те саме речення… Що в школі, що в університеті нас привчали до іншого. Текст диктанту й так непростий, є місця, які можна по-різному трактувати, а отже, і пунктуацію по-різному використати. Правильно там, на основній локації, казали: «Боже, як він диктує?!». Думаю, цього року охочих подати свої роботи на перевірку буде не так багато, як раніше, – поділилася враженнями випускниця педагогічного вишу Світлана Озерська.

Текст радіодиктанту для перевірки, нагадаємо, можна надіслати в письмовій формі за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001 (гриф відправлення має бути 9 або 10 листопада). Також роботи приймають онлайн у форматі jpg, tiff, png чи bmp на електронну скриньку rd@ukr.radio до 11.00 10 листопада. Текст диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11.00.  Перевірятимуть роботи члени спеціальної комісії. Ті люди, котрі напишуть без помилок, отримають подарунки. Результат оголосять протягом 1-2 місяців.

Послухати зачитаний Юрієм Андруховичем уривок іще раз можна на будь-яких платформах «Суспільного».

Віолета Скрипнікова

На Полтавщині розпочинається масштабний проєкт протидії домашньому насильству та насильству за ознаками статі

Полтавська обласна державна адміністрація в особі заступниці голови ОДА Катерини Рижеченко спільно з депутаткою Полтавської обласної ради Юлією Цибульською за участі громадської організації «Інша Жінка» анонсують старт із листопада 2021 року проєкту «Досить!» на підтримку боротьби з домашнім насильством та насильством за ознаками статі, а також запобігання їм у всіх 60 територіальних громадах Полтавщини.

Проєкт буде діяти постійно та передбачає системну роботу над зниженням рівня домашнього насильства в області та підтримку постраждалих, а саме: пошук їм нового житла, професійну переорієнтацію, сприяння в працевлаштуванні, психологічну та юридичну допомогу.

До проєкту вже долучились депутатки Полтавської міської ради Марина Пілатова, районних рад Анжеліна Прушковська, Юлія Кривошеєва, Марина Шкурупій. Вони будуть активом у Полтаві та районі, разом із координаторкою Наталією Сичовою допомагатимуть отримувати позитивні результати та зміни у сфері протидії насильству.

Проєктом «Досить!», який має власний сайт, передбачено:

1)         діяльність платформи, де можна отримати психологічну, юридичну, іншу допомогу в один клік абсолютно анонімно;

2)         серію конфіденційних зустрічей у громадах області не для галочки, а для допомоги. Тому – тільки практичні поради та знання, як діяти правильно в складних життєвих обставинах;

3)         безкоштовне проживання для постраждалих від насильства;

4)         групову терапію для постраждалих, безкоштовні послуги дитячого психолога;

5)         професійну переорієнтацію, нову роботу для фінансової незалежності постраждалих;

6)         допомогу одягом, взуттям, побутовими речами в критичних ситуаціях;

7)         співпрацю з власниками готелів для можливості розміщення постраждалих у кризових ситуаціях;

8)         встановлення тренду на нульову толерантність до насильства;

9)         громадський контроль над роботою структур, що задіяні у сфері запобігання та протидії насильству та оцінювання показників їхньої ефективності;

10)       співпрацю в реалізації спільних ініціатив та проєктів з органами поліції, соціального захисту, громадським сектором, міжнародними фондами, депутатами, місцевою, регіональною владою.

Для того що звернутись за допомогою, стати волонтером, дізнатись про анонси зустрічей, заходів чи отримати більше інформації, можна зайти на сайт проєкту. 

Проєкт розпочнеться масштабною адвокаційною кампанією на підтримку боротьби з насильством, яка полягатиме в проведенні серії конфіденційних зустрічей у територіальних громадах для жінок. Їхньою метою є не надання загальної інформації про насильство, а конкретна допомога та реагування на випадки, які стануть відомими під час таких зустрічей.

Про заходи сповіщатимуть відповідальні особи в ТГ. Також ця інформація буде на розміщена на сайті Департаменту праці та соціального захисту Полтавської ОДА.

Уже протягом листопада-грудня такі зустрічі відбудуться в Полтаві, Омельнику, Кобеляках, Нових Санжарах, Козельщині та Кременчуку.

Настав час сказати насильству «Досить!». І ми зробимо це з вами разом!

Із питань дії проєкту можна звертатись за телефоном ГО «Інша Жінка» 050-149-70-63, а також до координаторок проєкту:

Сичова НаталiяПолтавському й Миргородському районах)

Тел: +38 066 229 03 49
E-mail: womandivergent.pl@gmail.com

Куркач МаринаКременчуцькому та Лубенському районах)

Тел: +38 067 782 28 64
E-mail: pochuitishu@gmail.com

 

 

 

 

Гроші на пам’ятник Левові Вайнгорту полтавці зібрали за тиждень

На спорудження пам’ятника видатному полтавському архітектору Левові Вайнгорту не вистачало 160 тис. грн, тому на Фейсбук-сторінці громадської організації «Save Poltava» оголосили збір пожертв. Це було 28 жовтня. А за тиждень, 5 листопада, на рахунку була вже навіть більша сума, ніж необхідно. Ці гроші віддадуть творцям пам’ятника. Це скульптор Дмитро Коршунов та архітектор Артур Ароян. В основі ідеї композиції – світлина з сімейного альбому Лева Семеновича, зроблена у 1980-тих на Білій альтанці. На ній архітектор ніби дивиться в майбутнє міста.

Нагадаємо, Лев Вайнгорт був головним архітектором Полтави понад 30 років, відроджував її після Другої світової війни.

Альона Зимня

Полтавців попереджають про туман найближчої доби

За інформацією Полтавського обласного центру з гідрометеорології ввечері 3 листопада, вночі та вранці 4 листопада по місту та в регіоні очікується туман, видимість 200-500 м. Про це повідомив Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Полтавської міської ради. Рівень небезпечності – І, жовтий. Водіям та пішоходам варто бути пильними. Щоб уникнути аварій під час руху в тумані, варто дотримуватись декількох рекомендацій:

– вибирати швидкісний режим, який забезпечував би своєчасне гальмування перед перешкодою, яка з’явилася зненацька;

– збільшити під час руху в колоні дистанцію між транспортними засобами не менше ніж на 50 м, бо волога на дорожньому покритті збільшує гальмівний шлях;

– обов’язково ввімкнути фари при русі в тумані;

– уважно слідкувати за сигналами автомобілів, що рухаються попереду;

– не допускати різкого гальмування без особливих на те причин;

– при неможливості руху, плавно гальмуючи, зайняти місце на узбіччі.

Пішоходам теж слід дотримуватись заходів безпеки. Ідучи узбіччям в умовах недостатньої видимості, обов’язково слід мати світловідбивні елементи на своєму одязі або ліхтарик.

Альона Зимня

У Полтаві відкрили денний центр із кризовою кімнатою

Сьогодні в обласному центрі відбулося відкриття та презентація моделі роботи денного центру з кризовою кімнатою на базі притулку для жінок БО «Світло надії». Як повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради, денний центр – це цілодобово доступне місце для людей, які зазнали різних форм насильства. Тут вони зможуть отримати прихисток, психологічну, соціальну та правову допомогу від кваліфікованих спеціалістів, а також низку соціально-побутових, соціально-медичних та інформаційних послуг на підставі оцінки їхніх потреб. Денний центр із кризовою кімнатою облаштували в комунальному приміщенні. Аби жінки й діти могли почуватися в безпеці, адреса засекречена. Для отримання інформації щодо роботи закладу слід звертатися за телефоном +38 (050) 972-13-64.

Альона Зимня

На Полтавщині виявили нелегальний склад речовин – збудників інфекцій

Співробітники Служби безпеки України спільно зі слідчими Головного управління Національної поліції в Полтавській області за процесуального керівництва прокуратури з залученням представників полтавської Держслужби з надзвичайних ситуацій і обласної Держпродспоживслужби виявила в регіоні місце несанкціонованого зберігання отруйних речовин. Нелегальний склад був облаштований на одному з державних підприємств. Під час слідчих дій на об’єкті правоохоронці знайшли велику кількість отруйних речовин високого класу небезпеки, майже 700 одиниць біологічних агентів, орієнтовно 15 л прекурсорів, майже 20 кг хімікатів невстановленого походження. Вилучені речовини направили на експертизу. Але вже зараз у пресслужбі СБУ повідомляють, що серед них є токсини та біологічні агенти – збудники гострих інфекційних хвороб.

 

Наразі досудове розслідування для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності винних осіб триває в рамках кримінального провадження за ст. 326 (порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами) Кримінального кодексу України. Крім того, вирішується питання щодо додаткової кваліфікації викритого правопорушення за статтями ККУ про незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання, збут отруйних чи сильнодіючих речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Альона Зимня

У Полтавському краєзнавчому музеї розповідатимуть «історії від Супруненка»

На сайті Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського започаткували нову рубрику – «Історії від Супруненка». Цю ініціативу пояснили так:

– Хто знає директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександра Борисовича Супруненка, напевне, чув його розповіді. Ці історії, часом вкрай комічні, – дійсно унікальні. Ми вирішили, що настав час поділитися ними.

І першою в цій серії стала історія про те, як скіфський ідол впав на голову ректору одного з вишів: «У колекції кам’яної монументальної пластики нашого музею вирізняється досить цікава стела скіфського часу у вигляді монументу фалічної форми. Подібні прикрашали вершини скіфських степових курганів, переважно за архаїчної доби, і розташовувалися над похованнями військової еліти. Це – своєрідний кам’яний стовп, що загалом уособлює силу та мужність, найчастіше конкретного воїна. Отже, недивно, що «чоловіче начало» саме й призводило до появи скульптур такої форми. Окрім того, монумент має антропоморфні обриси: можемо бачити виступ голови, вигин шиї, плечі, руки, стегна й, звісно, відповідні чоловічі органи. Шию скульптури прикрашає гривня – прикраса заможного скіфа, а на поясі в чоловіка зображений меч-акінак. Правда, на кращих зразках скульптур обов’язково мав бути присутній і лук, і сагайдак… Подібних витворів скіфських майстрів відомо не так вже й багато. А на території Полтавщини такі стели скіфської доби не відомі. Проте мало хто знає історію того, як цей монумент потрапив до нашого музею. Справа в тім, що цю стелу виявили 1983 року на кургані в селі Великомихайлівка на Дніпропетровщині. Поховання досліджувала експедиція Дніпропетровського університету під керівництвом професора Ірини Ковальової та її сина Сергія Мухопада. У центральній частині кургану вчені виявили пограбоване в давні часи поховання, датоване VI ст. до н. е. Знахідок там було небагато, але у вирві, що, вірогідно, утворилася після пограбування в XIX ст., і знайшли цю стелу. Після завершення робіт монумент перевезли до Археологічного музею тодішнього Дніпропетровського університету. Стелу, згідно з усіма правилами, встановили в діжці із піском, що утримувала важку скульптуру. Та сталася прикра ситуація: металеві обручі діжки розірвалися, і масивний кам’яний ідол вагою близько 400 кг упав на підлогу. Звісно, скульптура не постраждала, але її падіння призвело до пошкоджень будівлі. До речі, поверхом нижче розташовувався кабінет тодішнього ректора університету, і там обвалилося тинькування та люстра. Керівник вишу дуже розгнівався та попросив у Ірини Федорівни, щоб та якомога швидше позбулася пам’ятки, передавши її хоча б до Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Ректор хотів, щоб такий експонат не створював більше ніяких проблем. Вийшло так, що Дніпропетровський університет на той час не мав тісних контактів з історичним музеєм, але вирішувати питання переміщення ідола потрібно було надзвичайно швидко. І один зі студентів-заочників, на той час керівник музею в Гадяцькій школі бджолярства, погодився на своєму автомобілі відвезти стелу до цієї експозиції. Так і вирішили: кабінет ректора відремонтували, а ідол поїхав до Гадяча. Але минув час, змінилися реалії. Громадський музей у Школі бджолярства закрили, стелу винесли на подвір’я, а оскільки це відомчий музей, то ніхто не опікувався пам’яткою. Її взяв на зберігання один із викладачів – Віктор Свириденко – і встановив у себе на городі. І вже там, 2013 року, пам’ятку оглянули співробітники нашого музею та перевезли її до Полтави як унікальний експонат і матеріальне свідчення ідеології раннього залізного віку. Ця стела цікава тим, що зроблена з унікального матеріалу – породи каменю під назвою ендербіт. Єдине його родовище – у Луганській області. Це породи, що давніші за граніт, – учені вважають, що цей камінь старший за 4 млн років. Та й скульптура, виконана в цьому камені, є унікальною».

Альона Зимня

У Полтаві поліцейські здали кров задля порятунку маленької кременчужанки

Сьогодні в приміщенні обласної станції переливання крові в Полтаві понад 20 працівників батальйону поліції особливого призначення Головного управління Нацполу області долучилися до добровільної здачі крові для семирічної Софійки з Кременчука. Дівчинка перебуває на лікуванні в онкогематологічному відділенні дитячої лікарні. Перед процедурою кожен поліцейський пройшов обстеження стану здоров’я. Забір крові донори перенесли легко й після процедури та короткого відпочинку знову повернулися до роботи. Командир батальйону Володимир Негляд зазначив, що кожен із колег-спецпризначенців вважає, що допомагати людям потрібно при першій такій можливості. Це не  героїзм і не подвиг. Це вчинки, які засвідчують, що всі ми найперше – люди, повідомили у відділі комунікації поліції Полтавської області.

Альона Зимня

У Полтавській філармонії стартує перший після реставрації концертний сезон

2 листопада Полтавська обласна філармонія відкриє 84-й концертний сезон. Він буде першим після реконструкції закладу. Наразі тут уже оприлюднили афішу на листопад. Відповідно до неї, сезон у філармонії відкриють завтра гранд-концертом, який почнеться о 19.00 і матиме символічну назву «Ренесанс». Виступів у закладі, нагадаємо, не було майже 12 років. Перший концерт зможе побачити тільки 160 осіб, адже захід відбуватимуться з дотриманням карантинних вимог. Квитки коштують від 80 до 250 грн.

Альона Зимня

На Полтавщині за програмою «Здорова Україна» встановили вже 13 майданчиків

У Полтавській області реалізують програму президента «Здорова Україна», у рамках якої в регіоні вже змонтовано 13 мультифункціональних майданчиків: п’ять у Зінькові, чотири в Гребінці, три в Решетилівці та один у Пирятині. Ці об’єкти призначені для тренувань як дітей, так і дорослих. Розміщені вони біля багатоповерхівок, у парках і скверах, де щодня багато людей. На кожному спортивному майданчику є тренажери для пресу, бруси для віджимання, тумба для стрибків, кільця, потрійний турнік, лавки, повідомили в облдержадміністрації. Долівку вистелили штучною гумовою плиткою. Займатися тут, кажуть, можна за будь-якої погоди.

Найближчим часом у нашому регіоні збираються змонтувати 105 таких спортивних об’єктів. Найбільше у Полтаві – 33. А загалом до кінця 2022 року в області, що входить до шести «пілотів» програми, планується обладнати 500 тренувальних майданчиків. Проєкт на 80% фінансується коштом держави, з обласного бюджету та громад виділяють по 10%.

Альона Зимня