Категорія: Події

Сьогодні о 15.15 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території міського сміттєзвалища Полтави для твердих побутових відходів поблизу села Макухівка. Про це йдеться на сайті Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області в соціальній мережі «Фейсбук». До гасіння залучили не тільки особовий склад і спецтехніку, а й допоміжну техніку комунального підприємства.

Полум’ям охоплено понад 2 га території. Дим від пожежі видно аж у центрі Полтави, у багатьох мікрорайонах відчувається характерний сморід. Тож людям рекомендують не виходити на вулицю й зачиняти вікна. Робота з гасіння вогню ускладнюється тим, що на вулиці – вітер і дуже спекотно, а ще існує небезпека обвалу сміттєвої маси.

Альона Зимня

Сьогодні в Полтавській облраді члени журі назвали лауреатів обласної премії імені А.С. Макаренка. Вона, нагадаємо, була заснована для відзначення педагогічних працівників за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти та виховання молоді.

Переможцями 2020 року стали:

• кандидат педагогічних наук, заступниця директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів» Ольга Гурська в номінації «Загальноосвітні заклади»;
• директор Вищого професійного гірничо-будівельного училища Василь Сулима в номінації «Професійно-технічні заклади»;
• завідувачка Потічанської філії І-ІІ ступенів із дошкільним підрозділом Опорного закладу «Решетилівський ліцей ім. І.Л. Олійника» Ірина Платко в номінації «Дошкільні заклади»;
• керівниця гуртка Будинку дитячої та юнацької творчості Котелевської районної ради Майя Бугрій у номінації «Позашкільні установи».

Нагородження лауреатів відбудеться до Дня працівників освіти, повідомили в облраді. Вони отримають грошові призи (розмір премії – 5 тис. грн) та дипломи.

Окрім того, цього ж дня відбулося засідання журі премії ПОР ім. І.П. Котляревського. Її лауреатом у номінації «Поетичний твір» стала доцентка кафедри філологічних дисциплін і методик їх викладання, кандидат педагогічних наук Полтавського національного педуніверситету ім. В.Г. Короленка Юлія Стиркіна, яку, за словами ректора вишу Миколи Степаненка, рекомендують до Національної спілки письменників України. Мисткиня отримала перемогу за збірки «Малявки міської мавки», «Віршовані невитримані вина»,

У номінації «Театральна діяльність» премію розділили між двома номінантами – кандидатом філологічних наук, викладачем ПНПУ ім. В.Г. Короленка, керівником, режисером і сценаристом студентського театру «Факультет F» Ганною Радько та директором, художнім керівником Одеського культурного центру Михайлом Журавлем. Їх нагороджуватимуть за популяризацію українського театрального мистецтва, вагомий внесок у справу збереження української національної культури.

У номінації «Музично-пісенна творчість» лауреатом став симфонічний оркестр Полтавського фахового коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка, який активно популяризує класичні та сучасні українські музичні твори. А в номінації «Медіа-проєкт» перемогу здобув колектив Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського – за літературно-мистецькі заходи з відзначення 250-річчя з дня народження цього письменника.

До речі, саме 9 вересня, у дату, коли з’явився на світ Іван Котляревський, і відбудеться нагородження лауреатів премії, заснованої для вшанування громадян, які своєю професійною, культурно-освітньою діяльністю сприяють розвитку української літературної мови, театрального мистецтва, української класичної та сучасної музики. Захід відбуватиметься в Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В. Гоголя.

Альона Зимня

Сьогодні на 96-му році житті пішла у засвіти знаменита українська гімнастка, олімпійська чемпіонка, уродженка села Супрунівка, що під Полтавою, Ніна Бочарова. Вона народилася 24 вересня 1924 року. 1948-го закінчила Київський інститут фізичної культури й спорту, а вже наступного року стала абсолютною чемпіонкою СРСР. 1952-го на XV літніх Олімпійських іграх у Хельсінки українка викликала справжній фурор – завоювала чотири медалі, дві з них – на колоді та в командному заліку – найвищого ґатунку. Крім того, Ніна Бочарова здобула «срібло» в опорному стрибку та командному заліку в скасованій пізніше дисципліні – командних вправах із предметом. А ще наша землячка вигадала вправу, якої ще ніхто не виконував у світі, – поперечний шпагат на брусах.

Після завершення спортивної кар’єри Ніна Антонівна працювала тренером у спортивних товариствах Москви, Києва.

2004 року славетній гімнастці була надана честь першою нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі.

Останнім часом Ніна Бочарова проживала в Італії.

Альона Зимня

29 серпня в Україні відзначають День пам’яті її захисників, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Цю дату, нагадаємо, обрали тому, що саме 29 серпня 2014 року в «Іловайському котлі» загинуло найбільше воїнів за весь час боїв на сході країни.

Згадати полеглих сьогодні зранку прийшли на Алею Героїв на центральному міському кладовищі Полтави представники влади, військовослужбовці, рідні загиблих та інші полтавці. Відбулося вшанування пам’яті полеглих бійців і в парку ім. І.П. Котляревського.

 

 

 

 

Спеціально до цього дня тут провели церемонію введення в обіг поштової марки, присвяченої Героєві України Андрію Конопльову.

Останній, як розповів доцент кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету ім. В.О.Пащенка Гліб Кудряшов, народився за тисячі кілометрів від нашого краю, але став справжнім полтавцем – приїхав на рідну землю матері, на Оржиччину, згодом перебрався на Пирятинщину, де працював, де в нього залишилася родина – удова Галина та нині 6-річний син Олексій, якому на момент загибелі батька було лише пів року.

До лав Збройних Сил України Андрія Конопльова мобілізували 2014-го в серпні, а з листопада він уже брав участь у антитерористичній операції в Донецькій області. Служив у опорному пункті поблизу села Нікішине (дебальцевський плацдарм), був стрільцем, помічником гранатометника, супроводжував каравани з озброєнням, матеріально-технічним забезпеченням військовиків. Коли 23 січня 2015 року почався наступ на його опорний пункт, Андрій Конопльов, ризикуючи власним життям, підняв побратимів, вступив у бій, влучними пострілами знищив танк і знерухомів іншу бойову машину. Останній танк устиг зробити смертельний постріл – старший сержант ЗСУ Андрій Конопльов загинув. Але опорний пункт було збережено.

12 грудня 2018 року полеглому бійцеві відповідно до указу президента присвоїли звання Героя України з удостоєнням ордену «Золота Зірка». В оржицькій школі, де здобував освіту Андрій Конопльов, відкрили меморіальну дошку. Його ім’я внесене до Книги пошани Полтавської області. АТ «Укрпошта» планувало вшанувати пам’ять загиблого полтавця, випустивши 2021 року конверт із його зображенням у серії «Героям слава!». Та обласна державна адміністрація спільно з Полтавською дирекцією товариства виступила з ініціативою щодо вшанування земляка в інший спосіб – через проєкт «Власна марка». Його започаткувало 1 березня 2007 року тоді ще державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта», давши можливість будь-кому з охочих розмістити на вільній площі поруч із купоном марки зображення своїх досягнень, історичних подій, постатей тощо. Саме цією можливістю й скористалися в нашому регіоні. Авторами мистецької концепції марки стали співробітники відділу поштових послуг Полтавської дирекції АТ «Укрпошта». Вони зобразили Андрія Конопольова на бойовому посту, поруч – орден «Золота Зірка».

До речі, за часи незалежності нашої держави це лише друга марка, яку випустили на вшанування Героя України. На першій, 2017 року, – кадровий військовий, генерал. І от тепер завдяки полтавцям з’явилася ще одна, а самі вони сподіваються, що ініціативу продовжить решта областей.

В урочистій церемонії введення в обіг поштової марки з зображенням Андрія Конопльова та спеціального погашення конвертів із нею взяли участь удова та син загиблого бійця, голова громадської організації «Братерство учасників антитерористичної операції Полтавщини» та громадської спілки «Координаційна рада громадських організацій учасників АТО» Віталій Турпітько, друг Андрія, прапорщик Роман Потенков, заступниця голови ОДА Катерина Рижеченко, секретар міської ради Олександр Шамота та заступниця директора Полтавської дирекції АТ «Укрпошта» Людмила Сушко.

Захід відбувався відповідно до стандартів Всесвітнього поштового союзу, членом якого Україна є від 1948 року. Усі запрошені разом погасили першу марку – календарним штемпелем із написом «Полтавщина – край любові», а потім кожен окремо – ще по одній.

І залишили свої підписи на конвертах.

 

 

 

 

Таким чином, загалом було погашено вісім марок. Вони стануть експонатами Державного музею поштового зв’язку України, Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського та інших аналогічних закладів. Крім того, цими марками вже зацікавилися філателісти, причому не тільки з України, а й закордону. Тож невеличкий наклад – приблизно 70-80 примірників – має розійтися досить швидко.

– Це не лише предмет колекціонування. Хоча не без того. Ми радіємо, що поштові марки, які увічнюють визначні події в Україні, наших героїв, облетять увесь світ. На нашій планеті дізнаються, що в Україні пам’ятають і вміють шанувати своїх героїв, – зазначив Гліб Кудряшов.

– Поки ми їх пам’ятаємо – поки вони й живі. А Україна, Полтава пам’ятають, вшановують. Це дуже приємно, – сказала удова Андрія Конопльова Галина.

На згадку про сьогоднішню подію родині загиблого вручили сувеніри з уведеною в обіг маркою.

Після цього на заході прозвучали пісні гурту «Тінь Сонця»: «Мчать козаки», «Ніколи не плач» та ін.

А наостанок присутні, серед яких були члени родини інших полеглих воїнів, поклали квіти до пам’ятника полеглим.

 

 

 

 

Цього дня в парку ім. І.П. Котляревського були виставлені портрети 41 жителя Полтавщини, який віддав своє життя в АТО/ООС.

Альона Зимня

Доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка Ігор Сердюк став лауреатом V Міжнародної премії ім. Івана Франка. Про це повідомили на сайті вишу. Церемонія вручення нагороди відбулася вчора в Дрогобичі Львівської області. Її традиційно приурочили до дня народження (цього року – 164-го) видатного поета, прозаїка, публіциста, громадського діяча.

2020-го на відзнаку претендували 19 наукових робіт. Серед них експерти обрали трьох фіналістів: «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка Національної Академії Наук України Євгена Нахліка, «Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні» професорки історії Стетсонського університету (США) Мейгіл Кортні Фавлер та «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст.» нашого земляка. Саме він за результатами таємного голосування був визнаний переможцем.

– Міжнародна премія ім. Івана Франка – це «Оскар» сучасної гуманітаристики. Це найбільш почесна світова премія для дослідника, котрий займається українознавством, без огляду на його інституційну належність або мову досліджень. Ключові показники премії – якість і міжнародне значення праці, – зауважив Ігор Сердюк, коли дізнався, що пройшов до фіналу.

Нагадаємо, франківську премію заснував 2015 року онук письменника Роланд Франко. Її лауреатами в попередні роки стали колишній глава Української греко-католицької церкви, кардинал Любомир Гузар, професор Віденського університету Міхаель Мозер, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій,  професорка Українського католицького університету у Львові та Українського вільного університету в Мюнхені Ярослава Мельник, доцент Гельсінського університету Йоганнес Ремі й докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні.

Альона Зимня

У Великих Будищах Диканського району з нагоди Дня незалежності відкрили пам’ятний знак на честь підписаного тут 1709 року договору про військово-політичний союз між гетьманом Іваном Мазепою та кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком із одного боку, і шведським королем Карлом XII – із другого.

Згідно з «Великобудищанським трактатом» шведський монарх зобов’язався не укладати мирової угоди з московським царем, аж поки не визволить із-під його влади Україну, Запоріжжя, та зберегти козацькі вольності. Документ був підписаний 28 березня (8 квітня) в одному з храмів Великих Будищ, що стали резиденцією Карла ХІІ. Цікаво, що, за словами директора музею «Поле Полтавської битви» Людмили Шендрик, «до українсько-шведського союзу приєдналися запорожці, які конфліктували з Мазепою, і це один з небагатьох історичних моментів, коли різні політичні сили забули про свої чвари та об’єдналися заради звільнення України від московської тиранії».

Ініціював спорудження пам’ятного знака директор місцевої школи, краєзнавець Олександр Калашник. Профінансували роботу меценати й Диканська райрада. На гранітній стелі зобразили герби гетьмана Мазепи, короля Карла XII та Війська Запорізького, а на верхівці пам’ятника – герб козацького села Великі Будища.

Альона Зимня

Від сьогодні абонентська служба обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» не прийматиме споживачів офф-лайн. Причиною для здійснення такого кроку стало різке погіршення епідеміологічної ситуації, пов’язаної з поширенням коронавірусу, повідомила пресслужба на сайті підприємства з посиланням на його адміністрацію.

Прийом споживачів припинений тимчасово. Коли його відновлять, повідомлять додатково. А наразі зв’язатися з фахівцями «Полтаватеплоенерго» можна дистанційно. Для отримання консультацій щодо стану розрахунків телефонуйте в робочий час на багатоканальну інформаційно-довідкову лінію абонентської служби: (0532) 510-455. Також на сайті підприємства (te.pl.ua) функціонує цілодобовий он-лайн сервіс «Особистий кабінет споживача», де можна одержати повну й достовірну інформацію про стан особового рахунку й розрахунки за послуги з теплопостачання. Крім того, підприємство приймає електронні листи від громадян на адресу info@pte.poltava.ua.

Альона Зимня

Журі Global Teacher Prize Ukraine 2020 оголосило п’ятдесятку найкращих учителів України, серед яких є й представниця Полтавщини Світлана Зайцева. Про це йдеться на «Освіторії». Педагогиня з Опішні нині викладає українську мову, українську та зарубіжну літератури в Полтавській спеціальній загальноосвітній школі № 39. 2013 року вона розробила власну педтехнологію «Шевченкотерапія». Та являє собою системне використання спеціально підібраних поезій Тараса Шевченка, кольору, піску, музики задля стабілізувального впливу на емоційно-чуттєву сферу дитини. Світлана Зайцева використала власне бачення роботи з піском, адаптувала до специфіки завдань своєї школи й уже не перший рік реалізує його на уроках словесності та в позаурочний час. Крім того, учителька активно застосовує музикотерапію.

– Що особливо гріє моє вчительське серце, так це самооцінка моїх вихованців. Завдяки театральній грі, систематичним сценічним виступам, позитивному впливу естетотерапевтичних технологій, системному розвитку емоційного інтелекту учні підкорюють різні вершини, – говорить пані Світлана.

Далі серед 50 найкращих педагогів України журі обиратиме топову десятку. Переможця оголосять 3 жовтня. Його винагородою стане грошова премія в розмірі 250 тис. грн, навчання та участю у GLOBAL EDUCATION & SKILLS FORUM.

Для довідки. Global Teacher Prize Ukraine – це щорічна національна премія, місія якої — підкреслити важливість педагогів у нашій державі, адже #ВчителіВажливі від найменшого села до найбільшого мегаполіса. Національну премію Global Teacher Prize Ukraine заснувала ГС «Освіторія» 2017 року.

Альона Зимня

Міністерство у справах ветеранів війни організовує велопробіг «Вшануємо пам’ять захисників України», у рамках якого ветерани війни проїдуть, зокрема, Полтавською областю. Про це повідомили на сайті Департаменту освіту й науки облдержадміністрації. Захід запланований на 16-31 серпня. Його учасники стартують із Ужгорода, кінцевою точкою стане Маріуполь. Увечері 23 серпня вони планують дістатися Полтави. Окрім того, ветерани війни побувають у Лубнах.

На шляху до них долучатимуться представники громадських організацій, учасники антитерористичної операції та операції об’єднаних сил, ветерани Афганської війни з різних регіонів України, аматори велосипедного спорту. Загальна відстань, яку збираються подолати – близько 1800 км. У містах, через які проїжджатимуть, учасники велопробігу зустрічатимуться з представниками органів місцевої влади, родинами загиблих воїнів, ветеранами війни, місцевими жителями та молоддю, а також покладатимуть квіти до пам’ятників та Алей слави загиблих учасників бойових дій.

Даний захід організовують із нагоди Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, а також для підтримки ветеранів бойових дій, популяризації ветеранського спорту, спортивної реабілітації, здорового способу життя, просування позитивного образу ветерана війни та Мінветеранів загалом. У складі команди будуть по двоє учасників бойових дій у Афганістані та антитерористичної операції.

Альона Зимня

У Полтавській облдержадміністрації відбулася офіційна презентація проєкту туристичного логотипу та бренд-буку регіону.

Представлене громадськості лого складається з чотирьох стилізованих іконок із зображенням автентичних «перчинок», що є туристичними принадами Полтавщини, її брендами. Проєкт логотипу створили в стилі Flat design. Використали п’ять кольорів: андроїдний зелений, мандариновий, ніжно-оливковий, міжнародний помаранчевий і білий.

– Узимку ми провели анкетування щодо головних асоціацій із Полтавською областю щодо туризму. Його результати й стали базою для створення бренд-буку. Ми уніфікували всі згадувані образи й створили єдину, цілісну картинку. Були використані певні кольори та певні шрифти. Надалі використовувати цей логотип може кожен, хто займається туристичною або суміжною галуззю. Проте авторське право розпорядження логотипом та супровідними матеріалами мають облдержадміністрація та її Департамент культури й туризму. Такий момент є принциповим із огляду на використання цих матеріалів винятково для розвитку туризму на Полтавщині, – розповіла заступник голови ОДА Катерина Рижеченко.

Як зазначила начальник відділу туризму й розвитку музейної справи Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Лілія Федорченко, наш регіон є конкурентом серед інших на туристичній платформі і йому потрібно боротися за туриста.

– Ми почали працювати над тим, як будемо асоціюватися в туриста? Що можемо йому запропонувати? Чому саме ми можемо це пропонувати? Треба себе ставити в низку сильних конкурентів. Плани амбітні, але ми того варті, щоб бути кращими за Львів чи Одесу, – сказала Лілія Федорченко.

У розробці проєкту логотипу брали участь Департамент культури і туризму ОДА, Національний університет «Полтавська політехніка ім.. Юрія Кондратюка».

– Ми намагалися витратити якомога менше грошей. Політехніка взяла участь у розробці безоплатно. Тільки візуалізація цього продукту коштувала 20 тис. грн у форматі макетування та  виготовлення вихідних даних, – сказала Лілія Федорченко.

Логотип планується широко використовувати в сувенірній та рекламній продукції.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації