Цього року з ініціативи Українського інституту національної пам’яті та відповідно до постанови Верховної Ради в Україні на державному рівні відзначають 150-річчя від дня народження «українського Мікеланджело» – архітектора, художника, творця нового стилю в українській архітектурі, автора проєкту будинку Полтавського губернського земства, у якому нині розташований Полтавський краєзнавчий музей, автора Державного герба Української Народної Республіки («Тризуба») Василя Кричевського.
У межах відзначення цього ювілею відбулася відкрита презентація документального фільму «Повернення. Василь Кричевський» за участі його творців. На показ завітали представники влади, громадські діячі, мистецтвознавці, музейники, студенти, журналісти й просто поціновувачі таланту митця. Два роки тому, нагадаємо, також восени роботу вже демонстрували в Полтаві – закриту допрем’єрну презентацію організував Дискусійний клуб «Сентенція» разом із громадською організацією «Збережемо Полтаву» (SavePoltava) та краєзнавчим музеєм.
Офіційний всеукраїнський прем’єрний показ 47-хвилинної стрічки цього року стартував у Харкові. Загалом представлять картину в усіх містах, де жив і працював Василь Кричевський, і не тільки. «Ми вважаємо, що про Василя Кричевського мало знають в Україні. Хочемо показати цей фільм широкій аудиторії. Відправимо його на фестивалі, з’явиться стрічка в лютому 2024 року на телебаченні, потім буде доступ в ютубі», – розповіла Валентина Подгорна.
На Полтавщині знайомство з документальною роботою розпочали з Опішні, адже саме тут 1916 року за проєктом Василя Кричевського й кераміста Юрія Лебіщака було зведено Будинок Кричевського-Лебіщака, у якому 2013 року відкрили музей мистецької родини Кричевських. Саме в цьому селищі, до речі, за словами режисера, було відзнято найбільше кадрів для фільму. Далі була Полтава. Життя художника й архітектора нерозривно пов’язане з нею. Тут він жив три роки – із 1903-го по 1906-й, збирав етнографічні матеріали, підготував проєкт нового будинку Полтавського губернського земства, який виграв архітектурний конкурс.
Кінооповідь представили полтавцям режисер Сергій Заболотний, відомий своїми роботами «Свідок Женя», «Чорнобиль 3828», «1945», «Плавильний котел», продюсерка Валентина Подгорна й оператор-постановник Павло Попков, , який знімав українські й міжнародні документальні фільми «Маріуполь – місто нескорених», «Ніл Хасевич. Мистецтво волі», «Yuriy, el ceramista». Художником-постановником виступив Сергій Маслобойщиков – відомий сценограф, режисер (фільми «Шум вітру», «Свій голос»). Музику до фільму написали Сергій Фоменко (лідер гурту «Мандри») і Роман Гриньків (славнозвісний бандурист, лауреат численних міжнародних і всеукраїнських конкурсів). Графіку створив усесвітньо відомий каліграф, дизайнер, який працював над проєктами для Вселенського патріарха Варфоломія, Оксфордського університету, Олексій Чекаль. Сценарій до фільму написав Ігор Кобрин, автор знаменитих документальних стрічок «Собор на крові», «Хлібна гільйотина», «1941: Заборонена правда».
У фільмі знімався онук митця, майстер декоративного мистецтва Василь Лінде-Кричевський. Він приїздив із США в Україну для зйомок, які проходили в Києві, Каневі, Харкові, Полтаві, Опішні, Львові, Одесі та ін. Як розповів режисер картини, спогадів про Василя Кричевського – не дуже багато: «У зв’язку з тим, що він не залишив по собі власних спогадів, ніяких щоденників, ми починаємо дослідження біографії героя через онука, який ставить собі запитання: «Якби я був дідом, як би я повівся на його місці?». Ми через онука пишемо щоденник Кричевського».