Категорія: Події

Поліцейські Полтавщини під час несення служби побачили 57-річного чоловіка, який на велосипеді перевозив боєприпас часів Другої світової війни.

Такі речі можуть будь-якої миті вибухнути, тож, щоб попередити ймовірну надзвичайну ситуацію, поліцейські зупинили водія та відвели його на безпечну відстань від транспортного засобу. Потім вони повідомили про небезпечний предмет чергову частину й рятувальників та взяли під охорону місце події до прибуття слідчо-оперативної групи поліції та працівників вибухотехнічної служби Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Фахівці ДСНС забрали снаряд для його знешкодження.

Як повідомили у відділі комунікації поліції Полтавщини, при спілкуванні з чоловіком з’ясувалося, що небезпечний предмет він знайшов у лісосмузі, хотів здати його на брухт.

Альона Зимня

Сьогодні близько 12-ї години на трасі Решетилівка – Кобеляки – Царичанка – Дніпро поблизу села Гайове Кобеляцької громади сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Як повідомили у відділі комунікації поліції Полтавської області, вантажний автомобіль «Вольво» зіткнувся з легковою «Тойотою». Унаслідок ДТП пасажир останньої загинув на місці. Життя водія теж урятувати не вдалося.

У «Тойоті» перебували двоє полтавців, регіональні журналісти телеканалу НТН, які прямували на зйомки сюжету.

На місці дорожньо-транспортної пригоди виїхала та працює слідчо-оперативна група поліції, встановлюються причини та обставини смертельної ДТП. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 286 порушення Правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох і більше людей) Кримінального кодексу України.

Редакція ВПолтаві.info висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих.

Альона Зимня

Міський духовий оркестр «Полтава» (художній керівник та головний диригент оркестру – Едуард Головашич) здобув перемогу на І Міжнародному фестивалі-конкурсі духової, естрадно-джазової оркестрової і ансамблевої музики «NemanFest-2021». Про це стало відомо з Фейсбук-сторінки колективу. Захід відбувся в м. Стовпці (Республіка Білорусь). Участь у ньому взяли понад 15 країн, зокрема Сербія, Польща, Угорщина, Молдова, Естонія, Бельгія, Ізраїль, Китай та ін. Україну представляли два колективи – з обласного центру та Кременчука. І міський духовий оркестр «Полтава» вкотре довів свій високий професіональний рівень, отримавши відзнаки. Так, у номінації «Професійні оркестри» він став лауреатом І ступеня. А в номінації «Створення твору». «Інструментування». «Аранжування», лауреатом І ступеня був визначений диригент оркестру «Полтава» Володимир Смірніцький. Окрім того, дует «Special Chic» у складі Володимира Смірніцького та Альони Шмельової став лауреатом ІІ ступеня в номінації «Професійний естрадний ансамбль».

Альона Зимня

В обласному центрі сьогодні завершується флешмоб «Пам’ять у серцях поколінь», приурочений до Дня пам’яті та примирення та 76-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Його ініціатором виступило управління культури Полтавської міськради. Воно запропонувало містянам згадати полеглих земляків та віддати їм данину пам’яті, не порушуючи карантинних обмежень, просто зі своїх домівок чи роботи.

Зробити це можна теплим словом, щирою піснею, фото або дитячим малюнком, надіславши відповідне відео на електронну адресу dkms@rada-poltava.gov.ua з позначкою в темі «Пам’ять». Листи прийматимуть до 6 травня, а 8-го та 9-го всі надіслані повідомлення розмістять у соціальних мережах та на офіційних сайтах закладів культури Полтавської громади.

Альона Зимня

Сьогодні ввечері на площі біля обласної державної адміністрації полтавці запалили у формі атома світлодіодні свічки на згадку про померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Так наше місто долучилося до загальноєвропейської акції «Запали свічку в пам’ять Чорнобильської трагедії», що проводиться з 2011 року. На заході були присутні чорнобильці, їхні родини, заступники голови облдержадміністрації, журналісти.

Днем раніше до міжнародної ініціативи долучилися працівники Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя. Вони засвітили свічки у 35 вікнах закладу на знак 35-роковин трагедії. А саме 26 квітня тут відбувся показ вистави сучасного драматурга Павла Ар’є «Чорнобиль. Зона, 30 кілометрів людяності».

Альона Зимня

У приміщенні Полтавської міськради відбулося нагородження та вручення презентів ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, сім’ям зі статусом потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Керівництво громади вшанувало відзнаками, почесними грамотами та подяками, у тому числі з врученням нагрудних знаків, Леоніда Бабіча, Євгенія Булата, Олександра Бабака, Анатолія Циганника, Віктора Лебедєва, Сергія Козлова, Бориса Хоменка та Світлану Сулим, яка очолює Полтавську міську громадську організацію «Діти Чорнобиля». Також було підготовлено подарунки для дітей, які мають статус потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильської АЕС. Світлана Сулим погодилася передати їх особисто, позаяк через карантинні обмеження не вдалося зібрати всіх разом.

Наприкінці заходу всі охочі переглянули фотовиставку ліквідатора аварії на ЧАЕС Сергія Козлова «Я там був».

Альона Зимня

Сьогодні з шостої години ранку рятувальники відновили пошуки тіла чоловіка, який загинув у Ворсклі поблизу «Вакуленських шлюзів регуляторів» (дамби).

Трагедія сталася учора надвечір. О 16.17 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення від місцевого жителя про те, що в річці перекинувся гумовий човен, у якому перебували троє людей. До місця події було направлено два відділення Державної служби з надзвичайних ситуацій, працівників комунальної організації «Рятувально-водолазна служба Полтавської міської ради». Як повідомили в Головному управлінні ДСНС України області, тіло одного з загиблих знайшли та дістали з води о 17.04, другого – о 17.50. Третього шукали до 19-ї години, але так до темряви й не виявили, пошукові роботи було вирішено продовжити наступного дня.

Як повідомив сьогодні на початку апаратної наради в облдержадміністрації перший заступник голови Полтавської ОДА Дмитро Лунін, серед загиблих було «двоє дійсних і один колишній працівників обласної державної адміністрації».

Оновлення. Об 11.40 полтавські водолази знайшли та витягли з води тіло третього загиблого чоловіка.

Альона Зимня

Із нагоди 110-річчя від дня народження Героя України, володарки ордену Княгині Ольги, Міжнародного ордену Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі», заслуженої майстрині народної творчості України, заслуженої художниці Криму, лауреатки Державної премії Автономної Республіки Крим і премії ім. Володимира Короленка Віри Роїк із Полтавщини в обласному центрі встановлять меморіальну дошку цій неперевершеній майстрині вишивки. Відповідне рішення ухвалили сьогодні під час засідання виконавчого комітету міськради. Розмістити знак пам’яті планують на будівлі Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко. До виконання послуг збираються залучити фізичну особу – підприємця Коршунова Д.О.

Раніше таке вшанування мисткині, у якої за плечима – понад 200 колективних, майже 150 персональних виставок і роботи якої прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу, відбулося в Лубнах, де 25 квітня 1911 року народилася Віра Роїк, Сімферополі, де 3 жовтня 2010-го померла, та Кобеляках – на землі, де працювали її пращури, а їй присвоїли звання почесної громадянки міста.

Дід майстрині по батьківській лінії Онуфрій Сосюрко з 14 років возив із чумаками сіль із Криму на Полтавщину, потім десятиліття був у солдатах, і його полк стояв у Полтаві. Після служби в армії Онуфрій Микитович одружився з селянкою Оксаною Клочко, і 1881 року в них народився син Сергій, майбутній отець Віри. Родина Сосюрків багато їздила по полтавській землі, батьки вишивальниці були освіченими людьми, часто приймали у себе в Полтаві Антона Макаренка, Панаса Мирного та свого далекого родича Володимира Короленка, який потім став хрещеним Віри. Саме для нього, до речі, майстриня вишила свій перший рушник.

За своє життя кримська полтавка, як назвав її академік Дмитро Степовик, створила понад 1000 оригінальних робіт, понад 300 з яких – за власними орнаментами. Віра Роїк володіла 300 видами вишивальної техніки, але перевагу завжди надавала полтавським. І, розвиваючи українське декоративно-ужиткове мистецтво, робити це намагалася на прикладі рідної Полтавщини, «де міцні традиції народної творчості».

Альона Зимня

На 85-му році пішов з життя талановитий режисер, викладач, заслужений артист України Віталій Кашперський. Про це повідомили на Фейсбук-сторінці Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя у день народження автора безсмертних «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки». Віталій Степанович до останнього дня цікавився життям закладу, телефонував, приходив на прем’єри, розповідав цікавинки з історії театру.

Він був головним режисером для «гоголівців» із 1989 по 1996 роки. А вперше прізвище Віталія Кашперського з’явилося на афіші 1967 року. Випускник акторського та режисерського факультетів Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенка-Карого, до початку роботи в Полтаві він отримав досвід у Житомирському обласному театрі. У нашому місті творче життя Віталія Степановича склалося вдало та було яскравим. Він почав свою роботу режисером-стажером, а відійшов від справ уже в якості головного режисера театру. За життя здійснив 64 постановки. Це були різножанрові, різнопланові роботи, одноденні й такі, що трималися на сцені роками й десятиліттями. Одна з його вистав – «Ніч перед Різдвом», поставлена за твором Миколи Гоголя ще 1995 року в співпраці з композитором і диригентом, на той час завідувачем музичною частиною театру, нині народним артистом України Віталієм Скакуном, – живе та радує глядачів і досі.

Першими постановками Віталія Кашперського, ще в ролі режисера-стажера, стали «Сині роси» та «Дівчина і море». Далі були вже самостійні роботи – вистави «Над голубим Дунаєм» Івана Рачади (творчий псевдонім Івана Зайцева) та музична комедія Людмили Лядової «Під чорною маскою», поділилася завідувачка музеєм полтавського театру Єлизавета Орлова. Тривалий час у чинному репертуарі «гоголівців» перебували вистава «Сорочинський ярмарок» за п’єсою Михайла Старицького, поставлена Віталієм Степановичем 1969 року (вона витримала понад 200 показів), опера «Наталка Полтавка» Івана Котляревського з музикою Миколи Лисенка, поставлена 1994-го (ішла до 2011 року), оперети «Летюча миша» Йогана Штрауса, «Маріца» Імре Кальмана, «Тітонька Чарлі» Брендона Томаса й Оскара Фельцмана та багато інших.

– Дух театру, він – у пошуку. Шукали завжди. І режисери, і актори шукали. Шукаєш матеріал, де можна більш глибоко, об’єктивно, правдиво познайомитися з тим чи тим періодом, який відображений у творі. Без цього не можна. Коли режисер не знає особливостей епохи, про яку йдеться в драматичному матеріалі, він може просто збитися з толку. Плюс актори. Кожного треба оцінити й проробити за ним усю його поведінку, – так розповідав про власну діяльність Віталій Кашперський.

Як актор він теж брав участь у деяких своїх виставах. Так, у роботі «Без вини винуваті» зіграв Петю Міловзорова, у «Дикому ангелі» – Маляра, у «Підступності й коханні» – Фердинанда та ін. Колеги майстра казали, що якби він обрав не режисерський, а акторський шлях, то давно б отримав звання народного артиста. Віталій Степанович блискучо володів акторською технікою, мав виразний голос і досконалу дикцію.

Альона Зимня