Категорія: Дозвілля

Під час будівництва траси Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка дорожники натрапили на знахідки, яким понад дві тисячі років. Про це повідомили в Полтавській обласній державній адміністрації. А в Укравтодорі розповіли, що згідно зі старими картами XVIII-XIX століттях на місці споруджуваної автомагістралі проходив шлях, уздовж якого розташовувалися постоялі двори з корчмами, а також млини. Це підтверджують численні знахідки артефактів того періоду. Серед них – православні та католицькі хрести, місцева кераміка, ручні жорна, монета часів правління Петра І.

Усі ці археологічні речі можна побачити від сьогодні на спеціальній виставці, яку відкрив у Дніпрі місцевий автодор. Вхід на неї вільний. Експозицію можна оглянути по 5 березня включно, із 10.00 до 13.00. Тут представлені найдавніші металеві, крем’яні та кістяні знаряддя праці, унікальна знахідка – бронзова сокира – кельт, яка належить до доби фінальної бронзи, вістря стріл із кістки та бронзи, найдавніші ліплені посудини, уламки давньогрецьких амфор. Викличе цікавість відвідувачів, як сподіваються організатори, і ще одна дуже рідкісна для Приорілля знахідка – монета хана Тохтамиша.

По закінченні виставки її експонати передадуть у Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, зазначили в «Днепр Час».

Альона Зимня

Перший місяць весни подарує жителям Полтавської громади додатковий день для відпочинку. Іще один вихідний на додачу до чотирьох субот і чотирьох неділь, які будуть у березні, з’явиться завдяки Міжнародному жіночому дню. Таким чином, полтавці відпочиватимуть дев’ять днів – 6, 7, 8, 13, 14, 20, 21, 27 та 28 березня.

Альона Зимня

Краєзнавчі дослідження Полтавського обласного центру національно-патріотичного виховання,  туризму й краєзнавства учнівської молоді, що проводяться в рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна», визнані одними з найкращих у державі. Про це повідомили на сайті закладу. Особливо журі відзначило роботи «Душу –  Богові, життя – Україні» опорного закладу «Калайдинцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Ф.Д. Рубцова» за напрямком «Козацькому роду нема переводу» та «Кров, пролита для великої мети, не засихає» рою «Соколята» Миргородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5. Вони посіли перші місця. Окрім того, дослідження представників Полтавщини отримали два других і два третіх місця за іншими напрямками.

Такі матеріали використовуються на уроках, під час заходів із національно-патріотичного виховання, поповнюють експозиції музеїв при закладах освіти.

Альона Зимня

У Полтавській облдержадміністрації представили 3D-візуалізацію об’єктів культурної спадщини. Розробляли її для пам’яток, що постійно привертають увагу туристів, уперше за підтримки облдержадміністрації та депутатського корпусу облради. Так, 3D-візуалізацію профінансували для садиби Муравйових-Апостолів, Спасо-Преображенського Мгарського монастиря, Собору Різдва Богородиці в Козельщині, Миколаївської церкви й Тріумфальної арки в Диканьці, Алеї гоголівських героїв і колишнього будинку міської думи в Миргороді, Хорольського краєзнавчого музею.

– За допомогою проєкту ми залучаємо користувача до інтерактивного знайомства з локацією, надаємо туристам відчути ефект присутності в спроєктованому просторі. У майбутньому це сприятиме збереженню пам’яток, – сказала заступниця голови ОДА Катерина Рижеченко.

– Нині ми намагаємося швидко та якісно покращити не лише стадію збереження та охорони пам’яток, а й зробити їх привабливими, що дозволяє оцифрування пам’яток. Візуалізація значно полегшує процедуру виготовлення проєктної документації, яка необхідна для проведення ремонтно-реставраційних робіт, – розповіла заступниця директора Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Інна Шерстюк.

Знайти 3D-візуалізацію презентованих об’єктів можна на платформі Ukraine OPEN або через мобільний додаток в розділі «Архітектурні пам’ятки», повідомив Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації. Загалом на платформі розміщено 150 віртуальних турів Полтавщиною та Харківщиною.

Окрім 3D-візуалізації, проєкт передбачав створення аудіогіду.

Серед потенційних об’єктів, які можуть візуалізувати в тривимірному форматі нинішнього року, – Меморіал «Голодомор – 33» у селі Мгар Лубенького району, Будинок купця 1-ї гільдії Г. Чуркіна в Кременчуці, пам’ятник-погруддя Григорію  Сковороді та садиба філософа в Чорнухах, колишній будинок окружного суду у Лубнах.

Альона Зимня

Кожної третьої неділі січня у світі відзначають День снігу, або Міжнародний день зимових видів спорту, започаткований за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту. 2021 року він припав на 17 січня 2021 року.

Для полтавців сніг не є якоюсь дивиною, і вони мало задумуються про те, що ж він собою являє. А даремно. Про сніг є дуже багато цікавих фактів. Про них розповіли працівники філії №3 центральної бібліотечної системи міста:

• сніг «брудний»

Ми звикли вважати сніг ледь не синонімом слова «чистота». Але насправді жодна сніжинка не може з’явитися без… сміття. Мікроскопічні часточки пилу, попелу, молекули газу, навіть бактерії, взаємодіючи з вологою в атмосфері, утворюють ядро, навколо якого за низької температури й нарощуються кристали води. Так з’являється сніжинка;

• магічне сніжне число

Усі сніжинки шестикінечні (шестикутні або шестигранні), інших не буває! Молекули води, що складаються з атома кисню й двох атомів водню (H20) завжди мають V-подібне з’єднання. А при замерзанні завжди об’єднуються в групи по шість;

• однакових сніжинок не буває

Але це не точно. Вважається, що візерунок і конструкція сніжинки неповторні та двох однакових у природі не існує. Однак це лише теорія, яку неможливо ні підтвердити, ні спростувати. В одному лише кубометрі снігу – 350 мільйонів сніжинок. А скільки їх у Всесвіті? Тож навіть за теорією ймовірності шанс знайти дві однакові сніжинки – вище нуля відсотків;

• сніг по-марсіанськи

На Марсі є сніг. Навіть два види: звичний нам і «марсіанський» – замерзлий вуглекислий газ, що випадає у вигляді опадів, візуально схожих на туман. Марсіанські сніжинки не склеюються між собою. Тож у майбутньому Марс міг би стати ідеальним місцем для змагань із лижних гонок або біатлону;

• сніг не тане на сонці

Сніг відбиває до 95% сонячного світла, тому майже не тане під впливом сонячної енергії. Саме тому вершини гір навіть улітку за плюсової температури на висоті залишаються вкритими білими «шапками». Причина – у відносній чистоті повітря в горах. Адже тане сніг з іншої причини: пил, що осідає на нього, нагрівається – оці розігріті сонцем частки й розтоплюють сніг;

• 50 відтінків білого

У мовах північних народів з ескімосько-алеутської групи для різного виду снігу – своє слово. Таких – понад 20. Деякі лінгвісти нарахували навіть понад 50. Правда, точаться суперечки про те, що вважати словом, а що просто коренем слова, від якого можна утворити безліч нових слів. У мові ескімосів, наприклад, такий корінь «tla». І похідні від нього: briktla – сніг, з якого можна побудувати іглу (житло), striktla – сніг, що не підходить для будівництва, sotla – блискучий сніг. Але є й слово trinkyi, що не має кореня «tla». Ним називають перший сніг. Однак це не рекорд. У мові саамів, народу, що живе століттями в Лапландії, на півночі Скандинавії, таких слів – понад сотню;

• столиць зимових Олімпіад насправді кілька

Майже всі зимові Олімпійські ігри відбуваються не в одному місті, хоча ми, за звичкою, називаємо те, де проводять церемонії відкриття й закриття: Ванкувер – 2010, Сочі – 2014, Пхьончхан – 2018, Пекін – 2022. Просто в програму зимових Олімпіад входять як змагання на снігу, так і на льоду. І побудувати стадіони для турнірів із хокею й керлінгу, катки для змагань фігуристів і ковзанярів логічніше в місті. Там, де розвинена транспортна інфраструктура. А от гірськолижні траси або споруди для фрістайлу – тільки в горах. Так буде й на Олімпіаді-2022, на якій у Пекіні відбудуться змагання на льоду, а за їх сніговими видами спортсменам і уболівальникам доведеться вирушити в передгірне Чжанцзякоу. Воно розташоване за 200 км від столиці Китаю. Зате сніг там точно буде, а в Пекіні – не факт;

• чемпіони світу з гри в сніжки

Шкода, що до офіційних зимових видів спорту не входить найулюбленіша народна забава – гра в сніжки. Наймасовіший бій у сніжки відбувся 2013 року в Сієтлі (США). У ньому взяли участь 5834 людини, і цей результат зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.

За матеріалами Полтавської міської ради

Незабаром Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського відзначатиме ювілей – 130-річчя від часу заснування. Із нагоди цього його колектив вирішив підготувати разом із другом закладу, місцевим фотомайстром Володимиром Коротковим фотогалерею «Музей − яким його бачиш ти».

– Cвоєю зображувальною мовою фотографії не лише привертають увагу до пам’яток історії та культури, запрошують помилуватися ними, але й змушують замислитися над тим, яку безцінну спадщину передали нам предки, спонукають до збереження і вивчення надбань минулого, – вважає автор знімків.

Із його роботами, присвяченими музею, відвідувачі сайту http://pkm.poltava.ua/ua/

матимуть змогу знайомитися щомісяця. Тут будуть і репортажні знімки, і поетичні замальовки, і фіксація окремих деталей архітектурного обличчя закладу в різні пори року, і багато іншого.

Альона Зимня

Міжнародне журі визначило авторів та виконавців, які здобувають премію української пісні ім. Василя Симоненка за 2021 рік.

Серед 20 лауреатів є й представники Полтави та регіону. Це заслужений працівник культури України, маестро саунд-режисури Леонід Сорокін із обласного центру (нагороду йому присуджено за визначний внесок у розвиток української пісні) та переможці міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів, дует «Крила» в складі Валентини й Володимира Олійника з Хорола (премію вони дістануть за значну творчу діяльність і популяризацію української авторської та народної пісні).

 

 

Також поважне суддівство вирішило, що відзнаки гідні:

• народний артист України, художній керівник та головний диригент Академічної народної хорової капели «Почайна» НАУКМА Олександр Жигун (м. Київ) – за виконання хорових творів українських композиторів на слова Василя Симоненка;
• народний артист України, соліст Національного академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України Леонід Сандуленко (м. Київ) – за великий внесок у світове мистецтво;
• поет Димитр Христов (Болгарія), перекладач українською Анна Багряна (Україна – Болгарія) та композитор і співак Геннадій Володько (м. Київ) – за пісню «Майдан»;
• поет, ректор Казахського національного університету ім. аль-Фарабі, президент НАН вищої школи Республіки Казахстан, віце-президент НАН Казахстану Галимкаір Мутанов (Казахстан) – за пісню «Схожість характерів» (українською мовою);
• поет, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, професор, академік Рауль Чілачава (м. Київ); композитор Степан Сабадаш (м. Київ) (посмертно); співак Віктор Кавун (м. Київ) – за пісню «Лечу до тебе»;
• композитор Борис Раденко (м. Київ) – за музику до циклу пісень на вірші Сергія Дзюби;
• заслужений артист України Павло Мрежук (м. Київ) – за виконання пісні «Батьку мій» та значну творчу діяльність;
• письменник, заслужений журналіст України Микола Будлянський (м. Чернігів) – за пісню «Жоржина» (слова);
• заслужений артист естрадного мистецтва України, композитор та співак Віктор Гембара (м. Львів) – за пісні «Жоржина» й «Пісня про Чернігів» (виконання) та популяризацію сучасної української пісні;
• популярна українська співачка, лауреат міжнародних конкурсів Наталія Шинкаренко (м. Київ) – за духовні, яскраві здобутки в пісенній творчості;
• поет-пісняр Степан Лепех (м. Львів) – за багаторічну мистецьку діяльність та вагомий внесок у розвиток української пісні;
• поетеса Лариса Петрова (м. Київ), композитор Карлен Мкртчан (м. Київ) – за пісню «Безсонна ніч»;
• поетеса Надія Постемська-Краукліс та композитор і співак Йонас Краукліс (Ірландія) – за пісню «Посміхнися мені» (українською мовою);
• поетеса Олена Терещенко (м. Чернігів) – за «Пісню про Чернігів» (слова);
• авторка та виконавиця пісень, художниця, заслужений працівник культури України Зоя Слободян (м. Івано-Франківськ) – за віддане служіння мистецтву та багатолітню популяризацію української поезії засобами авторської пісні;
• композитор та виконавець пісень Олег Петров (м. Луцьк) – за вагомий творчий доробок, зокрема за створення пісні на слова Василя Симоненка «Мрія»;
• поет Григорій Ліщенюк (Кіровоградщина) – за значну творчу діяльність та подвижницьку популяризацію українських пісень;
• музичний гурт «Різдвяні дзвони», керівник – Лілія Кобільник (м. Дрогобич Львівської області) – за численні благодійні концерти й волонтерську діяльність на допомогу пораненим воїнам.

Їх було вибрано з-понад 550 висунень на здобуття Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2021 рік.

«Піснями року» названо твори Сергія Дзюби (слова) та Бориса Раденка (музика): «Батьку мій» (у виконанні Павла Мрежука), «Здрастуйте, рідні!» (виконує Леонід Сандуленко) та «Порадниця свята» (Леонід Сандуленко; дует «Крила» – Валентина Олійник і Володимир Олійник), повідомив голова журі Петро Лойтра.

Почесну відзнаку, нагадаємо, заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Чернігівщини («Криниця») задля популяризації в Україні та за кордоном сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію й гарну, оригінальну мелодію, що легко запам’ятовується. Із 1 січня 2019 року засновником нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників та учених із 60 країн світу.

Альона Зимня

В обласному центрі, у приміщенні краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, відбулася презентація культурно-мистецького проекту «Народна іграшка Полтавщини. Історія. Мистецька традиція. Сучасність». Він являє собою результат декількох років дослідницької, освітньої й творчої роботи колективу Обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, наукових співробітників краєзнавчого музею та членів регіонального осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, повідомили в Департаменті культури і туризму облдержадміністрації.

До реалізації проєкту долучилося близько 60 умільців. Є серед них, зокрема, і ті, у родинах яких із покоління в покоління передаються традиції виготовлення народної іграшки. В експозиції представлені роботи, створені в різних видах народного мистецтва: різьбленні, плетінні з природних матеріалів, витинанні з паперу, лялькарстві, гончарстві, валянні з вовни тощо. Найрізноманітніша – збірка вузлових ляльок Полтавщини.

Діятиме виставка до 8 лютого.

Альона Зимня

Через карантинні обмеження, запроваджені у зв’язку зі швидким поширенням коронавірусної інфекції, виконавчий комітет міської ради на своєму засіданні 2 грудня ухвалив внести в календарний план новорічних та різдвяних заходів в обласному центрі замість традиційного щорічного урочистого відкриття 19 грудня головної ялинки Полтави дещо інше.

По-перше, біля Білої альтанки та в Корпусному парку до цієї дати облаштують спеціальні тематичні фотозони. Деякі з них будуть доступні городянам та гостям обласного центру постійно, деякі – тільки у вихідні та свята.

По-друге, у соціальних мережах, на сторінках закладів культури міста, відбудеться презентація пішохідної екскурсії «Легенди новорічної Полтави». Тут буде «відвідування» і Театральної площі з ялинкою, і центральних вулиць із святковою ілюмінацією, і багато іншого.

По-третє, на офіційному сайті Полтавської міської ради та її виконавчого комітету 19 грудня з’явиться відеопривітання св. Миколая.

На святкові ярмарки городянам теж цього разу очікувати не варто.

Альона Зимня

Цими вихідними в Опішні Полтавської області збираються відкрити Музей звареного борщу й Музей живого хліба. Це відбудеться під час етнофестивалю «Живий хліб», що запланований на 21 листопада та проходитиме в етносадибі-музеї «Лялина світлиця». Ініціатором заходу та створення одразу двох «їстівних» музеїв виступила доктор історичних наук, етнологиня, автор і модератор Міжнародного етнофестивалю-квесту «Борщик у глиняному горщику» Олена Щербань. Інформацію про новацію вона розмістила на своїй Фейсбук-сторінці.

– Усі охочі зможуть дізнатись більше цікавих фактів про українську традиційну страву, її різновидах, техніки приготування, а також загальні традиції України, її культуру та гастрономію, – ідеться в дописі.

Опішнянка обіцяє цікавий екскурс в історію борщу, культурний контекст, багату рецептурну карту, значна увага буде приділена також створенню живого хліба – його виготовлятимуть на закваскці, без дріжджів.

Автентичну кухню жінка досліджує вже років 15. Рецептів борщу Олена Щербань має ледь на кожен день року. Найстарішим із них – близько століття.

За словами етнологині, Музей звареного борщу, як і Музей живого хліба, який планується відкрити цими вихідними, буде першим таким закладом і на Полтавщині, і загалом у країні.

До речі, цієї осені відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України. За його підсумками рекомендовано внести до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини 5 елементів, серед яких – «Культура приготування українського борщу». Це важливий крок у рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Альона Зимня