У полтавському музеї проведуть День неспішного мистецтва онлайн

Через посилення карантинних обмежень Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. Миколи Ярошенка, як і торік, змінив формат своїх заходів – запросив поціновувачів мистецтва на онлайн-Slow Art Day.

– Сенсом заходу є повільне споглядання твору мистецтва, спостережливе вивчення деталей, розкриття для себе невичерпного світу мистецьких символів та підтекстів, пошук емоцій усередині себе, – зазначили організатори у Фейсбуку.

10 квітня о 15-й годині на сторінці музею в указаній вище соціальній мережі з’явиться фото- та відеоматеріал із зображенням експонату, обраного закладом. Протягом наступних 10 хвилин у користувачів буде можливість абстрагуватись і зануритись у твір, випробувати власну спостережливість, дослухатися до своїх емоцій. Під час повільного споглядання й після нього можна буде залишити під зображенням повідомлення з власними враженнями, коментарі та запитання, на які в прямому ефірі відповідатиме директорка музею, мистецтвознавиця, заслужений працівник культури України Ольга Курчакова.

Альона Зимня

У Полтаві відбудеться гуморина

Веселе дійство на честь Дня сміху проведуть в обласному центрі. Воно відбуватиметься на Театральній площі з 9.00 до 19.00. До участі в заході запрошують усіх охочих. На полтавців та гостей міста очікують різноманітні розваги: розіграші, жарти, приємні сюрпризи тощо. Захід проведуть із дотриманням санітарно-епідемічних норм і карантинних обмежень.

Сподіваємося, усі пам’ятають, що так розважаються 1 квітня.

Олена Лаф

Олег Винник повернувся до полтавця на «сліпому прослуховуванні» в «Голосі країни-11» останньої миті

У сьомому випуску 11-го сезону шоу «Голос країни», що стартувало 10 років тому на телеканалі «1+1», 34-річний Андрій Діденко з Полтави під час «сліпого прослуховування» виконав пісню James Bay «Hold back the river». До нього повернувся лише один із зіркових тренерів – Олег Винник, причому зробив це, зберігаючи інтригу, лише останньої миті. Судячи з поведінки інших членів журі, їм виступ теж сподобався, однак вони дали чітко зрозуміти, що цей учасник – саме для команди Олега Винника. Тим паче, що в нього залишається поки що найбільше вільних місць. Команда Тіни Кароль, наприклад, уже повністю укомплектована.

Андрій Діденко – професійний виконавець, вісім років працював зі своєю групою в Китаї, але повернувся додому через пандемію. Раніше брав участь у іншому талант-шоу – «Х-фактор».

А в третьому випуску 11-го сезону, нагадаємо, «сліпі прослуховування» пройшов іще один полтавець, колишній фронтмен гурту-учасника національного відбору на «Євробачення» Mountain Breeze Олександр Біляк, який колись працював із Андрієм Данилком. Він виконав пісню Дуа Ліпи «Break My Heart», і до нього повернулися всі тренери. Працювати 23-річний хлопець вибрав із Дмитром Монатіком.

Альона Зимня

Полтавці візьмуть участь у рекорді з приготування борщу

5 березня Міністерство культури та інформаційної політики України разом з громадською організацією «Інститут культури України» та шеф-кухарем Євгеном Клопотенком проведуть онлайн-презентацію «Культура приготування українського борщу». Під час неї планується встановити рекорд із наймасовішого приготування популярної української національної страви. Узяти участь у ньому запросили предсатвників усіх регіонів України, у тому числі Полтавщини. Вони готуватимуть борщ за автентичними рецептами, одночасно, кожен на своєму місці, із дотриманням карантинних норм. Стартує онлайн-захід 5 березня о 16-й годині за цим посиланням.

Альона Зимня

На будівництві траси на Полтавщині знайшли монету, якій понад 2000 років

Під час будівництва траси Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка дорожники натрапили на знахідки, яким понад дві тисячі років. Про це повідомили в Полтавській обласній державній адміністрації. А в Укравтодорі розповіли, що згідно зі старими картами XVIII-XIX століттях на місці споруджуваної автомагістралі проходив шлях, уздовж якого розташовувалися постоялі двори з корчмами, а також млини. Це підтверджують численні знахідки артефактів того періоду. Серед них – православні та католицькі хрести, місцева кераміка, ручні жорна, монета часів правління Петра І.

Усі ці археологічні речі можна побачити від сьогодні на спеціальній виставці, яку відкрив у Дніпрі місцевий автодор. Вхід на неї вільний. Експозицію можна оглянути по 5 березня включно, із 10.00 до 13.00. Тут представлені найдавніші металеві, крем’яні та кістяні знаряддя праці, унікальна знахідка – бронзова сокира – кельт, яка належить до доби фінальної бронзи, вістря стріл із кістки та бронзи, найдавніші ліплені посудини, уламки давньогрецьких амфор. Викличе цікавість відвідувачів, як сподіваються організатори, і ще одна дуже рідкісна для Приорілля знахідка – монета хана Тохтамиша.

По закінченні виставки її експонати передадуть у Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, зазначили в «Днепр Час».

Альона Зимня

Скільки полтавці відпочиватимуть у березні

Перший місяць весни подарує жителям Полтавської громади додатковий день для відпочинку. Іще один вихідний на додачу до чотирьох субот і чотирьох неділь, які будуть у березні, з’явиться завдяки Міжнародному жіночому дню. Таким чином, полтавці відпочиватимуть дев’ять днів – 6, 7, 8, 13, 14, 20, 21, 27 та 28 березня.

Альона Зимня

Юні полтавські краєзнавці – найкращі в Україні

Краєзнавчі дослідження Полтавського обласного центру національно-патріотичного виховання,  туризму й краєзнавства учнівської молоді, що проводяться в рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна», визнані одними з найкращих у державі. Про це повідомили на сайті закладу. Особливо журі відзначило роботи «Душу –  Богові, життя – Україні» опорного закладу «Калайдинцівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Ф.Д. Рубцова» за напрямком «Козацькому роду нема переводу» та «Кров, пролита для великої мети, не засихає» рою «Соколята» Миргородської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5. Вони посіли перші місця. Окрім того, дослідження представників Полтавщини отримали два других і два третіх місця за іншими напрямками.

Такі матеріали використовуються на уроках, під час заходів із національно-патріотичного виховання, поповнюють експозиції музеїв при закладах освіти.

Альона Зимня

Відбулася презентація 3D-візуалізації об’єктів культурної спадщини Полтавщини

У Полтавській облдержадміністрації представили 3D-візуалізацію об’єктів культурної спадщини. Розробляли її для пам’яток, що постійно привертають увагу туристів, уперше за підтримки облдержадміністрації та депутатського корпусу облради. Так, 3D-візуалізацію профінансували для садиби Муравйових-Апостолів, Спасо-Преображенського Мгарського монастиря, Собору Різдва Богородиці в Козельщині, Миколаївської церкви й Тріумфальної арки в Диканьці, Алеї гоголівських героїв і колишнього будинку міської думи в Миргороді, Хорольського краєзнавчого музею.

– За допомогою проєкту ми залучаємо користувача до інтерактивного знайомства з локацією, надаємо туристам відчути ефект присутності в спроєктованому просторі. У майбутньому це сприятиме збереженню пам’яток, – сказала заступниця голови ОДА Катерина Рижеченко.

– Нині ми намагаємося швидко та якісно покращити не лише стадію збереження та охорони пам’яток, а й зробити їх привабливими, що дозволяє оцифрування пам’яток. Візуалізація значно полегшує процедуру виготовлення проєктної документації, яка необхідна для проведення ремонтно-реставраційних робіт, – розповіла заступниця директора Департаменту культури і туризму облдержадміністрації Інна Шерстюк.

Знайти 3D-візуалізацію презентованих об’єктів можна на платформі Ukraine OPEN або через мобільний додаток в розділі «Архітектурні пам’ятки», повідомив Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації. Загалом на платформі розміщено 150 віртуальних турів Полтавщиною та Харківщиною.

Окрім 3D-візуалізації, проєкт передбачав створення аудіогіду.

Серед потенційних об’єктів, які можуть візуалізувати в тривимірному форматі нинішнього року, – Меморіал «Голодомор – 33» у селі Мгар Лубенького району, Будинок купця 1-ї гільдії Г. Чуркіна в Кременчуці, пам’ятник-погруддя Григорію  Сковороді та садиба філософа в Чорнухах, колишній будинок окружного суду у Лубнах.

Альона Зимня

Сьогодні полтавці відзначають День снігу

Кожної третьої неділі січня у світі відзначають День снігу, або Міжнародний день зимових видів спорту, започаткований за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту. 2021 року він припав на 17 січня 2021 року.

Для полтавців сніг не є якоюсь дивиною, і вони мало задумуються про те, що ж він собою являє. А даремно. Про сніг є дуже багато цікавих фактів. Про них розповіли працівники філії №3 центральної бібліотечної системи міста:

  • сніг «брудний»

Ми звикли вважати сніг ледь не синонімом слова «чистота». Але насправді жодна сніжинка не може з’явитися без… сміття. Мікроскопічні часточки пилу, попелу, молекули газу, навіть бактерії, взаємодіючи з вологою в атмосфері, утворюють ядро, навколо якого за низької температури й нарощуються кристали води. Так з’являється сніжинка;

  • магічне сніжне число

Усі сніжинки шестикінечні (шестикутні або шестигранні), інших не буває! Молекули води, що складаються з атома кисню й двох атомів водню (H20) завжди мають V-подібне з’єднання. А при замерзанні завжди об’єднуються в групи по шість;

  • однакових сніжинок не буває

Але це не точно. Вважається, що візерунок і конструкція сніжинки неповторні та двох однакових у природі не існує. Однак це лише теорія, яку неможливо ні підтвердити, ні спростувати. В одному лише кубометрі снігу – 350 мільйонів сніжинок. А скільки їх у Всесвіті? Тож навіть за теорією ймовірності шанс знайти дві однакові сніжинки – вище нуля відсотків;

  • сніг по-марсіанськи

На Марсі є сніг. Навіть два види: звичний нам і «марсіанський» – замерзлий вуглекислий газ, що випадає у вигляді опадів, візуально схожих на туман. Марсіанські сніжинки не склеюються між собою. Тож у майбутньому Марс міг би стати ідеальним місцем для змагань із лижних гонок або біатлону;

  • сніг не тане на сонці

Сніг відбиває до 95% сонячного світла, тому майже не тане під впливом сонячної енергії. Саме тому вершини гір навіть улітку за плюсової температури на висоті залишаються вкритими білими «шапками». Причина – у відносній чистоті повітря в горах. Адже тане сніг з іншої причини: пил, що осідає на нього, нагрівається – оці розігріті сонцем частки й розтоплюють сніг;

  • 50 відтінків білого

У мовах північних народів з ескімосько-алеутської групи для різного виду снігу – своє слово. Таких – понад 20. Деякі лінгвісти нарахували навіть понад 50. Правда, точаться суперечки про те, що вважати словом, а що просто коренем слова, від якого можна утворити безліч нових слів. У мові ескімосів, наприклад, такий корінь «tla». І похідні від нього: briktla – сніг, з якого можна побудувати іглу (житло), striktla – сніг, що не підходить для будівництва, sotla – блискучий сніг. Але є й слово trinkyi, що не має кореня «tla». Ним називають перший сніг. Однак це не рекорд. У мові саамів, народу, що живе століттями в Лапландії, на півночі Скандинавії, таких слів – понад сотню;

  • столиць зимових Олімпіад насправді кілька

Майже всі зимові Олімпійські ігри відбуваються не в одному місті, хоча ми, за звичкою, називаємо те, де проводять церемонії відкриття й закриття: Ванкувер – 2010, Сочі – 2014, Пхьончхан – 2018, Пекін – 2022. Просто в програму зимових Олімпіад входять як змагання на снігу, так і на льоду. І побудувати стадіони для турнірів із хокею й керлінгу, катки для змагань фігуристів і ковзанярів логічніше в місті. Там, де розвинена транспортна інфраструктура. А от гірськолижні траси або споруди для фрістайлу – тільки в горах. Так буде й на Олімпіаді-2022, на якій у Пекіні відбудуться змагання на льоду, а за їх сніговими видами спортсменам і уболівальникам доведеться вирушити в передгірне Чжанцзякоу. Воно розташоване за 200 км від столиці Китаю. Зате сніг там точно буде, а в Пекіні – не факт;

  • чемпіони світу з гри в сніжки

Шкода, що до офіційних зимових видів спорту не входить найулюбленіша народна забава – гра в сніжки. Наймасовіший бій у сніжки відбувся 2013 року в Сієтлі (США). У ньому взяли участь 5834 людини, і цей результат зафіксований у Книзі рекордів Гіннеса.

За матеріалами Полтавської міської ради

Полтавський краєзнавчий музей готується до 130-річчя

Незабаром Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського відзначатиме ювілей – 130-річчя від часу заснування. Із нагоди цього його колектив вирішив підготувати разом із другом закладу, місцевим фотомайстром Володимиром Коротковим фотогалерею «Музей − яким його бачиш ти».

– Cвоєю зображувальною мовою фотографії не лише привертають увагу до пам’яток історії та культури, запрошують помилуватися ними, але й змушують замислитися над тим, яку безцінну спадщину передали нам предки, спонукають до збереження і вивчення надбань минулого, – вважає автор знімків.

Із його роботами, присвяченими музею, відвідувачі сайту http://pkm.poltava.ua/ua/

матимуть змогу знайомитися щомісяця. Тут будуть і репортажні знімки, і поетичні замальовки, і фіксація окремих деталей архітектурного обличчя закладу в різні пори року, і багато іншого.

Альона Зимня