Із нагоди 110-річчя від дня народження Героя України, володарки ордену Княгині Ольги, Міжнародного ордену Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на землі», заслуженої майстрині народної творчості України, заслуженої художниці Криму, лауреатки Державної премії Автономної Республіки Крим і премії ім. Володимира Короленка Віри Роїк із Полтавщини в обласному центрі встановлять меморіальну дошку цій неперевершеній майстрині вишивки. Відповідне рішення ухвалили сьогодні під час засідання виконавчого комітету міськради. Розмістити знак пам’яті планують на будівлі Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко. До виконання послуг збираються залучити фізичну особу – підприємця Коршунова Д.О.
Раніше таке вшанування мисткині, у якої за плечима – понад 200 колективних, майже 150 персональних виставок і роботи якої прикрашають експозиції чотирьох десятків музеїв світу, відбулося в Лубнах, де 25 квітня 1911 року народилася Віра Роїк, Сімферополі, де 3 жовтня 2010-го померла, та Кобеляках – на землі, де працювали її пращури, а їй присвоїли звання почесної громадянки міста.
Дід майстрині по батьківській лінії Онуфрій Сосюрко з 14 років возив із чумаками сіль із Криму на Полтавщину, потім десятиліття був у солдатах, і його полк стояв у Полтаві. Після служби в армії Онуфрій Микитович одружився з селянкою Оксаною Клочко, і 1881 року в них народився син Сергій, майбутній отець Віри. Родина Сосюрків багато їздила по полтавській землі, батьки вишивальниці були освіченими людьми, часто приймали у себе в Полтаві Антона Макаренка, Панаса Мирного та свого далекого родича Володимира Короленка, який потім став хрещеним Віри. Саме для нього, до речі, майстриня вишила свій перший рушник.
За своє життя кримська полтавка, як назвав її академік Дмитро Степовик, створила понад 1000 оригінальних робіт, понад 300 з яких – за власними орнаментами. Віра Роїк володіла 300 видами вишивальної техніки, але перевагу завжди надавала полтавським. І, розвиваючи українське декоративно-ужиткове мистецтво, робити це намагалася на прикладі рідної Полтавщини, «де міцні традиції народної творчості».
Альона Зимня