Найбільший дитячий кінофестиваль України знову приїде в Полтаву

З 7 до 16 червня в Україні проходитиме 11-й Чілдрен Кінофест – наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків. Уже традиційно він відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в обраних кінотеатрах Полтави, Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Хмельницького та Чернігова; для онлайн-перегляду організатори підготували спеціальну програму «Коли ще звірі говорили».

Покази в кінотеатрах та онлайн, як завжди, безоплатні за умови попередньої реєстрації, яка розпочнеться 30 травня. Для реєстрації групи понад 5 осіб варто звернутися до місцевого координатора.

У кінотеатрах можна буде подивитися фільми Міжнародного конкурсу, найкращий із яких визначать глядацьким голосуванням. Це 7 нових стрічок із різних європейських країн для дитячої аудиторії:

  • Фільм-відкриття «Королівство Кенсуке» (Велика Британія, Люксембург, Франція) – торішній учасник головного анімаційного фестивалю світу в Аннесі, цьогорічний призер Британської анімаційної премії та Дитячого міжнародного кінофестивалю в Нью-Йорку. Це історія про хлопчика та його вірного собаку, які опиняються на безлюдному острові після шторму;
  • «Ніна та секрети Їжачка» (Франція) – ще один учасник анімаційного фестивалю в Аннесі від творців мультфільму «Хлопчик-фантом» – гіта Чілдрен Кінофесту 2016 року. Головна героїня – дівчинка, яка разом із другом та уявним їжачком намагаються розшукати скарб на фабриці;
  • «Тонда, Славка та чарівне світло» (Угорщина, Словаччина, Чехія) – фентезі-анімація про пригоди особливого хлопчика, який світиться від народження, та його сусідку з чарівним ліхтариком;
  • «Детективи звіропоїзда» (Норвегія) – анімаційна пригода в дусі детективів Аґати Крісті. У центрі сюжету – викрадення цінного винаходу, яке розслідує команда друзів;
  • «Пташина скеля» (Ірландія) – творіння студії Cartoon Salloon, за плечима якої – номінації на «Оскар» за анімаційні фільми «Пісня Моря» та «Годувальниця». Ця історія – для найменших про пташку та її друзів, які рятують від небезпек єдине яйце, знесене на їхньому острові цього року;
  • «Окейдякбувай» (Нідерланди) – ігрова стрічка, призерка юнацького журі конкурсу Міжнародного дитячого кінофестивалю в Чикаґо. Головні героїні – підлітки Джеймі та Іман, які тікають зі школи для дітей із порушенням слуху, щоб навідати бабусю однієї з дівчат;
  • Ще одна картина буде оголошена пізніше. Це фільм-сюрприз, який представлятиме в міжнародному конкурсі Німеччину.

У фестивальному онлайн-кінотеатрі на глядачів і глядачок чекатиме спеціальна програма «Коли ще звірі говорили». Це добірка стрічок про тварин, до якої ввійшли гіти з попередніх едицій Чілдрен Кінофесту:

  • «Паця» – комедійна історія про порося, яке потрібно дресирувати;
  • «Неймовірна подорож на Північний полюс» – заснована на реальних подіях історія чотирилапої учасниці полярної експедиції на дирижаблі;
  • «Гол!» – мультфільм про маленького крота Манго, який ось-ось повинен вийти на роботу шахтарем, хоча мріє стати професійним футболістом;
  • «Зоопарк» – сімейний фільм про друзів, які намагаються врятувати тварин із місцевого зоопарку Белфаста під німецьким бомбардуванням у 1941 році;
  • «Піпі, Пупу та Розмарі: Таємниця викрадених нот» – анімація про великий святковий  концерт  лісових  жителів, що опинився під  загрозою.

Також на фестивалі буде кілька спеціальних подій, до яких можна долучитися як у кінотеатрі, так і онлайн:

  • Традиційний ретроспективний показ кінокласики. Цього року продемонструють «Володарів часу» (1982) – шедевр анімації від знаменитого режисера Рене Лалу та художника коміксів Мьобіуса (працював над культовими фільмами «Пʼятий елемент» і «Той, хто біжить по лезу»). Це фантастична стрічка про хлопчика, який заблукав на дикій планеті, та капітана зорельота, котрий намагається врятувати дитину;
  • Показ фільму-переможця торішнього ювілейного фестивалю «Душа команди». Це стрічка про черницю, яка засновує в школі-інтернаті футбольну команду, щоб упоратися з бешкетними вихованцями;
  • Добірка фільмів-фіналістів щорічного Дитячого кіноконкурсу. Упродовж фестивалю професійне журі обере переможців, а відвідувачі та відвідувачки – призера чи призерку глядацьких симпатій. Найкращі фільми оголосять на церемонії закриття фестивалю 16 червня, а їхні творці отримають від 5 000 до 10 000 гривень.

Офіційний партнер Чілдрен Кінофесту — Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), партнери: Посольство Норвегії в Україні, Посольство Франції та Французький інститут в Україні, Goethe-Institut в Україні, Уряд Ірландії, Посольство Іспанії в Україні.

У Полтаві презентували виставку до Дня пам’яті жертв політичних репресій

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Котляревського Департамент культури та туризму облвійськадміністрації, обласний краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 19 травня презентували виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ».

Подію присвятили Дню пам’яті жертв політичних репресій. У відкритті виставки взяли участь посадовці ОВА, музейники, бібліотекарі, журналісти, громадськість.

Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко наголосив на важливості популяризації правдивої історії України, особливо в молодіжному середовищі, шляхом виставкових проєктів та висловив вдячність Інституту нацпам’яті.

Також промовляли директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії цього музею Наталія Кузьменко та директорка бібліотеки Надія Влезько. Вона сповістила, що кожен охочий має можливість безкоштовно відвідати виставку, яка працюватиме у фоє третього поверху закладу впродовж місяця.

Про черговий виставковий проєкт УІНП розповів його представник у Полтавській області Олег Пустовгар. Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ», створена Українським інститутом національної пам’яті, Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевим державним архівом СБУ, розповідає про систему ГУЛАГ, який нещадно експлуатував своїх в’язнів, аби витиснути з них максимум і перетворити на слухняних «будівників комунізму». Але українці, кинуті в табори, зберігали гідність, гуртувалися в мережі спротиву та врешті-решт спричинилися до повстань, які цю систему розвалили:

«Тут бачимо важливі документи, світлини, цифри. Скажімо, станом на 1953 рік, тобто рік смерті Сталіна через ГУЛАГ пройшли 20 мільйонів людей, із них понад половину становили українці. До речі, головний контингент повоєнних таборів – воїни УПА. Але у виставці висвітлено не лише сталінський період, адже перші концтабори з’явилися згідно з декретами Владіміра Ульянова-Лєніна. Комуністичні злочинці  вбили Василя Стуса в концтаборі у 1985 році, тобто вже при Горбачові. А останній українець повернувся з Сибіру на Батьківщину 1990-го».

Олег Пустовгар повідомив, що виставка складається з 18 інформаційних стендів, де документально видно сутність злочинного комуністичного тоталітарного режиму – форми російського імперіалізму. Концентраційні табори є осередком цієї нелюдської системи. Без тотального насильства, рабства, надексплуатації такі держави існувати просто не можуть. Серед іншого показано й боротьбу політичних в’язнів із кримінальними злочинцями: «блатними», «крадіями в законі». Кримінальників свідомо використовувала адміністрація тюрем і таборів пенітенціарної системи срср, щоб знищити все людське у в’язнів, перетворити їх на слухняних рабів. Це були справжні криваві війни з великою кількістю жертв. Проте людяність, гідність, мужність усіх тих, хто вважав і вважає, що свобода є найвищою цінністю, перемогла. 

«На чолі цієї боротьби, особливо після Другої світової війни, були українські патріоти, насамперед члени ОУН і воїни УПА, дисиденти й правозахисники. Вони перемогли ГУЛАГ, а потім і весь диктаторський режим, очолили відновлення незалежності України. Це був тріумф таких людей, про яких розповідає виставка: В’ячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко, тріумф ідеї, якій вони присвятили життя. Адже завдяки їм та їхнім соратникам 24 серпня 1991 року було проголошено Акт незалежності України. Нині герої ЗСУ боронять українську незалежність від того ж ворога-правонаступника срср  росії», – наголосив Олег Пустовгар. Він сповістив, що виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ» доступна для скачування користувачами інтернету  на свій гаджет за цим посиланням https://tinyurl.mobi/3jbCs.

Полтавський офіс УІНП

В урочищі Триби біля Полтави вшанували пам’ять жертв комуністичного режиму

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічна національна меморіальна подія в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається він згідно з указом президента Віктора Ющенка задля вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Сьогодні представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості Полтавщини вшанували пам’ять невинно убієнних в урочищі Триби, що неподалік обласного центру, на території Терешківської громади.

– Найменша кількість жертв у Полтаві, яку називають науковці, становить 10 тисяч людей. Але насправді їх може бути понад 37 тисяч. Точна кількість похованих тут невідома, бо червоні кати приховували свої злочинні діяння: розстрілювали полтавців таємно, без ведення статистики, – розповіли в Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Терор срср проти жителів Полтави пов’язаний з іменем комуністичного ката Олександра Волкова. Він керував полтавським управлінням сталінського нквс. За перший рік його роботи закатували понад 6 тисяч «‎ворогів народу»: «куркулів», колишніх військовослужбовців, опозиціонерів, священиків. Місцеве нквс осіло в будівлі Селянського банку (нині – СБУ). У підвалах розташовувалася в’язниця, де катували українців, оголошували вирок і виконували його. Потім тіла вивозили на міський цвинтар.

– На кладовищі забракло місця, тому наступні жертви комуністи закопували в урочищі біля хутора Триби. У траншеї, виритій спеціально під таку справу, ховали репресованих невеликими «‎партіями» по декілька десятків. У лісі навколо урочища Триби археологи знайшли близько семи колективних поховань, – повідав журналістам директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко.

Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко, представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар, заступник військового комісара Полтавського обласного ТЦК та СП Едуард Бородай, голова обласної асоціації фермерів і приватних землевласників ім. Героя України, Героя Майдану Віктора Чміленка Василь Бурлака, голова Полтавської районної військової адміністрації Дмитро Романов, директор департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко, представники районної влади, громадськості, духовенства, краєзнавці поклали квіти до меморіалу жертвам політичних репресій в урочищі Триби.

 

 

– Упродовж усього часу існування комуністичний тоталітарний режим спирався на злочини репресій, вбивств, депортацій, геноцидів. Сьогодні наш ворог-росія як держава-окупант є наступницею цих людиноненависницьких практик – вона виправдовує сталінський режим, нарощує та вдосконалює репресивну політику, жертвами якої вже стали тисячі жителів українських тимчасово окупованих територій, – наголошували учасники меморіального зібрання.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув від дій комуністичного тоталітарного режиму, а також полеглих захисників і захисниць у боротьбі за волю в наш час.

Капелан 116-ї бригади територіальної оборони ЗСУ від Православної церкви України, о. Сергій Сущенко помолився за упокій душ жертв безбожного кремлівського режиму.

За матеріалами Полтавського офісу УІНП і пресслужби ОВА

У сервісних центрах МВС Полтавщини реалізують проєкт із безбар’єрності

Три роки тому уряд України схвалив «Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», метою якої є організація безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних для кожної людини можливостей у реалізації своїх прав, отриманні послуг на рівні з іншими. Але за теперішніх умов реалізація цієї Стратегії набуває особливого значення.

– Сервісні центри МВС Полтавщини надають послуги для наших співгромадян саме за принципом рівних можливостей для кожного, – говорить заступниця начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях Ірина Пархоменко.

За її словами, на сьогодні надання послуг сервісними центрами МВС у нашому регіоні відповідає всім вимогам доступності та безбар’єрності:

  • наявні місця для паркування транспортних засобів для осіб з інвалідністю;
  • ширина дверей на вході дає можливість безперешкодного доступу до приміщення осіб з особливими потребами, зокрема на візку;
  • вхідна група обладнана системами виклику персоналу для осіб з інвалідністю;
  • безбар’єрне приміщення й некабінетна система обслуговування;
  • у приміщенні обладнана санітарна кімната, є таблички та вказівники;
  • забезпечено доступ до офіційного веб-сайту центру надання адміністративних послуг особам з порушенням зору;
  • адміністратори користуються в роботі «Словником безбар’єрності».

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати як за телефоном (044) 290-19-88, так і на сторінках Головного сервісного центру МВС у Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисна інформація –на сайті.

 

Як шукати опору в собі, надавати домедичну допомогу, пілотувати дронами: тренінги для полтавців

В обласному центрі триває реєстрація на тренінги для населення Полтавської громади. Навчальні події Центру готовності цивільних не мають обов’язкової послідовності у відвідуваннях, тому заповнювати форму можна на будь-який тренінг, що зацікавив. Організатори обов’язково зателефонують, щоб ознайомити з деталями.

На 6-19 травня заплановані 5 окремих навчальних подій із досвідченими інструкторами. Їх відвідувачі отримають щонайменше 19 годин корисної та актуальної інформації про домедичну допомогу, базу користування зброєю, способи керування дронами, емоційну самодопомогу в умовах довготривалої війни.

Форми для реєстрації на тренінги з 6 по 19 травня – за посиланнями:

«Домедична допомога. Зупинка кровотеч»

11 травня, 13:00

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

12 травня, 9:00

«Внутрішні опори – як допомогти собі в нестабільні часи сьогодення» (новий)

18 травня, 13:00

«Домедична допомога. Зупинка кровотеч»

18 травня, 13:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування»

19 травня, 10:00

Вхід: довільний благодійний внесок.

Міський духовий оркестр «Полтава» подарував містянам вечір джазу (фото)

В обласній філармонії відбувся вечір музики «Джаз без кордонів». До затишної камерної зали відволіктися трохи від щоденних турбот і поринути в атмосферу прекрасного жителів та гостей Полтави запросив відомий колектив – лауреат численних всеукраїнських і міжнародних конкурсів і фестивалів, Міський духовий оркестр «Полтава» під орудою заслуженого артиста України Едуарда Головашича.

 

 

 

Захід приурочили до Міжнародного дня джазу, який, до речі, запровадили лише 13 років тому (восени 2011-го). Це відбулося на 36-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО. Метою свята засновники визначили «роль джазу як сили, що допомагає світу, єдності, діалогу та розширенню контактів між людьми».

Як вид музичного мистецтва джаз виник на межі 19-20 ст. у США. Поєднавши в собі африканську та європейську культури, він багатьом припав до душі і донині не втрачає своєї актуальності. Про це, зокрема, свідчили щирі емоції публіки під час концерту.

 

 

 

Півтори години пролетіли, наче одна мить – глядачі не хотіли відпускати виконавців, які за цей час встигли продемонструвати справді транскордонне розмаїття джазу. На вечорі прозвучали такі знамениті композиції, як «Вечір у Гавані» Артуро Сандовала, тема «My Love», яку Лінда Маккартні написала разом із Полом, «Блюз для котів» Cема Смайла, рок-балада «Against All Odds» Філа Коллінза та багато інших. Увійшли до концертної програми й джазові пісні: «The Man I Love», «At Last», «Cheek to Cheek», «Moon rive» та ін. Їх виконали солістка оркестру Анна Богданова й випускниця дитячої музичної школи №1 ім. Платона Майбороди Єва Румянцева. Співпраця останньої з оркестром почалась у межах проєкту «Україна – це ти», із яким колектив долучився до патріотичного виховання полтавської молоді, розповіла директорка МДО Наталія Кравченко.

 

 

 

 

 

 

Неперевершено звучали цього вечора імпровізація від Сергія Андрусенка й сольні партії, які виконали Артем Опошнян (саксофон), Антон Оріщенко (труба), Олексій Оріщенко (труба), Нікіта Савенко (саксофон), Ігор Лєвєр (труба),  Олексій Корнєв (тромбон), Олексій Калатура (тромбон), Віктор Баластрик (кларнет) і Назар Гончаренко (кларнет). До речі, узяв цього вечора до рук духовий інструмент і сам головний диригент та художній керівник оркестру Едуард Головашич. У знаменитій композиції «Вечір у Гавані» він виконав соло на тромбоні.

 

 

 

Де в Полтаві чергуватиме «Екобус» у травні

Цього місяця жителі обласного центру та навколишніх сіл можуть приносити екологічно небезпечні відходи, які потребують спеціальної утилізації (батарейки, акумулятори, ртутні термометри, люмінісцентні лампи), до «Екобусу» полтавського КАТП-1628 за адресами, наведеними нижче.

Які зміни відбулися в пенсійному забезпеченні полтавських чорнобильців

Сьогодні – рівно 38 років, як на Чорнобильській атомній електростанції «мирний атом» вирвався з-під керівництва людини й спричинив нечувану раніше катастрофу. Її розростання десятки тисяч людей зупинили ціною свого здоров’я та життя, а наслідки ліквідовували багато років.

2022 року наша країна знову опинилася перед загрозою ядерного лиха. У лютому й березні ЧАЕС була в окупації. Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували територію станції для розгортання подальших воєнних дій. Найбільша в Європі Запорізька атомна станція досі перебуває в заручниках у російських терористів – уже 785 днів. Тож обов’язок усього світу – тиснути на росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в нашій державі були убезпечені від російських ударів. Лише це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф, написав  своєму Телеграм-каналі начальник Полтавської облвійськадміністрації Філіп Пронін з нагоди 38-х роковин трагедії на ЧАЕС: «Пам’ятаємо силу й відданість людей, які рятували життя у 1986 році. Цінуємо кожного, хто допомагає захищати життя зараз».

На сьогодні на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області перебуває 10 тис. осіб, постраждалих внаслідок тієї Чорнобильської катастрофи. Це колишні офіцери, які проходили тоді службу, військовозобов’язані, призвані на військові навчання й збори та залучені до ліквідації аварії, військовослужбовці-строковики, а також люди з інвалідністю внаслідок впливу катастрофи й одержувачі пенсій у разі втрати годувальника.

Діапазон виплат, які одержують чорнобильці, досить значний. Визначальним у розрахунку пенсій для осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, є розмір відшкодування фактичних збитків втрати здоров’я. Залежно від цього пенсія може бути призначена з урахуванням заробітної плати, отриманої ліквідатором у зоні відчуження в 1986-1990 роках, або п’ятикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня відповідного року. Крім того, на сьогодні майже половина всіх постраждалих має інвалідність і отримує пенсії, призначені в розмірі відшкодування збитків та в мінімальних розмірах відповідно до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Середній розмір пенсії цих чорнобильців – 19,5 тис. грн, повідомили в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області.

Із 1 березня 2024 року розміри мінімальних виплат особам з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зросли. Вони залежать від середньої заробітної плати за попередній рік (у 2023-му це 14308,46 грн). У колишніх ліквідаторів з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи мінімальний розмір пенсії та середня зарплата пов’язані так:

  • для осіб із І групою інвалідності пенсія дорівнює 100% середнього заробітку,
  • із ІІ групою – не менше ніж 80%,
  • із ІІІ групою – не менше ніж 60%. Причому неважливо, згідно з яким законом людині були призначені виплати.

Також 1 березня відбулися зміни в пенсійному забезпеченні осіб, які стали заручниками ситуації й одержали інвалідність внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Нові розміри виплат їм не можуть бути нижчими за:

  • 8839,20 грн (для I групи інвалідності),
  • 7071,36 грн (для II групи інвалідності),
  • 5450,85 грн (для III групи інвалідності),
  • 5450,85 грн (для дітей з інвалідністю).

Якщо в чорнобильців є надбавки, додаткові пенсії, підвищення до пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, то такі виплати встановлюються понад проіндексовані розміри пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво або захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС, визначені ст. 54 згаданого вище закону. 

Перерахунок усіх цих виплат, що здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного року, як і індексація пенсій, теж був проведений із 1 березня. Але слід враховувати: максимальний розмір пенсійних виплат на сьогодні не може перевищувати 23 610 грн.

Як полтавці можуть поділитися машиною, але не сплачувати чужі штрафи

Розглянемо ситуацію: ви надаєте свою автівку в користування іншій особі, але вона порушила правила дорожнього руху, і повідомлення про штрафи надыйшли вам. Щоб відповідали за правопорушення не ви як власник транспортного засобу, а той, хто був за кермом, варто призначити належного користувача – зробити «шеринг» авто.

Належний користувач – це фізична особа, яка на законних підставах керує транспортним засобом, який їй не належить, і несе відповідальність, зокрема за порушення ПДР, – розповіла заступниця начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях Ірина Пархоменко.

Оформити статус належного користувача можна в будь-якому сервісному центрі МВС або онлайн: через Кабінет водія або застосунок «Дія». 

Для оформлення через Кабінет водія власникові потрібне свідоцтво про реєстрацію авто, кандидат на належного користувача повинен мати посвідчення водія відповідної категорії. Щоб оформити заявку, слід внести електронні адреси й номери телефонів учасників угоди, а також ідентифікаційний код майбутнього належного користувача. І власник, і водій можуть оформлювати документи на відстані завдяки цифровим підписам. У Кабінеті водія ініціювати призначення належного користувача авто може як власник транспортного засобу, так і особа, яку призначають.

Для оформлення через застосунок «Дія», окрім свідоцтва про реєстрацію та посвідчення водія, потрібно мати паспорт громадянина України або закордонний паспорт та авторизуватися. Власник авто створює в застосунку запит на «шеринг» у вигляді QR-коду. Водій сканує цей код із телефону власника і підтверджує намір стати належним користувачем. Через 5 хвилин у цифрових документах належного користувача з’являється свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. 

Варіант із призначенням належного користувача офлайн через сервісні центри МВС підходить для юридичних осіб, які хочуть надати в користування свої транспортні засоби або покласти відповідальність за порушення ПДР на водіїв. Також цей варіант актуальний для власників автівок, документи яких не відображаються в цифровому варіанті.

Призначається належний користувач на певний період. До того ж водій або власник можуть достроково скасувати цей статус.

Покрокова інструкція, як зробити «шеринг» авто, розміщена на сайті Головного сервісного центру МВС у розділі послуги.

Полтавців запрошують на джазовий вечір

1 травня 2024 року о 18:00 Міський духовий оркестр «Полтава» запрошує вас на концерт джазової музики з нагоди Міжнародного дня джазу.

Цього весняного вечора на сцені Полтавської обласної філармонії пануватиме справжня магія легендарних хітів Глена Міллера, Джорджа Гершвіна, Гаррі Джеймса, Дюка Еллінгтона.

Потужне живе звучання оркестру, нова програма «Джаз без кордонів», нові солісти…

Заінтригували? Місце зустрічі – Полтавська обласна філармонія.

Квитки можна придбати в касі філармонії та на Інтернет-білеті за посиланням.

До зустрічі, ваш Міський духовий оркестр «Полтава»