5 закладів освіти в Полтавській ОТГ отримали STEM-лабораторії

До 5 навчальних закладів, що розташовані на території Полтавської об’єднаної територіальної громади, поставили STEM-лабораторії, щоб створити тут сучасне освітнє середовище, яке забезпечить умови, засоби й технології для навчання учнів, розвитку в них компетентностей, необхідних для успішної самореалізації. Про це повідомили в обласній державній адміністрації.

– Сучасна STEM-освіта – інноваційне об’єднання теорії, технологій, інженерії та практики. Відповідно, дисципліни вивчаються не окремо, а в комплексі, адже ґрунтовна освіта – це поєднання більшості шкільних предметів в одну систему, – розповів голова ОДА Олег Синєгубов.

STEM-лабораторії одержали комунальний заклад «Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів ім. А.С. Макаренка Полтавської обласної ради», спеціалізована мистецька школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» ім. Софії Русової, КЗ «Полтавська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю І-ІІІ ступенів Полтавської обласної ради», Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів при Кременчуцькому педагогічному коледжі ім. А.С. Макаренка та Супрунівський навчально-виховний комплекс.

На закупівлю інноваційних комплексів, яких загалом було придбано 15, пішли кошти з обласного бюджету. Уся покупка обійшлася в 20,2 млн грн.

Альона Зимня

У які країни полтавці можуть поїхати без візи

За паспортом громадянина України без візи полтавці можуть в’їхати до 130 країн світу. Про це свідчить Індекс паспортів компанії Henley & Partners – рейтинг усіх паспортів світу за кількістю напрямків, на які власники цих документів можуть потрапити без попередньої візи або з візою після прибуття. Він заснований на ексклюзивних даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту, яка веде найбільшу у світі та найбільш точну базу даних про поїздки, і доповнений дослідженнями відповідного відділу Henley & Partners.

За підсумками 2020 року Україна в цьому рейтингу посіла 41 місце, розділивши його з тихоокеанською країною Вануату та пересунувшись угору з 43-ї позиції. Так, 2021 року з паспортом нашої держави без візи пустять у такі країни:

Азії – Бангладеш, Бруней, Камбоджа, Гонконг (САР Китай), Індонезія, Казахстан, Киргизстан, Лаос, Макао (САР Китай), Малайзія, Мальдіви, Непал, Шрі-Ланка, Таджикистан, Таїланд, Тимор-Лешті, Узбекистан;

Європи – Албанія, Андорра, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фарерські острови, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Гренландія, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Російська Федерація, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Ватикан;

Африки – Острови Зеленого Мису, Коморські острови, Єгипет, Есватіні (Свазіленд), Гвінея-Бісау, Кенія, Мадагаскар, Мавританія, Маврикій, Мозамбік, Намібія, Руанда, Сенегал, Сейшельські острови, Сомалі, Танзанія, Ідті, Уганда, Замбія, Зімбабве;

Океанія – Острови Кука, Фіджі, Маршаллові острови, Мікронезія, Ніуе, Острови Палау, Самоа, Тонга, Тувалу, Вануату;

Карибського басейну – Антигуа і Барбуда, Барбадос, Домініка, Домініканська Республіка, Гаїті, Ямайка, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Вінсент і Гренадіни, Острови Теркс і Кайкос;

Америки – Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Ель Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Уругвай;

Середнього Сходу – Вірменія, Азербайджан, Бахрейн, Грузія, Іран, Ізраїль, Йорданія, Кувейт, Ліван, Палестинська територія, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати.

На першому місці в Індексі паспортів – Японія. Її громадяни можуть їздити без візи або з візою після прибуття в 191 напрямку. Другу сходинку посідає Сінгапур, третю ділять Південна Корея й Німеччина. Останній у списку – Афганістан (26 напрямків).

Альона Зимня

 

Школярі та студенти вийдуть із канікул на дистанційне навчання

11 січня завершиться канікулярний період для полтавських школярів. Про це повідомили в Департаменті освіти й науки обласної державної адміністрації. Також у понеділок мають відновити навчальний процес і у вишах. А от у закладах професійної та фахової передвищої освіти канікули будуть довшими – вони триватимуть до 18 січня.

Після відпочинку у зв’язку з локдауном, оголошеним в України з 8 по 24 січня включно, учні та студенти навчатимуться дистанційно.

Альона Зимня

На Полтавщині на Різдво помер олімпійський чемпіон

7 січня помер легкоатлет, заслужений майстер спорту, олімпійський чемпіон, почесний громадянин Кременчука Володимир Кисельов.

Він народився 1 січня 1957 року в Мисках Кемеровської області (РФ), однак свій спортивний талант розкрив саме в Україні. Тренувався у товаристві «Авангард» у Краматорську. 1978-го став чемпіоном Європи серед юніорів, 1979 року узяв «бронзу» в континентальній першості в закритому приміщенні, а 30 липня 1980-го виборов золоту олімпійську медаль та звання чемпіона на ХХІІ літніх Олімпійських іграх у Москві, встановивши рекорд у штовханні ядра серед чоловіків – 21,35 м.

У різноманітних змаганнях Володимир Кисельов установив понад 20 рекордів України, Європи та СРСР.

Переїхавши з Донеччини на Полтавщину, 1996 року він став Почесним громадянином Кременчука, де жив і працював, залишивши спортивну кар’єру.

2018-го Володимир Вікторович отримав премію ім. О.Д. Бутовського в номінації «Популяризація фізкультурно-спортивного та олімпійського руху».

Останнім часом володар олімпійського «золота» сильно хворів. Місцеві видання писали, що він тривалий час боровся з онкологією, переніс 46 курсів хіміотерапії.

Чому зупинилося серце Володимира Кисельова, наразі не повідомляється.

Сумну звістку оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці заступник Кременчуцького міського голови Руслан Проценко. Він же поінформував, що прощання з олімпійським чемпіоном відбудеться 9 січня об 11-й годині у Свято-Миколаївському соборі Кременчука.

Альона Зимня

Рятувальники просять полтавців не виходити на тонкий лід

Щоб запобігти нещасним випадкам на водних об’єктах Полтавської області, фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій відвідують замерзлі річки та озера, де спілкуються з громадянами про правила безпеки. Сьогодні, наприклад, вони провели таку інформаційно-профілактичну роботу в Полтаві та Горішніх Плавнях. Рятувальники розповіли про небезпеки перебування льоду, особливо якщо він тонкий, роз’яснили правила порятунку людини, яка провалилася під кригу, та вручили тематичні пам’ятки, повідомили на  сайті Головного управління ДСНС області.

Альона Зимня

На дорогах Полтавщини очікується ожеледиця

У середу, 6 січня, у Полтавській області очікується хмарна з проясненням погода. Про це повідомив на своїй Фейсбук-сторінці Департамент інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю облдержадміністрації з посиланням на дані регіонального центру з гідрометеорології. За інформацією синоптиків, уночі в області буде дощ, удень – без опадів, слабка ожеледь, на дорогах – ожеледиця. Вітер південно-східний, 7-12 м/с. Температура повітря на Полтавщині вночі – від +3° до –2°, удень – від +1° до +5°. В обласному центрі вночі очікується від –1°до +1°, удень – від +2° до +4°.

Альона Зимня

Жителі Полтави й Хоролу стали лауреатами Міжнародної премії української пісні

Міжнародне журі визначило авторів та виконавців, які здобувають премію української пісні ім. Василя Симоненка за 2021 рік.

Серед 20 лауреатів є й представники Полтави та регіону. Це заслужений працівник культури України, маестро саунд-режисури Леонід Сорокін із обласного центру (нагороду йому присуджено за визначний внесок у розвиток української пісні) та переможці міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів, дует «Крила» в складі Валентини й Володимира Олійника з Хорола (премію вони дістануть за значну творчу діяльність і популяризацію української авторської та народної пісні).

 

 

Також поважне суддівство вирішило, що відзнаки гідні:

  • народний артист України, художній керівник та головний диригент Академічної народної хорової капели «Почайна» НАУКМА Олександр Жигун (м. Київ) – за виконання хорових творів українських композиторів на слова Василя Симоненка;
  • народний артист України, соліст Національного академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України Леонід Сандуленко (м. Київ) – за великий внесок у світове мистецтво;
  • поет Димитр Христов (Болгарія), перекладач українською Анна Багряна (Україна – Болгарія) та композитор і співак Геннадій Володько (м. Київ) – за пісню «Майдан»;
  • поет, ректор Казахського національного університету ім. аль-Фарабі, президент НАН вищої школи Республіки Казахстан, віце-президент НАН Казахстану Галимкаір Мутанов (Казахстан) – за пісню «Схожість характерів» (українською мовою);
  • поет, перекладач, дипломат, доктор філологічних наук, професор, академік Рауль Чілачава (м. Київ); композитор Степан Сабадаш (м. Київ) (посмертно); співак Віктор Кавун (м. Київ) – за пісню «Лечу до тебе»;
  • композитор Борис Раденко (м. Київ) – за музику до циклу пісень на вірші Сергія Дзюби;
  • заслужений артист України Павло Мрежук (м. Київ) – за виконання пісні «Батьку мій» та значну творчу діяльність;
  • письменник, заслужений журналіст України Микола Будлянський (м. Чернігів) – за пісню «Жоржина» (слова);
  • заслужений артист естрадного мистецтва України, композитор та співак Віктор Гембара (м. Львів) – за пісні «Жоржина» й «Пісня про Чернігів» (виконання) та популяризацію сучасної української пісні;
  • популярна українська співачка, лауреат міжнародних конкурсів Наталія Шинкаренко (м. Київ) – за духовні, яскраві здобутки в пісенній творчості;
  • поет-пісняр Степан Лепех (м. Львів) – за багаторічну мистецьку діяльність та вагомий внесок у розвиток української пісні;
  • поетеса Лариса Петрова (м. Київ), композитор Карлен Мкртчан (м. Київ) – за пісню «Безсонна ніч»;
  • поетеса Надія Постемська-Краукліс та композитор і співак Йонас Краукліс (Ірландія) – за пісню «Посміхнися мені» (українською мовою);
  • поетеса Олена Терещенко (м. Чернігів) – за «Пісню про Чернігів» (слова);
  • авторка та виконавиця пісень, художниця, заслужений працівник культури України Зоя Слободян (м. Івано-Франківськ) – за віддане служіння мистецтву та багатолітню популяризацію української поезії засобами авторської пісні;
  • композитор та виконавець пісень Олег Петров (м. Луцьк) – за вагомий творчий доробок, зокрема за створення пісні на слова Василя Симоненка «Мрія»;
  • поет Григорій Ліщенюк (Кіровоградщина) – за значну творчу діяльність та подвижницьку популяризацію українських пісень;
  • музичний гурт «Різдвяні дзвони», керівник – Лілія Кобільник (м. Дрогобич Львівської області) – за численні благодійні концерти й волонтерську діяльність на допомогу пораненим воїнам.

Їх було вибрано з-понад 550 висунень на здобуття Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка за 2021 рік.

«Піснями року» названо твори Сергія Дзюби (слова) та Бориса Раденка (музика): «Батьку мій» (у виконанні Павла Мрежука), «Здрастуйте, рідні!» (виконує Леонід Сандуленко) та «Порадниця свята» (Леонід Сандуленко; дует «Крила» – Валентина Олійник і Володимир Олійник), повідомив голова журі Петро Лойтра.

Почесну відзнаку, нагадаємо, заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Чернігівщини («Криниця») задля популяризації в Україні та за кордоном сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію й гарну, оригінальну мелодію, що легко запам’ятовується. Із 1 січня 2019 року засновником нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників та учених із 60 країн світу.

Альона Зимня

Коли й де можна здати в «Екобус» небезпечні відходи (уточнено)

Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 оприлюднило графік чергувань «Екобусу», до якого впродовж січня жителі обласного центру можуть здати для подальшої утилізації ліцензованою фірмою такі небезпечні відходи, як люмінесцентні лампи, термометри, батарейки. Їх прийматимуть із 10.00 до 17.30 за такими адресами:

5 січня – магазин «Хуторок» (вул. Курчатова, 12);

6 січня – «Полтава-Банк» (вул. І. Мазепи, 45- А);

11 січня – Укрпошта (вул. Тунельна, 27);

12 січня – МБК (майдан Незалежності, 5);

13 січня – Яківці, магазин «Оптовичок» (вул. Спартака);

14 січня – ТРЦ «МИР» (проспект Миру, 30-А);

15 січня – магазин «Маркет ОПТ» (вул. Станіславського 14/2);

16 січня – БК ПТМЗ (Павленківська площа);

18 січня – Полтавський художній музей ім. М. Ярошенко (вул. Європейська, 50);

19 січня – компанія «СтарЛайн» (вул. Європейська, 66);

20 січня – «Маркет ОПТ» (вул. Станіславського, 14/2);

21 січня – Червоний Шлях, магазин «Салтівський» (перехрестя вул. Лисенка та 3-го проспекту);

22 січня – Укрпошта, 36040 (вул. Г. Сталінграда, 30);

25 січня – магазин «Хуторок» (вул. Гожулянська, 26);

26 січня – «АТБ Маркет» (вул. Зіньківська, 16);

27 січня – магазин «Ромашка» (вул. П. Юрченка, 11-А);

28 січня – «АТБ Маркет» (вул. Чураївни, 2-Б);

29 січня – професійний ліцей №1 (вул. Сакко, 16).

Уточнення. У зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції та посиленням карантину з 8 по 25 січня приймати небезпечні відходи від населення «Екобус» не буде. Після закінчення локдауну він працюватиме за раніше оприлюдненим графіком, повідомили в пресслужбі міськради.

Альона Зимня

Полтавці можуть тепер змінювати по батькові з 14 років

Із початком 2021 року в Україні набув чинності закон, згідно з яким громадянам дозволено змінювати по батькові. Верховна Рада ухвалила його в листопаді 2020-го. Документ підтримали 259 народних депутатів. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові» доповнює статтю 295 Цивільного кодексу України та статтю 149 Сімейного кодексу відповідними положеннями.

Так, на власний розсуд має право змінювати по батькові особа, яка досягла 16 років. Із 14-ти такі зміни можна вносити за згодою батьків/піклувальників. Якщо один із батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини прибрані з актового запису про її народження чи відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері, достатньо дозволу другого з батьків. У тому ж випадку, коли мати або батько заперечують проти зміни по батькові дитини, спір може вирішити через органи опіки та піклування чи в суді.

До цього часу українці могли змінювати по батькові тільки в разі, коли батько змінив своє ім’я або відомості про нього як про батька дитини виключили з актового запису про її народження.

Такі новації в законодавстві були розроблені на виконання рішення Європейського суду з прав людини в справі «Гарнага проти України». 2013 року він установив, що відсутність права змінювати по батькові за власним бажанням є порушенням Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Законодавство багатьох країн Європи, до речі, дозволяє такі зміни.

Довідково. Наталя Гарнага з Білої Церкви багато років жила з вітчимом, мамою та неповнорідним братом. Вона бажала тісніше пов’язати себе з родиною, узяти прізвище та по батькові вітчима, тому подала відповідну заяву до відділу РАЦС. Але отримала тільки нове прізвище. Щоб добитися права на зміну по батькові, пройшла всі судові інстанції в Україні та 2007-го звернулася до Європейського суду. Той визнав порушення 8 статті Конвенції й присудив 222 євро компенсації.

Альона Зимня

На Полтавщині на дві години перекрили трасу Київ – Харків

Сьогодні біля села Засулля в Лубенському районі відбулася акція протесту, під час якої громадяни перекрили рух на дорозі міжнародного значення М-03 Київ – Харків – Довжанський. Спочатку вони рухалися лише пішохідним переходом. Але коли окремі водії стали виїжджати на своїх авто через бетонні блоки, частина мітингувальників, щоб завадити цьому, перейшла на інше місце. Деякі з них у результаті постраждали. Як розповів представник телестудії «Лубни», був випадок, коли водій на мікроавтобусі збив кількох учасників акції протесту, а одного чоловіка з тих, хто намагався зупинити транспорт, відкрити двері, навіть протягло з десяток метрів.

На таку небезпеку жителі Пирятинщини, Оржиччини та Лубенщини наражали себе, аби привернути увагу влади до занадто високих тарифів на розподіл природного газу у своїй місцевості. За словами мітингувальників, люди отримали від «Лубнигаз» рахунки на доставку блакитного палива в січні, і тарифи в них виявилися вдвічі більшими за попередні. Від початку року згідно з рішенням тарифного регулятора 1 куб. м газу зріс у ціні для споживачів послуг вищезгаданого підприємства з 1,464 грн до 2,94 грн, ставши таким чином найвищим по Україні. Окрім того, громадянам, які опалюють газом житло, додатково нарахували по 299 кубометрів, тобто плюс іще 879 грн на рік. У Національній комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, журналістам «Суспільного» повідомили, що при розрахунку тарифів на послуги з розподілу природного газу врахували недоотриману тарифну виручку облгазів за 2015-2019 роки, а також компенсацію витрат, пов’язану з різницею в цінах при закупівлі газу за ці роки.

До речі, це вже не перша акція протесту, до якої вдаються місцеві мешканці. Люди мітингували біля будівель «Лубнигазу», районної державної адміністрації, міських рад. Перекривали й трасу перед Новим роком. Але тоді на акцію протесту зібралося лише з три десятки громадян. Сьогодні ж – три-чотири сотні. Люди перекрили трасу в обох напрямках. Затор, що утворився в результаті цього, сягав ледь не 20 км, зазначали місцеві журналісти. Дехто з мітингувальників тримав у руках плакати. Місцеві жителі вимагали скасувати незаконно встановлені НКРЕКП тарифи та повернути газотранспортні мережі на території Лубенської ОТГ у розпорядження громади.

Як повідомили на Фейсбук-сторінці поліції Полтавської області, акція з перекриттям автомагістралі тривала з 10.15 до 12.20. Далі люди звільнити трасу й спілкувалися з представниками місцевої влади, яка прибула на місце, щоб домовитися про розв’язання проблеми.

Альона Зимня