У Туреччині для Полтави хочуть знайти місто-побратим

В обласному центрі з робочим візитом побував глава посольства Республіки Туреччина в України Ягмур Ахмет Гюльдере. Він зустрівся з представниками місцевої влади, побував у Музеї історії Полтавської битви, на Івановій горі. За словами пана посла, це перший його візит до нашого міста.

– Турецько-українські відносини динамічно просуваються вперед за багатьма напрямками. Наші політико-економічні відносини дуже міцні. Але, щоб по-справжньому реалізувати потенціал, ми повинні переконатися, що регіони завершать цю картину, – сказав Ягмур Ахмет Гюльдере.

Саме тому він і здійснює візити до різних куточків України. Нині-от побував на Полтавщині, разом із представниками обласної та міської влади обговорив можливі спільні проєкти, пошук у Туреччині міста-побратима для Полтави, розвиток турецького бізнесу в регіоні. Компанії його країни вже не перший рік працюють у нашій області. Співпраця ця успішна, тож її планують продовжувати.

Альона Зимня

Кількість рекламних конструкцій у Полтаві планують скоротити

Сьогодні під час наради, що відбулася в КП «Інститут розвитку міста», обговорили ситуацію з рекламними конструкціями в Полтаві. Як зауважив заступник міського голови з питань експлуатації та розвитку міського господарства Євген Ричка, нині ці щити зовні є не досить привабливими. Бетонні блоки розміщені в зелених зонах і псують вигляд обласного центру.
На засіданні міськвиконкому вже ухвалили рішення зменшити до кінця року кількість рекламних конструкцій на 20%. Графік скорочень власникам цих споруд треба подати до кінця наступного тижня, повідомили в пресслужбі міськради.
Щодо зовнішнього вигляду конструкцій на нараді запропонували запровадити єдиний підхід, пофарбувати в один колір, наприклад, графітовий, не розміщувати додаткових наліпок. Заслухати підприємців із цього приводу готові впродовж трьох тижнів, після чого буде винесено остаточне рішення.
Окрім того, місто хочуть поділити на три зони (три кільця – від найменшого до найширшого) й за чотири роки закопати по них бетонні опори рекламних щитів. Історичну зону, наприклад, планують облагородити вже до січня 2022-го. Ті об’єкти, опори яких неможливо сховати під землю через близькість комунікацій, збираються зробити естетично привабливими, можливо, декорувати тротуарною плиткою або стилізувати під лавки.
Альона Зимня

«Решетилівську весну» на Полтавщині запланували на кінець літа

Поширення коронавірусної інфекції та запровадження через неї карантинних обмежень призупинили в області фестивальну діяльність, але вже в червні її планують відновити. Про це на засіданні комісії Полтавської облради з питань освіти, науки та культури повідомила директор Департаменту культури і туризму обласної державної адміністрації Ірина Удовиченко.

Так, уже за місяць, 26 червня, в Опішні збираються влаштувати традиційну феєрію гончарства. 6-7 липня на жителів і гостей Полтави й регіону очікують «Купальські ігри» на батьківщині Миколи Гоголя. На 14 серпня, до Дня археолога, запланований Гелон-фест, а на 23 серпня – «Решетилівська весна». У вересні організатори хочуть провести «SlyvaFest», знову ж таки в Опішні, та «Солодкий Кременчук». Певна річ, усі ці заходи будуть не такими масштабними, як раніше, проводитимуться з дотриманням вимог карантину.

Альона Зимня

У Полтаві через падіння крану травмовано людину

Сьогодні близько 14.00 до поліції області надійшла інформація від медиків, що на будівельному майданчику по вулиці Ветеринарній у Полтаві впав кран, унаслідок чого один із працівників зазнав травм. Потерпілого доставили до лікарні, де надали медичну допомогу. Також експерти мають встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень.

На місце події викликали рятувальників, але обійшлося без їхнього втручання. Наразі тут працює слідчо-оперативна група Полтавського районного управління поліції. Обставини та причини падіння крану й травмування потерпілого з’ясовують слідчі, повідомили у відділі комунікації поліції області.

Нагадаємо, восени 2020 року під час будівництві ТРЦ «Київ» теж упав кран, проте тоді обійшлося без потерпілих.

Альона Зимня

Із Полтави відправлятиметься новий автобусний рейс на польський курорт

25 травня полтавці та гості міста зможуть скористатися новою послугою щодо транспортного сполучення – новим міжнародним автобусним рейсом Харків – Живець. Із центрального автовокзалу Полтави він відправлятиметься о 5.10. Слідуватиме через такі пункти, як Жешув, Краків, Катовіце, Тихи, Пщина, Бельсько-Бяла. Максимальна вартість поїздки – 1800 грн. Ознайомитися з усім маршрутом руху автобусу, купити чи забронювати квиток можна в касах автовокзалу та районних автостанцій, на сайті транспортного підприємства або скориставшись мобільним додатком. Скачати останній можна в Google play, AppStore.

Для довідки. Містечко Живець розташувалось на крайньому півдні Польщі, у Західних Бескидах, неподалік від кордону зі Словаччиною. Невеличке, воно тим не менш є одним із найвідоміших у країні місць для відпочинку. Більшість людей знають про нього завдяки продукції місцевої пивоварні з аналогічною назвою. Місто зберегло дух габсбурзької Австрії, має самобутню архітектуру (гостям рекомендується відвідати Ринкову площу з міською ратушею та фонтаном із фігурою св. Флоріана, кафедральний собор найсвятішої Діви Марії та св. Яна Ієрусалимського, Старий замок), мальовниче озеро та безліч гірських маршрутів. Тому тут завжди багато туристів зі всіх куточків країни та з-за кордону.

Альона Зимня

У Полтавській області лікарні, що не є опорними, не фінансуватимуть

До 27 травня на Полтавщині повинні переформатувати всі лікувальні заклади. Про це повідомив сьогодні під час апаратної наради в облдержадміністрації директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак.

– Будуть визначені опорні лікарні, будуть визначені заклади, найперше у яких зовсім не надаватимуть допомогу хворим із COVID-19. Є чіткі критерії. У п’ятницю була проведена велика селекторна нарада з міністром охорони здоров’я, Національною службою здоров’я. У суботу пізно ввечері ми отримали аналітичну довідку. Наразі працюємо над нею. Попередньо визначені лікарні. Але я не буду оголошувати, поки ми їх не опрацюємо. Будуть визначені маршрути доставки пацієнтів. Це правильно. Не може бути на сьогодні розпорошено ресурс. Будуть акумульовані великі, потужні лікарні. Вони будуть сконцентровані, зрозуміло, у містах, великих, потужних. Але логістику – маршрути з урахуванням транспортного сполучення, рівня доступності – ми все це будемо відпрацьовувати й, скоріше за все, завтра (25 травня – прим. автора) будемо на захисті пропозицій, які дає НСЗУ, МОЗ. Наше завдання все спокійно, чітко відпрацювати. Це головне на поточний тиждень. Бо з 1 червня, наголошую, лікарні, які не визначені опорними, фінансуватися через Національну службо здоров’я не будуть. Ми переглядаємо тих пацієнтів, які наразі перебувають у таких закладах, щоб по можливості, якщо вони не потребують стаціонарної допомоги, виписати. Чіткі критерії визначені міжнародними, національними експертами. Треба буде нам дивитися по цих лікарнях, коли ми вже їх визначимо, що там потрібно дооснастити. Цим питанням ми теж займатимемося.

Нагадаємо, згідно з постановою №589 Кабінету Міністрів України від 19 червня 2020 року, опорні лікарні – це багатопрофільні заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, які відповідають або можуть бути підвищені до рівня багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування І або ІІ рівня. Їхнє запровадження в нашій державі передбачене медичною реформою.

Альона Зимня

Спортивний довгобуд у Полтаві збираються здати в експлуатацію за півроку

До кінця 2021 року в обласному центрі планують завершити нарешті спорудження та ввести в експлуатацію спортивно-видовищний комплекс із приміщеннями громадського обслуговування на вул. Петра Юрченка, 1-А, який почали будувати понад десятиліття тому. Про це повідомив сьогодні під час апаратної наради в Полтавській облдержадміністрації її очільник Олег Синєгубов. За його словами, Мінмолодьспорт ухвалило рішення про виділення коштів на цей довгобуд.

– Минулого тижня відбувалося засідання Міністерства молоді та спорту щодо відбору об’єктів для надання субвенції із державного бюджету місцевим на розвиток спортивної інфраструктури. Ми працювали над цим понад 6 місяців і отримали перемогу – нам буде профінансовано 105 млн 387 тис. грн на добудову спортивного комплексу, басейну на вул. Петра Юрченка в Полтаві, – сказав голова ОДА.

За первісним задумом, цей довгобуд мав стати найбільшим спортивним об’єктом регіону (із площею понад 7,8 тис. кв. м), у якому б тренувалися члени олімпійської та паралімпійської збірних. Тут планували зробити три басейни: основний (довжиною 50 м), тренувальний (25 м) і фізкультурно-оздоровчий. Завдяки цьому Полтава отримала б змогу приймати в себе чемпіонати України та міжнародні змагання з плавання. Окрім того, на об’єкті збиралися розмістити тренажерний і спортивний зали, сучасні душові й санвузли, роздягальні, тренерські, конференц-зал, офісні та службові приміщення, кабінети лікаря, СПА-зону, кімнати відпочинку тощо. Сама будівля мала відповідати всім вимогам доступності.

Наразі спорткомплекс готовий наполовину. Відновити роботи в ньому планують одразу, тільки-но з державного бюджету надійдуть кошти. Що з цього вийде, поживемо – побачимо…

Альона Зимня

15-й День вишиванки в Полтаві: етноланцюг поколінь, етноконцерт, конкурс і показ вишиванок (фото)

Увечері на Івановій горі в обласному центрі відбулося святкування Міжнародного дня вишиванки. Цього року його відзначали вже вп’ятнадцяте. Міським Будинком культури спільно з Департаментом культури, молоді та сім ї Полтавського міськвиконкому було підготовлено культурно-етнографічний проєкт «Вишиванка – краса й оберіг народу». Захід проводили з дотриманням вимог щодо карантинних обмежень, за чим слідкувала поліція.

Вхід до місця проведення святкування організатори прикрасили тематичною фотовиставкою з авторських світлин від майстерні «Треті півні». Поряд була влаштована експозиція з «вишиванок із історією». Відповідний конкурс попередньо провів МБК, і його «учасників» – вишиті сорочки з цікавими історіями – могли побачити всі, хто відвідав захід цього вечора. Самі історії, до речі, теж можна було дізнатися – просто перейти за посиланням із QR-кодів, розміщених тут же. Окрім того, на Івановій горі можна було побачити роботи знаменитих майстрів решетилівської вишивки – родини Пілюгіних, поспілкуватися з останніми. Поруч працювали тематичні фотозони.

Але найбільшу цікавість відвідувачів викликали не вони, а етнопортал «Пам’ять роду». Ця жива інсталяція дала змогу полтавцям та гостям міста побачити шлях вишиванки від покоління до покоління: як бабуся навчала онуку готувати тканину для сорочки та накладати вишивку, як прикрашала дівчину вишита власними руками сорочка, як, вийшовши заміж та народивши своїх дітей, українка готувала вишиванки вже для них, скільки жінкою за весь свій вік було створено сорочок, рушників та інших вишитих речей, і знову як власний досвід уже вона як бабуся передавала своїм онукам…

А о пів на восьму вечора біля Білої альтанки розпочався етноконцерт, під час якого звучала українська традиційна музика, відбувся показ вишиванок – як старовинних, так і сучасних, авторських. Останні, до речі, демонстрували самі власниці вбрання, створеного однією з полтавських дизайнерок. Пролунали для полтавців і привітання зі святом від жителів інших країн, тим самим підтвердивши, що свято дійсно є міжнародним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

У Полтаві з’явилася меморіальна дошка Вірі Роїк

Сьогодні на міській школі мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко (будівлі колишньої жіночої Маріїнської гімназії) урочисто відкрили меморіальну дошку Вірі Роїк. У заході взяли участь представники міської влади, музеїв Полтави, викладачі та учні школи мистецтв.

Меморіальну дошку розмістили на фасадній частині будинку, де починала свій творчий шлях видатна майстриня. На виготовлення та встановлення пам’ятки витратили 48 тис. грн із міського бюджету.

Автором роботи, на створення якої пішло близько трьох місяців, є скульптор Дмитро Коршунов.

Встановити меморіальну дошку Вірі Роїк у Полтаві, нагадаємо, вирішили з нагоди 110-річчя від дня народження мисткині до Всесвітнього дня вишиванки, який відзначають 20 травня.

Альона Зимня