Кіберполіція та ДПС попереджають про фейкові листи зі шкідливим програмним забезпеченням

Зловмисники надсилають електронні листи про проведення перевірки незаконної діяльності контрагентів нібито від імені філій ДПІ м. Києва. Аферисти закликають відкрити доданий до листа файл, інфікований шкідливим програмним забезпеченням.

У такий спосіб зловмисники отримують прихований доступ до комп’ютеру жертви та переводять гроші з рахунків підприємства на підконтрольні.

Для верифікації інформації у разі отримання подібних листів зверніться на «гарячу» лінію Державної податкової служби України за телефоном 0-800-501-007.

Щоб убезпечити себе від зловмисників кіберполіція радить дотримуватися базових стратегій захисту від комп’ютерних вірусів:

  • Утримуйтеся від завантаження файлів з ненадійних джерел та уникайте переходу за підозрілими посиланнями.
  • Використовуйте і регулярно оновлюйте антивіруси. Так ви збільшите шанси на виявлення шкідливого програмного забезпечення. ⁠
  • Оновлюйте операційну систему та програмне забезпечення до останніх версій. Це допоможе закрити потенційні вразливості. Не користуйтеся програмами, які мають російське походження через їхню ймовірну компрометацію з боку спецслужб країни-агресорки.

Перевіряйте інформацію і не дайте шахраям ввести вас в оману. Якщо ви стали жертвою кіберзлочину – негайно зателефонуйте за номером «102», зверніться до найближчого відділку поліції або подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua.

Департамент кіберполіції
Національної поліції України

Ошукали військових на 46 млн грн: Нацполіція спільно з молдавськими колегами викрила злочинне угруповання

Поліцейські припинили діяльність організованої злочинної групи, учасники якої «продавали» в інтернеті неіснуючі дрони та автівки для військовослужбовців. Нині встановлено 67 епізодів злочинної діяльності шахраїв. Восьмеро зловмисників затримані в рамках міжнародної спецоперації на території Республіки Молдова.

 

Оперативники кіберполіції Києва та слідчі слідчого управління ГУНП у столиці України за процесуального керівництва Київської міської прокуратури спільно з Управлінням розслідувань «Центр» Національного інспекторату розслідувань Республіки Молдова викрили організовану групу зловмисників, які з 2023 року ошукували українських військовослужбовців, членів їхніх сімей та волонтерів під приводом продажу неіснуючих автомобілів та дронів для ЗСУ.

Офісом Генерального прокурора й  Прокуратурою по боротьбі з організованою злочинністю та з особливих справ Республіки Молдова було створено спільну слідчу групу.

Правоохоронці встановили, що до скоєння злочинів причетні особи віком від 17 до 46 років. З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну вісім фігурантів, які проживали на території Одеської області, переїхали до Республіки Молдова, звідки почали реалізовувати шахрайські схеми.

Організував злочинну діяльність 34-річний уродженець рф, який розподілив між спільниками обов’язки з постачання на територію Молдови сім-карт українських мобільних операторів, створення фейкових оголошень на популярних маркетплейсах та рекламну кампанію для просування своїх «послуг» в інтернеті.

Зловмисники розміщували оголошення про продаж автівок для ЗСУ за привабливими цінами. З потенційними покупцями фігуранти спілкувалися в одному з месенджерів та домовлялись про передплату за пригон автівки з-за кордону або придбання дронів.

Особливий цинізм полягав у тому, що зловмисники вимагали від потерпілих документально підтвердити свою приналежність до ЗСУ або волонтерської діяльності. Далі, отримавши від них кошти, аферисти насміхалися з потерпілих, висловлювали гасла на підтримку рф, видаляли листування та блокували замовників, не виконуючи зобов’язань.

Фігуранти знімали гроші в банкоматах Республіки Молдови або використовували їх під час онлайн-розрахунків. Легалізація коштів відбувалася шляхом придбання транспортних засобів преміум-класу та золотих виробів.

Поліцейські в рамках міжнародного співробітництва провели 23 обшуки на території Республіки Молдова та 13 – в Одеській і Дніпропетровській областях за адресами проживання та в транспортних засобах фігурантів.

Вилучено гроші в сумі близько 250 тисяч гривень, 61 тисяча доларів, 20 транспортних засобів преміум-класу, близько 5 кг золотих виробів, мобільні телефони, понад 80 карток банків Молдови, України та рф, зброю, чорнові записи, комп’ютерну техніку.

Наразі встановлено 67 епізодів злочинної діяльності, а попереднья сума збитків перевищує 46 млн грн.

Поліцейські затримали вісьмох членів злочинної групи на території Молдови. Фігурантам та їхньому спільнику оголошено підозри за ч. 6 ст. 190 Кримінального кодексу Республіки Молдови. Рішенням суду затриманих взято під варту.

Українські правоохоронці розслідують кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

Викриттю фігурантів сприяли представники служб безпеки комерційних банків України. Наразі тривають слідчі дії для встановлення спільників фігурантів. Під час розслідування можлива додаткова кваліфікація злочинних дії аферистів.

Департамент кіберполіції Національної поліції України

Полтавці нагадали світові про теракт в Оленівці

28 липня в обласному центрі відбулася акція-нагадування про полонених українських воїнів, яких два роки тому російські загарбники підступно вбили в Оленівській колонії.

Тоді, у ніч на 29 липня 2022 року, внаслідок вибуху в бараці для бранців загинули 54 захисники Маріуполя, іще 130 зазнали поранень.

Наразі розслідування в цій справі не просунулося ні на крок. Окупанти не пускають на територію колонії навіть представників ООН, поступово знищуючи там усі докази свого злочину. І водночас продовжують утримувати українських військовополонених у нелюдських умовах.

Тож увечері в неділю, щоб нагадати світу про тих, кого вбили й хто досі перебуває в пеклі полону рф, під стінами Полтавської міської ради зібралося з півтори сотні учасників акції. Частина – на автомобілях. На машинах зробили написи “Оленівка”, “28-29.07.2022”, “Free Azov” та ін. Після цього автомобілісти, зробивши три кола в центрі, рушили автопробігом по Полтаві. Учасники ж заходу, які були без машин, пройшли від міської ради до театру імені Гоголя, а потім до Білої альтанки. Під час ходи та на вказаних локаціях вони тримали в руках плакати з тематичними написами і вигукували гасла, які мали привернути увагу людей до других роковин трагедії в Оленівці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Насамкінець учасники акції запалили на Білій альтанці свічки, згадуючи вбитих російським агресором героїв Маріуполя, та вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

 

 

Полтавці тріумфували на фестивалі «ДНІПРО-CINEMA»

У Києві завершився 15-й Всеукраїнський фестиваль екранних мистецтв «ДНІПРО-CINEMA» ім. Данила Сахненка. Його провели в Будинку кіно Національної спілки кінематографістів України. На розгляд журі були представлені понад 80 робіт. Три високі нагороди здобули ті, авторами яких є спілчани Полтавського осередку НСКУ, повідомили в обласній державній адміністрації.

Так, перше місце в номінації «Повнометражні документальні фільми» отримала стрічка «Паїсій Величковський. Добротолюбіє. Наближення до суті». Друге в цій же номінації посів фільм «Соловецькі в’язні з України: Лесь Курбас, Микола Куліш». А Дмитро Гонтаренко, котрий нині боронить Україну в лавах Збройних сил, створив стрічку «Бій за фасад», що була визнана кращою в номінації «Короткометражні фільми».

У Полтавській області презентували результати моніторингу НСЗУ надавачів послуг за Програмою медичних гарантій

На Полтавщині голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак розповіла про проведення моніторингу роботи закладів охорони здоров’я за Програмою медичних гарантій (ПМГ) у регіоні та важливість дотримання надавачами послуг умов договору з НСЗУ.

 

Торік Уряд посилив моніторингові функції Національної служби здоров’я України. Моніторинг дозволяє НСЗУ перевіряти дотримання умов договору, контролювати цільове використання коштів законтрактованими за пакетами ПМГ медзакладами, які мають скеровуватися на надання безоплатної допомоги пацієнтам. А в разі виявлення порушень – відповідно реагувати, зокрема, здійснювати перерахунок коштів за договорами або взагалі їх розривати.

 

Моніторинг є двох видів – автоматичний та фактичний. Автоматичний моніторинг передбачає дистанційний аналіз медичних записів в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Він здійснюється безперервно та дозволяє виявити розбіжності в електронних записах і, відповідно, ймовірні порушення. Наприклад, так можна виявити записи про щогодинні проведення процедур, на які насправді потрібно набагато більше часу. Фактичний моніторинг передбачає моніторингові візити до медзакладів або запит і аналіз їхніх документів. Його проводять при виявленні ймовірних порушень під час автоматичного моніторингу, а також при наявності скарг від пацієнтів.

 

Фактичний моніторинг ґрунтується на ризикоорієнтованому підході, тобто має систему певних показників, які можуть свідчити про наявність порушень у певному медзакладі. Йдеться про індикатори ризику за кожним із пакетів ПМГ – медичні, визначені фахівцями-медиками НСЗУ, індикатори повноти та достовірності ведення даних в ЕСОЗ, скарги від пацієнтів. За кожним із індикаторів медзаклади отримують оцінку в балах, а за сукупністю оцінок складається рейтинг медзакладів. Надавачі з найгіршими рейтинговими оцінками включаються до плану моніторингу.

 

До планового моніторингу у першому півріччі 2024 року потрапили 63 медзаклади по всій Україні, серед яких два – з Полтавської області: Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» та Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського.

 

З позитивних результатів автоматичного моніторингу слід відзначити високий рівень проведення тромболітичної терапії при лікуванні інсультів у таких закладах:

  • Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського – 32,6%;
  • Перша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради – 12,3%;
  • Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні – 8,8%;
  • Лубенська лікарня інтенсивного лікування – 7,5%.

 

Автоматичний моніторинг за пакетом «Медична допомога при пологах» показав, що в медзакладах, законтрактованим за цим пакетом на Полтавщині, дотримуються правильного маршруту пацієнтки під час надання допомоги при передчасних пологах до 34 тижнів.

 

Водночас Полтавська обласна клінічна лікарня також перебуває у фокусі автоматичних перевірок за пакетом «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій». У медзакладі виявлено 42 електронні медичні записи (ЕМЗ) про перебування в стаціонарі тривалістю до однієї доби пацієнтів двічі з одним і тим самим діагнозом.

 

Крім того, у цьому медзакладі зафіксовано 928 ЕМЗ з однаковими діагнозами по пакетах «Хірургічні операції дорослим і дітям у стаціонарних умовах», «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій», «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда» без вказаної тривалості лікування.

 

Від початку 2024 року НСЗУ отримала 31 скаргу на ЗОЗ Полтавської області. Найпопулярніші категорії скарг: вимагання коштів за надання медичних послуг, витратних матеріалів, ліків, передбачених ПМГ (12 скарг); відмова у наданні медичних послуг, передбачених ПМГ (11 скарг); неетичне поводження з пацієнтом (6 скарг).

 

Найчастіше пацієнти скаржилися на такі медзаклади:

  • Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» – 5;
  • Друга міська клінічна лікарня Полтави – 3;
  • Третя міська клінічна лікарня Полтави, Полтавська обласна лікарня ім. М.В. Скліфосовського, Кременчуцька міська лікарня «Правобережна», Перша міська клінічна лікарня Полтави, Кременчуцька міська дитяча лікарня, ЦПМСД №2 Кременчука – по 2 скарги.

 

«Скарги є однією з підстав для проведення моніторингу в медзакладі. Ми закликаємо пацієнтів не мовчати, якщо їх права порушуються. Спочатку варто звернутись до головного лікаря, адже саме він відповідальний за надання якісної та безоплатної медичної допомоги у своєму закладі. Якщо так проблему вирішити не вдається, тоді подавайте скарги на НСЗУ. Що більше в закладу скарг, то швидше він потрапить до планового або позапланового моніторингу. Скаргу можна подати також після лікування, тому варто зберегти всі документи та чеки, що підтверджують витрати на лікування», – говорить голова Національної служби здоровʼя України Наталія Гусак.

 

Звернутися зі скаргою до НСЗУ можна кількома способами:

 

  1. Через електронну форму на сайті НСЗУ у розділі «Громадянам»: https://cutt.ly/hewPO7gU
  2. За безкоштовним номером контакт-центру 16-77. Оператор гарячої лінії зафіксує скаргу та допоможе оформити звернення.
  3. Надіслати офіційний лист на електронну пошту: info@nszu.gov.ua.
  4. Надіслати лист на поштову адресу НСЗУ: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073.
  5. Написати звернення на особистому прийомі громадян.

 

Щоб скарга мала позитивний результат, важливо надати якомога більше фактів та доказів порушення, наприклад, чеки за оплачені послуги або ліки, які мали б бути безоплатними, фото чи відео порушення, імена медпрацівників. Спільний із громадськістю контроль дає змогу ефективно розвивати і покращувати медичну систему України.

Кнопки термінового виклику поліції – соціальний проєкт, який реалізують на Полтавщині

«Кнопка термінового виклику поліції» – це соціальний проєкт, який Департаменту поліції охорони реалізує задля безпеки громадян у Полтавській області.

На сьогодні в регіоні встановлено 678 таких кнопок. Вони є в ювелірних магазинах, ломбардах (30), на АЗС (35), у розважальних закладах, кафе (40), на об’єктах торгівлі (286), ПУО (153) та ін.

Як помітити кнопки термінового виклику поліції?

Їх можна знайти за жовтим тлом і темним написом «Терміновий виклик поліції» на ньому. Якщо є лише наліпка, сама кнопка розміщена всередині закладу. Ззовні будівель є наразі 35 таких кнопок. Вони працюють цілодобово, у темний час доби підсвічуються, навіть якщо на об’єкті відключення електроенергії. Ці кнопки можна знайти за адресами:

  • у Полтаві: вул. Соборності, 69/2 та 77; бульв. Щепотьєва, 9-А; вул. Чураївни, 9; вул. Анатолія Кукоби, 33; вул. Шведська, 20; вул. Івана Мазепи, 4 та 59; вул. Юліана Матвійчука, 129;
  • у Кременчуку: бульв. Українського відродження (Пушкіна), 4 та 18; вул. Київська, 56; просп. Свободи, 126 та біля буд. 84; вул. Майора Борищака, 17/48; вул. Покровська (Гагаріна), 27/4; просп. Лесі Українки, 65 та р-н буд. 51; вул. Троїцька, 61/52;
  • у Миргороді: вул. Воскресінська, 9; вул. Гоголя, 104 та 116;
  • у Пирятині: вул. Соборна, 13; вул. Визволення, 5-А;
  • у Лубнах: вул. Євгена Чикаленка (Першотравнева) (зупинка громадського транспорту); просп. Володимирський, 132-А;
  • у Гадячі: вул. Захисників України (Тельмана), 23; вул. Гетьманська, 2; вул. Полтавська, 124-Б;
  • у Хоролі: вул. Незалежності, 34; вул. 8 Березня, 47/2;
  • у Кобеляках: вул. Касьяна, 39/14; вул. Шевченка, 78/109;
  • у Горішніх Плавнях: вул. Героїв Дніпра, 30;
  • у селі Садки Кременчуцького району: вул. Центральна, 210.

Як працює КТВП?

При натисканні кнопки автоматично відбувається виклик наряду реагування поліції охорони, який прибуває мінімум за три, максимум за сім хвилин.

Для кого така кнопка призначена?

Скористатися нею може будь-яка людина, якщо виникла небезпечна ситуація для неї або її оточення. Ідеться як про можливе правопорушення, так і про погіршення стану здоров’я.

Кнопки термінового виклику поліції встановлюють задля превенції правопорушень, для підвищення безпеки громадян.

Кількість таких кнопок заплановано збільшувати в області щомісячно. Дізнатися місця їх розташування можна за номером 9899.

Шахраї ошукали жителів Полтавщини на понад 200 000 гривень

За кілька днів семеро жителів області через шахрайські схеми зловмисників та свою довірливість втратили власні заощадження. За всіма зверненнями громадян поліція розпочала кримінальні провадження та закликає громадян бути максимально обачними. 

Так, під приводом купівлі товару через платформу онлайн-оголошень 33-річна мешканка Зінькова втратила 19800 гривень. За схожою схемою 9800 гривень перерахував зловмисникам 53-річний мешканець Гребінки. Ще однією жертвою шахраїв стала мешканка Кобеляцького району. Вона втратила понад 17 тисяч гривень під час покупки холодильника через платформу онлайн-оголошень.

Не отримав замовленого на сумнівному сайті та оплаченого смартфона і 31-річний полтавець.

У пошуках житла позбулася заощаджень жителька Полтави. Довірившись обіцянкам шахраїв, заявниця перерахувала з власної картки 16400 гривень за оренду неіснуючого житла.

На гачок зловмисників втрапив і 32-річний мешканець обласного центру. Йому зателефонував невідомий та представився працівником технічної станції. Під приводом оплати за ремонт автомобіля чоловік перерахував незнайомцям 24500 гривень.

А 36-річний полтавець здійснив переказ у сумі понад 120 тисяч гривень за купівлю неіснуючого автомобіля.

За всіма фактами працівники поліції розпочали кримінальні провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України про шахрайство.

Шановні громадяни! Поліція вкотре нагадує основні правила задля збереження заощаджень:

– якщо вам телефонують та представляються працівником банку і повідомляють про проблеми з рахунком, необхідність оформити новий, про стороннє втручання у ваш особистий кабінет, одразу кладіть слухавку і самі звертайтесь до банку за номером, що зазначений на звороті вашої платіжної картки;

– не розголошуйте НІКОМУ дані своїх банківських карток: пін-коду, СVV-коду, строку дії карти, паролі зі смс-повідомлень;

– якщо вам надходять повідомлення в месенджерах чи соціальних мережах від друзів або рідних із проханням терміново перерахувати їм кошти (на лікування, у борг тощо), ні в якому разі не виконуйте умови. Спробуйте якнайшвидше зв’язатися з тим, хто нібито потребує негайної грошової допомоги, або людьми, які можуть спростувати чи підтвердити надіслану інформацію;

– під час купівлі товарів на сайтах оголошень намагайтеся зустрічатися з продавцем особисто або користуватися послугою післяплати;

– ніколи не приймайте пропозицій про роботу, де йдеться про швидкий заробіток, внесення передоплати за працевлаштування або ставки на віртуальні гроші. Не довіряйте обіцянкам про гарантовані виграші;

– якщо ви стали жертвою шахрайства, одразу ж звертайтеся до поліції та надайте фахівцям якомога більше інформації про злочин (скрін сторінки шахраїв, дані про переказ коштів тощо).

Аудіопорадники поліції Полтавщини можна знайти за посиланням: «Як уникнути обману в Інтернеті».

Будьте максимально уважні та бережіть свої заощадження!

Відділ комунікації поліції Полтавщини 

В урочищі Триби біля Полтави вшанували пам’ять жертв комуністичного режиму

День пам’яті жертв політичних репресій – щорічна національна меморіальна подія в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається він згідно з указом президента Віктора Ющенка задля вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Сьогодні представники органів влади, місцевого самоврядування та громадськості Полтавщини вшанували пам’ять невинно убієнних в урочищі Триби, що неподалік обласного центру, на території Терешківської громади.

– Найменша кількість жертв у Полтаві, яку називають науковці, становить 10 тисяч людей. Але насправді їх може бути понад 37 тисяч. Точна кількість похованих тут невідома, бо червоні кати приховували свої злочинні діяння: розстрілювали полтавців таємно, без ведення статистики, – розповіли в Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Терор срср проти жителів Полтави пов’язаний з іменем комуністичного ката Олександра Волкова. Він керував полтавським управлінням сталінського нквс. За перший рік його роботи закатували понад 6 тисяч «‎ворогів народу»: «куркулів», колишніх військовослужбовців, опозиціонерів, священиків. Місцеве нквс осіло в будівлі Селянського банку (нині – СБУ). У підвалах розташовувалася в’язниця, де катували українців, оголошували вирок і виконували його. Потім тіла вивозили на міський цвинтар.

– На кладовищі забракло місця, тому наступні жертви комуністи закопували в урочищі біля хутора Триби. У траншеї, виритій спеціально під таку справу, ховали репресованих невеликими «‎партіями» по декілька десятків. У лісі навколо урочища Триби археологи знайшли близько семи колективних поховань, – повідав журналістам директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко.

Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко, представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар, заступник військового комісара Полтавського обласного ТЦК та СП Едуард Бородай, голова обласної асоціації фермерів і приватних землевласників ім. Героя України, Героя Майдану Віктора Чміленка Василь Бурлака, голова Полтавської районної військової адміністрації Дмитро Романов, директор департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Ірина Удовіченко, представники районної влади, громадськості, духовенства, краєзнавці поклали квіти до меморіалу жертвам політичних репресій в урочищі Триби.

 

 

– Упродовж усього часу існування комуністичний тоталітарний режим спирався на злочини репресій, вбивств, депортацій, геноцидів. Сьогодні наш ворог-росія як держава-окупант є наступницею цих людиноненависницьких практик – вона виправдовує сталінський режим, нарощує та вдосконалює репресивну політику, жертвами якої вже стали тисячі жителів українських тимчасово окупованих територій, – наголошували учасники меморіального зібрання.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто загинув від дій комуністичного тоталітарного режиму, а також полеглих захисників і захисниць у боротьбі за волю в наш час.

Капелан 116-ї бригади територіальної оборони ЗСУ від Православної церкви України, о. Сергій Сущенко помолився за упокій душ жертв безбожного кремлівського режиму.

За матеріалами Полтавського офісу УІНП і пресслужби ОВА

Вибух у Полтавській громаді. Є жертва (оновлення)

Сьогодні після 21-ї години в Полтавській громаді стався вибух – ворог поцілив по цивільній забудові. Унаслідок цього зайнявся двоповерховий сімейний гуртожиток, повідомив Телеграм-канал «Полтава Сирена», пошкоджено кілька сусідніх будинків.

Одна людина загинула, п’ятеро травмовані, серед них – троє дітей. Ще одну людину врятували з сусіднього будинку.

Усі відповідні служби: рятувальники, поліція, медики – працюють на місці. Тут організований оперативний штаб для допомоги. Номери для отримання довідок:

– 067-158-15-80,

– 066-286-58-87.

Оновлення. Як поінформував начальник Полтавської обласної військової адміністрації, наразі відомо про 10 постраждалих, їм надають необхідну допомогу. Двох дітей госпіталізували. Окрім гуртожитка, пошкоджень зазнали ще три сусідні будинки.

На Полтавщині за матеріалами БЕБ судитимуть організаторку схеми з незаконного виготовлення та продажу тютюну

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки в Полтавській області завершили досудове розслідування щодо незаконного виготовлення та продажу тютюну.

Слідство встановило мешканку Кременчуцького району, яка у власному подвір’ї обладнала цех, де незаконно здійснювали повний цикл переробки тютюну.

До злочинної діяльності жінка залучила ще трьох фігуранток. Без спеціальних дозволів готову фасовану продукцію реалізовували на вагу в невеликих кіосках і надсилали покупцям до Дніпропетровської, Житомирської, Київської областей.

Оплату за товар приймали готівкою та на банківську картку організаторки схеми.

Частину виручки жінка витратила на придбання автомобіля, таким чином, легалізувавши доходи, одержані злочинним шляхом.

Під час санкціонованих обшуків детективи вилучили гроші, отримані від злочинної діяльності, сировину, обладнання та незаконно виготовлений тютюн.

Наразі на вилучене майно накладено арешт. Матеріали справи з обвинувальним актом направлені до суду.

Досудове розслідування кримінального провадження за ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України здійснювали детективи ТУ БЕБ у Полтавській області. Оперативний супровід – Управління СБУ в Полтавській області. Процесуальне керівництво – Полтавська обласна прокуратура.