Категорія: Фінанси та бізнес

В обласному центрі розпочалася реалізація другого спільного із Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO) в Україні інвестиційного проєкту з модернізації частини теплового господарства міста «DemoUkrainaDH у м. Полтава». Про це повідомили на сайті «Полтаватеплоенерго». Стартували з підписання відповідної кредитної угоди між підприємством-теплопостачальником, облрадою та NEFCO.

Означений проєкт планують впровадити до червня 2022-го, хоча за сприятливих умов цілком реально завершити його й до кінця наступного року. Проєкт передбачає часткову модернізацію найбільшої в обласному центрі котельні, що розташована по вул. Ціолковського, 36, і через свій зовнішній вигляд отримала в народі назву «Аврора».

До речі, він не перший спільний для полтавських теплоенергетиків та Північної екологічної фінансової корпорації. Хоча в Україні NEFCO сповідує принцип «одне місто – один проєкт», для Полтави був зроблений виняток. Як зазначив офіційний представник NEFCO Олексій Капустинський, це стало можливим завдяки успішній реалізації першого проєкту. Тоді обласному центру вдалось упродовж одного міжопалювального періоду зробити те, на що в інших містах витрачають, як правило, удвічі більше часу, а саме реконструювати влітку 2015 року в рамках міжнародної співпраці «Полтаватеплоенерго» з Північною екологічною фінансовою корпорацією та Шведським агентством із міжнародного розвитку (SIDA) котельню по вул. Європейській, 48, разом із її інфраструктурою. Крім того, за рахунок грантових коштів були встановлені 10 автоматизованих індивідуальних теплових пунктів (ІТП) із погодною регуляцією відпуску теплової енергії. Завдяки цьому городяни не лише отримали змогу раціонально користуватися теплопостачанням, а й щомісяця заощаджувати на вартості опалення до 20%.

Другий спільний проєкт «DemoUkrainaDH у м. Полтава» передбачає часткову реконструкцію котельні по вул. Ціолковського, 36, із встановленням утилізатора теплової енергії продуктів горіння. Це обладнання дозволить додатково використовувати теплоенергію димових газів за рахунок зниження їхньої температури. Реалізація проєкту дасть змогу знизити обсяги споживання природного газу на майже 2,7 млн куб. м на рік та зменшити викиди в повітря речовин, що руйнують озоновий шар, щорічно на 5 тис. тон.

Загальна вартість нового «DemoUkrainaDH у м. Полтава» – 1,58 млн євро. Із них 0,5 млн євро – це кредит від NEFCO, 0,38 млн євро – грант від NEFCO, 0,7 млн євро – власні кошти полтавського підприємства. Місцевий внесок за програмою має становити не менше 15% від загальної вартості проєкту. На цю суму «Полтаватеплоенерго» здійснило повну реконструкцію котла ПТВМ-50 №3 та заміну димової труби на ньому.

Як зазначив голова обласної ради Олександр Біленький, знаково, що вперше в Україні гарантом за кредитом міжнародної фінансової організації виступила Полтавська облрада. Це стало можливим після того, як наприкінці 2018-го до Бюджетного кодексу були внесені зміни, що надали право обласним радам виступати гарантами за позиками.

Альона Зимня

У Полтавській обласній державній адміністрації відбулося засідання конкурсної комісії з оцінки та проведення попереднього відбору інвестиційних програм і проєктів, які можуть бути реалізовані за кошти державного фонду регіонального розвитку. Як повідомив перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін, етап подачі проєктів на конкурс завершився 12 листопада. Загалом надійшло 79 ініціатив на загальну суму 2,6 млрд грн. Потреба у фінансуванні з ДФРР становить 1,1 млрд грн.

– Тематика полтавських проєктів різноманітна. Це економічний розвиток, створення туристичних магнітів, реконструкція закладів освіти, культури та охорони здоров’я, розвиток спортивної інфраструктури. Треба обрати найкращі з поданих ідей, – сказав Дмитро Лунін.

Для зручності оцінювання експерти комісії працюватимуть у трьох групах і розглядатимуть проєкти за напрямками до 24 листопада, а 25-го подадуть Міністерству розвитку громад та територій України кращі, поінформували в облдержадміністрації. Під час роботи братимуть до уваги наявність проєктно-кошторисної документації, інформацію про комплексність проєкту.

Альона Зимня

Станом на 19 листопада сільгоспвиробники Полтавської області зібрали врожай із 937,4 тис. га зернових та зернобобових культур, намолочено 4719,5 тис. тонн зерна при середній урожайності 50,3 ц/га. Також наближається до завершення збирання кукурудзи на зерно. Її вийшло дещо менше, ніж очікувалося, – 3,2962 млн тонн (із 599,3 тис. га). Це 90% від прогнозованого рівня. Середня урожайність по даній культурі становить 55,0 ц/га. Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації. Окрім того, у регіоні повністю зібрали врожай цукрових буряків. Їх накопали 1,0231 млн тонн із площі 25,9 тис. га. Середня врожайність культури цього року дорівнює 395,0 ц/га. Наразі активно проводиться підготовка ґрунту на зяб, у тім числі глибока оранка.

Альона Зимня

У проєкті закону «Про Державний бюджет на 2021 рік», поданому Кабінетом Міністрів України 14 вересня, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні 5 листопада, на Полтавську область передбачено 3,6 млрд грн освітньої субвенції й 1,3 млрд грн субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг. Але мало кому з жителів регіону відомо, звідки ці гроші беруться в бюджеті.

Як показало соціологічне дослідження, що провів на території центральної України Київський міжнародний інститут соціології, лише 30,5% населення Полтавщини, як і інших областей, що входять до цієї частини держави, знає, що державний бюджет формується передусім із податків фізичних осіб. 23% респондентів вважають, що більшу частину бюджету становлять податки з приватних і державних підприємств, а 11%  – що це міжнародні позики та фінансові операції Національного банку України.

При цьому 32% опитаних відкрито визнали, що відповіді на питання взагалі не мають. Значна частина громадян думає, що їхні потреби щодо освіти, медицини, безпеки тощо забезпечуються з якихось міфічних «державних коштів». Насправді ж ці гроші йдуть із наших із вами кишень  – кишень людей, які працюють та сплачують податки. Таких надходжень у бюджеті – близько 3/4.

Куди йдуть ці кошти, на що їх витрачають? Щоб дати людям відповідь на ці питання, експерти Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» створили калькулятор «Рахунок від держави».

Він розміщений на нашому сайті, і тепер кожен із вас має можливість одразу оцінити власний податковий внесок чи ціну окремої статті державних послуг. Для цього треба ввести у відповідне поле розмір своєї чистої заробітної плати. Ви побачите, скільки податків стягують із вас за рік і як ці гроші розподіляються за різними видатками. При цьому зауважимо: уведені дані є конфіденційними, їх не збирають і не обробляють.

Наприклад, середньостатистичний житель Полтавщини, який працює, у 2020 році матиме середню чисту зарплатню 10,752 тис. грн на місяць, тобто 129,018 тис. грн на рік. Із цієї суми він заплатить 76,9 тис. грн податків і отримає 80,5 тис. грн чистого доходу (якщо скласти ці дві суми, то виходить понад 129 тис. грн, але з чистої заробітної плати вже вирахувано податки, які за працівника вносить роботодавець).

– Перед тим як віддати зарплатню найманому працівникові, роботодавець сплачує за нього податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок. Але ці гроші вираховують із того, що заробив громадянин. Потім пересічний українець сплачує податки в магазині за придбані товари – податок на додану вартість, акцизи та імпортне мито. Сукупно все це й формує 72% розширеного бюджету (центрального та місцевих, а також бюджет Пенсійного фонду), яким розпоряджаються чиновники, розподіляючи його на послуги з освіти, медицини, пенсійного забезпечення тощо, – розповідає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Нинішнього року населення Полтавщини сплатить 41,2 млрд грн податків. Це – гроші за послуги, які держава має надавати постійно. Так, «безплатна» освіта обійдеться кожному жителеві області, який працює, у 8 тис. грн на рік; «безплатна» медицина в середньому – у 4,9 тис. грн на рік; 4,4 тис. грн піде на те, щоб покрити 2020-го державні запозичення, 4,7 тис. грн – на правоохоронні органи тощо.

Альона Зимня

У період цьогорічних карантинних обмежень, особливо коли обласний центр опинився в «червоній зоні» епідеміологічної небезпеки, для жителів Полтави та області вельми актуальною стала можливість оплатити рахунки за житлово-комунальні послуги дистанційно. І комунальне виробниче підприємство теплового господарства (ПОКВПТГ) «Полтаватеплоенерго» таку можливість їм надало.

Уже нині полтавці, які користуються послугами з постачання тепла та гарячої води та зареєстровані в «Особистому кабінеті споживача» на сайті підприємства, мають змогу ознайомитися з рахунками онлайн. «Платіжки» в електронному вигляді потрапляють сюди, щойно «Полтаватеплоенерго» завершує нарахування за спожиті послуги за місяць, зазначають у пресслужбі ПОКВПТГ.

Заплатити за роботу комунальників можна кількома способами – через різні платіжні інтернет-системи. Це зберігає не тільки здоров’я, час, а й гроші, адже комісійний збір при онлайн-банкінгу або взагалі відсутній, або значно менший, ніж при відвідуванні банку. Можна скористатися, наприклад, цілодобовим «Приват24» або Portmone.com.

Щоб оплатити рахунок від «Полтаватеплоенерго» через «Особистий кабінет споживача», необхідно здійснити 6 простих кроків:

1. Відкрити сайт підприємства.
2. Увійти в сервіс.
3. У нижньому правому куті подивитися, скільки треба сплатити, які є варіанти платіжних систем, та обрати бажану, наприклад, «Приват24».
4. Ввести свій пароль та логін сервісу.
5. Натиснути кнопку «Підтвердити».

Так само можна потрапити й на сайт платіжного сервісу Portmone.com. Увійшовши або зареєструвавшись у ньому, необхідно спершу обрати в розділі меню «Каталог послуг» пункт «Комунальні послуги», далі в полі пошуку ввести «Полтаватеплоенерго», і система автоматично завантажить усі розрахункові реквізити. Після цього залишається лише ввести номери особового рахунку та банківської картки і натиснути «Оплатити».

Крім того, серед представлених на сайті підприємства платіжних систем є сервіс EasyPay. Процес у ньому відбувається так само, як і в Portmone.com, необхідно просто уважно виконувати всі дії, які пропонує система.

Альона Зимня

Від 1 січня 2021 року в Полтавській області припиняє роботу мережа дротового радіомовлення. Про це повідомили на сайті ПАТ «Укртелеком». Таке рішення на підприємстві ухвалили через масову відмову населення від послуги.

– У зв’язку з розвитком цифрових засобів комунікацій і наявністю безплатної альтернативи у вигляді ефірного мовлення кількість користувачів дротового радіо в Україні постійно скорочується. Воно втратило свою популярність як засіб комунікації. Враховуючи зазначене та фізично й морально застарілий стан обладнання мережі дротового радіомовлення, відсутність ремкомплектів, відповідно до вимог ст. 35 закону України «Про телекомунікації», ПАТ «Укртелеком»  вирішив припинити надання послуг дротового радіо на Полтавщині, крім обласного центру, для всіх категорій споживачів, – ідеться в повідомленні.

Нагадаємо, 2020 року підприємство вже відключило повністю дротове радіо на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині та Закарпатті. А з 1 січня 2021-го, як і на Полтавщині, припиниться таке мовлення у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

Тим, у кого виникають питання щодо припинення надання послуги, підприємство пропонує скористатися можливістю поставити їх фахівцям контакт-центру за телефоном 0-800-506-800.

Альона Зимня

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Він спрямований на запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед населення нашої держави. Відповідно до цього документу, від сьогодні полтавців, як і інших громадян України, котрі перебувають без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема масок або респіраторів, які закривають ніс і рот, у громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину, штрафуватимуть. Розмір стягнення – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 170 до 255 грн, повідомили в Полтавській обласній державній адміністрації. При цьому накладати штраф поліцейські зможуть одразу на місці, а не стягувати його через суд.

Альона Зимня

Національний банк України встановив на 27 жовтня офіційний курс на рівні 28,33 грн за 1 долар. Про це свідчать дані на сайті НБУ. Цей курс на 4 коп. вищий від того, що був сьогодні – 28,29 грн. Таким чином, після місцевих виборів, що відбулися в неділю, 25 жовтня, іноземна валюта зростатиме вже другий банківський день поспіль.

Минулого тижня, нагадаємо, відбулося певне зниження курсу «зеленого». Прогнозують таку поведінку долара аналітики й на найближчий тиждень.

Альона Зимня

Минулого тижня в Україні набув чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яким скасовано обов’язковість ведення Книги відгуків та пропозицій. Про це повідомляють у Полтавській обласній державній адміністрації з посиланням на пресслужбу Мінекономіки.

– До цього підприємці були змушені витрачати час та значні кошти на адміністрування Книги відгуків та пропозицій, яка розміщувалась у кожному торговому відділі та кожному залі закладу громадського харчування. За рік такі витрати сягали понад 44 млн грн. сюди входили оргвитрати, призначення відповідального за неї, розгляд скарг. Варто зауважити, що наявність Книги не гарантувала розв’язання проблем, які виникали в покупців, – ідеться в дописі ОДА.

Замінити Книги відгуків і пропозицій посадовці пропонують на відгуки через «гарячу лінію», електронне та класичне листування чи соціальні мережі, тобто інструменти, більш притаманні нашому часу. Крім того, на сьогодні споживачі можуть звернутися до Держпродспоживслужби та її територіальних органів за захистом порушених прав як у паперовому, так і в електронному вигляді. У терпідрозділах Держпродспоживслужби та багатьох ОДА функціонують консультаційно-інформаційні служби, де можна отримати інформацію та допомогу з захисту своїх прав.

Нагадаємо, що в березні 2019 року уряд скасував обов’язкове ведення Книги відгуків та пропозицій. Проте вимоги та згадки про неї залишалися в низці нормативних документів, зокрема наказах Мінекономіки. Тепер цей інструмент захисту прав споживачів остаточно може зникнути.

Альона Зимня