У Полтаві запровадили сучасну систему зрошення

Цього року на території КП «Декоративні культури» впровадили систему крапельного поливу на ділянках першого року вирощування, зокрема на посівних площах, у відділенні вегетативного розмноження та маточному відділенні.

Крапельний полив – це сучасна система зрошення, що передбачає подачу води безпосередньо до кореневої зони рослин через спеціальні крапельниці. Такий спосіб поливу дозволяє зменшити втрати води через випаровування, уникнути надмірного зволоження та значно підвищити ефективність використання водних ресурсів.

На підприємстві крапельне зрошення здійснюється автоматизовано протягом двох годин, у середньому двічі-тричі на тиждень, залежно від фаз розвитку рослин. Система функціонує від початку вегетаційного періоду (з кінця квітня) до жовтня, забезпечуючи стабільне надходження вологи до ґрунту. А це, своєю чергою, сприяє кращому укоріненню та росту зеленого матеріалу.

Крім того, цього року була проведена часткова заміна центрального водогону, що підвищило надійність та ефективність водопостачання на зрошуваних ділянках.

Із серпня плата за обслуговування договору Полтавського КАТП-1628 сплачуватиметься окремо

З 1 серпня 2025 року послуги Полтавського КАТП-1628 супроводжуватимуться абонентською платою — 5,14 грн на місяць. Цей платіж  буде стосуватися тих, хто має індивідуальний договір з підприємством на вивезення сміття. Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради

Що таке абонплата?

Абонентська плата — це не підвищення тарифу, а визначена законодавством частина загальної оплати. Важливо, що вона не залежить від кількості мешканців чи обсягів сміття й сплачується абонентом один раз у місяць.

Навіщо потрібна абонплата?

Раніше ці витрати були в загальному тарифі, але, згідно з новими правилами, підприємства мають розділяти вартість самої послуги та витрати на її адміністрування.

Кошти з абонплати йдуть на:

• оформлення і супровід договорів,
• ведення реєстру абонентів,
• звірку даних, обробку платежів,
• повідомлення про заборгованості,
• зарплати фахівців, які працюють з клієнтами,
• зв’язок, податки, технічне забезпечення тощо.

Хто повинен буде сплачувати абонплату?

• Юридичні особи та бюджетні установи,
• мешканці багатоквартирних будинків із індивідуальними договорами,
• жителі приватного сектору.

Не платять абонплату мешканці будинків, у яких послуга надається через ОСББ або ЖБК за колективним договором.

Чи враховується ця сума під час нарахування субсидії?

Держава враховує цю суму в разі нарахування субсидій, тож жодних додаткових витрат для отримувачів субсидії немає.

Чи законно стягувати абонплату зі споживачів?

Так. Постановою Кабінету Міністрів України №1174 всі комунальні підприємства в Україні зобов’язані виділяти плату за адміністрування окремо. У багатьох містах України абонплата вже давно запроваджена, наприклад, у Львові, Сумах, Івано-Франківську, Ужгороді та ін. Проте, на відміну від багатьох міст, Полтава відкрита й чесно комунікує зміну структури тарифу.

Що дасть виокремлення абонплати для КАТП-1628?

Ці кошти йдуть лише на підтримку зв’язку КАТП-1628 із населенням: супровід договорів, звірка даних, повідомлення, консультації, тобто спрямовуються напряму на забезпечення роботи абонентського відділу підприємства.

 

Ворог знову атакував Полтавську громаду – пошкоджені будівлі (оновлено)

У ніч на 29 червня рф вчергове атакувала Україну. Внаслідок атаки в Полтавській міській територіальній громаді пошкоджені приватні домоволодіння, багатоквартирні будинки, навчальний заклад.

Станом на 12 годину до служби оперативного реагування надійшло майже 100 звернень від жителів ТГ, повідомили в Полтавській міській раді.

Фахівці останньої проводять обстеження пошкоджених об’єктів.

Наразі зафіксовані пошкодження різного ступеня на 18 об’єктах, із них 16 – це приватні домоволодіння.

Загальна кількість пошкоджених вікон – 77:

– у багатоквартирних будинках – 12;
– у навчальному закладі – 39;
– у приватних домоволодіннях – 26.

Загальна кількість пошкоджених покрівель – 2.

Телефони міської оперативної служби 1580: +38(067) 158 1580, +38(066) 286 5887.

Роботи з ліквідації наслідків тривають.

Оновлення. Станом на 16 годину пошкодження зафіксовані на 46 об’єктах громади, пошкоджене 151 вікно.

Напередодні Дня міста в Полтаві підсвітили кілька локацій

У Полтаві напередодні Дня міста облаштували підсвітку території за Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. Гоголя та пам’ятника Марусі Чурай, а також знову ввімкнули фасадне освітлення Свято-Успенського собору.

Про це повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

Прожектори на опорах біля пам’ятника в образі Марусі Чурай установили з нагоди Дня міста та 400-річчя від дня народження дівчини-легенди, яка стала символом української пісні та народної творчості. Освітлення зроблене з урахуванням вимог безпеки та енергоощадження.

Також напередодні Дня міста знову ввімкнули фасадне освітлення Свято-Успенського кафедрального собору – однієї з головних архітектурних і духовних пам’яток міста.

Повноцінно підсвітку на обох об’єктах увімкнули в п’ятницю, 27 червня.

Для довідки

▪️ Пам’ятник Марусі Чурай встановили в Полтаві 2006 року на честь легендарної постаті XVII століття. Її ім’я пов’язане з народними піснями, що є частиною української культурної спадщини.

▪️ Свято-Успенський кафедральний собор — визначна пам’ятка козацького бароко другої половини XVIII століття. Собор є основоположною духовною та історичною пам’яткою громади.

Як захистити свої права полтавським військовим

Військовослужбовці часто стикаються з різноманітними правовими проблемами – від затримок у виплатах до порушень під час виконання бойових завдань. У таких ситуаціях важливо знати, як правильно діяти та де шукати допомогу. Практичні поради для полтавських військових надали експерти Юридичного Гончаренко центру.

За їхніми словами, перше, що потрібно зробити, – це правильно подати рапорт. Він є основним документом, за допомогою якого військовослужбовець повідомляє про порушення своїх прав або просить вжити певних заходів. Подати рапорт можна :

  • особисто командиру, із обов’язковою відміткою про отримання;
  • через «Армія+» або рекомендованим листом з описом вкладення;
  • через електронну пошту, зберігаючи підтвердження відправлення.

«Рапорт є офіційним документом, тому він повинен бути поданий таким чином, щоб залишилися підтвердження про його отримання. Важливо вказати всі обставини та додати необхідні документи», – зазначив директор Юридичного Гончаренко центру Микола Брюховецький.

Якщо на поданий рапорт немає відповіді, варто звертатися до вищих органів:

  • Оперативне командування;
  • Міністерство оборони України;
  • Управління із захисту прав військовослужбовців.

Крім того, скаргу можна подати в Офіс Омбудсмана або в інші органи, які займаються захистом прав військових.

Центральне управління захисту прав військовослужбовців працює при Міноборони. Для подачі звернення сюди потрібно:

  • написати заяву друкованим або рукописним способом;
  • додати підтверджувальні документи;
  • надіслати документи на електронну пошту mpd@post.mil.gov.ua або поштою на адресу: Київ, просп. Повітряних сил, 6.

Окрім того, на сьогодні в Україні працює Уповноважена Президента із захисту прав військовослужбовців. Тож вони або члени родини можуть подавати звернення до неї на електронну пошту zpv@apu.gov.ua.

Щоб отримати юридичну консультацію, учасники бойових дій  та їхні діти можуть звернутися на гарячу лінію Безоплатної правничої допомоги від держави. Проконсультувати можуть за номером 0-800-213-103. Також безоплатну юридичну допомогу надають на гарячій лінії Юридичного Гончаренко центру за номерами: +380672042206, +380951168887 або +380937440036, а ще у WhatsApp, Telegram, Viber, Signal з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00.

Полтавців запрошують на пішохідну екскурсію про Полтаву як полкове козацьке місто

Жителів та гостей обласного центр запрошують поринути у світ історичного минулого полтавського краю, зокрема зануритись у Добу козацтва, дізнатись про устрій Полтавського полку, козацькі традиції та історичні місця, які досі зберігають дух минулих століть – відкрити Полтаву з нового історичного ракурсу.

Безоплатна пішохідна екскурсія «Полтава історична – полкове козацьке місто» розпочнеться 29 червня о 16.00.

Участь – за попередньою реєстрацією за тел.: 066-573-31-82.

Кількість місць обмежена.

У Полтаві чистять входи до підземних переходів

25 червня працівники комунального підприємства розпочали роботи з очищення підземного переходу, який розташований на перехресті вулиць Шевченка та Європейської. Роботи на цій локації виконуються повторно, адже після попередньої мийки на стінах і скляних поверхнях знову з’явилися сліди умисного пошкодження, які залишають несвідомі громадяни.

Для чищення робітники використовують миючий комплекс, за допомогою якого видаляють забруднення різного характеру: сліди фарби, написи, наліпки та інші, які псують зовнішній вигляд об’єкту.

У КАТП-1628 звертають увагу полтавців, що підприємство здійснює утримання лише входів до підземних переходів. Обов’язок із прибирання внутрішньої частини покладений на орендарів, які використовують відповідні приміщення.

До Полтави завітали представники Мінветеранів, говорили про підтримку ветеранів, безбар’єрне середовище

Днями представники Міністерства у справах ветеранів України на чолі з його очільницею Наталією Калмиковою відвідали з робочим візитом Полтавську громаду.

Під час нього Наталія Калмикова зустрілася з секретарем міської ради Катериною Ямщиковою. Особливу увагу під час зустрічі приділили обговоренню питань взаємодії місцевої влади з ветеранською спільнотою та родинами військовослужбовців.

Крім цього, міністерка наголосила на важливості створення в громадах посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, адже такі спеціалісти повинні стати точками опори для захисників і захисниць, родин загиблих, допомагаючи ефективно орієнтуватися в державних та місцевих програмах підтримки.

Також під час візиту до громади керівництву Міністерства у справах ветеранів України представили першу чергу безбар’єрного маршруту «Шлях ветерана» – частини масштабної ініціативи «Рух без бар’єрів», а також успішні кейси у межах програми ваучерної підтримки для ветеранів-підприємців і виробників товарів подвійного призначення, зокрема БпЛА.

У Полтавській громаді збираються осучаснити світлофори

ПЕЗО «Міськсвітло» оголошує тендер на закупівлю транспортних та пішохідних світлофорів, а також світлофорних модулів. Це потрібно для модернізації та оновлення інфраструктури регулювання дорожнього руху в громаді.

У межах тендеру планується придбати:

• 50 світлофорів (без улаштування повноцінних світлофорних об’єктів);
• 35 світлофорних модулів (елементи, що відповідають за подачу світлових сигналів).

Ці комплектуючі є  важливими матеріалами для забезпечення стабільної, безперебійної та безпечної роботи світлофорної інфраструктури громади. Вони використовуються фахівцями ПЕЗО «Міськсвітло» для виконання:

• планових ремонтів;
• оперативного усунення аварійних ситуацій;
• модернізації обладнання, що вже вичерпало свій ресурс.

Без необхідних комплектуючих неможливо гарантувати своєчасне обслуговування світлофорних об’єктів, наголошують у «Міськсвітлі». А це, своєю чергою, може призвести до збоїв у регулюванні дорожнього руху, створення аварійних ситуацій та зниження загального рівня безпеки на дорогах.

Запланована закупівля – це черговий етап реалізації технічного оновлення мереж регулювання дорожнього руху в межах громади. Модернізація здійснюється поетапно, відповідно до технічного стану обладнання та наявного фінансування.

Очікувана вартість закупівлі – 1 433 466 грн.

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку на пошану Героя Небесної Сотні, фермера Віктора Чміленка

З нагоди Дня фермера в Полтаві на приміщенні, у якому розташовані Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників та Департамент агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, відкрили барельєфну анотаційну пам’ятну дошку Героєві Небесної Сотні, фермеру Вікторові Чміленку. Про це повідомили в представництві Українського інституту національної пам’яті в Полтаві.

Меценатом створення такого меморіального об’єкту став голова асоціації Василь Бурлака. Ініціативу фермерів Полтавщини було підтримано УІНП та викононавчим комітетом Полтавської міської ради.

В урочистій церемонії відкриття барельєфу на честь Віктора Чміленка взяли участь народний депутат п’яти скликань, учасник проголошення Акту незалежності України та всіх трьох майданів – від рухівського до Революції Гідності – Іван Заєць, депутати Полтавської обласної ради, представники районних асоціацій фермерів Полтавської області, УІНП, військовослужбовці.

Модеруючи захід, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «Віктор Чміленко – символ боротьби всіх українських фермерів за незалежність України під час подій Революції Гідності. Він поліг на Майдані під час кривавих подій 20 лютого 2014 року. Але спочатку в Кропивницькому (попередня назва – Кіровоград), а пізніше, у грудні 2013-го, Віктор Чміленко здійснив подвиг, гідний пошани. Чоловіка сповістили, що через Васильків (Київська область – прим. ред.) рухатиметься колона з тисячі бійців полку спецпризначення «Тигр» із міста Феодосія до Києва для розгону майданівців. Мужній фермер разом з однодумцями виготовив «їжаки» і, розкидавши їх на дорозі неподалік Василькова, зупинив колону «псів» проросійського агента януковича, які готові були втопити Майдан в крові. На об’їзних дорогах проросійських спецпризначенців із Криму чекало те саме».

Створив пам’ятний знак на пошану Віктора Чміленка полтавський скульптор, член Національної спілки художників України Дмитро Коршунов – автор багатьох пам’ятників і пам’ятних знаків, серед яких – меморіальні дошки голові Директорії УНР, головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі на будівлі Полтавського державного аграрного університету та діячеві УНР, поету, драматургові Володимиру Самійленкові на фасаді полтавського ліцею №3.

Пам’ятну дошку відкрили Василь Бурлака та Іван Заєць.

«Особливу шану сьогодні віддаємо фермеру Вікторові Чміленку, який загинув від куль силовиків вранці 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. Його ім’я об’єднало фермерів Полтавщини, адже обласна асоціація фермерів і приватних землевласників носить ім’я Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка. Ми з Віктором знайомі з самого заснування фермерства в Україні. Ну, а останній час уже на Майдані виборювали незалежність України й права середнього класу, зокрема фермерства», – зауважив Василь Бурлака.

«Це один із перших героїв, кров якого пролилася на нашому прапорі свободи під час подій Революції Гідності. Тільки ті нації, які шанують своїх героїв, можуть дивитись у майбутнє. І героїв регіональних не буває. Його подвиг покриває, як цим омофором, усю Україну», – сказав Іван Заєць.

Спогадами про миті спілкування із Героєм Майдану, фермером Віктором Чміленком поділився з присутніми голова громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» Григорій Шарий.

А депутат Полтавської обласної ради, фермер Володимир Ярошенко зазначив: «Героїв у кожній країні повинні пам’ятати завжди. Із цього починається історична пам’ять. Чміленко ліг на вівтар свободи для того, щоб ми вільно жили в демократичній країні, щоб мали європейський вибір і щоб ми мали в цьому перемогу. Для того щоб зробити дошку та встигнути її відкрити до Дня фермера, зібрали кошти. Обласна рада підтримує ініціативи фермерів завжди».

Довідково

Віктор Чміленко – випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу й Херсонського сільськогосподарського інституту. 1992 року заснував фермерське господарство «Вікторія».

2004-го аграрій брав активну участь у «Помаранчевій революції».

Протягом 2005-2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор 1932-33 років. Усі матеріали передав до місцевого краєзнавчого музею.

Віктор Чміленко був активним учасником Асамблеї малого та середнього бізнесу, Автомайдану, Євромайдану Кіровограда. До Майдану приєднався з перших днів. У січні фермера жорстоко побили так звані тітушки, але від госпіталізації він відмовився й повернувся на барикади. «Наш герой» – так тепер переважно говорять фермери з усієї України про Віктора Чміленка, аграрія, який 20 лютого загинув від кулі снайпера на Майдані. На малій батьківщині його зустрічали десятитисячним мітингом. Поховали Віктора Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка, що в Бобринецькому районі.