Полтавські ветерани можуть долучитися до діяльності «Театру ветеранів»

18 червня в Києві відбулася презентація нового проєкту Сил територіальної оборони ЗСУ («ТРО Медіа») та столичного Театру Драматургів «Театра ветеранів».

Як зауважив начальник управління комунікацій командування Сил ТРО Олексій Дмитрашківський, цей проєкт має на меті надати можливість колишнім та чинним військовослужбовцям, членам їхніх родин через мистецтво театру переосмислити свій досвід, знайти нові шляхи самовираження та взаємодії з суспільством.

На сьогодні до «Театру ветеранів» долучилися вже воїни та їхні рідні з різних регіонів: тут представлений Київ, Чернігів, Бахмут та інші міста нашої країни. Якщо в полтавців є бажання, вони також можуть приєднатися до проєкту.

Загалом у театру – три місії. Перша – це творче та емоційне відновлення українських воїнів. «Театра ветеранів» – це фактично інноваційний простір психологічної реабілітації. Друга місія – це створення повноцінного мистецького продукту, текстів і вистав, що зможуть гідно презентувати історії українських воїнів на міжнародних арт-майданчиках, достукатись до світової спільноти засобами сучасного театру, дати змогу бачити події російсько-української війни очима найбільш переконливого свідка – українського громадянина-захисника. Третя місія – це сигнал українському суспільству: люди з травматичним бойовим досвідом – це потужне джерело креативного творення, енергії розбудови та змін. За умови правильного адміністрування громадські інституції можуть ефективно інтегрувати ветеранів у суспільно значущі проєкти, створювати різновекторні зв’язки та знижувати рівень напруги в суспільстві.

Впродовж двох місяців ветерани з першої навчальної групи, заняття для якої вже розпочалися, вивчатимуть основи драматургії, акторської майстерності, напишуть і поставлять свої перші п’єси. До занять залучені психологи.

Прем’єра вистав відбудеться в серпні-вересні 2024 року. Побачити їх зможуть не лише в Києві – театр гастролюватиме.

Пам’яті першого голови Полтавського крайового Руху Олександра Келима

18 червня 2024 року Полтавщина проводжає в останню путь вірного сина України Олександра Келима — відомого громадського діяча, незламного борця за свободу й незалежність України, засновника та першого голову Полтавської крайової організації Народного Руху, постійного члена Центрального Проводу НРУ, одного з організаторів та активного учасника Всесоюзного історико-просвітницького товариства «Меморіал», одного з організаторів Товариства української мови ім. Тараса Шевченка (нині «Просвіта»). За його безпосередньої участі на Полтавщині створено асоціацію «Зелений світ», Асоціацію вільних художників, одну з перших в Україні Асоціацію незалежних фермерів, Асоціацію автотранспортників Полтавщини та інші громадські й громадсько-політичні організації.

Народився Олександр Келим 21 травня 1948 року в селі Оріхівка Лубенського району Полтавської області в сім’ї службовця, вихідця із заможної селянської родини. Ще зі студентських років «захворів» вільнодумством, яке проявлялося в його творчості художника, фотографа, способах мислення та спробах через мистецтво достукатися до серця й душі кожного українця, спонукати людей вільно думати та творити, аналізувати й піддавати сумніву будь-які постулати, критично мислити та пропускати через душу й серце кожен крок, кожну дію, кожен порух…

Полтавщина та вся українська громадськість знають Олександра Келима як невтомного організатора й керівника громадсько-політичних акцій не лише в нашій області, а й по всій Україні. Саме завдяки його активності, невгамовності полтавці були активними учасниками всіх загальноукраїнських акцій: діяльності громадських організацій по всій Україні, створення у вересні 1989 року єдиної на той час широкої громадсько-політичної організації — Народного Руху України, який надалі став загальновизнаним авторитетом не лише в Україні, а й далеко за її межами. Завдяки невтомній праці НРУ виявилися можливими ухвалення Декларації про державний суверенітет України, Акту проголошення Незалежності України, розробка та ухвалення Конституції України.

Всьому цьому передувала агітаційно-пропагандистська діяльність Олександра Келима на Полтавщині. Адже саме за його ініціативою в обласному центрі ще 1988 року було проведено перші велелюдні мітинги: у червні — у центрі Полтави; у липні та серпні — у Сонячному парку. Керівників міста, на той час першого секретаря міськкому компартії Киву та голову Полтавського міськвиконкому Онопрієнка, змусили звітувати про наслідки своєї діяльності. А потім було видано розпорядження полтавської влади, підкріплене судовим рішенням, про недоцільність проведення мітингів. Але, як кажуть, «процес пішов» і зупинити його полтавській владі вже було не до снаги…

Починаючи з 1989 року Полтавщина постійно висувала Олександра Келима кандидатом у депутати Верховної Ради срср, Верховної Ради України, обласної та міської рад. Але тут уже влада мобілізувала всі свої сили й не допустила такого «неподобства». Однак в очах полтавців, особливо старшого та середнього віку, Олександр Келим був і залишився їхнім представником та виразником інтересів громади, а не якихось корисливих цілей.

Громадська діяльність Олександра Келима сприяла незворотним процесам на Полтавщині та в Україні, і це безсумнівний факт. Нам не вистачатиме невтомної енергії, дотепного гострого слівця, доброї поради та своєрідного гумору Олександра Келима. Тому в нашій пам’яті він залишиться назавжди живим, світлим товаришем і другом.

Зоя Коваленко, перша голова Управи Полтавської крайової організації НРУ, голова військової колегії Полтавського НРУ, Полтавський офіс УІНП

Домедична допомога, керування дронами та зустріч із юристами: тренінги для цивільних полтавців

У Полтаві анонсували проведення 4 тренінгів, корисних в умовах війни. Навчальні події актуальні для цивільних осіб і тих людей, котрі планують долучатися до Сил безпеки та оборони. Реєстрацію на найближчі заходи від Центру готовності цивільних розпочато. 

До речі, волонтери ЦГЦ знову підготували новинку. У розкладі з’явилася подія на тему правового статусу зниклих безвісти. Також полтавці та гості міста мають змогу повчитися надавати домедичну допомогу чи пілотувати дронами. 17 годин важливої та актуальної інформації, щоб ставати сильнішими.

Форми для реєстрації на тренінги з 4 по 15 червня:

«Домедична допомога.  Серцево-легенева реанімація»

https://forms.gle/jcJ256W22SZ5YoCT9

9 червня, 10:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування»

https://forms.gle/Nb18FYNyS1GsyqoQ6

9 червня, 10:00

«Правовий статус безвісно відсутніх та зниклих безвісти осіб: реалії сьогодення NEW» 

https://forms.gle/poog43WxUxwoGPD3A

13 червня, 17:00

«Домедична допомога. Алгоритм M.A.R.C.H. для цивільних»

https://forms.gle/ThLiPWQ9cDga1Nc88

15 червня, 14:00

Вхід: довільний благодійний внесок. 

З 1 червня для полтавців підвищується тариф на електроенергію

Від 1 червня 2024-го до 30 квітня 2025 року для індивідуальних і колективних побутових споживачів електроенергії встановлюється єдина фіксована ціна. Про це повідомили в Міністерстві енергетики за підсумками засідання Кабінету Міністрів України.

Тепер полтавці платитимуть по 4,32 грн за 1 кВт-год роботи електроприладів удень і по 2,16 грн за 1 кВт-год уночі (у разі встановлення відповідного двозонного лічильника).

Окрім того, на опалювальний період, тобто з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року, для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, передбачений пільговий тариф. Його залишили на рівні 2,64 грн/кВт-год (при споживанні в цей період до 2000 кВт-год електроенергії на місяць).

Попередній тариф (2,64 грн/кВт-год) був чинним, нагадаємо, спочатку до 30 квітня 2024-го, а після продовження його дії урядом – до 31 травня поточного року.

Якби російський агресор систематично не руйнував енергетичну інфраструктуру України, то тарифи поки що залишились би незмінними, зазначив після засідання Кабміну міністр енергетики Герман Галущенко.

З наступного тижня водопостачання в Полтаві відбуватиметься в повному обсязі

Комунальне підприємство «Полтававодоканал» планує завершити ремонтні роботи на колекторі головної напірної каналізаційної станції Супрунівських очисних споруд до 4 червня, а 5-го вже відновити водопостачання споживачам в повному обсязі.

На сьогодні підрядна компанія «Авто-М» проклала методом санації вже половину від запланованої для оновлення довжини труби. Загалом потреба, за оцінками фахівців, становить 500 м.

Міський духовий оркестр «Полтава» представив із ДМШ №3 музично-патріотичний проєкт «Україна – це ти»

«Україна – це ти» – таку назву має музично-патріотичний проєкт, який Міський духовий оркестр «Полтава» реалізував сьогодні разом із учнями та викладачами дитячої музичної школи №3 ім. Бориса Гмирі на базі цього закладу.

Добре відома жителям Полтавщини композиція земляків «Доброго вечора, ми з України», що прозвучала на початку концерту, одразу налаштувала присутніх на тематичний лад, а репертуар досвідчених солістів оркестру й маленьких виконавців потужно підсилив усе дійство. До програми цього вечора ввійшли такі популярні пісні, як «Україна – це ти», яку учениця ДМШ Мирослава Троцька заспівала разом із викладачкою школи Іриною Пліш, «Люди», яку виконала інша вихованка закладу Ірина Баксаляр, «Моя весна», із якою запалювала ще одна учениця музичної школи Софія Масич, «Тому що я Україна», «Ой у лузі червона калина», а також знану в Україні, Польщі, Чехії, Словаччині та Литві «Гей, соколи», які подарували публіці солісти МДО «Полтава» Анна Богданова й Віктор Щербаков.

 

Прекрасний світ музики середини ХІХ – початку ХХ ст., представлений у концерті вальсом «Розлука» відомого збирача скарбів української народної творчості, яку досліджував, опрацьовував і повертав народові «у вишуканій мистецькій оправі», Миколи Лисенка, і виконаний у Віденській філармонії на підтримку України 25 лютого 2022 року, гармонійно поєднав музичну класику й сучасність. Сучасність, на жаль, сповнену через повномасштабну війну трагічними подіями…

Присутні на заході вшанували пам’ять загиблих у боях за Україну воїнів, зокрема випускника дитячої музичної школи №3 й саксофоніста оркестру «Полтава» Максима Краснокутського, щиро подякували захисникам і захисницям за можливість жити й творити у своїй країні.

Піснею «Мальви» у виконанні Альони Скорої учасники проєкту віддали шану матерям, котрі виховали героїв, які боронять нашу землю від російського агресора.

У загальну канву концерту чудово вплелися композиції з постановок і кінострічок: «До-ре-мі» з мюзиклу «Звуки музики» у виконанні естрадного ансамблю оркестрового відділу (керівник – Світлана Баршак, партія фортепіано – Айсель Байларова, партія труби – Андрій Овчаренко), саундтрек із фільму «Професіонал» (соло – вихованця ДМШ №3 Артема Кравцова), «Скайфолл» із легендарної «бондіани», яку заспівала учениця музичної школи Марія Івченко.

Незвичним доповненням програми стала «Куранта», представлена ансамблем ударних інструментів «Savagе Drums» під керівництвом Іллі Сухіна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Нинішній захід – четвертий у музично-патріотичному проєкті «Україна – це ти». Ним ми завершили перший етап, у якому представляли наші напрацювання спільно з наймолодшими колегами, маленькими «зірочками» Полтавської громади, – розповіла директор МДО «Полтава» Наталія Кравченко. – У межах цього проєкту оркестр співпрацював із дитячою музичною школою №1 ім. П. І. Майбороди, Полтавською ДМШ №2 ім. В. П. Шаповаленка, міською школою мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко та Полтавською ДМШ №3 ім. Бориса Гмирі.

Юристи розкажуть полтавцям про права та обов’язки під час мобілізації (розклад тренінгів ЦГЦ) 

Координатори Центру готовності цивільних підготували на наступні два тижні 7 навчальних подій, які актуальні полтавцям під час війни. Традиційні домедичну допомогу, стрілецьку справу, пілотування дронами доповнили тренінгами про радіозв’язок, комунікації з військовими, інформацією про мобілізацію. Розповісти про останню тему запросили юристок. Це Віолета Дейнека, докторка філософії, та Арміне Мелконян, магістерка права.

Форми для реєстрації на тренінги з 20 травня по 2 червня:

«Мобілізація 2.0.» NEW

https://forms.gle/TPXL6Dpobztcghf8A

23 травня, 17:00

«Основи радіозв’язку»

https://forms.gle/WecVt7QiJcLbu8Dp9

25 травня, 11:00

«Домедична допомога. Зупинка кровотеч»

https://forms.gle/M4BRSwpvuu3GFzHx7

25 травня, 13:00

«Квадрокоптери. Види, правила використання в бойових умовах та керування»

https://forms.gle/tMmnWqnKe91uDPcr9

26 травня, 10:00

«Комунікація з ветеранами під час повернення до цивільного життя»

https://forms.gle/nXa7vnW394TH4giP7

1 червня, 13:00

«Домедична допомога. Серцево-легенева реанімація»

https://forms.gle/re5niR3ycZHnWLst9

1 червня, 13:00

«Стрілецька справа. Базові основи поводження зі зброєю»

https://forms.gle/GFNmokeRUy2ty2Nk9

2 червня, 9:00

Вхід: довільний благодійний внесок.

Послуги з замовлення індивідуальних номерних знаків відновили на Полтавщині

Сервісні центри МВС відновили послугу із замовлення індивідуальних номерних знаків, яка була тимчасово призупинена через погіршення воєнної безпеки в місцях розташування виробничих потужностей.

«Автовласники можуть знову замовляти індивідуальні номерні знаки онлайн – у Кабінеті водія. Також послуга доступна при особистому зверненні до будь-якого зручного сервісного центру МВС», –  розповіла заступниця начальника РСЦ ГСЦ МВС Ірина Пархоменко.

Індивідуальний номерний знак – це додаток до номерного знаку державної реєстрації транспортного засобу за індивідуальним замовленням власника. Напис є унікальним і не може повторюватись. Номерний знак для легкових автомобілів може містити від трьох до восьми символів – від трьох до восьми літер чи від трьох до семи літер і цифр. А напис для мотоциклів –  від трьох до шести символів – від двох до п’яти літер і цифр. Індивідуальний номерний знак має містити не менше ніж дві літери.

Вартість послуги:

  • спецпродукція (номерний знак) для легкових авто – 204 грн;
  • спецпродукція (номерний знак) для мотоциклів –  92,4 грн;
  • три символи (мінімальне замовлення) – 300 грн;
  • кожний наступний (до восьми символів) – 90 грн;
  • графічний елемент – 500 грн.

Отримати індивідуальний номерний знак можливо двома способами: самостійно або з доставкою на відділення «Нової Пошти». Самостійно забрати індивідуальний номерний знак можна в Головному сервісному центрі МВС у Києві (в управлінні стандартизації за адресою: вул. Мрії, 19). Логістичні послуги з доставки на відділення «Нової Пошти» надає ДП «ІНФОТЕХ» за додаткову плату.

Послуга із виготовлення індивідуальних номерних знаків надається до 40 днів.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС у Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Найбільший дитячий кінофестиваль України знову приїде в Полтаву

З 7 до 16 червня в Україні проходитиме 11-й Чілдрен Кінофест – наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків. Уже традиційно він відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в обраних кінотеатрах Полтави, Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Хмельницького та Чернігова; для онлайн-перегляду організатори підготували спеціальну програму «Коли ще звірі говорили».

Покази в кінотеатрах та онлайн, як завжди, безоплатні за умови попередньої реєстрації, яка розпочнеться 30 травня. Для реєстрації групи понад 5 осіб варто звернутися до місцевого координатора.

У кінотеатрах можна буде подивитися фільми Міжнародного конкурсу, найкращий із яких визначать глядацьким голосуванням. Це 7 нових стрічок із різних європейських країн для дитячої аудиторії:

  • Фільм-відкриття «Королівство Кенсуке» (Велика Британія, Люксембург, Франція) – торішній учасник головного анімаційного фестивалю світу в Аннесі, цьогорічний призер Британської анімаційної премії та Дитячого міжнародного кінофестивалю в Нью-Йорку. Це історія про хлопчика та його вірного собаку, які опиняються на безлюдному острові після шторму;
  • «Ніна та секрети Їжачка» (Франція) – ще один учасник анімаційного фестивалю в Аннесі від творців мультфільму «Хлопчик-фантом» – гіта Чілдрен Кінофесту 2016 року. Головна героїня – дівчинка, яка разом із другом та уявним їжачком намагаються розшукати скарб на фабриці;
  • «Тонда, Славка та чарівне світло» (Угорщина, Словаччина, Чехія) – фентезі-анімація про пригоди особливого хлопчика, який світиться від народження, та його сусідку з чарівним ліхтариком;
  • «Детективи звіропоїзда» (Норвегія) – анімаційна пригода в дусі детективів Аґати Крісті. У центрі сюжету – викрадення цінного винаходу, яке розслідує команда друзів;
  • «Пташина скеля» (Ірландія) – творіння студії Cartoon Salloon, за плечима якої – номінації на «Оскар» за анімаційні фільми «Пісня Моря» та «Годувальниця». Ця історія – для найменших про пташку та її друзів, які рятують від небезпек єдине яйце, знесене на їхньому острові цього року;
  • «Окейдякбувай» (Нідерланди) – ігрова стрічка, призерка юнацького журі конкурсу Міжнародного дитячого кінофестивалю в Чикаґо. Головні героїні – підлітки Джеймі та Іман, які тікають зі школи для дітей із порушенням слуху, щоб навідати бабусю однієї з дівчат;
  • Ще одна картина буде оголошена пізніше. Це фільм-сюрприз, який представлятиме в міжнародному конкурсі Німеччину.

У фестивальному онлайн-кінотеатрі на глядачів і глядачок чекатиме спеціальна програма «Коли ще звірі говорили». Це добірка стрічок про тварин, до якої ввійшли гіти з попередніх едицій Чілдрен Кінофесту:

  • «Паця» – комедійна історія про порося, яке потрібно дресирувати;
  • «Неймовірна подорож на Північний полюс» – заснована на реальних подіях історія чотирилапої учасниці полярної експедиції на дирижаблі;
  • «Гол!» – мультфільм про маленького крота Манго, який ось-ось повинен вийти на роботу шахтарем, хоча мріє стати професійним футболістом;
  • «Зоопарк» – сімейний фільм про друзів, які намагаються врятувати тварин із місцевого зоопарку Белфаста під німецьким бомбардуванням у 1941 році;
  • «Піпі, Пупу та Розмарі: Таємниця викрадених нот» – анімація про великий святковий  концерт  лісових  жителів, що опинився під  загрозою.

Також на фестивалі буде кілька спеціальних подій, до яких можна долучитися як у кінотеатрі, так і онлайн:

  • Традиційний ретроспективний показ кінокласики. Цього року продемонструють «Володарів часу» (1982) – шедевр анімації від знаменитого режисера Рене Лалу та художника коміксів Мьобіуса (працював над культовими фільмами «Пʼятий елемент» і «Той, хто біжить по лезу»). Це фантастична стрічка про хлопчика, який заблукав на дикій планеті, та капітана зорельота, котрий намагається врятувати дитину;
  • Показ фільму-переможця торішнього ювілейного фестивалю «Душа команди». Це стрічка про черницю, яка засновує в школі-інтернаті футбольну команду, щоб упоратися з бешкетними вихованцями;
  • Добірка фільмів-фіналістів щорічного Дитячого кіноконкурсу. Упродовж фестивалю професійне журі обере переможців, а відвідувачі та відвідувачки – призера чи призерку глядацьких симпатій. Найкращі фільми оголосять на церемонії закриття фестивалю 16 червня, а їхні творці отримають від 5 000 до 10 000 гривень.

Офіційний партнер Чілдрен Кінофесту — Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), партнери: Посольство Норвегії в Україні, Посольство Франції та Французький інститут в Україні, Goethe-Institut в Україні, Уряд Ірландії, Посольство Іспанії в Україні.

У Полтаві презентували виставку до Дня пам’яті жертв політичних репресій

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Івана Котляревського Департамент культури та туризму облвійськадміністрації, обласний краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 19 травня презентували виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ».

Подію присвятили Дню пам’яті жертв політичних репресій. У відкритті виставки взяли участь посадовці ОВА, музейники, бібліотекарі, журналісти, громадськість.

Заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко наголосив на важливості популяризації правдивої історії України, особливо в молодіжному середовищі, шляхом виставкових проєктів та висловив вдячність Інституту нацпам’яті.

Також промовляли директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко, завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії цього музею Наталія Кузьменко та директорка бібліотеки Надія Влезько. Вона сповістила, що кожен охочий має можливість безкоштовно відвідати виставку, яка працюватиме у фоє третього поверху закладу впродовж місяця.

Про черговий виставковий проєкт УІНП розповів його представник у Полтавській області Олег Пустовгар. Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ», створена Українським інститутом національної пам’яті, Центром досліджень визвольного руху, Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевим державним архівом СБУ, розповідає про систему ГУЛАГ, який нещадно експлуатував своїх в’язнів, аби витиснути з них максимум і перетворити на слухняних «будівників комунізму». Але українці, кинуті в табори, зберігали гідність, гуртувалися в мережі спротиву та врешті-решт спричинилися до повстань, які цю систему розвалили:

«Тут бачимо важливі документи, світлини, цифри. Скажімо, станом на 1953 рік, тобто рік смерті Сталіна через ГУЛАГ пройшли 20 мільйонів людей, із них понад половину становили українці. До речі, головний контингент повоєнних таборів – воїни УПА. Але у виставці висвітлено не лише сталінський період, адже перші концтабори з’явилися згідно з декретами Владіміра Ульянова-Лєніна. Комуністичні злочинці  вбили Василя Стуса в концтаборі у 1985 році, тобто вже при Горбачові. А останній українець повернувся з Сибіру на Батьківщину 1990-го».

Олег Пустовгар повідомив, що виставка складається з 18 інформаційних стендів, де документально видно сутність злочинного комуністичного тоталітарного режиму – форми російського імперіалізму. Концентраційні табори є осередком цієї нелюдської системи. Без тотального насильства, рабства, надексплуатації такі держави існувати просто не можуть. Серед іншого показано й боротьбу політичних в’язнів із кримінальними злочинцями: «блатними», «крадіями в законі». Кримінальників свідомо використовувала адміністрація тюрем і таборів пенітенціарної системи срср, щоб знищити все людське у в’язнів, перетворити їх на слухняних рабів. Це були справжні криваві війни з великою кількістю жертв. Проте людяність, гідність, мужність усіх тих, хто вважав і вважає, що свобода є найвищою цінністю, перемогла. 

«На чолі цієї боротьби, особливо після Другої світової війни, були українські патріоти, насамперед члени ОУН і воїни УПА, дисиденти й правозахисники. Вони перемогли ГУЛАГ, а потім і весь диктаторський режим, очолили відновлення незалежності України. Це був тріумф таких людей, про яких розповідає виставка: В’ячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко, тріумф ідеї, якій вони присвятили життя. Адже завдяки їм та їхнім соратникам 24 серпня 1991 року було проголошено Акт незалежності України. Нині герої ЗСУ боронять українську незалежність від того ж ворога-правонаступника срср  росії», – наголосив Олег Пустовгар. Він сповістив, що виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ» доступна для скачування користувачами інтернету  на свій гаджет за цим посиланням https://tinyurl.mobi/3jbCs.

Полтавський офіс УІНП