Представники влади та спорту здали кров для полтавців, а Червоний Хрест привітав активних донорів

Сьогодні голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов зі своїми заступниками Дмитром Луніним, Катериною Рижеченко та Євгеном Грековим узяли участь у Всеукраїнській акції-марафоні «Перемога в нас у крові», що була започаткована Міністерством молоді та спорту й Товариством Червоного Хреста України. Також до ініціативи долучилися заслужений майстер спорту України, чемпіон світу з таїландського боксу Олег Приймачов, майстер спорту України з боксу Олександр Погребняк, працівники обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», управління Державної служби якості освіти в Полтавській області, учасники АТО, держслужбовці та молодь.

 

 

– Донорська кров потрібна під час операцій, потерпілим у катастрофах, онкохворим. Здаючи кров, ви рятуєте чиєсь життя. Приєднуйтеся до ініціативи. Одна година вашого особистого часу може додати комусь тисячі годин життя, – зазначив голова ОДА.

Дана акція проводиться в рамках відзначення Всесвітнього дня донора (14 червня). Стартувала вона 9 червня. Здати кров можна на обласній станції переливання крові з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 14.00. Донором може стати здорова людина від 18 років і  вагою не менше ніж 50 кілограмів. Перед кровоздачею її обстежить терапевт, будуть зроблені гематологічні дослідження в лабораторії. Загальноприйнята доза для кровоздачі, яка не нашкодить здоров’ю, – 450 мл. Перед процедурою донору дадуть чай і печиво. Повторно кров можна буде здати через два місяці. Чоловікам рекомендовано це робити п’ять разів на рік, жінкам – чотири. Донори отримують два вихідні: перший – у день здачі крові, другий – коли зручно, а також кошти на харчування, повідомили в облдержадміністрації.

Крім того, сьогодні, як розповіла голова Полтавської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Ірина Плюсніна, організатори акції привітали почесних і активних донорів. Нині звання «Почесний донор України» в області має 3241 особа, з них дві – «Заслужений донор України».

– За статистикою, більше донорів – із І та ІІ групами й позитивними резусами, що найбільш розповсюджені. Проте такої крові й більше потребують, використовують лікувальні заклади. В області працюють три заклади служби крові – у Полтаві, Кременчуці та Лубнах. Разом за рік заготовляємо приблизно 9,5 тонни донорської крові. Саме стільки потрібно, щоб задовольнити всі заклади регіону. Кров на Полтавщині здають близько 11 тисяч донорів, частина з них – не один раз на рік. Із початку 2020-го близько 500 донорів прийшли до нас уперше. Це й молодь, і люди середнього віку, – розповів головний лікар комунального підприємства «Полтавська обласна станція переливання крові» Володимир Рудіков.

Альона Зимня

У Музеї історії Полтавської битви виставили гравюри розробника ескізів гривні

Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.

Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.

За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.

Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.

Альона Зимня

У бібліотеках Полтави працюють лише абонементні відділи

Учора після чергового послаблення карантину свою роботу відновили бібліотеки обласного центру. Але поки що не в повному обсязі. Громадяни можуть скористатися лише послугами абонементних відділів: вибрати собі літературу для читання, повернути книги, котрі брали до призупинення діяльності закладів. Такі видання, до речі, одразу відправляють на 10-денний карантин.

Працівники бібліотек обслуговують відвідувачів у захисних масках, рукавичках. Бібліотеки забезпечені безконтактними термометрами, засобами для дезінфекції. Відвідувачів також просять не нехтувати профілактикою – бути в засобами індивідуального захисту, користуватися антисептиками, дотримуватися безпечної дистанції.

Такі тимчасові незручності користувачів не лякають – уже зранку до абонементних відділів утворювалися черги. А от відкриття читальних залів у бібліотеках полтавцям доведеться чекати до завершення карантину.

Альона Зимня

Чи варто чекати на відкриття дитячих таборів

Із 10 червня в Україні було дозволено відновити роботу баз відпочинку. Але не дитячих таборів. Це викликало невдоволення в людей і вилилося в акцію протесту, яка проходила сьогодні під стінами Кабінету міністрів. Порушили гостре питання на пресконференції з нагоди 100 днів роботи уряду й журналісти. Як сказав, коментуючи ситуацію, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, обговорення щодо відкриття дитячих таборів іще триває.

– Ми вчора і сьогодні зранку мали дискусію з цього питання з Міністерством охорони здоров’я, головним санітарним лікарем. Президент порушував його на щоденній нараді з боротьби з COVID-19. Ця дискусія досить складна. Ми спираємося на такі аргументи. Оздоровлення в таборах – це понад 1 млн дітей. Вони можуть хворіти безсимптомно, можуть переносити цю інфекцію у свої сім’ї, найголовніше, замість оздоровлення можуть хворіти. Загроза ця доволі висока зараз. Моя особиста позиція як батька, як громадянина України: я маю великі сумніви в доцільності відкриття таборів цього року. Але ми домовилися з низкою міністерств, у тому числі МОЗ, що вони покажуть свої розрахунки, аргументи, обґрунтування і, якщо зможуть переконати, у тому числі Кабмін як колегіальний орган, ми, можливо, підемо на ці речі. Але поки що я ставлюся дуже насторожено до можливості відкриття дитячих таборів у найближчий місяць, як мінімум, до того як ми побачимо подальший розвиток епідемії в Україні. МОЗ учора отримав доручення впродовж трьох днів подати ці дані, тож завтра до кінця дня або в понеділок будемо дивитися розрахунки й ухвалювати рішення, – зауважив посадовець.

Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко під час «круглого столу» в Торгово-промисловій палаті України висловився з цього питання більш категорично. На його думку, 2020 року  відкривати табори для оздоровлення маленьких українців не можна. Краще не дозволити їм працювати, аніж потім ліквідовувати негативні наслідки.

– Для ухвалення урядом рішення про відкриття дитячих оздоровчих таборів місцева влада має гарантувати медичну допомогу не лише щодо COVID-19, а й інших нозологій. В організованих колективах, крім заражень, що передаються крапельним шляхом, щорічно виникають кишкові інфекції. Сьогодні ніхто не дасть 100% гарантії, що їх не буде. Ми стримуємо відкриття дитячих таборів, бо може бути нашарування різних видів зараження: коли привозимо дитячий організований колектив, виникає та ж ротавірусна інфекція. Ми не розуміємо, це коронавірус чи кишкова група інфекцій, але маємо всіх госпіталізувати, усіх контактних ізолювати. Це буде величезне навантаження на заклад, який їх прийняв, – наголосив Віктор Ляшко.

Наразі на прикладі роботи готелів і санаторіїв для дорослих у центральній владі вивчають можливості дотримання безпеки для здоров’я маленьких відпочивальників в умовах епідемії COVID-19. Враховують багато чинників, серед яких і розвиток епідситуації. Вона на сьогодні, на жаль, має негативну тенденцію – за минулу добу, за даними міністра охорони здоров’я Максима Степанова, у державі коронавірус встановили ще в 689 осіб. Це новий антирекорд для України.

А от на Полтавщині нових випадків захворювання не зафіксовано. Позитивна динаміка щодо зараження коронавірусом у регіоні дає підстави сподіватися, що місцеві дітлахи цього літа все-таки зможуть відпочити в позаміських таборах. Хоча обнадіювати батьків у обласній державній адміністрації поки що все-таки не поспішають. Чекають дозволу на роботу закладів від головного державного санітарного лікаря країни. І готуються до відкриття.

На виконання доручення Кабміну на Полтавщині розробили етапи виходу дитячих таборів із карантину. Як повідомили в ОДА, нині, із 9 по 15 червня, триває перший із них, із обмеженим доступом. Це робота в режимі здійснення попередніх перевірок органами та установами владних повноважень за затвердженим графіком і підготовка до другого етапу з обмеженим доступом – комплексних перевірок та отримання дозвільних документів. Його терміни наразі невідомі.

У будь-якому разі до 22 червня, у період карантину, як зазначив під час Всеукраїнської селекторної наради – засідання центрального міжвідомчого штабу з координування організації й проведення оздоровлення та відпочинку дітей у 2020 році Віктор Ляшко, позаміським дитячим закладам працювати не дозволяється. Їх робота в режимі надання послуг можлива лише за умов прийняття спеціальних санітарних і технічних вимог, розробки та прийняття алгоритмів медичного обстеження дітей, прийому їх у закладах, реагування на випадки підозр коронавірусної інфекції. Ці вимоги МОЗ наразі розробляє. Та й у Полтавській ОДА наголошують, що, якщо табори оздоровлення та відпочинку цього року все ж відкриються, то лише для місцевих дітей. Відпочивальників із інших регіонів тут не прийматимуть.

– До оздоровчого періоду планувалася робота 26 позаміських дитячих закладів. У зв’язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19 цього літа не працюватимуть п’ять закладів: «Чайка», «Іскорка», «Маяк», «Енергетик» і «Ромашка». Також під сумнівом робота трьох таборів обласної комунальної власності, які визначені для обсервації: «Ерудит», «Супутник» і «Миргородський», – повідомив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.

Альона Зимня

Павло Ребенок продовжив контракт із полтавською «Ворсклою»

Заслужений гвардієць українського футболу Павло Ребенок, за плечима якого майже три сотні поєдинків у елітному дивізіоні країни, провів перемовини з керівництвом ФК «Ворскла» (Полтава). Їх результатом стало підписання нової трудової угоди 34-річного крайнього лівого півзахисника з клубом, де він іще 19-річним хлопцем проходив бойове хрещення у великому футболі, повідомила пресслужба «біло-зелених». Новий контракт старожила команди розрахований на рік.

– Я з тих гравців, які не зазирають у паспорт. Навіщо це потрібно, коли ти сповнений сил та бажання однаково сумлінно відпрацьовувати як на тренуванні, так і в офіційній грі! Зараз перед очима вкотре промайнув мій дебют за «Ворсклу» далекого 2004-го. Мунтян випустив мене на поле, сказавши перед цим лише, аби я старався. І хоча тоді ми поступилися 0:1, усе ж таке ніколи не забудеш – свій найперший матч на рівні Вищої ліги. Можу сказати, що цілком задоволений тим, як складається моя кар’єра, а з «Ворсклою» в нас ще чимало планів, – наголосив спортсмен.

Нагадаємо, до полтавської «Ворскли-Нафтогаз» Павло Ребенок вперше прийшов улітку 2004 року. Дебютував у складі нового клубу 25 липня в грі проти харківського «Металіста», вийшовши за 15 хвилин до її завершення.

Альона Зимня

У Полтаві на трьох зупинках розмістили розклад руху тролейбусів

На зупинках «Корпусний парк», «Південний вокзал» і «Вул. Шевченка» (біля ринку) з’явилися стенди з розкладом руху тролейбусів. Ініціатива з їх встановлення належить двом полтавцям, котрі прагнуть зробити перевезення пасажирів у місті більш зручним, у співпраці з проєктом rozklad.in.ua. Ідею вони «запозичили» в кременчужан. Розробили проєкт, враховуючи всі помилки та зауваження, протестували його.

У готовому варіанті городяни та гості Полтави можуть побачити на розкладі маршрут руху тролейбусів, час, коли вони під’їжджають до конкретної зупинки (плюс-мінус одна-дві хвилини) у робочі та вихідні дні. Є тут і позначки, коли транспорт відправляється в депо, коли він низкопольний тощо.

Три стенди були виготовлені для міста безплатно. На масове ж виробництво потрібні кошти. Чи будуть їх виділяти, невідомо. Іще за радянських часів подібна практика з розміщення розкладу руху на зупинках існувала. А нині в обласному центрі працює система GPS-спостереження за рухом комунального громадського транспорту. Вона дозволяє побачити, де той перебуває на даний момент, у режимі реального часу. Хоча може й працювати некоректно в разі виникнення проблем у роботі мобільного оператора, як це було, наприклад, 29 травня.

Альона Зимня

15 червня на Полтавщині стартує призов на військову службу

У Полтавській області, як і по всій Україні, через запровадження карантину весняний призов на строкову військову службу перенесений і розпочнеться 15 червня. Про це розповів військовий комісар регіону Дмитро Губський. У термінах проведення призову також відбулися зміни. Якщо раніше він тривав три місяці, тепер буде вдвічі меншим.

Заходи щодо призову громадян до лав Збройних Сил України почали проводити з 25 травня, але чимало комісій, зокрема й у Полтаві, зі своїми завданнями не справляються. План по області наразі виконаний лише трохи більше, ніж на половину. Хоча, за словами військового комісара, призовники, які до пандемії коронавірусу працювали за кордоном, нині перебувають вдома, тож можливість вручити їм повістки є.

До речі, перед доставкою на збірний пункт призовники мають спочатку пройти тестування на COVID-19. Крім того, вони повинні бути «озброєні» засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками та дезінфектором) із розрахунку на три доби. А з цим у деяких районів виникли проблеми.

Випускників шкіл до Збройних Сил не призиватимуть.

Альона Зимня

Полтавцям повернуть культурно-масові заходи

10 червня на Полтавщину, як і деякі інші регіони України, чекає чергове послаблення карантину, під час якого буде дозволено, зокрема, проведення культурно-мистецьких заходів. Відбуватися вони можуть тільки з дотриманням низки умов.

Як сказано в Тимчасових рекомендаціях, доданих до відповідної постанови головного санітарного лікаря України, організаторам таких заходів варто подбати про:

  • проведення температурного скринінгу всім працівникам перед початком зміни та при виявленні температури вищої за 37,2°С або ознак респіраторного захворювання недопущення їх до роботи;
  • розміщення інформаційних матеріалів щодо профілактики коронавірусної інфекції;
  • облаштування місць для дезінфекції рук на вході та в зонах скупчення відвідувачів;
  • нанесення маркування для дотримання дистанції не менше 1,5 м;
  • недопущення скупчення людей під час заходу;
  • здійснення контролю вхідних квитків безконтактним способом.

Кількість учасників при цьому обмежується однією особою на 5 кв. м території, де проводиться захід. Якщо то не огороджена площа просто неба, а приміщення, відвідувачі повинні бути в захисних масках, що закривають ніс і рот, упродовж усього часу. Організація фан-зон поки що під забороною.

Наразі культурно-масові заходи дозволяються лише за умови розміщення людей на сидячих місцях. При цьому, якщо останні встановлюються окремо один від одного, відстань між ними має бути не меншою за 1,5 м. Якщо ж ці місця стаціонарні, розміщувати відвідувачів треба так, щоб між ними були вільні сидіння збоку, спереду та ззаду. За одним столом може розташовуватися не більше чотирьох осіб (без урахування дітей до 14 років).

Окрім того, організатори зобов’язані забезпечити своїх працівників засобами індивідуального захисту, а також подбати про централізований збір ЗІЗ із їх подальшою утилізацією. У санвузлах повинні завжди бути засоби для дезінфекції. Місця найбільшого скупчення відвідувачів, а також поверхні, із якими ті контактують, необхідно регулярно очищати. Вентиляція в приміщенні має працювати без збоїв.

Альона Зимня

Через спеку на Полтавщині обмежують рух вантажівок

10 червня Україна стане однією з найспекотніших країн Європи. Завтра вдень очікується +28 – +33 градуси, у деяких областях – до +35, переважно без опадів. Як повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі, така погода буде характерною й для Полтави та області. Тут удень стовпчик термометра підніметься до 30-32 градусів тепла, уночі буде +17 – +19. Відступить спека, за прогнозами синоптиків, 14-15 червня.

Через такі погодні умови в регіоні обмежили рух автомобілів, важчих за 24 тонни на вісь 7 тонн. Це потрібно, аби вберегти асфальт від деформації та руйнування. Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на Службу автомобільних доріг у Полтавській області, обмеження діятимуть із восьмої години ранку до одинадцятої години вечора, коли температура повітря перевищує +28°С. Стосуватимуться вони трас загального користування державного значення з інтенсивним рухом, а саме:

  1. М-03 Київ – Харків – Довжанський (на Ростов-на-Дону), км 126+528 ÷ км 394+873;
  2. М-22 Полтава – Олександрія, км 1+655 ÷ км 126+340;
  3. Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м. Кременчук) – Маріуполь, км 168+695 ÷ км 276+376;
  4. Н-12 Суми – Полтава з обходом м. Сум, км 106+467 ÷ км 174+136;
  5. Н-31 Дніпро – Запоріжжя – Кобеляки – Решетилівка, км 97+075 ÷ км 176+159;
  6. Р-10 /Р-09/ – Черкаси – Чигирин – Кременчук, км 196+532 ÷ км 202+698;
  7. Р-11 Полтава – Красноград, км 0+000 ÷ км 45+298;
  8. Р-42 Лубни – Миргород – Опішня-/Н-12/, км 0+000 ÷ км 121+718;
  9. Р-60 Кролевець – Конотоп – Ромни – Пирятин, км 154+901 ÷ км 237+354;
  10. Р-67 Чернігів – Ніжин – Прилуки – Пирятин, км 187+371 ÷ км 205+656;
  11. Т-17-03 /Н-08/ – Недогарки – Світловодськ, км 0+000 ÷ км 2+930;
  12. Т-17-05 Лохвиця – Гадяч – Охтирка – КПП «Велика Писарівка», км 0+000 ÷ км 78+256;
  13. Т-17-16 Хорол – Семенівка – Кременчук (через с. Бочки), км 0+000 ÷ км 87+393.

Альона Зимня

Що зміниться на ринках після нового пом’якшення карантину

У державі офіційно пом’якшили протиепідемічні норми роботи ринків в умовах карантину. Відповідна постанова набула чинності сьогодні. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці головний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Серед ключових правил роботи ринків, за його словами, залишаються:

  • допуск працівників на ринок після термоскринінгу;
  • облаштовані місця для обробки рук антисептиками на вході;
  • один відвідувач на 10 кв. м площі ринку;
  • допуск лише в захисній масці;
  • проведення дезінфекції поверхонь;
  • інформація про профілактику COVID-19, розміщена на видних місцях.

– Пом’якшення не означає скасування. Без дотримання цих правил вихід із карантину може затягнутися, – зазначив посадовець і звернувся до людей із проханням інформувати Держпродспоживслужбу, якщо побачили порушення на ринку.

Нагадаємо, агропродовольчі ринки, нагадаємо, уже майже місяць, як відновили свою роботу. Їхню діяльність на період карантину Кабінет міністрів України впорядкував, внісши зміни до постанови №211 від 11 березня 2020 року.

Альона Зимня