Кидали колеса, тягали самоскид: у Полтаві відбулися «Богатирські ігри»

В обласному центрі, на площі перед театром ім. Миколи Гоголя, відбувся відкритий турнір Всеукраїнського фестивалю «Богатирські ігри». На нього приїхали сім силачів із Харківської, Сумської областей. Наш регіон представляв єдиний учасник – із Миргорода. Чому так мало, спитаєте ви. Справа в тому, що кременчуцькі атлети наразі готуються до змагань, які відбуватимуться незабаром у їхньому місті, пояснив один із співорганізаторів заходу Олексій Матюшенко. Що ж до Полтави, то тут теж є богатирі, наприклад, Станіслав Будаєв. Однак він не зміг цього дня взяти участь у змаганні через отриману травму. Зате приєднався до складу суддів. Останні під час кожної вправи слідкували за точністю виконання завдання.

Що ж до безпеки стронгменів, дилему «можу – не можу» учасники розв’язували самі, орієнтуючись на власні сили, підготовку. Бралися за вправу всі, але дехто сходив із дистанції, відчувши загрозу травмування. Відбувалося це, утім, дуже рідко. В основному хлопці виконували завдання, часом перевиконували. Наприклад, ту ж «карусель» із дівчатами деякі богатирі прокрутили не один раз, а двічі й більше.

Загалом українським силачам потрібно було набрати якомога більше балів у п’яти вправах, які виконували на час (у деяких із них наростання навантаження йшло по висхідній). Стронгмени піднімали 70-кілограмову діжку, 100-кілограмову колоду, такий же аксель, тягли 15-тонний самоскид, «катали» дівчат на 200-кілограмовій «каруселі Конона» тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не давали сумувати й глядачам. Своїми піснями й інструментальними композиціями їх розважав гурт «Схожі». Майже після кожної вправи, поки учасники та організатори готувалися до наступної, ведучі пропонували присутнім полтавцям та гостям міста спробувати свої сили. Наприклад, у віджиманні – для хлопців, у присіданні – для дівчат. Були й завдання з тих, що готували для фахових богатирів. Звісно, полегшені. Так, замість піднімання діжки, колоди та штанги хлопцям пропонували підняти лише діжку, на каруселі не сиділи дівчата, додаючи їй ваги, а самоскид треба було хоча б просто зрушити з місця. І таки знайшлися в обласному центрі силачі, яким ці вправи виявилися під силу.

 

 

 

– Хтось загорівся потягнути автомобіль, хтось захотів підняти дівчат. Це є поштовхом, що хоча б деякі хлопці займуться цим видом спорту. Для цього ми й організували «Богатирські ігри» в Полтаві, – зауважив міський голова Олександр Мамай.

– Ми проводимо такий захід не вперше. Прагнемо залучити молодь до здорового способу життя. Почали з Гадяча, півфінал відбудеться в Кременчуку. За результатами цих змагань п’ять найкращих стронгменів візьмуть участь у Кубку України, – розповів Олексій Матюшенко.

Переможці турніру в обласному центрі отримали кубки. Грамоти Полтавської міської ради та грошові винагороди вручили всім учасникам ігор.

Перші богатирі змагалися в… поїданні вареників

Головним ініціатором і організатором богатирського руху в Україні став чемпіон СРСР зі стрибків у висоту, генеральний секретар Національного олімпійського комітету України Володимир Кіба. Як згадувала Tribuna.com, ідея створити такі змагання з’явилася 1999 року. Спочатку це були «Козацькі розваги», в арсеналі яких траплялося навіть поїдання вареників на швидкість, потім «Богатирські розваги» і вже згодом «Богатирські ігри», атлети повністю переключилися на силові вправи. За вхід на турнір із глядачів жодної копійки не брали – це була принципова позиція організаторів. Більшість завдань копіювали з міжнародних змагань («Найсильніша людина планети», «Arnold Classic»), історія яких почалася ще в 1970-х. Вийти ж самим на міжнародний рівень українцям допомогла головна зірка наших «Богатирських ігор» – Василь Вірастюк. Він займався легкою атлетикою, входив до складу збірної України, отримав майстра спорту міжнародного класу, а з часом відкрив для себе змагання силачів. Уже перший виступ на World’s Strongest Man (WSM) приніс йому третє місце, далі пішли чемпіонські титули… Збірна України першою в історії стронгменства стала спочатку триразовим, а потім і чотириразовим чемпіоном світу.

Віолета Скрипнікова

Продати землю і захиститися від шахраїв: в Україні запрацював безкоштовний Viber-бот LandInvest для перевірки пайових ділянок у держреєстрах

В Україні почала працювати онлайн-платформа LandInvest й однойменний Viber-бот, за допомогою якого землевласники можуть оперативно та безкоштовно перевірити, чи зареєстрований їхній пай у держреєстрах.

Відповідно до законодавства, земельна ділянка повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі та внесена до Реєстру речових прав на нерухоме майно. За словами заступника міністра юстиції Ольги Онищук, присвоєння кадастрового номера та внесення даних до реєстру – головне підтвердження права власності та умова для будь-яких юридичних операцій із землею. Без них власники паїв уразливі перед рейдерами та шахраями, а також не зможуть виставити ділянку на продаж.

Щоб особисто отримати виписки, доведеться пройти тривалу процедуру, включно з отриманням електронного цифрового підпису, а також заплатити держмито та комісію банку. Viber-бот LandInvest дає можливість зробити це безкоштовно та за кілька кліків. Бот перевірить реєстрацію паю в реєстрах і підкаже алгоритм дій, якщо ділянки в них не виявиться. Скористатися Viber-ботом можна за посиланням: https://chats.viber.com/landinvest

У Міністерстві юстиції запевняють: вносячи дані про ділянку до держреєстрів, землевласники можуть бути впевнені в захисті інформації. Відомство повністю убезпечило бази даних від кібератак. «Протягом 5 місяців 2021 року ми не зафіксували жодного повідомлення про несанкціоноване втручання в держреєстри. Це серйозний і важливий крок. Торішня статистика зазначає: орієнтовно 40% скарг, що надходили до Міністерства юстиції на незаконні реєстраційні дії, були пов’язані з несанкціонованим доступом до держреєстрів», – повідомила заступник міністра юстиції Ольга Онищук на форумі «Україна 30. Земля».

Вона також нагадала, що Мін’юст провів «генеральне прибирання» в лавах держреєстраторів і нотаріусів.

У Полтаві перекрили рух по Симона Петлюри. Як ходитиме транспорт

1 липня виконавчий комітет Полтавської міської ради ухвалив рішення «Про тимчасове повне перекриття руху транспортних засобів, пов’язане з реконструкцією вулиці Симона Петлюри». Дорога буде закрита з 3 липня по 16 серпня. На цей час перевезення пасажирів організовано так:

– на маршруті №17 «ТЦ Паровоз – ОЦЕВУМ» – за напрямком «ОЦЕВУМ – 1-ша міська лікарня»;

– на маршруті №26 «Центр – Огнівка» – за напрямком «Огнівка (зуп. «Ринок Станіславського» – зуп. «вул.Колективна» – зуп. «16 школа» – зуп. «Огнівська») – Сади-2 – Центр»;

– на маршруті №42 «Огнівка – с. Залізничників» – за напрямком «Огнівка (зуп. «Ринок Станіславського» – зуп. «вул.Колективна» – зуп. «16 школа» – зуп. «Огнівська») – Сади-2 – Центр – с. Залізничників»;

– на маршруті №45 «Національний університет – Огнівка» – за напрямком «Національний університет – Огнівка (зуп. «Ринок Станіславського» – зуп. «вул.Колективна» – зуп. «16 школа» – зуп. «Огнівська») – Сади-2 – Національний університет;

– на маршруті №53 «вул. Балакіна – Огнівка» – за напрямком «вул. Балакіна – Огнівка (зуп. «Ринок Станіславського» – зуп. «вул.Колективна» – зуп. «16 школа» – зуп. «Огнівська») – Сади -2– Центр – вул. Балакіна.

За додатковою інформацією можна звертатися у відділ з питань транспортних перевезень та зв’язку (тел. 57-31-30) та до диспетчерської служби КП «ЦДС МПП» ( 099-7057768), повідомили в Телеграм на офіційному каналі Полтавської міської ради.

Альона Зимня

У Полтаві провели бал для колективів «золотого віку»

У дискотечно-виставковій залі Полтавського міського будинку культури відбувся «Літній ретро-бал». На гостей, які втомилися від жорстких карантинних обмежень і раді були приїхати на зустріч із друзями та мистецтвом не тільки з різних районів обласного центру, а й не дуже віддалених від Полтави населених пунктів, чекала насичена танцювальна програма. І не важливо, чи тобі 40-50, чи 70-80 – краса та довершеність танцю захопили всіх присутніх. На заході виконували і віденський вальс, і аргентинське танго, і канженге, і ріоріту, і падеграс, і каламатьянос, і багато інших цікавих композицій.

Розпочали вечір відпочинку із «Полтавського вальсу», музику й слова до якого написали Пантелеймон Малиненко та Петро Зуб. Продемонстрували його члени клубу історичного бального танцю «Полонез». Окрім них, свою майстерність у хореографії показали під час півторагодинної програми учасники клубу аргентинського танго «Браво-Данс», танцювальний клуб «Сеньйори», ансамбль народного танцю «Панянка», школа танцю «Регтайм», а також гості – хореографічний ансамбль «Світанок» клубу залізничників.

 

 

 

 

 

 

 


Віолета Скрипнікова

Поїзди до Полтави виїхали з запізненням

Через погіршення погодних умов в Україні можлива затримка потягів. Деякі з них уже вирушили з вокзалів із запізненням, повідомили на Телеграм-каналі «Укрзалізниці». Це стосується, серед інших, поїздів, які прямують до Полтави або роблять тут зупинку, а саме:

  • №18 Ужгород – Харків (затримка становить 1 год. 56 хв.);
  • №150 Ворохта – Полтава (затримка становить 1 год.33 хв.).

Альона Зимня

У липні полтавський «Екобус» працюватиме з 10.00 до 17.30

«Екобус», придбаний для полтавського КАТП-1628, продовжує збирати небезпечні відходи: люмінесцентні лампи, термометри, батарейки в населення. У липні він працюватиме з 10.00 до 17.30 на таких локаціях:

Полтавці шаленіють від виграшу українців у матчі проти шведів

Нещодавно завершився двобій між української та шведською збірними в рамках 1/8 фіналу чемпіонату Європи з футболу, причому завершився яскравою перемогою нашої команди. Результат зустрічі – 2:1 на користь українців. І про успішне проведення у ворота суперників м’яча, який і вирішив долю цієї гри, мабуть, почули всі полтавці, хто ще не спить, адже в різних мікрорайонах міста – від Алмазного до Левади – лунало шалене «Гоооол!», «Забив!». Так, останній удар був справді неймовірним, як, власне, і вся зустріч.

Вона розпочалася вчора о 22-й годині за київським часом у Глазго (Шотландія) на арені «Хемпден Парк». У перші хвилини наша команда більше володіла м’ячем, та шведи швидко оговталися й почали тиснути на українців. Ті зовсім не бажали здаватися, атакували. Відтак у наступні 20 хвилин похвилюватися за недоторканність своїх воріт мали нагоду голкіпери обох національних збірних. «Розмочити» рахунок вдалося, тільки минувши «екватор» першого тайму, – після результативного пасу Андрія Ярмоленка вперед Україну вивів Олександр Зінченко. Хоча довго радіти нашій команді не довелося. За дві хвилини до перерви шведи нівелювали випередження – завдяки рикошету Форсберг перевів рахунок у 1:1. Другий тайм став для обох збірних іще більш напруженим. В основний час провести м’яч у ворота суперників не пощастило нікому, хоча ризикових моментів було вдосталь, а шведи навіть вдалися до заміни гравців. Не вирішила нічого й перша додаткова 15-хвилинка. А от у другій Артем Довбик, котрий замінив травмованого Андрія Ярмоленка, на останній хвилині ударом головою в падінні забив-таки гол і вивів Україну до чверть фіналу Євро-2020! Тепер наша команда зустрінеться з англійцями 3 липня в Римі.

Альона Зимня

Всеукраїнська школа онлайн у Полтавській області – єдина стовідсоткова

На Полтавщині стовідсоткова Всеукраїнська школа онлайн, такого більше немає ніде по країні. Про це заявив сьогодні під час пресбрифінгу на тему «Особливості цифровізації освіти в Полтавській області» заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький. У мистецькому ліцеї, який відвідав столичний гість, наприклад, уже добре оволоділи цифровими технологіями й використовують їх не лише на уроках інформатики.

– Це дійсно робить уроки максимально цікавими. Світ біжить уперед… Через грип, пандемію коронавірусу, бувало, наші школи не працювали. А використання цифрових інструментів допомагає нашим дітям отримати безперервну освіту, – зазначив посадовець.

Платформу «Всеукраїнська школа онлайн», нагадаємо, запустили торік у грудні. Вона доступна для 5-11 класів, містить матеріали з 18 предметів і покликана допомогти учням опановувати навчальний матеріал під час дистанційного та змішаного навчання. Найбільше її використовували для детального вивчення математики та української мови, що є основними в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Альона Зимня

У Полтаві госпіталізували двох працівників турецької компанії

28 червня об 11.15 до 1-ї міської клінічної лікарні Полтави з попереднім діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку» було госпіталізовано двох осіб. Про це повідомили в Департаменті з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації.

– За попередніми даними, особи травмувалися внаслідок падіння на них металевої конструкції, виконуючи трудові обов’язки на підприємстві «Онур». Стан здоров’я – середньої тяжкості, – ідеться в повідомленні.

Для довідки. «Онур» – турецька група компаній, яка виконує, зокрема, дорожно-будівельні роботи.

Альона Зимня

Полтавці можуть отримати міжнародне свідоцтво про вакцинацію

Жителям Полтавської громади, які отримали щеплення двома дозами вакцини проти COVID-19, схваленої до екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я (наразі в Україні використовують три таких: Comirnaty від Pfizer-BioNTech, AstraZeneca різних виробників та CoronaVac від Sinovac Biotech), можуть за потреби видати міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я. Такий документ доступний у паперовій формі одразу після щеплення другою дозою вакцини або в будь-якому медичному закладі, під’єднаному до електронної системи охорони здоров’я, зокрема в сімейного лікаря. Скористатися ним можна при перетині державного кордону. Термін дії свідоцтва – рік із можливістю продовження.

Документ заповнюється українською, а також англійською або французькою мовами. У ньому містяться персональні дані пацієнта (прізвище та ім’я латиницею, записані так само, як у закордонному паспорті громадянина, або за правилами транслітерації), інформація про щеплення (назва вакцини, дата її введення тощо), також повинен обов’язково стояти офіційний штамп закладу охорони здоров’я та підпис лікаря. Свідоцтво має бути підписане пацієнтом або його уповноваженим представником. За запитом вакцинованої особи заклад повинен надрукувати та оформити документ згідно з міжнародними вимогами.

Якщо до проведення щеплення від COVID-19 у людини є протипоказання, на її вимогу надається письмове роз’яснення українською та/або англійською мовою з переліком підстав для такого рішення.

– Важливо! Не слід плутати міжнародні свідоцтва про вакцинацію з «імунними паспортами» чи «ковідними сертифікатами», які наразі розробляють в Україні та за кордоном, бо це різні поняття, – попередили в МОЗ.

Для довідки. Імунні паспорти повинні засвідчувати наявність імунітету від COVID-19, тобто видавати їх планували людям, які перехворіли на коронавірусну інфекцію й у організмі яких з’явилися антитіла до SARS-CoV-2. Але ВООЗ закликала країни не використовувати такі паспорти через недостатню кількість доказів ефективності імунітету, а відтак і відсутність гарантії точності документа. Що ж до ковідного сертифікату, то він, як передбачається, стане відображенням медичних записів про людину: чи отримала вона щеплення від коронавірусу, чи перехворіла нещодавно на COVID-19, чи пройшла ПЛР-тестування.

Альона Зимня