1 березня жителів та гостей обласного центру запрошують на Театральну площу разом відсвяткувати «Веселу Масницю». Загальноміське етносвято розпочнеться о 13.00 і триватиме години зо три. За цей час відвідувачам запропонують долучитися до проводів зими та зустрічі весни піснями-танцями, скуштувати різноманітні смаколики: чай, млинці, зокрема безплатні. Останніх планують наготувати аж 6 тисяч. Про це повідомили на сайті Полтавської міської ради. У концертно-розважальній програмі будуть задіяні провідні виконавці й творчі колективи обласного центру. Під час гулянь на вулиці Соборності можна буде оглянути виставку декоративно-ужиткового мистецтва «Містечко майстрів», а то й придбати деякі вподобані товари. Крім того, на площі працюватимуть фотозони, проводитимуть майстер-класи. Про охорону громадського порядку подбають патрульні поліцейські. А якщо хтось переїсть млинці, за допомогою можна буде звернутися до фахівців комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф», бригада від якої також чергуватиме на місці гулянь.
Альона Зимня





Дорослих відвідувачів полтавські музейники познайомили з археологічними реліквіями, унікальними експонатами геологічної колекції закладу, «погортали» разом із ними «сторінки» давньоруської та козацької історії.
Але найбільшу зацікавленість гостей викликала, без сумніву, захоплива історія про досягнення й таємниці славетного козацького роду Кочубеїв. Як повідомили в музеї, цю театралізовану авторську екскурсію підготували й провели молоді науковці.
Альона Зимня
Спеціально до цього заходу в одному з залів музею розгорнули експрес-виставку культових і побутових речей, у якій нараховувалося загалом понад 50 експонатів. Усі, хто хотів, могли переглянути відеофільм «Пророк». Мусульманські родини презентували полтавцям яскраву концертну програму, до якої ввійшли пісні та танці народів Кавказу.
Завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Ганна Барська ознайомила представників мусульманської громади зі згаданою вище виставкою, розповіла про історію збирання священних реліквій різних конфесій, повідомили в музеї.
Були серед запрошених і Ольга та Ігор Цедіки – батьки учасника Революції Гідності, бійця батальйону спецпризначення «Донбас», 27-річного Антона Цедіка, який мав на фронті позивний «Еней» і загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського «котла». Саме цього хлопця в образі героя «Енеїди» Івана Котляревського й змалювала полтавська художниця, учасниця Революції Гідності Юлія Петушинська. Свою роботу вона подарувала краєзнавчому музею.
Як повідомила «Україна молода», створювала картину мисткиня для виставки з нагоди 250-ліття від дня народження засновника нової української літератури. Досягти стовідсоткової схожості у портреті не прагнула – головним було передати мужність, самовідданість людини. Тепер картина прикрашатиме один із залів закладу – той, що присвячений історії Полтавщини в складі незалежної України.
Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Альона Зимня
Зображення печатки з гербом було знайдено на звороті 99 аркуша «Справи про розслідування карних злочинів, вчинених у Полтавському полку в 1714-1730 рр.» – фактично на «конверті» листа решитилівського сотника Івана Гаєцького, старости Федора Навроцького та городового отамана Стефана Стефановича містечка Решитилівка від 20 березня 1723 року до полкового судді та наказного полковника Полтавського полку Григорія Буцького щодо помилково засудженого через фальшиві гроші мешканця Решитилівки Грицька Гирмана.
Як сказано на сторінці «Решетилівщина Іnfo» в соціальній мережі «Фейсбук», фотокопія документу, де вперше знайдено відтиск печатки з гербом, буде передана до місцевого музею.