Категорія: Дозвілля

Священний Синод Православної Церкви України ухвалив рішення не проводити цього року в храмах загальне освячення верби та великодніх страв. Про це йдеться на офіційній сторінці ПЦУ в соціальній мережі «Фейсбук».

– Обираючи між повним закриттям храмів і забороною на проведення богослужінь, як це є зараз у багатьох країнах, та обмеженою карантинними приписами можливістю звершувати богослужіння – для блага повноти Помісної Церкви, турбуючись як про тілесне, так і про духовне здоров’я вірних і всього суспільства, розсудливим є прийняти останнє, – сказано в повідомленні.

Відтак звичайні спільні посвячення верби та великодніх страв для мирян у храмах і на прихрамовій території, аби не допускати скупчень, проводити не будуть. У малих населених пунктах – селах, селищах міського типу, у місцевостях із переважно індивідуальною забудовою жителів поінформують, що освячення великодніх страв можливе біля місць проживання – на вулиці поруч із будинком чи на подвір’ї, із дотриманням «соціальної дистанції», норм карантину. Люди, котрі проживають у більших населених пунктах, матимуть змогу скуштувати паски, освячені, як це робиться за виняткових обставин, заздалегідь (упродовж Страсної седмиці) у місцях їхнього виробництва та продажу. Якщо ж у жоден із перелічених способів отримати благословення немає можливості, у день свята в час після прочитання відповідних молитов про благословення у храмах, мирянам буде дозволено окропити вербу, великодні страви святою водою.

У позабогослужбовий час парафіянам, котрі індивідуально прийдуть із релігійними потребами, у їх задоволенні не відмовлятимуть.

Відвідування священнослужителями та парафіянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов переноситься на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня).

Повністю з ухваленим документом можна ознайомитися тут.

Альона Зимня

Наразі режим карантину діє в Україні до 24 квітня, тобто попереду в громадян нашої держави ще як мінімум неповних три тижні перебування в обмеженому просторі. Як не збожеволіти за цей час, як зберегти мир та злагоду в родині?

Перше, на що пропонують звернути увагу психологи в цій ситуації, – це режим. Зазвичай люди живуть за більш-менш чітким графіком: прокидаються о певній годині, снідають-обідають-вечеряють, ходять на роботу тощо. Коли ці фактори зникають, з’являється певна розгубленість: що робити, скільки спати, коли їсти тощо. Починається необмежене споживання харчів, небажання займатися фізичними вправами не в спортзалі, суперечки з рідними та ін. Не дозволити захлинутись у внутрішній істериці в таких ситуаціях, заспокоїти психіку може саме режим.

Треба скласти приблизний розклад дня, у загальних рисах, не до хвилини. О котрій ви маєте прокинутися? Коли готуватимете й споживатимете їжу? Від якої до якої години займатиметесь фітнесом? Скільки часу відведете на перегляд нового фільму, заняття з дітьми, догляд за собою, вивчення нової мови, проходження онлайн-курсу з цікавої вам теми тощо? Це суттєво спростить життя, дозволить не нервувати й удосталь відпочити, і не витратити час даремно.

Друге, про що необхідно обов’язково пам’ятати, – це потреба в особистому просторі для всіх мешканців оселі. У кожного з членів сім’ї повинне бути місце, де йому/їй дозволено робити, що душа забажає, і не заважати іншим. Чоловік, наприклад, може піти на балкон і там гратися в улюблені «Танчики»; жінка – до ванної кімнати, щоб зробити собі маску, пілінг, погомоніти по телефону з подругами, лежачи у ванні. Свій куточок, де можна за необхідності відпочити від спілкування з рідними, має бути в кожного. І решта в цей момент повинна поставитися до такої потреби з розумінням, дозволити побути на самоті. Для інтровертів це особливо важливо.

Третє, що варто додати до свого життя на карантині, якщо раніше цього не було, – то творчість. Яка саме, кожен вирішує для себе. Це можуть бути кулінарні експерименти чи пошук нового стилю в одязі, створення проєкту майбутнього будинку чи виготовлення оздоб разом із дітьми. Головне – випустити творчу енергію, дозволити їй розмалювати світ навколо яскравими барвами.

Крім того, психологи радять знизити рівень вимогливості до себе в цей час. Не слід прагнути встигнути в карантин все й навіть більше. Просто полежати, дивлячись у стелю й фантазуючи, – це нормально.

Альона Зимня

У владних структурах Полтави та регіоні перейшли від переконувань людей у тому, що під час карантину треба утриматися від відвідування парків, скверів та інших зон відпочинку, до дій. В обласному центрі, наприклад, провели нараду представників міської влади з поліцією, рятувальниками та громадськими формуваннями. Її результатом стало створення близько 20 мобільних груп, які працюватимуть на основних локаціях для відпочинку на природі. У складі їх будуть представники правоохоронних органів, які матимуть при собі бланки для складання протоколів про адміністративні правопорушення режиму карантину. Крім того, відсьогодні для городян обмежили доступ до дендропарку. Тут огородили входи й вивісили таблички з проханням не відвідувати територію. Заборонити людям приходити керівництво не в праві, але рекомендує утриматись наразі від таких прогулянок.

– Минулими вихідними в полтавських парках ніде яблуку було впасти. Компанії містян смажили м’ясо, гуляли сім’ями, спілкувалися. І ніхто з них не міг бути впевнений, що він не є носієм вірусу. Інкубаційний період протягом двох тижнів проходить без симптомів – у цьому, зокрема, і небезпека коронавірусу. Одна хвора людина у великій компанії заражає інших. А інші заражають свої рідних і близьких. Усім зараз треба зрозуміти: або ми повторимо сценарії країн Західної Європи, або ми зупинимося на мінімальній кількості хворих. Це не казки і не страшилки на ніч. Друзі, нам вистачить і масок, і апаратів ШВЛ, якщо цими теплими днями ви залишитеся вдома, – написав у своєму Телеграм-каналі голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Також, відповідаючи на питання журналістів під час брифінгу, він пояснив, що право одних на вільне пересування закінчується там, де починається право інших на здоров’я. І Полтавщина, виконуючи урядові рішення щодо посилення заходів безпеки, уже запросила у владних структур на місцях перелік зон, де зазвичай буває найбільше людей, та відповідно реагуватиме на порушення режиму карантину.

Нагадаємо, за недотримання його правил встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність. Згідно зі ст. 443 КУпАП  штрафи за порушення карантину, санітарних правил і рішень місцевої влади з питань боротьби з інфекційними хворобами становлять від 17 до 34 тис. грн для громадян і від 34 до 170 тис. грн для посадових осіб. А відповідно до ст. 325 Кримінального кодексу України порушення правил і норм, установлених для запобігання епідемічним, іншим інфекційним захворюванням та масовим неінфекційним захворюванням і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих недуг, караються штрафами від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-51 тис. грн) або арештом до 6 місяців, або обмеженням волі чи позбавленням волі на строк до 3 років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, тягнуть за собою позбавлення волі на п’ять-вісім років.

Альона Зимня

Наприкінці цього тижня у зв’язку з продовженням карантину до 24 квітня Полтавський краєзнавчий музей ім. Василя Кричевського запросив усіх, хто залишається вдома, – і дорослих, і малечу – до віртуального спілкування, зокрема до участі у вікторинах.

На сайті закладу вже викладені кілька тем: «Етнографія Полтавщини», «Що ви знаєте про історію полтавського краю?». Можна обрати цікаву для себе й, надавши короткі відповіді на питання, надіслати їх на електронну адресу pkmpolt@gmail.com до 30 квітня 2020 року, вказавши своє прізвище, ім’я, номер школи та класу, електронну адресу для зв’язку.

Підсумки вікторини музейні фахівці підіб’ють після закінчення карантину, на переможців чекають призи.

Альона Зимня

Сьогодні жителі Полтави разом із колективами музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя й театру ляльок мають можливість відзначити Міжнародний день театру традиційно – переглядом вистав – і водночас нетрадиційно – переглядом постановок онлайн, оскільки для запобігання поширенню коронавірусної інфекції в Україні була оголошена надзвичайна ситуація та запроваджені карантинні обмеження. Із огляду на це заклади культури призупинили свою роботу. Але не спілкування з глядачами.

На сьогодні вони відкрили для дорослої й дитячої публіки архівні відео вистав. «Гоголівці», наприклад, у Міжнародний день театру пропонують полтавцям переглянути закриття 81-го театрального сезону або рок-оперу «Біла ворона», поставлену в 1989 році режисером Романом Вальком, у якій головну роль зіграла народна артистка України Неллі Ножинова. Також на YouТube-каналі театру ім. Миколи Гоголя можна знайти інші роботи закладу: «В степу безкраїм за Уралом», «Тев’є-Тевель» (частину першу та частину другу), мюзикл для дітей «12 місяців» (частину першу та частину другу), мюзикл «Бог є любов, Едіт Піаф» (частину першу та частину другу) та ін. Як повідомляється на сайті театру, посилання на відео постановок з’являтимуться тут і на сторінці закладу в соціальній мережі «Фейсбук» у заплановані дати показу. 30 березня це буде трагіфарс «Опера жебраків» і комедія «Президент вибирає», у якій у головній ролі виступить народний артист України Анатолій Гнатюк. 1 квітня, у день народження Миколи Гоголя, слід очікувати «Шинель», а 2-го – лицарську баладу «Назар Стодоля».

Раді запросити на дистанційний перегляд своїх робіт і в закладі для маленьких глядачів – на період карантину він запускає проєкт «Полтавський театр ляльок online». Свої вистави «лялькарі» викладають на сайті закладу. Сьогодні, наприклад, тут пропонують подивитися постановку «Круть і Верть». Працюватиме «Театр-онлайн» до кінця карантину.

Що ж до вистав, прем’єр, які через запроваджені обмеження не йтимуть на сцені в запланований час, на своїй сторінці у Фейсбуці «гоголівці» повідомили, що гроші компанії, яка здійснювала продаж електронних квитків, театр уже повернув. Тепер вона, у свою чергу, має розрахуватися з покупцями таких онлайн-документів. Із понеділка, 30 березня, кожному клієнтові буде надіслано покрокову інструкцію. Дотримуючись її, можна одержати назад свої гроші. Шукати лист треба у «Вхідних». Якщо там немає, слід перевірити папку «Спам». Це пов’язано з перевіркою правильності даних і номерів карток, на які відбуватиметься повернення коштів. Гроші за квитки отримають усі, запевнили в закладі.

Нагадаємо, комунальні музеї Полтави також пропонують городянам дистанційну комунікацію, а обласні фестивалі наразі відтермінували.

Альона Зимня

Заплановані до кінця червня обласні заходи та фестивалі переносять на невизначений термін через поширення коронавірусної інфекції та карантинні обмеження, які ввели на Полтавщині. Дати проведення заходів оголосять після стабілізації ситуації. Про це повідомила заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко.

У травні-червні в регіоні планували реалізувати такі масштабні проєкти, як екофестиваль «Лель», «Решетилівська весна», «Чарівна симфонія козацтва», «Дивоцвіт Лесиного гаю», «Пісні бузкового гаю», «Меридіан Полтава». Тепер час їхнього проведення переноситься. А от «Гоголь FEST» у Полтаві відбудеться, його дати нині уточнюють.

За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації

Через запровадження в країні та Полтаві жорстких заходів для запобігання поширенню коронавірусної інфекції для організації змістовного дозвілля городян у період карантину комунальні музеї міста запропонували людям ознайомитися з цікавими матеріалами, пов’язаними з їхньою роботою, дистанційно. Для цього можна скористатися такими інтернет-ресурсами, повідомили в міськраді:

• мобільний додаток «Poltava Open»;
• сайт «Полтава туристична»;
• фільм «7 чудес Полтави»;
• добірка сюжетів про Полтаву телеканалу «1+1» та інших;
• YouTube-канал «Полтава туристична» , цикл «Моя Полтава» та інші;
• ДІКЗ «Поле Полтавської битви»;
• віртуальна екскурсія по музею «Україна Incognita»;
• добірка документальних фільмів про Полтавську битву, Північну війну та музей історії Полтавської битви: 3D-фільм Олега Лебединського «Музей історії Полтавської битви», «Скарби музеїв Полтавщини. Музей історії Полтавської битви», «Полтавська битва: українська територія»;
• Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка;
• цикл сюжетів телепрограми «Галерея образів», серед яких – роботи І. Рєпіна, К. Білокур, Г. Мясоєдова, М. Башкірцевої та інші;
• віртуальні альбоми, каталоги виставок;
• збірник наукових праць художнього музею;
• біографії та творчість художників, пов’язаних із колекцією художнього музею;
• мультфільм «Енеїда» (1991 р., режисер – В. Дахно);
• фільм «Наталка Полтавка» (1978 р., у головній ролі – народна артистка України Наталія Сумська);
• фільм «Наталка Полтавка» (1936 р., постановка режисера І. Кавалерідзе);
• фільм «Москаль-Чарівник» (1995 р., у головних ролях – Р. Писанка, О. Бондаренко, Б. Бенюк);
• аудіокнига «Енеїда»;
• музей-садиба Івана Котляревського «З одвічністю на «ти»;
• історія, збережена в кінокадрах: спорудження садиби Котляревського, відкриття садиби Котляревського;
• 250 років від дня народження І.П. Котляревського. Музей-садиба письменника;
• Історична правда. Кому потрібна Енеїда?;
• КультУра: Котляревському-250;
• фільм за мотивами оповідань В.Г. Короленка «Довгий шлях» (1956 р., режисер – Л. Гайдай);
• фільм «Поліська легенда» за мотивом твору В.Г. Короленка «Ліс шумить» (1957 р.);
• фільм «Сліпий музикант» (1960 р.);
• фільм «Серед сірих каменів» за мотивами повісті В.Г. Короленка «В дурном обществе» (1983 р., режисер – К. Муратова);
• український повнометражний художній фільм «Казка про гроші» (2018 р., за мотивами твору В.Г. Короленка «Йом-Кіпур, або Судний день»);
• Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного;
• фільм «Лимерівна» (1955 р.);
• фільм «Повія» (1961 р., за мотивами твору Панаса Мирного, у головній ролі – Л. Гурченко);
• фільм «Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного», створений ПОДТРК«Лтава» спільно зі співробітниками закладу, переможець конкурсу музейних фільмів у номінації «Експозиційний фільм»;
• «Телевізійні подорожі» («Лтава»). Музей Панаса Мирного. Подорож перша та друга;
• садиба Панаса Мирного;
• про новітні технології в музеї Панаса Мирного «Доповнена реальність»;
• реконструкція етносвята Колодія в музеї Панаса Мирного (лютий 2020 р.);
• фільм «Два світи Панаса Мирного» (про музей і творчість письменника);
• реконструкція етносвята «Українські вечорниці» в музеї Панаса Мирного (січень 2020 р.);
• екскурсійна подорож музеєм Панаса Мирного (січень 2020 р.).

Альона Зимня

Щоб пояснити малечі щось складне, необхідно робити це просто. Одним із таких способів донесення інформації є мультиплікаційні фільми. Саме тому в умовах поширення загрози зараження коронавірусною інфекцією Міністерство охорони здоров’я України й телеканал «ПлюсПлюс» реалізували спільний проєкт – створили анімаційний ролик про безпеку дітей у період епідемії коронавірусу. Цей мультик закликає маленьких українців дбати про власний захист, розповідає, як правильно озброїтися проти вірусу і поводитися під час карантину.

Альона Зимня