Категорія: Дозвілля

Учора, 30 жовтня, понад три години в обласному центрі, на території колишнього мототреку, жителі та гості міста могли скористатися унікальною можливістю піднятися в небо на повітряній кулі – у Полтаві вперше відбувся фестиваль «Монгольф’єрія» (відео). Таку назву організатори – повітроплавне товариство «Монгольф’єр» і громадська спілка «Українське повітроплавне товариство» – дали йому з огляду на те, що перша повітряна куля була розроблена братами Монгольф’є й самі аеростати інколи називають монгольф’єрами.

Для довідки. Перший пілотований людиною політ на такій повітряній кулі було виконано 21 листопада 1783 року – у небо над Парижем піднялися фізик Жан Франсуа де Розьє і маркіз Франсуа Лоран д’Арланд. Вони здійснили 25-хвилинний політ над містом, подолавши близько 9 км і піднявшись на висоту 91 м. Цей політ відбувся менш, ніж через півроку після першого безпілотного – тоді у Версалі в присутності Людовіка ХVI в повітря піднялася куля, що несла у своєму кошику вівцю, курку та качку.

Польоти на аеростатах умовно можна поділити на вільні та прив’язані. Саме останній і пропонували відвідувачам фестивалю. Під час прив’язаного польоту 20-метрова повітряна куля, надійно прикріплена тросами до нерухомих об’єктів, піднімається на висоту 30 м. Керує нею пілот, а на землі йому допомагає команда фахівців.

– Я займаюся повітроплаванням із 1991 року, – розповідає Юрій, «капітан» одного з аеростатів, які привезли до Полтави з Київщини. – Повітряна куля – недешеве задоволення, адже одна коштує 30-40 тисяч євро, а ще ж експлуатація. За цей час я побував у Люксембургу, Польщі, Австрії та деяких інших країнах. Не так багато, як ті, хто займається спортивним повітроплаванням. Я участі в змаганнях не беру. Для такого в цієї кулі завелика корзина.

Зате пан Юрій із задоволенням піднімає в небо на своєму аеростаті всіх охочих – від маленьких (із п’яти років) до дорослих. Певна річ, обмежену кількість. Наприклад, у корзину для спортивного повітроплавання брали лише стільки людей, скільки загалом важать не більше за 300 кг. При цьому, аби здійснити політ, необов’язково було бути струнким, вправним і в зручному одязі – забратися в корзину допомагали всім. За словами організаторів, свого часу вони навіть забезпечили підйом людині з порушеннями опорно-рухового апарату.

Сучасний тепловий аеростат піднімається в небо за рахунок нагрітого повітря, причому взимку – швидше, ніж улітку, через контраст температур. За теплої пори повітряні кулі можуть працювати лише після світанку та перед заходом сонця, адже вдень повітря над землею надто сильно прогріте. А от узимку злетіти можна в будь-який час, тільки б погодні умови залишалися сприятливими, тобто були відсутні опади, гроза й швидкість поривів вітру не перевищує 4 м/с. Якраз тому, що останній із цих параметрів 17 жовтня виявився перевищеним, запланований у Полтаві фестиваль не відбувся – його перенесли на ці вихідні.

Тепер же організаторам усе вдалося. Народу на території колишнього мототреку зібралося понад 1500 осіб. До кожної повітряної кулі, а їх було п’ять (із Кременчука, Кропивницького, Києва та області) вишикувалася черга по кілька сотень людей. Покатали всіх. Навіть тих, хто казав, що боїться висоти. Повільно піднятися на рівень багатоповерхівки, зізнавалися ті після польоту, зовсім не страшно. Але дуже цікаво!

А щоб відвідувачам фестивалю було ще цікавіше, організатори запросили до участі естрадних виконавців зі студії Геннадія Рагуліна, запального ді-джея, влаштували шоу мильних бульбашок та виступ повітряних гімнастів зі студії «Air Wings». На фуд-корті дітлахів могли порадувати солодкою ватою та поп-корном, а дорослих глінтвейном і бутербродами.

Наступний фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія» анонсували на 7 січня 2022 року, він відбуватиметься за новою зимовою програмою. Замовити квитки можна на сайті організаторів.

Віолета Скрипнікова

Фото: Віолета Скрипнікова, Сергій Скалько

Уже за кілька годин, о 15.00, у Полтаві, на колишньому мототреку, стартує фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія». Прогноз погоди поки що не віщує сильних поривів вітру, тож маємо надію, що цього разу захід усе-таки відбудеться. Полтавці нарешті побачать виступ надзвичайних повітряних гімнастів! Свої дивовижні номери покажуть учасники Студії повітряної гімнастики й акробатики «Air Wings», ідеться на сторінці організаторів у соціальній мережі «Фейсбук»:

– Гарантуємо, вони точно зачарують вас своїм талантом, вміннями та яскравим виступом!

Альона Зимня

В обласному центрі, у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, відкрили виставку з приватної колекції видавця, мецената, лауреата премії ім. Миколи Ярошенка, почесного члена обласної організації Національної спілки художників України Олексія Петренка. Вона містить унікальні матеріали про історію освіти нашого краю та її представників. Експозиція отримала назву «Освіта Полтавської губернії в документах, фотографіях, листівках». Як повідомили в управлінні культури Департаменту культури, молоді та сім’ї міської ради, тут розміщені світлини, альбоми випускників навчальних закладів губернії, нагородні документи, що дозволяють побачити в деталях колишню систему освіти та критерії представлення до відзнак, портрети педагогів, які формували історію губернської освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема унікальне фото викладачів Полтавського учительського інституту, серед яких – Антон Макаренко, атестати та свідоцтва про закінчення губернських навчальних закладів різних рівнів учнями різних станів і поштові листівки початку XX ст. із зображенням шкіл, гімназій, училищ Полтавської губернії.

На презентацію виставки завітали представники музейної справи, краєзнавці, художники, журналісти, духовенство та ін.

Доступною для ознайомлення експозиція буде впродовж місяця.

Для довідки. Система освітніх закладів на Полтавщині стала стрімко розвиватись із набуттям краєм статусу губернії. Велику роль у цьому відіграв, зокрема, указ генерал-губернатора, князя Олексія Куракіна від 20 червня 1803 року про заснування училищ у всіх повітах, а в Полтаві гімназії. Директором губернських училищ було призначено відомого поета й драматурга Василя Капніста, у будинку родини якого нині розміщений літературно-меморіальний музей Івана Котляревського.

Альона Зимня

Учора ввечері в обласному центрі відбувся концерт Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру (диригент – народний артист України Володимир Сіренко). Колектив виконав чимало відомих композицій, зокрема Симфонію до мажор Березовського, Симфонію №9 «З нового світу» Дворжака, Концерт №1 для фортепіано з оркестром Чайковского. Соло на фортепіано виконував Павло Качнов – випускник українського та австрійського музичних вишів, неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів. Зал, заповнений із дотриманням карантинних вимог, був у захваті від майстерності виконавців, дякував артистам бурхливими оплесками.

Альона Зимня

О 12-й годині 18 вересня на Соборному майдані в обласному центрі стартує Міжнародний фестиваль «Полтавська галушка». На час дводенного заходу передбачені виступи заслужених артистів України, артистів обласної філармонії, обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, творчих центрів, солістів і колективів як, власне, Полтавської громади, так і інших: Ромоданівської, Лубенської, Оржицької тощо. Загалом у дводенній концертній програмі братимуть участь:

• заслужена артистка України Тетяна Садохіна,
• заслужена артистка України Наталія Май,
• заслужений артист України Валерій Соколик,
• заслужений артист України, провідний соліст Полтавської обласної філармонії Микола Гармаш,
• Дмитро Соколов, директор обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи,
• Жанна Лтавська, солістка обласної філармонії,
• Маргарита та Геннадій Рагуліни,
• дует «Violin Cover Mix» – Альона Киба та DJ Cherkasoff,
• Кирил Май і гурт «Майкідс»,
• студія естрадного вокалу Геннадія Рагуліна,
• творчий центр Олега Писаренко,
• солісти Олена Ковтун, Андрій Буторін, Наталія Прокопченко, Олександр Близнюк, Діана Хаірбекова, Анастасія Радченко, Наталія Шевченко, Наталія Микитченко, Юлія Твердохліб, Владислав Литвиненко, Олександр Онупко,
• народний ансамбль народного танцю «Джерело» Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтва ім. І.П. Котляревського,
• ансамбль народного танцю «Візерунки»
• пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» обласної філармонії,
• зразкова аматорська група народного співу вокально-хорової студії «Домінус»,
• вокальний квартет «Наші серця» Оржицької громади,
• Центр моди «Століття краси»,
• народний аматорський фольклорний ансамбль «Горлиця» Красногорівського сільського будинку культури,
• танцювальний колектив «Кумоньки» Білоцерківського сільського будинку культури,
• інструментальний квартет (Олександр Близнюк, Володимир Близнюк, Віктор Рожко, Іван Касьяненко),
• народний драматичний колектив «Жіночий театр» та зразковий театр читця «Українська світлиця» Центру культури і дозвілля виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради,
• «Веселі музики» Токарівського сільського будинку культури,
• фольклорний колектив «Вербиченька» села Мальці Кременчуцької громади,
• народний фольклорний аматорський ансамбль «Яворина» села Солониця Лубенської громади,
• народний аматорський гурт «Ренесанс» Тростянецького будинку культури,
• народний самодіяльний ансамбль танцю «Весна» Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) ім. В.Г. Короленка,
• студентський театр мод факультету технологій та дизайну ПНПУ ім. В.Г. Короленка,
• народний аматорський вокальний ансамбль «Надія» Карлівського міського будинку культури,
• вокальний гурт «Ейфорія» Карлівського міського будинку культури,
• дитячий ансамбль ударних інструментів «Живі барабани» Полтавської дитячої музичної школи №1 ім. П.І.Майбороди,
• народний аматорський ансамбль сучасної пісні «Мал-а-хіт» Полтавського державного аграрного університету,
• троїсті музики фольклорного ансамблю «Ворскла» Кобеляцької громади,
• вокальний гурт «Родина» Новооріхівського будинку культури,
• зразковий художній хореографічний колектив «Ренесанс» Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів №34,
• танцювальний колектив Ромоданівського селищного будинку культури,
• народний аматорський хореографічний колектив «Барвінок» Кобеляцької громади,
• квартет «Парубки» Судіївського сільського будинку культури,
• народний аматорський колектив «Дивограй» Судіївського сільського будинку культури,
• зразковий художній ансамбль народного танцю «Каблучок» Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді (ОЦЕВУМ),
• гурт «Іванівські куми» Кобеляцької громади,
• пісенний гурт «Родина» Розсошенського будинку культури,
• зразкова аматорська хореографічна студія «Каприз» Будинку науки і техніки Полтавської дирекції залізничних перевезень,
• народний аматорський ансамбль танцю «Юність» Полтавського державного медичного університету (ПДМУ),
• народний аматорський вокальний ансамбль «Мальви» ПДМУ,
• вокальний чоловічий гурт «Пліка вокаліз» ПДМУ,
• хореографічний колектив «Меліор» ПДМУ,
• ансамбль бально-спортивного танцю «Орхідея» ПДМУ,
• Ірина Григорова «А ми – украінки !»,
• народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Тернівчанка» Центру культури і дозвілля Лубенської міської ради,
• народний аматорський вокальний квартет «Сузір’я» Центру культури і дозвілля Лубенської міської ради,
• народний аматорський ансамбль народного танцю «Світанок» Будинку науки і техніки Полтавської дирекції залізничних перевезень,
• зразковий художній колектив Театр мод «Силует» Полтавського ОЦЕВУМ.

Альона Зимня

18-19 вересня в обласному центрі, на Соборному майдані, відбудеться Міжнародний фестиваль «Полтавська галушка». Як повідомили на сторінці заходу в соціальній мережі «Фейсбук», під час фесту працюватимуть такі локації:

• «Гастрономічна насолода», на якій будуть розміщені ятки від провідних рестораторів і де можна буде скушувати галушки (і не тільки) на будь-який смак;
• «Містечко майстрів», у якому буде представлена творчість народних умільців;
• зона крафтових виробників, на якій увазі відвідувачів пропонуватимуть унікальну авторську продукцію;
• тематичні фотозони, де можна буде зробити колоритні фото на згадку про фестиваль;
• «Козацькі забави», під час яких перевірятимуть міць та витривалість, спритність та влучність учасників;
• майстер-клас із ліплення галушки для дорослих;
• «Село Галушківка», на якій можна буде познайомитися з унікальністю територіальних громад;
• «Галушковий квест», учасники якого відкриють для себе всі таємниці унікальної страви;
• зона «Мистецький шлях», де будуть представлені унікальні шедеври;
• «Галушчине весілля», на якій відбудеться реконструкція традиційного обряду на полтавський манер;
• «Галушкова майстерня», де всі охочі зможуть приготувати галушки та посмакувати ними;
• зона «Дитяча галушка», відвідувачі якої поринуть у чудову казку й навчаться ліпити галушки;
• «Галушкова вечірка» на Білій альтанці, яку готують для відвідувачів відомі полтавські артисти;
• концертно-розважальна програма за участі кращих виконавців та колективів міста й області;
• розіграші та лотереї.

Альона Зимня

Упродовж двох вересневих днів, 18-го та 19-го, в обласному центрі на Соборному майдані, проходитиме Міжнародний гастроетнофестиваль «Полтавська галушка». Зазвичай його організатори намагаються подивувати гостей свята чимсь новеньким. Не обійшлися без цього й нині. На сторінці заходу в соціальній мережі «Фейсбук» вони поділилися гімном фестивалю – піснею «Полтавська галушка» у виконанні заслуженої артистки України Тетяни Садохіної, створеною на слова Катерини Калініченко, із музикою та аранжуванням  Володимира Шевчука.

Альона Зимня