Усіх, хто відпочивав у санаторії «Нові Санжари», вивезли до Миргорода

За кілька годин до прибуття евакуйованих із Китаю наших співгромадян у санаторій «Нові Санжари» поліція пропустила журналістів телеканалу «Україна». Вони оглянули територію закладу й констатували: «Санаторій розташований на березі Ворскли в сосновому лісі. Тут проходять реабілітацію військовослужбовці. Уночі їх усіх терміново перевезли до Миргорода. На території немає нікого, окрім поодиноких патрулів поліцейських. У корпусах наразі темно й порожньо». За словами поліцейських, блоковані всі під’їзди-виїзди.

Що ж до роботи санаторію після прибуття евакуйованих, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Віктор Лисак, повідомив:

– Процес буде організований, цілком забезпечене цілодобове медичне спостереження. Скільки буде потрібно, стільки й залучимо медпрацівників. У санаторії є співробітники, які надають медичну допомогу. У разі необхідності залучимо ще спеціалістів із обласних установ, районної лікарні. Нині відпочивальників у санаторії немає. Населення хвилюється, але ми перебуваємо на місці й пояснюємо стан справ. На жаль, не всі дослухаються до наших слів. У Нових Санжарах працює бригада фахівців – спеціалісти кафедри інфекційних хвороб «Української медичної стоматологічної академії», обласної інфекційної лікарні, обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інші спеціалісти. Надають роз’яснення людям щодо самого коронавірусу, поточної ситуації, засобів захисту. Потрібно з розумінням ставитися до цієї ситуації. В евакуйованих громадян України теж є рідні, кожен має матір, батька, доньку, сина.

Альона Зимня

Від влади: бактеріологічної небезпеки немає, є небезпека забути про людяність

Сьогодні вранці у зв’язку з поширенням інформації про те, що евакуйованих із Китаю українців можуть розмістити в медичному центрі «Нові Санжари», і влаштованою місцевими жителями акцією протесту голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов виїхав до селища. Там він, як повідомили в ОДА, зустрівся з місцевими активістами, депутатами місцевих рад.

– Нині розбираємося в ситуації. Закликаю бути виваженими й стриманими, не панікувати. Із Китаю до України повертаються наші співгромадяни. Будь-хто міг опинитися на місці тих людей. Вони повертаються додому. Це чиїсь діти, батьки, рідні. Усіх перевірили китайські й вітчизняні медики. І в жодного немає симптомів гострої респіраторної інфекції, – зазначив Олег Синєгубов.

Евакуйовані громадяни житимуть у медичному центрі, що буде повністю ізольований та переведений на суворий режим бактеріологічної безпеки.

Очільник області запросив до Нових Санжар фахівців медичної галузі Полтавщини, зокрема директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктора Лисака, доктора медичних наук, доцента, лікаря вищої категорії з фаху «Інфекційні хвороби» ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» Тетяну Коваль і заступника головного лікаря з медичної частини комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня» Людмилу Волошину. До оглядів також залучать спеціалістів із Києва, які вже виїхали.

Звернувся до українців на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» і президент Володимир Зеленський. Він запевнив, що «заходи безпеки – безпрецедентні»:

– Зробили все можливе й неможливе, щоб гарантувати: вірус в Україну не потрапить. Декількох громадян не пустили на борт в Ухані, оскільки в них була трохи підвищена температура. Усі, хто піднявся на борт, у задовільному стані. Вони здорові, але мають пройти обсервацію протягом 14 днів. Евакуйовані житимуть у закритому медичному центрі… Протягом двох тижнів це буде, напевно, найбільш охоронюваний об’єкт у країні. Співчуваю нашим евакуйованим, бо вже знаю, що таке перебувати під особистою охороною, а в них охорона буде набагато серйозніша, ніж у президента.

Констатуючи, що бактеріологічної небезпеки немає, глава держави водночас зазначив:

– Є інша небезпека, про яку я хотів би сказати. Небезпека забути про те, що всі ми люди й всі ми – українці. Кожен із нас. Включно з тими, хто опинився в Ухані під час епідемії.

Коли Франція евакуювала людей з Уханя і їх привезли в одне з міст, реакція у мешканців цього міста була одна: вони турбувалися про життя й здоров’я своїх співгромадян, співчували тим, хто опинився в складній ситуації. Навіть у Казахстані, коли наш літак із Уханя сів на дозаправку й доправив казахстанського громадянина, не було жодних протестів і блокувань. Навпаки, усі дякували й раділи, що людина нарешті вдома.

На жаль, не всі з нас можуть пишатися такою ж людяною реакцією. Спроби перекрити траси, блокувати госпіталі, не пустити громадян України в Україну – цим ми показуємо далеко не найкращий бік нашого характеру. Особливо якщо врахувати, що більшість пасажирів – люди, яким менше 30 років. Для багатьох із нас вони – майже як діти.

Українець завжди залишається українцем. Тимчасове перебування в Ухані або еміграція до Канади не робить його чужим для своєї країни. Розумію: стара політика протягом десятків років робила звичним ділити українців на «правильних» і «неправильних». Але ця епоха скінчилася. Ми будемо боротися за кожного українця, який опинився в біді, де б він не перебував. Рятувати, евакуювати, обмінювати. Україна не здаватиме своїх. Такою буде державна політика. Я це гарантую. Але такою ж самою має бути й реакція суспільства. Я на це дуже сподіваюся.

Альона Зимня

У Нових Санжарах затримали 10 учасників акції протесту

20 лютого близько сьомої години ранку в селищі Нові Санжари Полтавської області група місцевих мешканців під час проведення акції заблокувала дорогу міжрегіонального значення. При спробі поліцейських розблокувати проїжджу частину, деякі учасники акції чинили опір, виникла короткострокова сутичка. Для припинення правопорушення працівники поліції встановили більше 10 найбільш агресивно налаштованих людей, роз’яснили їм юридичні наслідки вчинення протиправних дій і провели превентивні бесіди.

– З метою недопущення будь-якої ескалації конфлікту або загрози здоров’ю громадян закликаю учасників акції не порушувати закон. Усі спроби вчинення правопорушень будуть припинені, – зазначив начальник поліції Полтавщини Іван Вигівський.

За матеріалами відділу комунікації поліції Полтавської області

Офіційно: Евакуйованих із Китаю українців збираються привезти в санаторій у Нових Санжарах

Сьогодні о 9.40 український пасажирський літак спецрейсу «PQ 7302» з евакуйованими з Китайської Народної Республіки громадянами здійснив посадку в міжнародному аеропорту міста Бориспіль.

На борту повітряного судна авіакомпанії SkyUp перебувають 45 громадян України, 27 іноземців, а також екіпаж і лікарі супроводу.

Неодноразові суворі санітарно-епідеміологічні перевірки стану здоров’я людей, проведені місцевою владою під час посадки на борт у Китаї, під час проміжної посадки в Алма-Ати в Казахстані, контроль їхнього стану в літаку під час рейсу фаховими лікарями Міністерства охорони здоров’я України підтвердили, що всі евакуйовані не мають жодних симптомів хвороби.

Після прибуття всіма особами, які перебувають на борту, буде пройдено належний прикордонний контроль із дотриманням усіх норм і правил санітарно-епідеміологічної безпеки відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил Всесвітньої організації охорони здоров’я в спеціальній відокремленій зоні летовища.

Спеціальним транспортом Державної служби з надзвичайних ситуацій України в супроводі та під охороною поліції їх буде доставлено на територію медичного центру Національної гвардії України «Нові Санжари» в Полтавської області.

Протягом 14 днів евакуйовані перебуватимуть там у обсервації (у медицині цей термін вживають, коли говорять про здійснення посиленого медичного спостереження; заборону ввезення та вивезення людей, майна з зони зараження; проведення екстреної профілактики антибіотиками; проведення часткових ізоляційно-обмежувальних і протиепідемічних заходів – прим. автора) із забезпеченням суворого режиму санітарного-епідеміологічного контролю та безпеки. Усі протиправні спроби перешкоджання розміщенню евакуйованих на цьому об’єкті або порушення режиму їхньої обсервації будуть припинені Нацполіцією та Нацгвардією відповідно до вимог закону та рішення урядового штабу.

МВС України констатує, що загрози здоров’ю громадян відсутні, спільно з МОЗ проводяться активні профілактичні заходи.

За матеріалами Департаменту комунікації МВС України

Борт з евакуйованими з Китаю українцями в Полтаві не приземлився

Літак, що прямує з Китаю з українцями, евакуйованими з ураженого коронавірусом Уханя, не сів у аеропорту Полтави. Зробивши не менше п’яти кіл у небі між Красноградом і Перещепиним, він направився в бік обласного центру. Але на полтавському летовищі так і не приземлився. Як можна побачити на сервісі Flightradar24, борт PQ7302 прямує до Києва.

Альона Зимня

У Полтаві проголосили маніфест 120-річної давнини (оновлено)

Сьогодні в обласному центрі, поруч із музичним коледжем мистецтв ім. М.В. Лисенка, неподалік від будинку на Воскресенському узвозі, де 120 років тому мешкала родина відомих педагогів – просвітителів і патріотів Олександра та Софії Русових, відбулася історична реконструкція події початку ХХ століття – проголошення українським політичним і громадським діячем, адвокатам, публіцистом, першим ідеологом українського націоналізму Миколою Міхновським брошури «Самостійна Україна».

Його образ втілив добре обізнаний у темі депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук. До участі у відтворенні також долучилися члени Полтавського осередку Всеукраїнської громадської організації «Сокіл», яка виступила організатором заходу й була підтримана Північно-східним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті.

– Це одна з найбільш знакових і фундаментальних подій ХХ століття, – сказав регіональний представник УІНП Олег Пустовгар. – Усе починається з ідеї. І цією ідеєю надихнулася українська еліта, яка й створила в горнилі Української революції 1917-1921 років свою державу, Українську народну республіку. Ми цьому заходу надали методичну та інформаційну підтримку, підготували історичні довідки. Наша мета – щоб якомога більше полтавців довідалося про цю історичну подію. Як член Полтавської міської топонімічної комісії я маю одним із пріоритетів роботи взяття на облік меморіальної дошки Миколі Міхновському на будинку Русових. Та й саму споруду в перспективі потрібно музеїфікувати. На таких позиціях стоїть УІНП. Це має бути місцем паломництва всіх українців.

Але наразі будинок перебуває в незадовільному стані, тож для проведення історичної реконструкції організатори вирішили вибрати територію неподалік – майданчик перед коледжем мистецтв.

Окрім Миколи Міхновського, у відтворенні подій 120-річної давнини фігурували Софія й Олександр Русови, молодий семінарист Симон Петлюра та інші знакові історичні постаті, яких зіграли молоді «соколи».

Згідно з архівними даними, 1900 року, на «Шевченківські дні», які проходили в помешканні відомих педагогів і під час яких відбулося проголошення брошури «Самостійна Україна», зібралося близько 60 осіб. На нинішньому заході нараховувалося приблизно стільки ж учасників. На реконструкції були присутні полтавці різного віку, небайдужі до своєї історії, представники засобів масової інформації.

За словами організаторів реконструкції, подія в Полтаві стала ніби демо-версією промови Миколи Міхновського в Харкові, куди він прямував із Києва. У ній він із застосуванням юридичних постулатів аргументував необхідність побудови нашої незалежної держави й водночас відверто назвав головного її ворога – російський імперіалізм – та закликав українців виборювати, у тому числі й зі зброєю в руках, «одну, єдину, неподільну, вільну, самостійну Україну від гір Карпатських аж по Кавказькі», повідомили в Північно-східному міжрегіональному відділі УІНП.

Довідково. «Самостійна Україна» була видана у Львові 1900 року. Ця невелика публіцистична праця стала маніфестом першої самостійницької політичної сили Наддніпрянської України – Революційної української партії (РУП), створеної в січні того ж року.

Альона Зимня

Без конкуренції: у Полтаві обрали директорів двох шкіл

Сьогодні в обласному центрі, у приміщенні міської ради, проходив конкурс на заміщення вакантних посад директорів Полтавської гімназії №6 і загальноосвітньої школи I-III ступенів №7 ім. Т.Г. Шевченка. Документи на участь у ньому подали лише двоє – по одному кандидату на кожну посаду, повідомили в пресслужбі міськради. Це чинні керівники означених закладів освіти Світлана Дяченко та Іван Єзерський відповідно.

Конкурсний відбір проходив у три етапи:

1) написання письмового тестового завдання, зокрема щодо знання законодавства у сфері освіти,

2) письмове вирішення ситуаційного завдання,

3) презентація перспективного плану розвитку свого навчального закладу та співбесіда з членами комісії.

Спостерігати за перебігом конкурсу можна було в прямому ефірі на сайті Полтавської міської ради.

До фіналу конкурсного відбору директори прийшли з різницею в один бал. Комісія одностайно висловилися за обрання цих кандидатів на вакантні посади.

Альона Зимня

Кременчуцький онкодиспансер отримав сучасне стерилізаційне обладнання

Надсучасний стерилізатор хірургічного обладнання світового рівня з’явився в Кременчуцькому онкодиспансері. Плазмову шафу, яка знезаражує хірургічний інструмент перекисом водню, вартістю 850 тис. грн придбав за кошти депутатського фонду депутат Полтавської обласної ради від Кременчука Василь Хоменко.

Лікувальному закладові він допомагає вже не перший рік. Гроші з обласного бюджету, які йому як депутату виділяють на округ, спрямовує на вирішення нагальних проблем міста, серед іншого проблем онкологічного диспансеру.

Василь Хоменко зазначає: торік головний лікар медзакладу Володимир Севідов розповів, що в Україні почали виробляти сучасне стерилізаційне обладнання на кшталт того, що використовується в усьому світі. Тож було прийняте рішення придбати його. Воно не гірше, ніж американські та європейські відповідники. Виготовляють його в Полтаві. Представник виробника говорить, що таке обладнання є лише в Києві та Львові.

Володимир Севідов зазначає, що основна перевага стерилізації в купленій шафі – повне знезараження та збереження чутливої оптичної апаратури, яку використовують під час лапароскопічних операцій. Традиційна стерилізація парою руйнує високовартісний інструмент. Крім того, головний лікар онкодиспансеру каже, що плазмові стерилізатори не лише не вибухонебезпечні, як парові, а й безпечні для персоналу.

За матеріалами Кременчуцької міської ради

У Полтаві вдосконалюють програму «Бюджет участі»

Члени робочої групи проєкту «Бюджет участі», що вже чотири роки реалізується в обласному центрі, провели на базі комунальної організації «Інститут розвитку міста» консультаційну зустріч із експертами Ради Європи. Влаштували її, щоб визначити пріоритетні напрямки в подальшому розвиткові програми в Полтаві, внести корективи та рекомендацій до успішного включення полтавців та органів влади в реалізацію «Бюджету участі», а також сформувати концепцію нової програми «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтава на 2021 – 2026 роки». Про це повідомили на сайті міськради.

Запрошений на зустріч голова румунського центру Expert Forum Сорін Іоніце, який упродовж останніх 15 років працює на залучення органів місцевого самоврядування до реалізації програм із партиципаторного бюджетування, сказав, що Полтава вражає кількістю та масштабом завершених проектів. Водночас експерт зауважив, що українські міста часто стикаються з занадто високими очікуваннями людей – населення хоче, щоб великі інфраструктурні задуми реалізовувалися швидко. У межах громадського бюджету це важко поєднати з фізичними й фінансовими можливостями. У європейських країнах зазвичай дослухаються до громадських ініціатив, що не потребують масштабних капіталовкладень.

– «Бюджет участі» найкраще працює на не дуже масштабних проектах – на менших, наприклад, ремонт школи, облаштування таких місць, де б люди проводили свій час, – зазначив Сорін Іоніце.

Також він додав, що успішними можуть бути й роботи інклюзивного спрямування. А ось водовідведення, освітлення вулиць тощо – це вже складніше. Для реалізації таких ініціатив потрібне не лише чимале фінансування, а й сильний менеджмент на місцях.

Нову цільову програму збираються писати за європейськими стандартами, орієнтуючись на закордонний досвід, зокрема прозорість реалізації громадських ініціатив, повідомив голова робочої групи «Бюджету участі» Вадим Сорока. Окреме місце тут відведуть правилам і стандартам як для авторів проєктів, так і для робочої групи, управлінь-виконавців, депутатів, які голосують за виділення коштів.

Крім того, у програмі хочуть приділити особливу увагу навчанню тих, хто збирається подавати проєкти. Проведення тематичних воркшопів для авторів допоможе їм зрозуміти, як працює партиципаторне бюджетування, як правильно оцінювати кошторис задуманих робіт тощо.

Передбачається, що подання ідей за оновленою програмою «Бюджет участі» розпочнеться вже в липні 2020 року. Точні дати будуть відомі за місяць.

Альона Зимня

У Полтавському коледжі мистецтв майстер-класи з музики давали закордонні фахівці

13 та 18 лютого в приміщенні Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка відбулися майстер-класи лауреатів міжнародних конкурсів із України, Німеччини, Бельгії та Ізраїлю, представників Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Перед присутніми виступили завідувачка кафедри народних інструментів цього навчального закладу Любов Матвійчук, випускник Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського та Вищої школи музики в Кельні Артем Канке, випускник Тель-Авівської академії музики та Дрезденської вищої школи музики Євген Сапожников і артист Брюссельського філармонічного оркестру, випускник Національної музичної академії ім. Петра Чайковського та Фрібурскої вищої школи, засновник брюссельського Credo String Quartet Антон Скакун.

Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

Альона Зимня