16 червня в обласному центрі було зафіксовано один новий випадок зараження коронавірусом, 17-го – два, 18-го – чотири. Загалом за тиждень налічується вже десять інфікованих. Місто фактично «підхопило» загальну для Україну тенденцію зі зростання кількості хворих на COVID-19. Через це, а також зважаючи на постанову уряду, ухвалену в середу, і те, що значна частина городян перестала дотримуватися маскового режиму та інших заходів профілактики інфекції, комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій у Полтаві вирішила зробити карантинні заходи на території населеного пункту більш жорсткими.
– Ми закінчуємо історію з попередженнями, із «добрим поліцейським». Повноваження складати протоколи в усіх є, усіх навчили. Будемо складати протоколи, якщо не доходить. По-іншому (епідемію – прим. авт.) не зупинимо. У нас уже пішла внутрішня передача. Було п’ять-шість хворих наприкінці минулого – на початку нинішнього тижнів. Це ті, які приїхали, привезли (коронавірус – прим. авт.). Але ті, щодо яких ми отримуємо результати сьогодні, – це епідоточення, передача один від одного. Відстежити, локалізувати (інфекцію – прим. авт.) уже не вийде. Зараз важливо зробити так, щоб людина, яка заражена, але про це не знає, не заражала інших у громадських місцях: магазинах, транспорті, – наголосив секретар Полтавської міськради Олександр Шамота.
Відтак комісія ТЕБ та НС ухвалила рішення звернутися до поліцейських щодо посилення контролю за дотриманням маскового режиму в громадському транспорті. Відповідно до постанови Кабміну, перебувати в тролейбусах, автобусах, маршрутках під час карантину потрібно в засобах індивідуального захисту, які одягнуті так, що закривають рот і ніс. А цього пасажири й водії нині дуже часто не дотримуються. Також на сьогодні нерідко можна зустріти маршрутки, які їздять повністю забитими.
– Якщо в комунальному транспорті нам вдається це стримувати, то в приватному – біда, – зазначив заступник міського голови Іван Сватенко.
І це при тому, що наразі в громадському транспорті незалежно від форми власності дозволено перевозити лише таку кількість пасажирів, що дорівнює кількості сидінь.
Крім того, органи влади звертатимуться до місцевих управлінь Національної поліції, Держпродспоживслужби, Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста щодо посилення контролю за дотриманням протиепідемічних заходів суб’єктами господарювання. Працювати з останніми в цьому плані, власне, почали вже з вівторка – в обласному центрі діють мобільні групи, до яких входять представники різних служб. Вони проводять перевірки, виносять попередження.
– Щодня обходимо 50-60 магазинів. Зауваження є. Дійсно, багато таких, хто не приходить у масках. Продавці їм роблять зауваження, – сказав голова Шевченківської районної в м. Полтава ради Дмитро Задворкін.
За три дні робота мобільних груп уже дала певні результати.
– У ТРЦ «Київ», наприклад, без маски вже ніхто не зайде. На вході стоять спеціально визначені працівники, контролюють. Є засоби для дезінфекції, – розповів голова Київської районної в м. Полтава ради Сергій Синягівський.
Водночас, зауважив Олександр Шамота, необхідно, щоб охорона мережевих закладів стежила, аби відвідувачі були в масках не тільки на вході до приміщення, а й перебуваючи в ньому.
Альона Зимня
За словами учасників наради, для збереження пам’ятки є кілька шляхів: передати будівлю в комунальну власність області, залучити інвесторів чи сконтактувати з одним із нащадків Муравйових-Апостолів, який проявляв зацікавленість у збереженні родового майна.
Служба має стати єдиним центром екстреного реагування, координуватиме дії поліції, рятувальних служб, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги. На Полтавщині її створення починатимуть із модернізації служби «101».
Він також зауважив, що поліція, екстрена медична допомога вже працюють на цифровій основі. Тож після технологічного вдосконалення рятувальної служби буде легше з’єднати всі однією програмою. Автоматизоване робоче місце оператора створять у кожному підрозділі. Будуть цифрові автоматичні телефонні станції для обробки сигналів.
Альона Зимня
Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.
– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.