Категорія: Здоров’я

У Миргородський, Зіньківський, Решетилівський, Диканський і Шишацький райони, що входять до 147-го округу, доставляють 80 тис. медичних масок для пенсіонерів – із розрахунку дві маски на одну людину. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» повідомив народний депутат України від указаного округу, голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч.

– Упродовж пандемії отримував та отримую дуже багато звернень щодо засобів захисту, особливо від людей похилого віку. Масок через загальний дефіцит у аптеках купити неможливо. Не кажучи вже про той факт, що в багатьох селах та селищах такі заклади просто не працюють, їх немає. Пенсіонери перебувають у зоні ризику, але все ж змушені виходити з дому хоча б за хлібом. Відповідно, згідно з вимогами карантину, повинні бути в масках. Яких просто ніде купити, – пояснив ситуацію Олег Кулініч.

Із власних коштів народний депутат оплатив купівлю 80 тис. медичних масок для пенсіонерів.

Також він продовжує надавати допомогу медичним закладам вищезгаданих районів 147-го округу.

– Як тільки надходять замовлені мною засоби захисту та обладнання, ми відразу передаємо їх безпосередньо ЦРЛ і ЦПМСД. Додатково завезли до медичних закладів 1000 захисних щитків для обличчя, 900 ізоляційних халатів, понад 1500 респіраторів типу FFP3, 6500 рукавичок із довгими манжетами, 1500 медичних шапочок тощо, – зазначив Олег Кулініч.

Голова депутатської групи «Довіра» висловив сподівання, що завдяки карантинним заходам Україні все-таки вдасться не допустити настільки широкого розповсюдження епідемії, як у деяких західних країнах.

– Але готовим треба бути до всіх сценаріїв. Тому будь-яка допомога медикам наразі актуальна, як ніколи, – наголосив парламентарій.

Раніше народний депутат Олег Кулініч уже неодноразово звітував про допомогу, надану закладам охорони здоров’я 147-го округу у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Пресслужба народного депутата Олега Кулініча

На правах реклами

На Миргородщині відучора збільшилася кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Окрім 42-річного чоловіка та 41-річної жінки, такий діагноз установлений іще двом особам. Це 73-річна докторка та 46-річна медсестра, які контактували з чоловіком, якому згодом поставили діагноз COVID-19. Одна з них, нагадаємо, проходить лікування вдома, друга перебуває в медичному закладі.

Нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов та директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак перевірили стан готовності Миргородської центральної районної лікарні до прийому пацієнтів із коронавірусом і запевнили, що в закладу є все необхідне для цього. Чому ж тоді після контакту з першим же хворим на COVID-19 заразилися одразу двоє медпрацівників ЦРЛ? Керівник ДОЗ пояснив це так:

– Медики на сьогодні – на передовій. Вони контактують із усіма пацієнтами. Виключити можливість інфікування тут неможливо. Якщо говорити про те, чи мали вони засоби захисту, чи дотримувалися відповідного режиму, вони мали належний захист. Ми напередодні там були, дивилися. У нас є служба з охорони праці, вона проводить дистанційно розслідування. Усі ці матеріали ми покажемо. Але, щоб ви розуміли, медики на сьогодні – на передовій, і все залежить від того, наскільки людина інформована, наскільки вона знає та повідомляє їм про дані випадки, тобто треба дивитися, який шлях інфікування. Але сам контакт є. Ніхто не виключає, що може людина інфікуватися. Та найголовніше – який стан їхнього здоров’я. Ми ведемо моніторинг. Сьогодні вранці говорили про те, що, можливо, будемо ухвалювати рішення й доставляти одну пацієнтку на вищий рівень. Годину-дві там спілкувалися спеціалісти з обласної інфекційної лікарні як головного госпіталю, який надає допомогу. Коли їхав на брифінг, мені доповіли про те, що стан пацієнтки покращився. Нехай вони одужують.

Альона Зимня

На ранок 6 квітня в Полтавській області було зареєстровано 11 лабораторно підтверджених випадків зараження на коронавірус. Про це повідомив на своєму Телеграф-каналі голова облдержадміністрації Олег Синєгубов. Порівняно з 5 квітня кількість хворих по Кременчуку не збільшилася – п’ять осіб. Два нових випадки (у 60-річної жінки та 36-річного чоловіка) зафіксовані в Горішніх Плавнях. Тепер тут четверо хворих. Крім того, по одному інфікованому нараховується в Машівці та Миргороді.

Нагадаємо, перший лабораторно підтверджений випадок зараження коронавірусом у місті-курорті був зареєстрований  в 42-річного городянина. Але, як повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» очільник Миргорода Сергій Соломаха, хворий перебуває на лікуванні в Полтавській обласній клінічній інфекційній лікарні.

Альона Зимня

Міністерство охорони здоров’я запровадило єдиний державний протокол лікування хворих на COVID-19, що базується на досвіді боротьби з цією недугою в інших країнах. Ознайомитися з ним та відповідним наказом можна тут. Створення документу ініціював новий міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Про це йдеться на сторінці МОЗ у соціальній мережі «Фейсбук».

– Уже зараз усі медики країни отримують чіткий алгоритм лікування хворих. На жаль, від цього вірусу немає щеплення чи ліків. Більше того, не застрахований ніхто, і захворіти може кожен. Але багато країн, які зіткнулися з цим невидимим ворогом раніше за Україну, уже мають ефективні напрацювання в боротьбі з хворобою, спричиненою новим коронавірусом. І ми встановили стандарт лікування, який базується на досвіді цих країн, – сказав посадовець.

Протокол призначений для всіх медичних працівників, які надають допомогу пацієнтам із коронавірусом. Він встановлює чіткий алгоритм призначення та застосування лікарських засобів для терапії пацієнтів із підтвердженою коронавірусною хворобою (COVID-19) при критичному її перебігу, тяжкому та середньої тяжкості.

Альона Зимня

Міністерство охорони здоров’я України оновило стандарти надання медичної допомоги хворим із коронавірусною інфекцією. Вони почали діяти вже відсьогодні. Зокрема, змінені алгоритми амбулаторно-поліклінічної допомоги громадянам із підозрою на COVID-19.

Відповідно до них, як повідомило МОЗ на своїй сторінці у Фесбуці, «пацієнтів із легкою формою захворювання, які не мають ризику ускладнень, а також пацієнтів, які одужують та вже не потребують цілодобового нагляду лікарів, рекомендовано лікувати амбулаторно, тобто в домашніх умовах. При цьому лікарі забезпечують постійний контроль поточного стану пацієнта та його контактних осіб за телефоном та/або можуть здійснювати виїзні консультації з дотриманням правил інфекційного контролю. Медичні працівники, які надають допомогу за місцем проживання, і контактні особи пацієнта обов’язково мають використовувати засоби індивідуального захисту. Амбулаторне (домашнє) лікування суворо заборонене в разі, якщо пацієнт перебуває в групі ризику щодо розвитку ускладнень або має симптоми, що характеризують середньо-тяжкий і тяжкий перебіг». Мова йде про ядуху, ускладнене дихання, збільшення частоти дихальних рухів понад фізіологічну норму, кровохаркання, шлунково-кишкові симптоми (нудоту, блювання, діарею), а також зміни психічного стану (сплутаність свідомості, загальмованість). При цьому зазначається, що ускладнення дихання при COVID-19 зазвичай розвиваються на другому тижні хвороби, тому медпрацівникам рекомендовано особливо активно спостерігати за хворими саме в цей період.

Ці новації, за твердженням фахівців міністерства, ґрунтуються на рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, оновлених після поширення хвороби за межі Китаю та адаптованих до потреб системи охорони здоров’я України.

Альона Зимня

Незважаючи на те, що 24 березня в нашу область із Китаю було доставлено близько 2000 систем полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення коронавірусної інфекції, користуватися ними в Полтавському обласному лабораторному центрі не могли. Як пояснив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов журналістам, тут не було системи для ампліфікації в реальному часі Q MDx та аксесуарів до неї.

Щоб її придбати, звернулися за допомогою до підприємців, оскільки покупка бюджетним коштом розтягла б цей процес на місяць чи більше. Сьогодні надвечір прилад уже мають доставити на Полтавщину, і відзавтра дослідження методом ПЛР (найточнішим для виявлення COVID-19) почнуть робити в обласному центрі, не відправляючи біоматеріал, як до цього, до столиці. Крім того, за повідомленням ОДА, у майбутньому в регіоні буде ще один сучасний апарат ПЛР.

Нагадаємо, точність експрес-тестів становить лише 70-90%, тож результати необхідно підтверджувати лабораторним методом. До сьогодні в регіоні було зроблено таке дослідження для понад 10 осіб, симптоми й обставини захворювання в яких підпадали під алгоритм виявлення коронавірусної інфекції. Щодо двох підозр дані ще не надійшли, в інших випадках підозри не підтвердилися.

Альона Зимня

Сьогодні – Всесвітній день боротьби з захворюванням на туберкульоз. Всесвітня організація охорони здоров’я проводить його та місячник боротьби з недугою під гаслом «Настав час подолати туберкульоз!» (#It’sTimeToEndTB), що спонукає людей до мобілізації на всіх рівнях: виявляти й лікувати приховану інфекцію, посилювати освіту та обізнаність медичних працівників, говорити про проблему й шляхи її розв’язання!

У Полтавській області за 2019 рік на туберкульоз захворіло на 12% менше людей, ніж 2018-го – 52,1 випадка на 100 тисяч населення. Загалом це 726 осіб, серед яких 85 – ті, хто має ще й віл-інфекцію, яка стимулює розвиток недуги, 12 – діти віком до 17 років. Смертність від туберкульозу торік скоротилася на 7% і дорівнює восьми випадкам на 100 тисяч населення (у 2018 році цей показник був 8,6).

У рамках медичної реформи оптимізується фтизіатрична служба. Полтавською обласною радою прийнято рішення приєднати до клінічного протитуберкульозного диспансеру нашого регіону заклади в Кременчуку, Лубнах, Опішні, Веприку. Наразі в них займаються оптимізацією штату.

Також змінилися підходи в лікуванні туберкульозу. 49% першовиявлених випадків уже не лікують у стаціонарі – медичні препарати передають сімейним лікарям. Для хворих, які не є бактеріовиділювачами, запроваджується пацієнт-орієнтована модель лікування – відеоДОТ. Хворий приймає ліки, перебуваючи на онлайн-зв’язку з куратором. Наразі лише в Полтаві так лікуються 18 пацієнтів. Для цього в центри первісної медико-санітарної допомоги закупили три ноутбуки. Хоча далеко не всі хворі мають доступ до інтернету.

За матеріалами пресцентру Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА

До нашої області надійшло сім тисяч експрес-тестів і систем полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для виявлення коронавірусної інфекції. Про це повідомив сьогодні на брифінгу для журналістів голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов.

– До нас уже надійшли експрес-тести. Їх понад п’ять тисяч. Зараз ми їх направляємо до медзакладів, екстреної медичної допомоги, – сказав очільник ОДА.

Експрес-тести будуть розподілені по регіону, а от 1920 тест-систем ПЛР перебуватимуть у державній установі «Полтавський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України».

Останні на сьогодні є найточнішими у виявленні зараження коронавірусом. Однієї системи вистачає приблизно на 70 осіб. Швидкі тести, хоча показують результат уже за 10-15 хвилин, менш точні. Один їхній примірник призначений для перевірки однієї людини.

За повідомленням МОЗ, експрес-тести використовуватимуться лікарями закладів охорони здоров’я для «санітарного сортування», тобто медики повинні зробити два дослідження: одне на грип і одне на коронавірусну інфекцію. Це потрібно, щоб вирішити, який алгоритм дій застосовувати далі. У разі позитивного результату при швидкому тестуванні на коронавірус лікарі братимуть додатковий зразок для підтвердження зараження в лабораторії за допомогою тесту на ПЛР. Тільки після цього можна буде говорити про підтверджений випадок захворювання COVID-19.

Нагадаємо, 23 березня в Україну з Китаю прибув військовий вантажний літак Іл-76. Окрім тестів, він доставив медичні маски різного ступеня захисту, дезінфектори, апарати штучної вентиляції легень та інші засоби, необхідні для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції.

Альона Зимня

Питна вода в обласному центрі за мікробіологічніми та паразитологічними показниками відповідає гігієнічним вимогам, тому знезаражувати її підвищеними дозами активного хлору немає потреби. Для цього у воду додається гіпохлорид. Він безпечніший і застосовується в мінімальних дозах за необхідності та для профілактики. Про це повідомив генеральний директор КП «Полтававодоканал» Василь Воротинцев:

– Залишкові концентрації хлору перед подаванням у водопровідну мережу визначають кожну годину. У період ускладнення санітарно-епідемічної ситуації дозволяється знезаражувати воду підвищеними дозами активного хлору за умови видалення надлишкового хлору з води перед її подачею в розподільну мережу, але, наголошую, в цьому немає потреби.

Згідно з вимогами ДержсанПіНу питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам:

• бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні,
• мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Нині на підприємстві всі працівники забезпечені захисними масками. Виробничі, службові та побутові приміщення забезпечені дезінфікуючими розчинами, а працівники аварійних служб – респіраторами типу FFP 2 та костюмами хімзахисту типу Л-1. Усім працівникам перед початком зміни проводиться замір температури.

За матеріалами Полтавської обласної державної адмінстрації