Категорія: Політика

Карантин у державі продовжений до 31 липня. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. Підставою для ухвалення такого рішення стало зростання кількості людей, у яких виявлений коронавірус. За словами посадовця, за останній тиждень на COVID-19 захворіли 4853 особи. Це найбільше в Україні за весь час пандемії.

– Ослаблення карантинних заходів люди сприйняли як скасування карантину. Тому, на жаль, і такі негативні результати. Коронавірус нікуди не зник, загроза від нього й для нашої медичної системи, і для нас нікуди не ділася, – сказав прем’єр.

Тому КМУ ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину. У цей час заборонено перебування в громадських будинках, спорудах і транспорті без надягнутих засобів індивідуального захисту. У транспорті не дозволяється перевезення більшої кількості пасажирів, ніж передбачено місць для сидіння. Відповідальність за порушення в цьому випадку нестимуть перевізники та очільники населених пунктів. Їх, до речі, закликали максимально збільшити кількість транспорту на маршрутах, а за необхідності зробити нові.

– Люди не повинні стояти в чергах та їхати в переповнених задушливих маршрутках. Це ваша відповідальність як керівників міст і перевізників, які таке допускають, – наголосив Денис Шмигаль.

При цьому він окремо звернувся до міністра інфраструктури з вимогою звернути увагу на те, що робиться в приміських потягах, і навести порядок зі здійсненням контролю, дотриманням вимоги щодо кількості людей у вагонах, маскового режиму та інших заходів, визначених урядом.

Крім того, на своєму засіданні Кабмін обговорив зміни в графіках початку роботи в окремих галузях – від восьмої до десятої ранку й пізніше, щоб розтягнути в часі «години пік», коли люди заповнюють громадський транспорт, як це зробили в деяких країнах Європи.

Також урядовці розглянули запропонований Міністерством охорони здоров’я оновлений підхід до адаптивного карантину. Він передбачає можливість посилення карантину в окремих регіонах, якщо цього вимагатиме ситуація.

Що ж до посилення чи послаблення обмежувальних заходів на території нашої області, це визначатиме регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій на підставі даних про епідситуацію на Полтавщині. Зібратися на засідання вона планує після публікації ухваленої сьогодні постанови Кабінету міністрів України.

А ще МОЗ оприлюднило список країн, які за показниками захворюваності на COVID-19 віднесено до «червоної» та «зеленої» зон. У першу трійку «червоних», зокрема, увійшли Катар, Сан Марино й Швеція. Громадяни, які прибуватимуть із цих і ще 47 країн, повинні будуть проходити обов’язкову обсервацію/самоізоляцію.

Альона Зимня

Садиба Муравйових-Апостолів у селі Хомутець Миргородського району – під загрозою знищення. У неї зруйновані стіни, покрівля та фасад. Обласна влада хоче врятувати цю пам’ятку архітектури державного значення, тому провела нараду, на якій обговорили можливі шляхи її збереження. Участь у ній взяли заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко депутати обласної ради, представники її управління майном, Департаменту культури, мистецтв і туризму ОДА, Полтавської державної аграрної академії, Хомутецького ветеринарно-технологічного коледжу, що їй підпорядкований.

За словами учасників наради, для збереження пам’ятки є кілька шляхів: передати будівлю в комунальну власність області, залучити інвесторів чи сконтактувати з одним із нащадків Муравйових-Апостолів, який проявляв зацікавленість у збереженні родового майна.

– Маємо облікову документацію на цей об’єкт. Це вже база, із якою можемо напрацьовувати подальші кроки з Міністерством культури та інформаційної політики й Міністерством освіти й науки. Можлива консервація будівлі, щоб зберегти те, що нині залишилося, – зазначила Катерина Рижеченко.

– Нині держава не робить кроків назустріч, щоб урятувати палац. Я реаліст, не знаю таких бізнесменів, які б вклали сюди кошти. Після вкладень має бути віддача. Тому, на мою думку, єдиний варіант – передати об’єкт у область. Якщо вдасться взяти її на баланс, звертатимемося до депутатів із проханням виділяти кошти з обласного бюджету, виходити на європейські гранти з відновлення культурної спадщини, – сказав заступник голови облради Анатолій Ханко.

А заступник директора Департаменту культури , мистецтв і туризму – начальник управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Інна Шерстюк зазначила, що її служба готова сприяти в підготовці відповідних документів.

Також на нараді обговорили питання щодо виготовлення документації із землеустрою, яка є основою для оформлення права користування земельною ділянкою, повідомили в ОДА.

Нагадаємо, питання порятунку палацу не можуть вирішити вже понад 10 років.

Альона Зимня

Тривалий час функція з прийому громадян для призначення державних соціальних допомог, як, власне, і саме призначення та виплата, була покладена на районні управління соцзахисту населення. Однак реформа децентралізації внесла в цю систему певні корективи.

– Я, на жаль, не можу на сьогодні повідомити конкретні структуру й модель органів соціального захисту населення, особливо районного рівня, які будуть після децентралізації. Однак із упевненістю можу сказати, що відповідно до законодавчих актів, проєктів законодавчих актів за органами соціального захисту населення, яку б вони модель після децентралізації не прийняли, залишаються функції з питань призначення та виплати державних соціальних допомог. А функція з прийому громадян для призначення таких допомог переходить до повноважень об’єднаних територіальних громад, – розповіла директорка Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації Людмила Корнієнко.

Це робиться для того, щоб із укрупненням районів людям не доводилося їздити до далекого райцентру, аби подати документи на призначення допомоги від держави, щоб вони могли все це зробити на місці. А ще – щоб швидше отримували результат.

Новий спосіб роботи торік випробували на собі п’ять ОТГ Полтавщини. Це Шишацька, Омельницька, Піщанська, Білоцерківська та Пирятинська. Саме вони взяли участь у пілотному проєкті, що здійснювався на рівні Міністерства соціальної політики в рамках впровадження програми «Соціальна громада», яка приходить на зміну старій моделі функціонування органів соцзахисту.

– Це дало нам можливість забезпечити на рівні ОТГ прийом громадян і передачу їхніх заяв із пакетами документів, які необхідні для призначення будь-якого виду допомоги (наразі їх 67), в електронному вигляді в органи соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій. Також ми взяли участь у пілоті, який впроваджується через міністерство, щодо забезпечення технічним оснащенням ОТГ, які готові впроваджувати програму «Соціальна громада». Торік таку допомогу в нас одержали 14 об’єднаних територіальних громад, у поточному році плануємо забезпечити ще 16. Крім того, нині ми маємо інформацію про рекомендовану структуру, яка повинна діяти на рівні ОТГ для забезпечення прийому громадян. Наразі у 25 об’єднаних територіальних громадах діють відділи соціального захисту населення, у 28-ти введені посади уповноважених осіб із питань соціального захисту, є такі посади й при кожному старостаті (у нас їх 141), створено 15 центрів надання адміністративних послуг у ОТГ, де теж мають можливість приймати громадян. Але найбільш дієва форма, я вважаю, – це створення відділів соцзахисту на рівні об’єднаних територіальних громад плюс призначення в старостатах відповідних уповноважених осіб. Це дозволить не тільки приймати документи, а й вирішувати інші питання вразливих верств населення, – зауважила Людмила Корнієнко.

На сьогодні стовідсотково забезпечити прийом громадян готові лише 14 ОТГ Полтавщини. Усі інші працюють поки що на рівні 20-40%, тобто 80-60% звернень за соціальною допомогою надходять від населення безпосередньо до райуправлінь соцзахисту. Але до 1 серпня всі ОТГ повинні повністю взяти на себе цю функцію, переконана регіональна влада.

До речі, як уже зазначалося, документи з громад у райони будуть надходити в електронному вигляді.

– Головною перевагою такого механізму є скорочення терміну від моменту звернення до моменту одержання конкретного результату. Це дасть можливість 60% допомог, передбачених на сьогодні законодавством, призначати в одноденний термін, – сказала посадовиця.

На сьогодні до програми «Соціальна громада» вже приєдналися 15 ОТГ, у стадії приєднання – 13, у стадії опрацювання – 17. Повністю перейти на впровадження проєкту на Полтавщині планують до 20 вересня.

Альона Зимня

Сьогодні під час пленарного засідання 33-ої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання депутати розглянули питання «Про внесення змін та доповнень до програми «Опікуємось освітою» на 2017-2020 роки». Воно стосувалося, зокрема, удосконалення віддаленої форми навчання в регіоні.

– Під час карантину, коли всі перейшли на дистанційну освіту, ми провели опитування щодо проведення занять онлайн. Виявилось, що в багатьох закладах немає комп’ютерів. У п’яти не було інтернету. 30% викладачів не знали, як користуватись сучасними інструментами інформаційних технологій. Тому ми створили центр підтримки дистанційної освіти. Визначили перелік заходів, що потрібно зробити вперше. До осені в нас завдання – провести навчання й роботу з підготовки проведення дистанційної освіти на жовтень-листопад цього року. Оскільки в той час, можливо, буде повторне введення карантину, – розповіла директор Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації Віта Ковальська.

Як зазначали в Міністерстві освіти й науки України, у наступному навчальному році школи продовжать використовувати змішане навчання, тобто діти опановуватимуть предмети як безпосередньо в класах за партами, так і в онлайн-форматі. А у вересні на учнів чекає так зване коригувальне навчання, покликане перевірити рівень знань школярів, якого вони досягли за час карантину цієї весни.

Депутати облради погодилися, що вдосконалювати дистанційну освіту потрібно, і проголосували за внесення змін до програми «Опікуємось освітою».

Альона Зимня

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №2494 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб». За це проголосували 239 депутатів.

Документ передбачає збільшення розміру допомоги на маленьких громадян держави, над якими встановлено опіку чи піклування, до двох із половиною прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (4447,50 грн – до 6 років; 5545 грн – від 6 до 18 років), а також до трьох із половиною прожиткових мінімумів відповідно до віку на дітей із інвалідністю (6226,50 грн – до 6 років; 7763 грн – від 6 до 18 років).

Також народні депутати розширили коло осіб, які матимуть право на призначення державної соціальної допомоги на догляд відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». До переліку потрапили одинокі громадяни, які досягли 80-річного віку та які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб». Державна соціальна допомога на догляд таким особам призначатиметься в розмірі 40% прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність, за рахунок коштів держбюджету. Це 655 грн додаткових коштів до раніше запровадженої програми доплат пенсіонерам (500 грн).

Окрім того, у парламенті пообіцяли матеріальну підтримку малозабезпеченим сім’ям «на здобуття економічної самостійності». Її надаватимуть як одноразову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу непрацюючій працездатній особі, тобто такій, яка за станом здоров’я здатна до активної праці й не працює, не служить, не здобуває освіту за денною формою навчання в закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, із числа членів малозабезпеченої родини для організації підприємницької діяльності та виведення сім’ї з бідності. Порядок виплат у цьому випадку, їхній розмір та умови повернення визначатиме уряд.

Альона Зимня

У Полтавській обласній раді відбулося засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, під час якого депутати ухвалили рекомендувати, щоби в обласному бюджеті передбачили надання матеріальної допомоги сім’ям тих працівників закладів охорони здоров’я регіону, які загинули при виконанні службових обов’язків, пов’язаних із виконанням робіт із ліквідації захворюваності на COVID-19.

На сьогодні таких на Полтавщині – одна особа. Це 53-річна лаборантка з Глобинського району. За її життя тривалий час боролися в лікарні Кременчука, розповів журналістам під час брифінгу голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Жінка перебувала на апараті штучної вентиляції легень.

Альона Зимня

Другий етап реформи системи охорони здоров’я, який стартував у нашій державі 1 квітня, не має нічого спільного з пілотним проєктом, який торік реалізували на Полтавщині. Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я з посиланням на слова свого керівника Максима Степанова, які він озвучив у ефірі політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

– Із квітня 2019 року по квітень 2020-го в Полтавській області реалізовували пілотний проєкт з реформи медичної галузі. Але це не має нічого спільного з тим, що було запроваджено по всій Україні з 1 квітня цього року. Там не було жодних тарифів, фінансування відбувалося за зовсім іншими принципами, – наголосив очільник МОЗ.

Результати медреформи вторинної ланки «по-полтавськи» Максиму Степанову, нагадаємо, представили 11 травня, коли він завітав до регіону з робочим візитом. Як повідомили в обласній державній адміністрації, у «пілоті» було впроваджено принцип сплати за медичну послугу, що повністю відрізняється від зробленого по всій країні з 1 квітня.

– Основна відмінність – у тарифах. У «пілоті» платили гроші за кожен пролікований випадок, за його складність. А зараз усе зводиться до одного стандарту. Не може одна хвороба протікати в різних людей однаково. Навіть якщо брати пологи, у всіх жінок вони різні, тому й медзакладу потрібно платити різні суми, зважаючи на складність захворювання й лікування, – сказав посадовець.

Досвід пілотного проєкту в Полтавській області виявився досить успішним.

– Заробітна плата лікарів виросла в середньому до 12 тис. грн, медики отримали мотивацію якісно виконувати свою роботу. Зменшилася смертність пацієнтів від неправильно поставленого діагнозу. Змінилося ставлення людей до медицини – пацієнти пішли лікуватися туди, де краще ставлення, де треба менше купувати ліків, де краще годують, – розповів голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

В Україні ж, за словами міністра, унаслідок запровадження з 1 квітня другого етапу реформи системи охорони здоров’я 984 лікарні отримали менше фінансування, ніж торік, 332 з них – аж на 50%. Тож завдання МОЗ наразі не допустити звільнення працівників і закриття медичних закладів. Відтак до попередньої версії медреформи вносяться зміни, і позитивний досвід полтавського «пілоту» тут вельми на користь.

Альона Зимня

Президент України Володимир Зеленський видав сьогодні розпорядження №341/2020-рп про призначення голови Полтавської районної державної адміністрації. Ним став Дмитро Романов, повідомили в офіційному представництві глави держави. Перед цим він звільнив із цієї посади Ігоря Карімова, який був призначений очільником РДА 2016 року.

Як повідомили в облдержадміністрації про нового голову, за походженням він харків’янин, народився 25 квітня 1980 року. У цьому ж місті здобував вищу освіту – в інституті військово-повітряних сил ім. І. Кожедуба за технічною спеціальністю. Крім того, 2006 року закінчив Полтавський університет споживчої кооперації, де освоїв фінансову справу. Працював у Полтавській філії «Правекс-банку», керував приватним підприємством «Мірус Компані» та компанією «Стар Лайн»». 2011 року перейшов генеральним директором до ПАТ «Полтава-Авто», 2014-го – директором у ТОВ «САН МОТОРС» (м. Полтава).

Альона Зимня

Верховна Рада України відхилила закон, який лежав у парламенті з 2015 року й міг дозволити жінкам виходити на пенсію в 50 за умови звільнення з роботи та наявності 30 років страхового стажу. «За» такий варіант проголосували 264 депутата. Таким чином, норма, що з 1 квітня 2020-го вік виходу на пенсію для жінок становить 59 років і 6 місяців, залишається чинною. І це наразі передостаннє підвищення. За рік, із 1 квітня 2021-го, чоловіки й жінки виходитимуть на пенсію однаково – у 60 років.

Нагадаємо, 14 січня 2015-го Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Але Петро Порошенко його не підписав. Документ був повернутий до парламенту з президентськими пропозиціями. Після цього народні депутати питання не розглядали.

Ідею виходу на заслужений відпочинок у 50 розкритикували через дефіцит Пенсійного фонду. За словами очільниці Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, на сьогодні на реалізацію цієї норми, за розрахунками Мінсоцполітики та ПФУ, знадобилися б додаткові 12-34 млрд грн на рік.

Альона Зимня

Наразі у Європі гостро постала проблема нестачі сезонних працівників. На цю роботу досить часто наймалися громадяни України, у тім числі немало полтавців. Але нині вони не можуть виїхати на заробітки за кордон так же, як це робили раніше. За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлії Свириденко, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Австрія, Нідерланди та Швейцарія заборонили в’їзд для іноземців. Хоча є й країни, які незважаючи на закриті кордони готові прийняти українських працівників і надсилають відповідні запити до Кабінету Міністрів.

– Дійсно, звернення є. Але уряд України керується, насамперед, міркуванням безпеки й здоров’я наших громадян. В умовах поширення пандемії будь-яка подорож – це наражання на небезпеку захворювання, особливо коли ця подорож здійснюється літаком, – зазначає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Водночас Кабмін готовий розглядати такі запити. Ухвалюватиме рішення щодо кожного з них окремо, точково, виходячи з поточної епідемічної ситуації в тій чи тій країні та за дотримання певних умов. Роботодавець має забезпечити належні умови проживання, праці, медичного обслуговування, ідеться на «Урядовому порталі».

Як повідомив на своєму Телеграм-каналі прем’єр-міністр Денис Шмигаль, під час зустрічі з послом Європейського Союзу в Україні Мааті Маасікасом та тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін він зазначив, що«важливою передумовою є легальне працевлаштування строком від трьох місяців із дотриманням усіх соціальних гарантій та належних умов праці українців. Координацію цієї роботи буде здійснювати урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції». А наразі КМУ отримав офіційні звернення стосовно сезонного працевлаштування громадян нашої держави лише від Фінляндії.

Альона Зимня