У Полтаві можуть втратити державну субвенцію на придбання кисневих станцій

Із державного бюджету були виділені кошти на закупівлю медичними закладами Полтавської області кисневих станцій, необхідних при лікуванні важких випадків захворювання на коронавірусну інфекцію. Однак дехто їх і досі не використав. Ідеться, зокрема, про три лікарні обласного центру, повідомив на сьогоднішній апаратній нараді в облдержадміністрації директор Департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак. Заклади мають придбати й установити ці станції саме нинішнього року – наступного кошти використати буде вже неможливо, вони повернуться в державний бюджет.

– Місто Полтава, пришвидшуйтесь. Бо ви втратите шанс. Ця субвенція не є перехідною., – наголосив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Що ж до решти лікарень, очільник ДОЗ звернув увагу керівництва громад і закладів на те, що на закупівлю кисневих станцій, рентген-апаратів тощо внесені зміни до законодавства:

– Це прямі угоди, які ви можете укласти, вивчивши ціну та якість.

Таким чином, можна буде уникнути тривалої процедури проведення відкритих торгів і встигнути використати кошти до кінця року.

Окрім того, шістьом лікарням кисневі станції придбає Міністерство охорони здоров’я. Ідеться про заклади в Полтаві, Кременчуку, Миргороді, Зінькові, Пирятині та Кобеляках. Вони також будуть закуплені за прямими договорами з підрядниками. Завдання лікарень – терміново підготувати проєктно-кошторисну документацію для цих станцій, адже кошти теж повинні бути використані до 2022 року.

Альона Зимня

Полтавський «Жіночий батальйон» зібрав понад сотню учасниць

Сьогодні впродовж кількох годин на Полтавщині тривав обласний захід із національно-патріотичного виховання «Жіночий батальйон». Про це повідомила на своїй Фейсбук-сторінці представниця облдержадміністрації Жанна Чечель. Захід відбувався на базі військової частини десантно-штурмових військ у Терентіївці. Участь у ньому взяло понад 100 представниць прекрасної статі 14-35 років. Їх ознайомили з тактикою підрозділів десантно-штурмових військ, основами виживання в зимовий період, провели стрілецьку підготовку, вогневу, повітряно-десантну, навчали тактичній медицині, поінформували в ОДА.

 

 

 

 

 

Альона Зимня

Біля центрального ринку Полтави горів автомобіль (оновлено)

10 грудня майже опівдні по вулиці Шевченка в Полтаві сталося займання автомобіля «Газель». Про цю надзвичайну ситуацію одразу повідомили рятувальникам, але швидко дістатися місця події вони не зуміли. У цей час вулиця Шевченка в напрямку центрального ринку була вщерть забита машинами. І далеко не всі водії поспішали зреагувати на сигнал спецавто. Деякі на перехресті навіть намагалися проскочити просто перед останнім.

Відтак поки надзвичайники доїхали до місця події, власник устиг уже сам ліквідувати пожежу. Через займання було знищено лакофарбове покриття капота «Газелі», машина лишилася без переднього лобового скла. Як пізніше повідомили в пресслужбі Головного управління ДСНС у Полтавській області, вогонь знищив двигун, електромережу, пошкодив акумулятор, панель приборів, передні дзеркала, оздоблення салону на площі 1 кв. м та передні сидіння.

Альона Зимня

За басейном у Полтаві може все-таки з’явиться Палац боротьби та боксу

На сьогодні в обласному центрі існує чимало об’єктів, які починали споруджувати за рахунок міського бюджету, але будівництво яких було на тривалий час зупинено. Один із таких розташований по вул. Європейська, 11. Зводити його збиралися в рамках проєкту з реконструкції комунального закладу «Полтавська дитячо-юнацька школа №3 з плавання», що на вул. Європейській, 9-А.

Із ініціативою щодо добудови до басейну «Дельфін» школи боротьби виступив Олександр Мамай, який тоді, як і тепер, перебував на посаді міського голови. Передбачалося, що майбутня триповерхова будівля матиме три татамі діаметром 12 м на першому поверху, велику конференц-залу, роздягальню на другому та ще два татамі й трибуни для глядачів на третьому. Будівельні роботи на об’єкті стартували 2017-го, мали завершитися за рік. Але справа зупинилася на рівні фундаменту.

А нещодавно голова Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до облради з пропозицією прийняти довгобуд у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст регіону, щоб зробити тут Палац боротьби та боксу. На об’єкт, що перебуває на балансі області, кошти, яких ще тоді треба було понад 34 млн грн, може виділити держава. За наявності такого фінансування відновити будівництво спортивного закладу планується вже навесні 2022 року.

Щоб дати довгобуду другий шанс, депутати пристали на пропозицію голови ОДА й під час пленарного засідання обласної ради 9 грудня проголосували за прийняття об’єкта незавершеного будівництва до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавщини. А от чи повертатимуть його після того, як зведуть, у власність міської громади, чи будуть фінансувати з обласного бюджету, вирішуватимуть уже, власне, по завершенні робіт.

Альона Зимня

Депутати Полтавщини подбали, щоб не піднявся тариф на розподіл газу

Під час пленарного засідання восьмої позачергової сесії обласної ради восьмого скликання депутати ухвалили звернення до Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, НАК «Нафтогаз України» щодо забезпечення операторів газорозподільних мереж Полтавщини природним газом для виробничо-технологічних потреб за ціною, затвердженою в тарифі на послуги розподілу природного газу, або за соціальною ціною для категорії «побутові споживачі».

Розгляд цього питання на сесії ініціювала постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, будівництва, транспорту та зв’язку, розглянувши лист, який надійшов від АТ «Полтавагаз». У ньому підприємство просило в депутатів підтримку в забезпеченні «технічним» газом не за ринковою ціною. Це потрібно для того, щоб у подальшому тариф на послугу розподілу природного газу не зростав. Наразі він становить 2,136 грн за 1 куб. м. Але з січня, якщо не зафіксувати вартість блакитного палива для виробничо-технологічних потреб і ціна на нього стане комерційною, тариф на розподіл природного газу може підвищитися до 3-4 грн за 1 куб. м.

Аналогічні звернення вже ухвалили в низці інших областей.

– Процес доставки природного газу всім категоріям споживачів, приєднаним до ГРС, неможливий без наявності достатніх обсягів газу для покриття об’ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат. Наразі вартість природного газу на нормативні та виробничо-технологічні втрати/витрати природного газу в затвердженій постановою НКРЕКП структурі тарифу для операторів ГРМ Полтавщини не передбачає можливості для подальшої закупівлі природного газу за поточною ринковою ціною, яка сягає до 40 000 грн за 1 тис. куб. м, – йдеться у зверненні.

Альона Зимня

Новий начальник поліції Полтавщини впроваджуватиме соціально корисні проєкти

3 грудня голова Національної поліції Ігор Клименко представив особовому складу Головного управління НП у Полтавській області нового начальника. Ним став полковник поліції Євген Рогачов. А сьогодні останній провів свою першу пресконференцію, на якій наголосив, що одним із пріоритетів своєї роботи бачить повернення довіри населення до поліції. Люди повинні сприймати її не лише як орган, який карає, а й той, що допомагає. Для цього серед іншого в регіоні реалізовуватимуть нові та підтримуватимуть раніше запроваджені соціально корисні проєкти.

По-перше, це фронт-офіси. Вони передбачають ефективну комунікацію з заявниками, отримання та введення до електронної бази звернень, повідомлень і документів для подальшої обробки, консультації та взаємодію з іншими службами для надання клієнтам вичерпної інформації. «Ми відходимо від банальної чергової частини, де громадяни могли годинами очікувати відповіді, розв’язання проблем, пов’язаних із криміналом, тощо», – сказав Євген Рогачов. Фронт-офіси будуть створювати в районних управліннях і райвідділах поліції. Наразі такий проєкт уже почали впроваджувати у відділі №1 Полтавського РУП (Київський район Полтави). Тут тривають ремонтні роботи, їх планують завершити 2022 року.

По-друге, це система відеонагляду Custody Records. Перша така має з’явитися в ізоляторі тимчасового тримання №8 у Горішніх Плавнях. Впровадження системи електронного обліку та відеофіксації має на меті як захист громадян від неправомірних дій поліцейських, так і убезпечення правоохоронців від безпідставних звинувачень у протиправних намірах.

По-третє, це централізована мережа відеоспостереження «Безпечна Полтавщина». На сьогодні в області вже встановлено понад 1140 камер відеоспостереження. 240 з них – зі спеціальними технічними можливостями, тобто інформацію щодо порушення можна швидко отримати з сервера.

По-четверте, це «Поліцейський офіцер громади». Такий правоохоронець – завжди на місці, на території обслуговування, і це дозволяє йому ефективно реагування на ту чи ту подію, зазначив Євген Рогачов. На сьогодні з 60 громад Полтавщини проєкт реалізований у 22-х, тут працює 31 ПОГ. «Вони вже здобули чимало позитивних відгуків від місцевих жителів, спостерігається очевидне зменшення кількості правопорушень на територіях обслуговування таких офіцерів», – наголосив начальник ГУ НП Полтавщини. Із часом до проєкту приєднаються ще 20 громад. А щоб не було відтоку кадрів, Євген Рогачов збирається пропонувати територіальним громадам, щоб вони виділяли ПОГ житло. Реалізувати цю ініціативу планують із 2022 року.

По-п’яте, це чат «Чужинець у громаді». «ПОГ повинен буде створити групу у своїй ТГ у якомусь месенджері, запросити до неї представників влади, активних жителів – усіх охочих. У разі необхідності люди зможуть у цю групу кидати повідомлення про незрозуміле авто, наприклад, на території села або невідомих осіб, які ходять по хатах, або побачили прояви насильства тощо. Вона слугуватиме для оперативного інформування й звернення громадян. Офіцер цю інформацію перевірятиме», – пояснив керівник. І додав, що ідея нова та потребує апробації.

Окрім того, зауважив Євген Рогачов, він акцентуватиме увагу на активізації превентивної роботи, особливо щодо сімей у складних життєвих обставинах, протидії домашньому насильству, наркозлочинності, зниженні рівня дорожньо-транспортного травматизму, а також роботі з кадрами.

Для довідки. Євген Рогачов народився в місті Васильків на Київщині. 1998 року закінчив Національну академію внутрішніх справ України. Працював на посадах від слідчого районного відділу тоді ще міліції до заступника начальника ГУ НП у Черкаській області.

Віолета Скрипнікова

У Полтаві відкрили виставку «Наша сила, міць та мужність» до Дня Збройних Сил (фото)

У пресцентрі Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка відкрили фотовиставку «Наша сила, міць та мужність», на якій представлені світлини фотокореспондентів – членів Національної спілки журналістів України, присвячені становленню та розвитку ЗСУ в період російсько-української війни. Такий захід в обласному центрі проводять уже вдруге – перший мав місце торік у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського, експозицію презентували широкому загалу також із нагоди Дня Збройних Сил України. Тоді авторкою робіт була лише військова фотокореспондентка, лейтенант ЗСУ Анна Чапала, тепер – іще три журналісти: Володимир Лазарєв, Олег Дубина та Дмитро Панченко. Вони поділилися творами, які тематично об’єднали за напрямками «Бойові будні», «Діалог заради миру», «Наша броня», «Життя після фронту». Це своєрідний фотолітопис періоду російсько-української війни. І він важливий не лише для історії країни, зауважували учасники заходу. У цих світлинах – і особисті історії людей, які потрапили в об’єктив фотокамери.

– Із Анною Чапалою ми зустрілися навесні 2015 року в Зайцевому, – пригадав під час відкриття виставки учасник АТО Віктор Лебедєв. – Вона ходила з величезним рюкзаком, із яким ніяк не хотіла розлучитися. Казала: «У мене найцінніше – із собою». Ми все не могли зрозуміти, що такого цінного могло бути в тому рюкзаку. Виявилося, що фотоапарат… Тепер, коли я передивляюся ті знімки, якийсь щем у душі виникає: «Невже це я, мої бійці, позиції, які ми обороняли?!». Я щиро вдячний за цей труд.

Труд, який насправді не з легких. Як поділилися Анна Чапала:

– Там відключаєш мізки, емоції, тобі потрібно працювати й показати, що пережив сам. Журналісти – це той місток, через яких людям показують ті події, де вони не можуть бути.

І коли бачиш результат, накривають емоції. Причому не тільки тих, хто переглядає ці світлини, зі сльозами на очах, як, наприклад, працівники фотоательє, у якому роздруковували фотографії. Є дорогі серцю знімки й у самих авторів.

– У мене є світлина, яка демонструє і силу, і гордість, і незламність нашого війська, нашого народу. На ній – Дмитро Ведмідь. Він сам – із Харкова. Отримав поранення, після чого не міг рухатися, нижні кінцівки в нього не працюють. І на візку він зумів організувати навколо себе таку ж силу, яким є, – розповіла фотокореспондентка.

Власне, у нинішній експозиції кожна з представлених світлин – неймовірно сильна емоційно. Саме ця їх почуттєва складова й стала поштовхом до появи даного проєкту, поділилася організаторка, журналістка Олена Вахницька. Дані фото передають те, що відбувається, – не офіційно, а безпосередньо. На них увічнені події, що мали місце на фронті й у тилу, очі захисників, життя в прифронтовій зоні та багато іншого – того, про що багато людей, які живуть під мирним небом, навіть не замислюються.

У сучасному українському медіапросторі тема війни нині не надто поширена: статистика, конкурси, акції – от, напевно, і все. Можливо, саме тому й трапляються в нашому житті ситуації на кшталт тієї, коли пасажири випихають із маршрутки вдову воїна-АТОвця, зауважила Олена Вахницька. Щоб змінити свідомість людей, потрібно доносити до них інформацію про війну, доносити неупереджено. Ми повинні розуміти, хто забезпечує нам можливість жити, розвиватися, навчатися, кохати, гуляти мирним містом, зазначила організаторка виставки. Таку неупереджену інформацію якраз і дають фотографії. Неупереджену, а ще – багатогранну.

Наприклад, один із авторів представлених світлин, військовий фотокор Володимир Лазарєв бував на фронті дуже багато разів. За період від 2015 року в нього зроблено тисячі знімків. Географія їх створення по передньому краю починається від південної точки – Широкине, Волноваха, Сартана та ін. – і закінчується станицею Луганською. Як зізнається військовий журналіст, у зоні проведення АТО/ООС немає, мабуть, населеного пункту, де б він не виконував свою роботу:

– Кожен із нас, чи воював він, чи ні, виконує свою повсякденну бойову роботу, де б не був: у навчальному закладі, військовій частині, на фронті. Ця виставка – миті історії, які розповідатимуть вам і вашим нащадкам, що відбувалося вчора й сьогодні. Жартуючи, казав хлопцям, які оберігали наші мобільні пресгрупи, що хоча б на кілька метрів, хоча б тилом, але я повинен бути ближче до супротивника, тому що мав фотографувати передові позиції наших бійців. Мені дуже імпонує обраний формат виставки, адже він показує не страшні руїни, кров, людські страждання. Дуже добре, що ми в цьому всьому не втратили розуміння, що на війні головне – залишатися, по-перше, патріотом, по-друге, людиною, яка спокійно, виважено виконує свою бойову роботу. Для нас, військовиків, від моменту підписання контракту це означає, що ми готові на все, аби захистити свою Батьківщину, у тому числі ціною власного життя. Картини війни ми закарбували в усіх ракурсах, але головне, що намагаємося донести, – війна не зламала нашого духу, нашої віри у добро, гармонію, у те, що ми робимо правильну справу.

– На сьогодні тільки завдяки вам, військовикам, над нами – мирне небо, тільки завдяки справжнім патріотам, добровольцям, які пішли на фронт із першого дня й захищали наші кордони, ми говоримо своєю мовою, пишаємося своєю історією, згадуємо генокоди нашої нації, тільки завдяки вам ми вільно дихаємо на нашій вільній землі, – наголосила директор художнього музею Ольга Курчакова. – Мені нещодавно трапилося на очі нове видання Українського фонду культури, і там згадується цитата французького дослідника VII ст. Боплана, який писав так: «Українці – дивні люди. Вони дуже м’які, і дуже податливі, і дуже контактні. Але найголовніше, найцінніше, що для них є, – це свобода. І за свою свободу вони готові йти проливати кров і гинути». Це було написано в VII ст., у той час, коли Україна була зовсім не вільною, коли вона, як і зараз намагаються колесо історії повернути, була під владою Російської імперії.

– Ні на хвилину, ні на день наше суспільство не повинно забувати, що точиться війна. Вона цинічна, безжальна, тому що не тільки забирає життя наших хлопців, а й роз’їдає свідомість наших громадян. І тут утрати не менші, ніж на фронті. Ми нагадуємо своїми світлинами, що воюємо, там, а наскільки близька перемога, буде залежати не тільки від Збройних Сил, а й від кожного з нас, – додав Володимир Лазарєв.

Автор висловив побажання, аби роботи з презентованої експозиції помандрували далі – по навчальних закладах, підприємствах Полтавщини, а може, й України, аби якомога більша кількість людей ознайомилася з ними, адже ці фотографії можуть стати своєрідним щепленням від ворожої пропаганди та дезінформації. Це виставка-шана, виставка-подяка, виставка-реквієм, виставка-нагадування, акцентував фотокор.

Першими з представленими на виставці творами мали змогу ознайомитися учасники бойових дій на сході нашої країни, курсанти, вихованці гуртка «Юний журналіст» Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді, музейні працівники, представники засобів масової інформації. Присутні також ушанували хвилиною мовчання тих, хто загинув, захищаючи Батьківщину, подякували волонтерам.

Експозиція діятиме впродовж двох тижнів і доступна для огляду безкоштовно.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

Від 6 грудня полтавці житимуть за новими карантинними правилами

Із понеділка, 6 грудня, відповідно до ухвали уряду від 24 листопада, у Полтаві, як і по всій Україні, набудуть чинності нові карантинні правила. Про заплановані зміни уряд офіційно повідомив тиждень тому. Дехто з підприємців обласного центру до цих змін підготувався. Інформацію про вакцинованість персоналу та попередження про оновлені правила для відвідувачів уже розміщено на вході до закладу. В інших же точках громадського обслуговування чекають завтрашнього дня – як скаже керівництво, так і будуть діяти.

Альона Зимня

Полтавець Сергій Кіприч став заслуженим працівником фізичної культури та спорту

Тренеру з науково-методичного забезпечення Національної жіночої збірної України з боксу Сергієві Кіпричу вручили посвідчення заслуженого працівника фізичної культури й спорту. Почесну місію виконала заступниця міністра молоді та спорту України Людмила Панченко. Звання полтавцеві, одному з найавторитетніших спеціалістів в українському боксі присвоєно у вересні 2021 року указом президента.

Для довідки. Сергій Кіприч – доцент кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, майстер спорту СРСР, бронзовий призер чемпіонату країни серед студентів 1980 року та ін.

Альона Зимня

Полтавський художній музей презентував віртуальну екскурсію пам’яті Саші Путрі

Полтавський художній музей (галерея мистецтв) ім. Миколи Ярошенка представив на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» віртуальну екскурсію, присвячену пам’яті юної художниці Саші Путрі. Талановита дівчинка народилася 2 грудня 1977 року. Її унікальні, по-дитячому простодушні, малюнки нікого не залишають байдужими. Творча спадщина, відповідно до рішення Міністерства культури, стала надбанням держави. За життя дівчинки, яке тривало менше 12 років, відбулося дві її персональні виставки, після – близько 90 в різних країнах світу. 1994 року в Полтавському художньому музеї була створена Дитяча галерея ім. Саші Путрі. На сайті закладу представлені роботи маленької мисткині. А тепер усі охочі можуть долучитися й до віртуальної екскурсії, присвячену юному обдаруванню. Розповідь, до речі, супроводжується сурдоперекладом.

Альона Зимня