Інтелектуали Гадяччини відзначають чверть століття «Що? Де? Коли?»

25 років тому при Гадяцькій центральній районній бібліотеці ім. Лесі Українки був створений клуб вихідного дня «Пальміра», який об’єднав охочих грати в «Що? Де? Коли?». Вести цю гру першим узявся Олександр Грабенко, він же за п’ять років по тому організував клуб для дорослих «Магніт». Крім того, 1995-го стартували чемпіонати міських шкіл із «Що? Де? Коли?». Через п’ять років вони одержали назву Кубок «Сова Мудрості» від міського голови Гадяча. Таким чином, на 2020-ий для місцевих інтелектуалів припадає одразу кілька ювілейних дат.

Відзначити їх було вирішено великою грою, на яку запрошені новий володар «Сови Мудрості» – чемпіон серед команд гадяцьких шкіл, кращі збірні з закладів освіти Липової Долини, Лохвиці, Зінькова, Миргорода, чемпіон 2019 року з Харкова. Команда-переможець зможе перевірити свої сили в грі проти п’яти дорослих команд клубу «Магніт» – кількаразових чемпіонів, а також збірних гравців різних років, бібліотекарів та ін.

Як повідомив керівник клубу інтелектуальних ігор «Магніт» Олександр Грабенко, за час існування цього об’єднання участь у командних турнірах узяли 238 гравців. Деякі з них грають із 1995 року.

Альона Зимня

На Глобинщині розробили комп’ютерну гру про агросферу

Юні програмісти з Глобинського району представили на конкурсі, який проводив агропромхолдинг «Астарта-Київ», свої ІТ-проєкти. Таке змагання відбулося вже вдруге. Завдяки навичкам, отриманим на уроках зі scratch-програмування, школярі створили сюжетні ігри, що цікаві і їхнім одноліткам, і дорослим, повідомила ІАС «Аграрії разом». Зокрема, учні з Зубанів замислилися над екологічністю сільськогосподарського виробництва. У своєму проєкті вони показали, як працює екоферма.

Scratch-програмуванню дітей навчають у Бугаївській і Зубанівській школах у рамках проєкту «ІТ освіта в сільській місцевості». Ініціатором впровадження новації виступило товариство «Полтавазернопродукт». Воно ж допомогло з організацією, підготовкою педагогів відповідного фаху та матеріальним забезпеченням у цих двох закладах освіти. Незабаром до програми долучаться ще дві школи.

Альона Зимня

У краєзнавчому музеї представили реконструкції старовинних пічних кахель

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулося відкриття виставки, присвячної старовинним кахлям.

На ній представлені реконструкції пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України та авторські кахлі ручного формування від члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна.

Цією виставкою майстер із різьблення по дереву дебютує як кахляр. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював старовинні художні зразки,  найбільш характерні для різних регіонів України.

Загалом на виставці представлено понад 90 експонатів, виготовлених за давньою технологією тиснення з різьблених дерев’яних форм, а також самі дерев’яні форми. Вони будуть цікаві учням і студентам, науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва.

Альона Зимня

У рамках культурних програм України реалізують п’ять проєктів із Полтавщини

Український культурний фонд оприлюднив перелік відібраних проєктів за програмами «Мережі й аудиторії», «Культурні столиці України» та «Creative accelerator». Є серед них і ті, що надійшли від Полтавської області. Наприклад, три з-поміж 12 схвалених ініціатив за програмою «Культурні столиці України» – саме з нашого регіону.

Це «Полтава – місто, з якого все починається» від Полтавської міської ради. Він передбачає проведення низки культурно-мистецьких заходів як нового культурного продукту, створеного на унікальній культурній спадщині, задля популяризації обласного центру як «культурної столиці України», збільшення кількості туристів, що приїжджають до міста, його промоція та залучення полтавців до сучасних досягнень українського мистецтва й залучення громадськості до формування порядку денного розвитку міста.

Другий проєкт – «Опішня надихає творити», запропонований Опішнянською селищною радою. Він спрямований на дослідження та відродження елементів Опішнянської культурної спадщини, створення й популяризацію культурно-атрактивних просторів для розвитку креативного підприємництва й туризму Опішнянської об’єднаної територіальної громади. Реалізація цієї ініціативи стимулюватиме створення приватних музеїв-садиб, історико-археологічних комплексів, етнографічних та ландшафтних парків, інклюзивних та мистецьких практик, культурно-просвітницьких ініціатив і креативного підприємництва.

Третім серед полтавських був підтриманий проєкт щодо створення комплексної системи розвитку культурно-туристичної галузі Карлівщини «Круті схили та загадкові пагорби Карлівки». Його ініціатор – Карлівська міська рада. Планується, що реалізація даного проєкту сприятиме збереженню та розвитку історико-культурного й духовного надбання краю, підтримці національно-патріотичного та духовного виховання молоді, проведенню культурно-просвітницьких заходів на крутих схилах міста Карлівки.

Крім того, ініціатива «PoltavaOpen» від ФОП Романенко С.В. та Агенції «Lampa Agency» стала учасником «Creative accelerator» ‒ комплексної програми для грантоотримувачів 2019 року, що реалізується в партнерстві Українського культурного фонду, Британської Ради в Україні та Офіса розвитку малого та середнього підприємництва при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За матеріалами пресслужби Полтавської обласної державної адміністрації

У Полтаві нарешті відкриють тюбінг-гірку

12 лютого, у середу, в обласному центрі, у парку «Перемога», відкриють-таки тюбінг-парк. Нагадаємо, створити цю локацію для відпочинку городян планувалося ще до Нового року, але на заваді стали погодні умови. Тепер же гірка готова й завтра з 12-ої години чекає на любителів тюбінгу. На ній створено дві доріжки для двох видів тюбів. Атракціон працюватиме упродовж усього тижня, крім понеділка. До 16.00 квиток на нього коштуватиме 70 і 110 грн за 30 і 60 хвилин відповідно, після – 90 та 150 грн.

Альона Зимня

Тюбінг-гірку в парку «Перемога» вкривають штучним снігом

У парку культури й відпочинку «Перемога» в обласному центрі будують тюбінг-гірку

зі штучного снігу. Відкрити її, за словами заступника міського голови Полтави Тетяни Юрченко, збиралися ще до Нового року, але тоді завадила тепла погода. Тепер же, сподіваються посадовці, реалізації планів ніщо не завадить. Очікується, що гірка буде у висоту понад два метри, а завдовшки – до півметра. Але наразі сказати точно, коли її відкриють для катання, неможливо – усе залежить від морозу. Так само немає поки що й даних щодо вартості квитка та часу роботи розважального об’єкта. Організатори атракціону планують орієнтуватися в цьому питанні на попит полтавців.

Альона Зимня

У Києві відкрилася виставка гобеленів решетилівської майстрині

Сьогодні в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва почала роботу виставка гобеленів «Обраний шлях» відомої художниці з Решетилівки Ольги Пілюгіної. Про це йдеться на сторінці творчої майстерні мисткині в соціальній мережі «Фейсбук». Основою експозиції стали сучасні тематичні орнаментальні твори в авторському стилі, що базуються на кращих традиціях українського килимарства. Цей напрям, за зізнанням Ольги Пілюгіної, – один із основних у її творчості. Серед представлених робіт – гобелени, визнані найкращими у 2014-2019 роках на всеукраїнських виставках-конкурсах «Кращий твір року». Це, зокрема, «Козацький», «Зоряний», «Гетьманський» та ін. Останній, наприклад, для майстрині є знаковим. Він був створений 2014-го на грант президента України й став першим у серії орнаментальних робіт, що поєднали в собі характерні риси українського бароко й особистий світогляд мисткині. В основі композицій – вічний символ роду, «Дерево життя», тобто вони символізують зв’язок поколінь від давнини до сучасності. Особливе місце посідають у збірці й твори-роздуми на теми кохання, духовності, любові до рідного краю. Виконані гобелени в давній техніці двостороннього гладкого ручного ткання натуральними вовняними нитками. Побачити їх у музеї можна буде впродовж усього лютого.

Альона Зимня

У Полтаві відкрили пам’ятну дошку учаснику битви під Крутами

Сьогодні з нагоди 102-ої річниці Дня пам’яті полеглих у бою під Крутами на стіні Свято-Миколаївського храму в обласному центрі відкрили меморіальну дошку Демидові Бурку, учаснику цієї битви. Із ініціативою відкриття такого знаку виступив Український інститут національної пам’яті. Демид Бурко був одним із 12 полтавців-учасників бою під Крутами, поетом, істориком і настоятелем Свято-Миколаївської церкви. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» повідомив депутат Полтавської міської ради Юліан Матвійчук. Саме завдяки цьому священикові в 1941-1943 роках богослужіння в храмі велося українською мовою.

Альона Зимня

Минулий рибний достаток

Азовське море – це світова рибна перлина. Ще зовсім недавно воно
перевершувало Каспійське море по вилову риби з квадратного кілометра в 6,5 раз, а Біле море в 8 разів. Азовське море мілководне, добре прогрівається, воно багате кормом для риби. Які види риби тільки не виловлювали в ньому? Але, звичайно ж, королевою вважалася білуга. У 1939 році в Азовському морі виловили 672 кілограмову білугу.
І хоча ще «вчора» рибні запаси здавалися невичерпними, фахівці Асоціації рибалок України з гіркотою констатують, що сьогодні тільки три види риби: тюлька, хамса і бичок виловлюються в промислових масштабах, інші види ловлять в незначних кількостях.

У 2017 році на Азовському морі був встановлений рекордний вилов в 37,5
тис.тонн. На папері ця цифра виглядає дійсно переконливо, чи жарт, майже половина всього українського вилову. Але, якщо ближче з нею познайомитися, дізнавшись, а який асортимент виловили на Азові, то стає зрозумілим, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже жалюгідному стані. Справа в тому, що більше 99,9% від усього річного вилову в Азовському морі складають три види: азовська хамса, тюлька і промислові види бичків. Тільки 136,7 тонн було виловлено на Азові в 2017 році всіх разом узятих інших видів риби … і це з заявленого загального вилову в 37,5 тисячі тонн. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака всього … 110кг., тоді як ще десять років тому його ловили сотнями тонн.

У 2018 році через різні об’єктивні та суб’єктивні обставини на Азовському морі виловили тільки 21,3 тис. тонн водних біоресурсів. Приблизно таку ж кількість зловили азовські рибалки і в 2019 році.
На жаль залишився в далекому минулому рибний достаток Азова… А бичок на прилавках нічого крім жалю і болю не викликає своїм мізерним розміром, в мізинець довжиною. Хто дозволяє в таких величезних кількостях знищувати молодь риби? А адже саме молодь є майбутнім моря.
Якихось тридцять років тому осетрових видів на Азові виловлювали понад 4,5 тисячі тонн. Чорної ікри добували 400 тонн.
Сьогодні все осетрові, як зникаючі види занесені до Червоної Книги України та їх вилов категорично заборонено. Браконьєрові, який піймав осетра, доведеться заплатити крім штрафу ще й компенсацію за завдані збитки в розмірі 48 000 грн. А за білугу 100 тисяч грн.

Ще на початку ХХ століття не одиничними екземплярами рибалки
виловлювали білугу завдовжки 3-4 метри і вагою до 1 000 кілограм.
Зараз такі екземпляри залишилися тільки в спогадах старих рибалок і на
пожовклих фотографіях.
Не може вирости білуга … їй просто цього не дають промислові і браконьєрські сітки, які проціджують море. Потрібно пам’ятати, що полово зрілість у білуги настає в 16- річному віці. Скільки їй потрібно намагатися не потрапити в сітки, щоб дати потомство …
Вилов риби в Азовському морі забезпечує левову частку всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, яке проходить щорічно. Традиційно, що більше 60% від загального ліміту виділяється Україні.
Угода з питань рибальства в Азовському морі чітко прописує спрямованість і кількість наукових досліджень з кожного боку. А так же визначає штучне відтворення видів риби, які цього потребують.
РФ побудувала чотири рибоводних комплексу на березі Азова по відтворенню осетрових видів риби. Щорічно понад мільйон штук молоді випускається.

Український берег більш мілководний і тому вся осетрова молодь годується біля нього. Прогрес зіграв поганий жарт з рибальством. Раніше мережі виготовлялися з джгута або нитки. Рибалки користувалися сітками з певним розміром вічка для вилову дорослих особин, молодь просто проходила крізь велику клітинку. Але сьогодні з винаходом ліскових сіток прилов молоді просто колосальний. Риба, ледь торкнувшись ліскових сіток, в буквальному сенсі залипає в них, особливо це стосується «колючих» видів риби. Тому для молоді осетрових видів ці нові сітки серйозна загроза. Нерідкі випадки, коли браконьєрські сітки просто забиті маленькими осетрятами по 8-10 сантиметрів завдовжки.
Так як така маленька риба ніякої комерційної або продуктової цінності не має, браконьєри цю молодь перемелюють на корм свиням. Випустити ж в живому вигляді молодь осетрових видів практично неможливо, так як вона сильно травмується.

– Основними причинами зникнення риби в Азові можна назвати
нераціональну господарська діяльність, що межує зі злочином,
браконьєрство, яке набуло лякаючих масштабів і незадовільна екологічна ситуація з Азовським морем. Річки, що впадають в нього, несуть різну хімію з полів, та ще й хімічні і металургійні гіганти, які стоять на його берегах явно не оздоровлюють морські води своїми стоками і сливами – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Згідно з останніми дослідженнями Чорне і Азовське море потрапили в список найбрудніших морів світу. Чорне море в цьому списку розташувалося на другому місці. На 5 місці знаходиться Азовське море. Його вважають сильно забрудненим ще через те, що воно найдрібніше в світі. Залишається тільки пам’ятати, що до 50-х років ХХ століття Азовське море займало друге місце по вилову осетрових риб. Так само в ньому виловлювали в достатній кількості більше 20 видів промислових риб.

Прес служба Асоціації рибалок України