У суботу, 20 червня, Полтавський театр ляльок відновить свою роботу після карантину в традиційному форматі. Першою глядачам у залі представлять виставу «Ще раз про Червону Шапочку». Вартість квитка – 40 грн.
Постановки можна буде побачити лише у вихідні. Та й то недовго – уже на неділю, 12 липня, призначене закриття театрального сезону. Фіналити будуть виставою «Попелюшка».
Альона Зимня
Твори видатного українського художника, письменника, громадського діяча Василя Лопату в Україні, якого знають більше як митця, котрий займався розробкою ескізів для національної валюти, поповнили колекцію державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Закладу подарували 51 роботу, серед яких одними з найбільш цінних є гравюри з зображеннями гетьмана Івана Мазепи та князя Володимира Великого, що були розроблені автором як ескізи для гривні. До речі, саме українську валюту спеціальна комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала найкрасивішою грошовою одиницею.
Робота над створенням гривні розпочалась у квітні 1991 року, коли творчому колективу українських художників і графіків запропонували розробити відповідні ескізи. На той момент Василь Лопата вже написав портрет гетьмана, хоча для цієї постаті, як йому говорили, час іще не настав. Та після проголошення Акту незалежності України в серпні 1991-го саме напрацювання цього митця відібрали серед інших варіантів і затвердили.
За час подальшого існування купюри номіналом 10 гривень із зображенням Івана Мазепи навколо останнього точилося чимало дискусій. Портрет, який створив художник, не був схожий на традиційний, що поширювався в літературі. За основу Василь Іванович узяв гравюру Бернінгрота, створену ще за життя гетьмана. А ще перед тим, як почати роботу над мистецьким образом, ретельно опрацював відповідні наукові видання.
Загалом доробок відомого художника налічує близько 700 творів образотворчого мистецтва, 75 проілюстрованих видань, оформлення української гривні, дипломатичного й українського паспортів. За ілюстрування «Кобзаря», якому присвятив п’ять років, Василь Лопата отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка. Ці ліногравюри виставлені тепер в експозиції Музею історії Полтавської битви.
Альона Зимня
Учора після чергового послаблення карантину свою роботу відновили бібліотеки обласного центру. Але поки що не в повному обсязі. Громадяни можуть скористатися лише послугами абонементних відділів: вибрати собі літературу для читання, повернути книги, котрі брали до призупинення діяльності закладів. Такі видання, до речі, одразу відправляють на 10-денний карантин.
Працівники бібліотек обслуговують відвідувачів у захисних масках, рукавичках. Бібліотеки забезпечені безконтактними термометрами, засобами для дезінфекції. Відвідувачів також просять не нехтувати профілактикою – бути в засобами індивідуального захисту, користуватися антисептиками, дотримуватися безпечної дистанції.
Такі тимчасові незручності користувачів не лякають – уже зранку до абонементних відділів утворювалися черги. А от відкриття читальних залів у бібліотеках полтавцям доведеться чекати до завершення карантину.
Альона Зимня
10 червня на Полтавщину, як і деякі інші регіони України, чекає чергове послаблення карантину, під час якого буде дозволено, зокрема, проведення культурно-мистецьких заходів. Відбуватися вони можуть тільки з дотриманням низки умов.
Як сказано в Тимчасових рекомендаціях, доданих до відповідної постанови головного санітарного лікаря України, організаторам таких заходів варто подбати про:
Кількість учасників при цьому обмежується однією особою на 5 кв. м території, де проводиться захід. Якщо то не огороджена площа просто неба, а приміщення, відвідувачі повинні бути в захисних масках, що закривають ніс і рот, упродовж усього часу. Організація фан-зон поки що під забороною.
Наразі культурно-масові заходи дозволяються лише за умови розміщення людей на сидячих місцях. При цьому, якщо останні встановлюються окремо один від одного, відстань між ними має бути не меншою за 1,5 м. Якщо ж ці місця стаціонарні, розміщувати відвідувачів треба так, щоб між ними були вільні сидіння збоку, спереду та ззаду. За одним столом може розташовуватися не більше чотирьох осіб (без урахування дітей до 14 років).
Окрім того, організатори зобов’язані забезпечити своїх працівників засобами індивідуального захисту, а також подбати про централізований збір ЗІЗ із їх подальшою утилізацією. У санвузлах повинні завжди бути засоби для дезінфекції. Місця найбільшого скупчення відвідувачів, а також поверхні, із якими ті контактують, необхідно регулярно очищати. Вентиляція в приміщенні має працювати без збоїв.
Альона Зимня
Для туристичних груп в Україні планують скасувати обмеження по кількості людей, запроваджені через карантин. Про це розповів сьогодні на зустрічі президента з представниками галузі головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Поки що учасників мандрівки може бути одночасно не більше десяти. Невдовзі ж кількість членів туристичних груп планують збільшити до півсотні , тобто до стількох, скількох перевозить автобус. За словами посадовця, відповідне рішення мають ухвалити на найближчому засіданні уряду.
Приймати туристів, серед іншого й у такій кількості, Полтава готова, розповів секретар міської ради Олександр Шамота в ефірі UA:Перший. Він висловив припущення, що цього року в Україні туризм буде переважно внутрішнім, їхатимуть люди в основному туди, де немає коронавірусної інфекції. Полтавщина – якраз такий регіон.
Альона Зимня
Сьогодні виповнився 101 рік від дня народження відомого українського коміка, гумориста, народного артиста Української РСР Юрія Трохимовича Тимошенка (сценічний псевдонім – Тарапунька). Він народився в селі Каленики на Полтавщині 1919 року, та згодом родина переїхала до обласного центру. Тут, у школі №3, майбутній артист здобув загальну середню освіту. А 1941 року закінчив Київський театральний інститут.
Під час Другої світової війни Юрій Тимошенко виступав у комічному дуеті з Юхимом Березіним у складі ансамблю пісні і танцю Південно-Західного фронту. Виходив на сцену в образі банщика Мочалкіна, а Березін – повара Галкіна. Після війни артисти вигадали собі нових персонажів – міліціонера Тарапуньку та електромонтера Штепселя. Кажуть, що сценічний псевдонім наш земляк обрав на честь річки Тарапуньки, що протікає в місті, де минули його дитячі роки, за підказкою Олександра Довженка. Останній же посприяв і появі Штепселя, позаяк на той час Юхим Березін працював у образі електромонтера.
Дует Тарапуньки та Штепселя був надзвичайно популярним. Коміки давали тисячу вистав на рік, тобто в середньому по три вистави на день, але глядачам і цього було замало. На їхні виступи неможливо було купити квиток, а на вулицях шанувальники буквально рвали своїх кумирів на частини. У такому творчому тандемі артисти працювали понад 40 років. Припинив він своє існування лише 1 грудня 1986 року – у день смерті Тарапуньки, що сталася в Ужгороді під час гастролей у результаті серцевого нападу.
Друга дружина Юрія Тимошенко Юлія Пашковська передала до Полтавського краєзнавчого музею на постійне зберігання чимало цінних матеріалів про видатного коміка. Серед них – фотографії, копії та оригінали документів, його рукописи, афіші концертів тощо. У річницю народження артиста заклад опублікував кілька рідкісних фото й рукописів із цієї збірки. На світлинах Юрій Тимошенко – у ролях міліціонера Тарапуньки та міліціонера Грищенка у фільмі «Зелений фургон», із Юхимом Березіним на творчій зустрічі із своїми шанувальниками та в Полтаві біля річки Тарапуньки, а ще разом із дружиною та синами.
Також увазі відвідувачів запропоновані сторінки щоденника гумориста за лютий 1933 року та альбому з фотографіями, виготовленими ним у 1934-му.
Альона Зимня
Через пандемію коронавірусу більшість масових культурно-розважальних заходів, серед яких і всеукраїнські та обласні фестивалі, цього року в нашому регіоні скасували. Не було ні фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя», що зазвичай проходить на початку квітня, ні традиційної «Решетилівської весни». 5 млн грн, які передбачалися на проведення нереалізованих заходів, повернуті в обласний бюджет, розповіла заступник голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко. Низку заходів перенесли на інші дати, а деякі залишили без змін.
– Відбіркові етапи фестивалю-конкурсу мистецтв «Зірковий час» провели в усіх районах, гала-концерт відбудеться в жовтні. Обласне свято «Пісні Бузкового гаю» в Диканьці перенесли на 24 серпня – День незалежності, – сказала посадовиця.
Також вона додала, що Міжнародний поетичний фестиваль «Меридіан – Полтава» нині втратив актуальність культурно-мистецького заходу зі статусом міжнародного. Однак його планують на 26 вересня як міжрегіональний. Замість трьох днів він триватиме один.
Орієнтовні дати проведення решти заходів:
За матеріалами Полтавської обласної державної адміністрації
У перший літній місяць на жителів обласного центру, як і інших українців, чекають два додаткові дні відпочинку. Вони з’явилися завдяки перенесенню вихідних, на які припадають державні свята – Трійця та День Конституції. Першу цього року відзначатимуть у неділю, 7 червня, тому понеділок після цієї дати стане в Україні неробочим днем. День Конституції щорічно святкують 28 червня. Нинішнього літа ця дата припала теж на неділю, тож понеділок після неї, 29 червня, буде ще одним вихідним. Відтак на полтавців чекає два триденні уікенди – 6-8 червня та 27-29 червня.
Загалом у перший літній місяць в Україні нараховується 20 робочих і 10 офіційних вихідних і святкових днів.
Альона Зимня
Щороку в третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки – одного з символів нашої нації. Це свято об’єднує українців по всьому світові. Воно допомагає зберігати національні цінності, популяризує їх серед молодого покоління. А ще – просто дарує гарний настрій.
Зарядитися ним в обласному центрі, районах, об’єднаних територіальних громадах місцева влада запропонувала з самого ранку. Так, о 10-ій годині в Полтаві стартував загальноміський флешмоб «#вдягни_вишиванку». Пам’ятники деяким нашим видатним землякам убрали в національний одяг і запропонували городянам знайти їх, зробити селфі на тлі цих об’єктів та виставити на сторінці у «Фейсбук» із хештегом #вдягни вишиванку. Переможцю обіцяли вручити цінний подарунок – сорочку, вишиту «білим по білому».
Полтавська обласна державна адміністрація ініціювала онлайн-флешмоб фотографій «Прийди у вишиванці». До нього долучилися держслужбовці, соцпрацівники, працівники закладів освіти, архівів, закладів культури та інших, убравшись у вишиванки на роботу.
Інші державні, комунальні установи, заклади, організації громадян теж не залишилися осторонь свята. Вони підготували низку цікавих, пізнавальних заходів, присвячених вишитим творінням: презентації, фотозони, віртуальні екскурсії тощо.
Наприклад, у Полтавському міському Будинку культури оголосили конкурс «Вдягни вишиванку». Для участі в ньому потрібна була фотографія в улюбленому вишитому вбранні на тлі краєвидів міста, завантажена в коментарі під постом на сторінці МБК у «Фейсбуці». Бібліотека-філіал №4 Центральної бібліотечної системи Полтави запросила дорослих і малечу на поетичну онлайн-годину «Веселкою сплелися кольори». Всеукраїнський центр вишивки та килимарства, що в Решетилівці, закритий на час карантину для відвідувачів, організував на своїй сторінці у «Фейсбуці» онлайн-екскурсію виставковою залою. Роздивитися старовинні вишиванки запропонували й у музеї Давида Гурамішвілі, розташованому в місті-курорті.
А біля Миргородського козака, якого теж убрали у вишиту сорочку, працівники місцевого відділу культури облаштували зону для індивідуальної фотосесії.
Це відео до свята підготували для жителів рідного краю кременчуцькі патрульні.
А в Новосанжарській ОТГ сьогодні з 10-ої години ранку й цілу добу, до 10.00 22 травня, триває онлайн-голосування, яким визначать переможця фотоконкурсу «Вишиванка – мій генетичний код», оголошеного раніше.
Крім того, жителі Полтавщини мали змогу долучитися до онлайн-спілкування з українцями з усього світу, яке сьогодні вдень проводив на своїй сторінці проєкт «Всесвітній день вишиванки». Увечері тут транслювали прем’єру фільму «Спадок нації». А о 21.30 стартувала півторагодинна «Укротека», у якій найкращі діджеї країни представлять танцювальну українську музику, аби людям не було сумно вдома на карантині. І це далеко не повний перелік проведених заходів, здебільшого дистанційних, і тих, які ще відбудуться з нагоди Дня вишиванки. Цього року, до речі, він присвячений українській родині та родоводу.
– Формування дерева роду – не тільки захоплива справа. Це – вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте в старших родичів про своїх пра-пра: звідки вони родом, ким були та які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, русифікацію, участь у визвольній боротьбі, репресіях, утратах родини під час голодоморів. Водночас ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових – родичів, які насправді були героями свого часу, – зазначає оргкомітет Всесвітнього дня вишиванки.
З історії свята
2006 року студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки». На думку щодо її проведення дівчину наштовхнуло вишите вбрання, яке, як і чимало інших студентів, носив на заняття Ігор Житарюк. Леся запропонувала своїй та іншим групам вишу обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг носило кілька десятків студентів і кілька викладачів факультету. Та вже за кілька років свято розрослося до всеукраїнського рівня. Більше того, до Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також просто прихильники України. Відзначають його по-різному, якихось обов’язкових заходів не передбачено – зазвичай у різних куточках країни влаштовують ходу у вишиваному вбранні, тематичні концерти, конкурси, ярмарки тощо.
Цікаві факти про вишитий одяг
Альона Зимня
Цього літа жителі України зможуть купатися у відкритих водоймах. Про це повідомив на сьогоднішньому брифінгу головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Таке рішення було ухвалене після консультацій із фахівцями Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної Академії медичних наук України.
– Ці спеціалісти підтвердили, що морська сіль разом із сонячним ультрафіолетовим випромінюванням знищує збудника коронавірусної хвороби, тому буде дозволено відкрити пляжний сезон в Україні, напевно, як і в інших країнах світу. Крім того, навіть незважаючи не те, що в прісній воді збудник має можливість виживати, за наявними даними науковців, у річках із проточною водою інфікуватися досить складно, це може бути тільки при близькому контакті, – сказав посадовець.
Відтак щодо пляжного відпочинку й біля моря, і біля річок Міністерство охорони здоров’я дозволи надаватиме. Хоча водночас рекомендує:
Альона Зимня
