Категорія: Дозвілля

Консул Генерального Консульства Республіки Польща Барбара Качмарчик подарувала Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.П. Котляревського книги сучасних польських авторів. Ця подія відбулася в рамках проєкту «Польська полиця в Україні». Він спрямований на створення доступу до польської літератури в публічних українських бібліотеках, повідомили на сайті закладу.

Під час заходу гостей привітала директор Департаменту культури й туризму Полтавської обласної державної адміністрації Ірина Удовіченко. Вона розповіла про спільний українсько-польський молодіжний проєкт департаменту. А керівник бібліотеки Тетяна Зеленська запропонувала відкрити в закладу Клуб спілкування польською мовою та подякувала пані консул за подаровані книги.

 

Альона Зимня

У Зінькові на Полтавщині звели пам’ятник Зіньку Безрідному – козакові, який, за переказами, заснував це місто. Відкриття туристичної локації біля Дитячого парку відбулося ще наприкінці червня. Але, як зазначив міський голова Сергій Максименко, територію біля скульптурної композиції, автором якої став Роман Торяник, необхідно було ще благоустроїти. І от днями впорядкування локації повністю завершили. Навколо пам’ятника уклали тротуарну плитку, тож тепер до нього можна підійти, не ризикуючи станом взуття. Окрім того, пішохідну зону задля безпеки громадян відмежували від дороги, установивши вздовж проїжджої частини бетонні півсфери. Тепер це місце захищене від несанкціонованого проїзду та паркування автомобільного транспорту.

Альона Зимня

Цьогорічний грудень для полтавців буде насичений святковими датами, але не вихідними. Із 31 дня місяця робочих налічується 22, два з них – скорочені. Перший із таких днів припадає на переддень Різдва за юліанським календарем, а другий – на переддень Нового року. Окрім того, позаяк зазначене Різдво – це субота, то відпочинок для полтавців продовжиться в понеділок. Це єдиний додатковий вихідний нинішнього грудня.

Альона Зимня

Сьогодні в Полтавському літературно-меморіальному музеї Володимира Короленка презентували інформаційно-комп’ютерну технологію «Доповнена реальність у музейному просторі В.Г. Короленка». Новітня технологія надає можливість вийти за рамки стаціонарного стану реального музейного простору, призводить до виникнення особливого комунікаційного середовища між музейним предметом і відвідувачем, значно посилюючи емоційну складову взаємодії, повідомили в пресслужбі Полтавської міської ради.

Представник виконавця послуг Володимир Ковбаса представив три локації, на яких застосовується доповнена реальність. Перша – «Вітальня». Тут демонструється родина письменника за вранішніми розмовами на суспільно-громадські теми. Друга локація – «Їдальня». Вона показує гостинність сім’ї Володимира Короленка. Третя – «Робочий кабінет» – відкриває для відвідувачів майстерню нашого талановитого земляка, його виробничі навички й використання тодішніх новітніх технологій. Окрім того, у музеї можна зробити селфі з Володимиром Короленком.

Альона Зимня

На сайті Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського започаткували нову рубрику – «Історії від Супруненка». Цю ініціативу пояснили так:

– Хто знає директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександра Борисовича Супруненка, напевне, чув його розповіді. Ці історії, часом вкрай комічні, – дійсно унікальні. Ми вирішили, що настав час поділитися ними.

І першою в цій серії стала історія про те, як скіфський ідол впав на голову ректору одного з вишів: «У колекції кам’яної монументальної пластики нашого музею вирізняється досить цікава стела скіфського часу у вигляді монументу фалічної форми. Подібні прикрашали вершини скіфських степових курганів, переважно за архаїчної доби, і розташовувалися над похованнями військової еліти. Це – своєрідний кам’яний стовп, що загалом уособлює силу та мужність, найчастіше конкретного воїна. Отже, недивно, що «чоловіче начало» саме й призводило до появи скульптур такої форми. Окрім того, монумент має антропоморфні обриси: можемо бачити виступ голови, вигин шиї, плечі, руки, стегна й, звісно, відповідні чоловічі органи. Шию скульптури прикрашає гривня – прикраса заможного скіфа, а на поясі в чоловіка зображений меч-акінак. Правда, на кращих зразках скульптур обов’язково мав бути присутній і лук, і сагайдак… Подібних витворів скіфських майстрів відомо не так вже й багато. А на території Полтавщини такі стели скіфської доби не відомі. Проте мало хто знає історію того, як цей монумент потрапив до нашого музею. Справа в тім, що цю стелу виявили 1983 року на кургані в селі Великомихайлівка на Дніпропетровщині. Поховання досліджувала експедиція Дніпропетровського університету під керівництвом професора Ірини Ковальової та її сина Сергія Мухопада. У центральній частині кургану вчені виявили пограбоване в давні часи поховання, датоване VI ст. до н. е. Знахідок там було небагато, але у вирві, що, вірогідно, утворилася після пограбування в XIX ст., і знайшли цю стелу. Після завершення робіт монумент перевезли до Археологічного музею тодішнього Дніпропетровського університету. Стелу, згідно з усіма правилами, встановили в діжці із піском, що утримувала важку скульптуру. Та сталася прикра ситуація: металеві обручі діжки розірвалися, і масивний кам’яний ідол вагою близько 400 кг упав на підлогу. Звісно, скульптура не постраждала, але її падіння призвело до пошкоджень будівлі. До речі, поверхом нижче розташовувався кабінет тодішнього ректора університету, і там обвалилося тинькування та люстра. Керівник вишу дуже розгнівався та попросив у Ірини Федорівни, щоб та якомога швидше позбулася пам’ятки, передавши її хоча б до Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Ректор хотів, щоб такий експонат не створював більше ніяких проблем. Вийшло так, що Дніпропетровський університет на той час не мав тісних контактів з історичним музеєм, але вирішувати питання переміщення ідола потрібно було надзвичайно швидко. І один зі студентів-заочників, на той час керівник музею в Гадяцькій школі бджолярства, погодився на своєму автомобілі відвезти стелу до цієї експозиції. Так і вирішили: кабінет ректора відремонтували, а ідол поїхав до Гадяча. Але минув час, змінилися реалії. Громадський музей у Школі бджолярства закрили, стелу винесли на подвір’я, а оскільки це відомчий музей, то ніхто не опікувався пам’яткою. Її взяв на зберігання один із викладачів – Віктор Свириденко – і встановив у себе на городі. І вже там, 2013 року, пам’ятку оглянули співробітники нашого музею та перевезли її до Полтави як унікальний експонат і матеріальне свідчення ідеології раннього залізного віку. Ця стела цікава тим, що зроблена з унікального матеріалу – породи каменю під назвою ендербіт. Єдине його родовище – у Луганській області. Це породи, що давніші за граніт, – учені вважають, що цей камінь старший за 4 млн років. Та й скульптура, виконана в цьому камені, є унікальною».

Альона Зимня

2 листопада Полтавська обласна філармонія відкриє 84-й концертний сезон. Він буде першим після реконструкції закладу. Наразі тут уже оприлюднили афішу на листопад. Відповідно до неї, сезон у філармонії відкриють завтра гранд-концертом, який почнеться о 19.00 і матиме символічну назву «Ренесанс». Виступів у закладі, нагадаємо, не було майже 12 років. Перший концерт зможе побачити тільки 160 осіб, адже захід відбуватимуться з дотриманням карантинних вимог. Квитки коштують від 80 до 250 грн.

Альона Зимня

Учора, 30 жовтня, понад три години в обласному центрі, на території колишнього мототреку, жителі та гості міста могли скористатися унікальною можливістю піднятися в небо на повітряній кулі – у Полтаві вперше відбувся фестиваль «Монгольф’єрія» (відео). Таку назву організатори – повітроплавне товариство «Монгольф’єр» і громадська спілка «Українське повітроплавне товариство» – дали йому з огляду на те, що перша повітряна куля була розроблена братами Монгольф’є й самі аеростати інколи називають монгольф’єрами.

Для довідки. Перший пілотований людиною політ на такій повітряній кулі було виконано 21 листопада 1783 року – у небо над Парижем піднялися фізик Жан Франсуа де Розьє і маркіз Франсуа Лоран д’Арланд. Вони здійснили 25-хвилинний політ над містом, подолавши близько 9 км і піднявшись на висоту 91 м. Цей політ відбувся менш, ніж через півроку після першого безпілотного – тоді у Версалі в присутності Людовіка ХVI в повітря піднялася куля, що несла у своєму кошику вівцю, курку та качку.

Польоти на аеростатах умовно можна поділити на вільні та прив’язані. Саме останній і пропонували відвідувачам фестивалю. Під час прив’язаного польоту 20-метрова повітряна куля, надійно прикріплена тросами до нерухомих об’єктів, піднімається на висоту 30 м. Керує нею пілот, а на землі йому допомагає команда фахівців.

– Я займаюся повітроплаванням із 1991 року, – розповідає Юрій, «капітан» одного з аеростатів, які привезли до Полтави з Київщини. – Повітряна куля – недешеве задоволення, адже одна коштує 30-40 тисяч євро, а ще ж експлуатація. За цей час я побував у Люксембургу, Польщі, Австрії та деяких інших країнах. Не так багато, як ті, хто займається спортивним повітроплаванням. Я участі в змаганнях не беру. Для такого в цієї кулі завелика корзина.

Зате пан Юрій із задоволенням піднімає в небо на своєму аеростаті всіх охочих – від маленьких (із п’яти років) до дорослих. Певна річ, обмежену кількість. Наприклад, у корзину для спортивного повітроплавання брали лише стільки людей, скільки загалом важать не більше за 300 кг. При цьому, аби здійснити політ, необов’язково було бути струнким, вправним і в зручному одязі – забратися в корзину допомагали всім. За словами організаторів, свого часу вони навіть забезпечили підйом людині з порушеннями опорно-рухового апарату.

Сучасний тепловий аеростат піднімається в небо за рахунок нагрітого повітря, причому взимку – швидше, ніж улітку, через контраст температур. За теплої пори повітряні кулі можуть працювати лише після світанку та перед заходом сонця, адже вдень повітря над землею надто сильно прогріте. А от узимку злетіти можна в будь-який час, тільки б погодні умови залишалися сприятливими, тобто були відсутні опади, гроза й швидкість поривів вітру не перевищує 4 м/с. Якраз тому, що останній із цих параметрів 17 жовтня виявився перевищеним, запланований у Полтаві фестиваль не відбувся – його перенесли на ці вихідні.

Тепер же організаторам усе вдалося. Народу на території колишнього мототреку зібралося понад 1500 осіб. До кожної повітряної кулі, а їх було п’ять (із Кременчука, Кропивницького, Києва та області) вишикувалася черга по кілька сотень людей. Покатали всіх. Навіть тих, хто казав, що боїться висоти. Повільно піднятися на рівень багатоповерхівки, зізнавалися ті після польоту, зовсім не страшно. Але дуже цікаво!

А щоб відвідувачам фестивалю було ще цікавіше, організатори запросили до участі естрадних виконавців зі студії Геннадія Рагуліна, запального ді-джея, влаштували шоу мильних бульбашок та виступ повітряних гімнастів зі студії «Air Wings». На фуд-корті дітлахів могли порадувати солодкою ватою та поп-корном, а дорослих глінтвейном і бутербродами.

Наступний фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія» анонсували на 7 січня 2022 року, він відбуватиметься за новою зимовою програмою. Замовити квитки можна на сайті організаторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Віолета Скрипнікова

Фото: Віолета Скрипнікова, Сергій Скалько

Уже за кілька годин, о 15.00, у Полтаві, на колишньому мототреку, стартує фестиваль повітряних куль «Монгольф’єрія». Прогноз погоди поки що не віщує сильних поривів вітру, тож маємо надію, що цього разу захід усе-таки відбудеться. Полтавці нарешті побачать виступ надзвичайних повітряних гімнастів! Свої дивовижні номери покажуть учасники Студії повітряної гімнастики й акробатики «Air Wings», ідеться на сторінці організаторів у соціальній мережі «Фейсбук»:

– Гарантуємо, вони точно зачарують вас своїм талантом, вміннями та яскравим виступом!

Альона Зимня

В обласному центрі, у літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, відкрили виставку з приватної колекції видавця, мецената, лауреата премії ім. Миколи Ярошенка, почесного члена обласної організації Національної спілки художників України Олексія Петренка. Вона містить унікальні матеріали про історію освіти нашого краю та її представників. Експозиція отримала назву «Освіта Полтавської губернії в документах, фотографіях, листівках». Як повідомили в управлінні культури Департаменту культури, молоді та сім’ї міської ради, тут розміщені світлини, альбоми випускників навчальних закладів губернії, нагородні документи, що дозволяють побачити в деталях колишню систему освіти та критерії представлення до відзнак, портрети педагогів, які формували історію губернської освіти кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема унікальне фото викладачів Полтавського учительського інституту, серед яких – Антон Макаренко, атестати та свідоцтва про закінчення губернських навчальних закладів різних рівнів учнями різних станів і поштові листівки початку XX ст. із зображенням шкіл, гімназій, училищ Полтавської губернії.

 

На презентацію виставки завітали представники музейної справи, краєзнавці, художники, журналісти, духовенство та ін.

Доступною для ознайомлення експозиція буде впродовж місяця.

Для довідки. Система освітніх закладів на Полтавщині стала стрімко розвиватись із набуттям краєм статусу губернії. Велику роль у цьому відіграв, зокрема, указ генерал-губернатора, князя Олексія Куракіна від 20 червня 1803 року про заснування училищ у всіх повітах, а в Полтаві гімназії. Директором губернських училищ було призначено відомого поета й драматурга Василя Капніста, у будинку родини якого нині розміщений літературно-меморіальний музей Івана Котляревського.

Альона Зимня

Учора ввечері в обласному центрі відбувся концерт Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру (диригент – народний артист України Володимир Сіренко). Колектив виконав чимало відомих композицій, зокрема Симфонію до мажор Березовського, Симфонію №9 «З нового світу» Дворжака, Концерт №1 для фортепіано з оркестром Чайковского. Соло на фортепіано виконував Павло Качнов – випускник українського та австрійського музичних вишів, неодноразовий переможець всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів. Зал, заповнений із дотриманням карантинних вимог, був у захваті від майстерності виконавців, дякував артистам бурхливими оплесками.

Альона Зимня