6.11.2020 - 00:09

Прорвало трубу – ремонтуй її за власний рахунок!

Сьогодні вже нікого не здивуєш такою ситуацією, коли окремими організаціями, які забезпечують належне утримання будинкових мереж у багатоквартирних будинках при пориві будинкових труб у квартирі споживачів останнім «пропонується» усунути проблему за кошт самих власників помешкань.
Так, згідно інформації із сайту «Комунальний Лоєр» типовими або шаблонними «аргументами» житлово-експлуатаційних організацій при роботі зі споживачами є:
1) у будинку проживає велика кількість боржників, несплата яких впливає на рівень акумуляції коштів на виконання робіт по збереженні будинкового обладнання;
2) закупівля витратного санітарно-технічного обладнання на заміну зношених мереж не входить складовою витрат у затвердженому тарифі;
3) термін експлуатації будинку є суттєвим і тому не дозволяє здійснити увесь комплекс дій по утриманню в належному стані;
4) технічне обслуговування інженерних систем не означає заміну всього будинкового обладнання.
Слід зазначити, що перераховані «пояснення» житлово-експлуатаційних організацій українськими судами не беруться до уваги, а отже, задовольняються позови на користь споживачів.
Позиція судів пояснюється тим, що будинкова мережа інженерного обладнання складає собою цілісний майновий комплекс, обслуговування якого не може полягати у окремо взятому напряму відповідно до витрат тарифу, а передбачає планомірність та послідовність вчинення всіх належних дій надавачем послуги, які спрямовані на схоронність всього житлового фонду.
Такий судовий підхід працівники житлово-експлуатаційних організацій не сприймають.
Це і не дивно, адже за трансформацією українського законодавства дедалі частіше посилюється роль власників квартир в управлінні майном багатоквартирного будинку.
Автори сайту підкреслюють, що протягом останніх десятиліть напрацювалась у владних кабінетах «cпільна точка зору» у баченні реалізації житлової реформи як передача власникам квартир у багатоквартирних будинках у спільну власність будинкового обладнання (інженерне, cанітарно-технічне, електричне, каналізаційне тощо).
Для Житлового кодексу УРСР така концепцію не була новою, а навпаки, «стояла у витоку» формування архітектури житлового законодавства. Ефект від такої концепції споживачі-фізичні особи протягом радянської доби не відчували через наявність у системі надання житлово-комунальних послуг такого універсального учасника відносин як «балансоутримувач».
З одного боку балансоутримувач (найчастіше це була cаме місцева житлово-експлуатаційна організація) виступав у ролі «відповідального власника» за збереження будинкового майна, з іншого боку – це самостійний суб’єкт з утримання будинку та прибудинкової території.
У 2015 році Законом України № 417 – VIII держава «юридично» передала будинкове майно багатоквартирного будинку у спільну власність всіх власників придбаних (набутих) та приватизованих квартир, а у листопаді 2017 році Законом України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» у новій редакції «балансоутримувача» взагалі не передбачила.
Тож, на переконання працівників ЖЕКу Ваша труба-Ваша проблема!

Автор В.І. Коновал

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *