Війна для одних — це допомога для ЗСУ, щоденний героїзм, окопи та втрати, а для інших — можливість жити по-панськи, порушуючи всі можливі правила. Поки українці захищають свою країну на передовій, мажори-ухилянти влаштовують справжній «Форсаж» на вулицях столиці, загрожуючи життю громадян. Тим часом правоохоронні органи поводяться інфантильно і не вживають потрібних заходів щодо захисту населення. Чому ж досі не займаються сміливцями-шумахерами?
Гонки під час війни
Останній кричущий інцидент стався у Шевченківському районі Києва. 25-річний Стефан Мазенович Пашковський, півзахисник ФК «Ворскла», за кермом Lexus із номерними знаками STEF разом зі своїм другом, водієм Porsche Cayman (КА5209ВА), влаштували «шашки» на дорогах столиці. І це був не перший випадок із їхньою участю. Ненадання переваги в русі, порушення вимог дорожньої розмітки, перевищення встановленої швидкості руху та ін. посприяли ДТП за участю трьох автомобілів.
Незважаючи на численні свідчення очевидців, поліція вкотре не відреагувала як слід, і порушники уникнули відповідальності. Штрафи за порушення ПДР було накладено в грудні 2024 року, але це не дає потрібного результату.
Зазначимо, що Пашковський проживає у престижному житловому комплексі Києва за такою адресою: вулиця Андрія Верхогляда, 15 б, квартира 204. Його спосіб життя — відвертий виклик суспільству. За офіційними даними, юнак безробітний і не сплачує жодної копійки податків. Усі наявні доходи Пашковського — це криптовалютні махінації, які дозволяють йому безперешкодно фінансувати розкішне життя.
Звісно, за таких обставин штрафи від Національної поліції України ніяк не позначаються на його бюджеті.
Ганебна поведінка
Також Пашковський демонстративно викладає у TikTok відео своїх порушень ПДР, і часто в супроводі російського репу з пропагандою війни. Разом зі своєю подругою Оленою Лівенцовою він їздив по Києву (грудень 2024 р.) зі швидкістю 180 км/год, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху. Такі перегони вже неодноразово ставали причиною трагедій.
Однак мажор-шумахер не зупиняється. На безпеку людей навколо йому байдуже. Тільки за минулий рік на його рахунку численні порушення правил дорожнього руху, а зокрема:
- проїзд на червоний сигнал світлофора;
- перевищення швидкості;
- створення загрози для інших учасників руху.
Як ми вже зазначали, штрафи не впливають на бюджет Пашковського.
Пізніше поліція оголосила горезвісного мажора в розшук за ухилення від мобілізації, тому що за датою народження 26.02.1999 він досяг призовного віку. Дійшло до того, що у справу втрутився Печерський районний суд м. Києва. Але ж і це виявилося безрезультатним.
Попри перебування у розшуку за ухилення від мобілізації та військового обліку та купу штрафів, Пашковський продовжує безкарно насолоджуватися життям. Очевидний висновок: поліції вигідно отримувати хабарі, щоб покривати юного шумахера. Однозначно він має зв’язки в правоохоронних органах і переконаний, що під їхнім захистом йому можна все.
Розкішне життя під час війни
Розкішний спосіб життя Пашковського та його подруги Олени Лівенцової викликає справедливе обурення у суспільства. Офіційно безробітний юнак дарує дівчині дорогі ювелірні вироби від Cartier, сумки від Louis Vuitton, організовує подорожі на Мальдиви та інші люксові курорти. Не життя, а мрія, правда ж?
Тільки от справжні мрії Лівенцової зовсім не про мир або закінчення війни. Вона хоче нових матеріальних благ:
- люксових туфель від Hermès;
- чергового браслета від Cartier;
- нового авто Range Rover.
Це все коштує стільки, що можна було б декілька бригад ЗСУ забезпечити якісними дронами. Але роздуми про це Олена оминає і ставить чергові лайки під ганебними відео мажора Пашковського. Її байдужість до реалій війни лише мотивує його подальшу ганебну поведінку.
Тож виходить, що війна для бідних?
Ця історія піднімає болюче питання: чи війна в Україні стала обов’язком лише для звичайних громадян? Тисячі захисників віддають свої життя за свободу країни, коли такі, як Пашковський, Лівенцова і їхні друзі, продовжують насолоджуватися розкішшю, уникаючи будь-якої відповідальності.
Громадськість не повинна залишатися осторонь. Настав час довести, що в Україні немає місця для подвійних стандартів, і закон повинен діяти однаково для всіх, не враховуючи наявність зв’язків чи великих доходів. Правоохоронні органи зобов’язані вжити необхідних заходів, а не імітувати свою діяльність безрезультатними штрафами, аби подібні ситуації більше ніколи не повторювалися.