Категорія: Політика

Сьогодні Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №2494 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб». За це проголосували 239 депутатів.

Документ передбачає збільшення розміру допомоги на маленьких громадян держави, над якими встановлено опіку чи піклування, до двох із половиною прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (4447,50 грн – до 6 років; 5545 грн – від 6 до 18 років), а також до трьох із половиною прожиткових мінімумів відповідно до віку на дітей із інвалідністю (6226,50 грн – до 6 років; 7763 грн – від 6 до 18 років).

Також народні депутати розширили коло осіб, які матимуть право на призначення державної соціальної допомоги на догляд відповідно до закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». До переліку потрапили одинокі громадяни, які досягли 80-річного віку та які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб». Державна соціальна допомога на догляд таким особам призначатиметься в розмірі 40% прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність, за рахунок коштів держбюджету. Це 655 грн додаткових коштів до раніше запровадженої програми доплат пенсіонерам (500 грн).

Окрім того, у парламенті пообіцяли матеріальну підтримку малозабезпеченим сім’ям «на здобуття економічної самостійності». Її надаватимуть як одноразову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу непрацюючій працездатній особі, тобто такій, яка за станом здоров’я здатна до активної праці й не працює, не служить, не здобуває освіту за денною формою навчання в закладах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, із числа членів малозабезпеченої родини для організації підприємницької діяльності та виведення сім’ї з бідності. Порядок виплат у цьому випадку, їхній розмір та умови повернення визначатиме уряд.

Альона Зимня

У Полтавській обласній раді відбулося засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, під час якого депутати ухвалили рекомендувати, щоби в обласному бюджеті передбачили надання матеріальної допомоги сім’ям тих працівників закладів охорони здоров’я регіону, які загинули при виконанні службових обов’язків, пов’язаних із виконанням робіт із ліквідації захворюваності на COVID-19.

На сьогодні таких на Полтавщині – одна особа. Це 53-річна лаборантка з Глобинського району. За її життя тривалий час боролися в лікарні Кременчука, розповів журналістам під час брифінгу голова обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. Жінка перебувала на апараті штучної вентиляції легень.

Альона Зимня

Другий етап реформи системи охорони здоров’я, який стартував у нашій державі 1 квітня, не має нічого спільного з пілотним проєктом, який торік реалізували на Полтавщині. Про це повідомили на сайті Міністерства охорони здоров’я з посиланням на слова свого керівника Максима Степанова, які він озвучив у ефірі політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

– Із квітня 2019 року по квітень 2020-го в Полтавській області реалізовували пілотний проєкт з реформи медичної галузі. Але це не має нічого спільного з тим, що було запроваджено по всій Україні з 1 квітня цього року. Там не було жодних тарифів, фінансування відбувалося за зовсім іншими принципами, – наголосив очільник МОЗ.

Результати медреформи вторинної ланки «по-полтавськи» Максиму Степанову, нагадаємо, представили 11 травня, коли він завітав до регіону з робочим візитом. Як повідомили в обласній державній адміністрації, у «пілоті» було впроваджено принцип сплати за медичну послугу, що повністю відрізняється від зробленого по всій країні з 1 квітня.

– Основна відмінність – у тарифах. У «пілоті» платили гроші за кожен пролікований випадок, за його складність. А зараз усе зводиться до одного стандарту. Не може одна хвороба протікати в різних людей однаково. Навіть якщо брати пологи, у всіх жінок вони різні, тому й медзакладу потрібно платити різні суми, зважаючи на складність захворювання й лікування, – сказав посадовець.

Досвід пілотного проєкту в Полтавській області виявився досить успішним.

– Заробітна плата лікарів виросла в середньому до 12 тис. грн, медики отримали мотивацію якісно виконувати свою роботу. Зменшилася смертність пацієнтів від неправильно поставленого діагнозу. Змінилося ставлення людей до медицини – пацієнти пішли лікуватися туди, де краще ставлення, де треба менше купувати ліків, де краще годують, – розповів голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

В Україні ж, за словами міністра, унаслідок запровадження з 1 квітня другого етапу реформи системи охорони здоров’я 984 лікарні отримали менше фінансування, ніж торік, 332 з них – аж на 50%. Тож завдання МОЗ наразі не допустити звільнення працівників і закриття медичних закладів. Відтак до попередньої версії медреформи вносяться зміни, і позитивний досвід полтавського «пілоту» тут вельми на користь.

Альона Зимня

Президент України Володимир Зеленський видав сьогодні розпорядження №341/2020-рп про призначення голови Полтавської районної державної адміністрації. Ним став Дмитро Романов, повідомили в офіційному представництві глави держави. Перед цим він звільнив із цієї посади Ігоря Карімова, який був призначений очільником РДА 2016 року.

Як повідомили в облдержадміністрації про нового голову, за походженням він харків’янин, народився 25 квітня 1980 року. У цьому ж місті здобував вищу освіту – в інституті військово-повітряних сил ім. І. Кожедуба за технічною спеціальністю. Крім того, 2006 року закінчив Полтавський університет споживчої кооперації, де освоїв фінансову справу. Працював у Полтавській філії «Правекс-банку», керував приватним підприємством «Мірус Компані» та компанією «Стар Лайн»». 2011 року перейшов генеральним директором до ПАТ «Полтава-Авто», 2014-го – директором у ТОВ «САН МОТОРС» (м. Полтава).

Альона Зимня

Верховна Рада України відхилила закон, який лежав у парламенті з 2015 року й міг дозволити жінкам виходити на пенсію в 50 за умови звільнення з роботи та наявності 30 років страхового стажу. «За» такий варіант проголосували 264 депутата. Таким чином, норма, що з 1 квітня 2020-го вік виходу на пенсію для жінок становить 59 років і 6 місяців, залишається чинною. І це наразі передостаннє підвищення. За рік, із 1 квітня 2021-го, чоловіки й жінки виходитимуть на пенсію однаково – у 60 років.

Нагадаємо, 14 січня 2015-го Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Але Петро Порошенко його не підписав. Документ був повернутий до парламенту з президентськими пропозиціями. Після цього народні депутати питання не розглядали.

Ідею виходу на заслужений відпочинок у 50 розкритикували через дефіцит Пенсійного фонду. За словами очільниці Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, на сьогодні на реалізацію цієї норми, за розрахунками Мінсоцполітики та ПФУ, знадобилися б додаткові 12-34 млрд грн на рік.

Альона Зимня

Наразі у Європі гостро постала проблема нестачі сезонних працівників. На цю роботу досить часто наймалися громадяни України, у тім числі немало полтавців. Але нині вони не можуть виїхати на заробітки за кордон так же, як це робили раніше. За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлії Свириденко, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Австрія, Нідерланди та Швейцарія заборонили в’їзд для іноземців. Хоча є й країни, які незважаючи на закриті кордони готові прийняти українських працівників і надсилають відповідні запити до Кабінету Міністрів.

– Дійсно, звернення є. Але уряд України керується, насамперед, міркуванням безпеки й здоров’я наших громадян. В умовах поширення пандемії будь-яка подорож – це наражання на небезпеку захворювання, особливо коли ця подорож здійснюється літаком, – зазначає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Водночас Кабмін готовий розглядати такі запити. Ухвалюватиме рішення щодо кожного з них окремо, точково, виходячи з поточної епідемічної ситуації в тій чи тій країні та за дотримання певних умов. Роботодавець має забезпечити належні умови проживання, праці, медичного обслуговування, ідеться на «Урядовому порталі».

Як повідомив на своєму Телеграм-каналі прем’єр-міністр Денис Шмигаль, під час зустрічі з послом Європейського Союзу в Україні Мааті Маасікасом та тимчасово повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін він зазначив, що«важливою передумовою є легальне працевлаштування строком від трьох місяців із дотриманням усіх соціальних гарантій та належних умов праці українців. Координацію цієї роботи буде здійснювати урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції». А наразі КМУ отримав офіційні звернення стосовно сезонного працевлаштування громадян нашої держави лише від Фінляндії.

Альона Зимня

У кардіологічному центрі немає хворих на COVID-19, «швидкі» на «Ворсклі» ніхто не ховав, а громадяни стали більш свідомими й не порушують вимог карантину. Про це йшлося сьогодні на традиційному брифінгу у Полтавській обласній державній адміністрації, який провели перший заступник голови ОДА Дмитро Лунін та директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак.

Згідно зі статистичними даними, станом на 28 квітня на Полтавщині лабораторно було підтверджено 180 випадків коронавірусної інфекції, із них сім – нові (по три в Кременчуку та на Карлівщині, один у обласному центрі). За добу провели 144 дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції. Потужність лабораторії наразі – 200 ПЛР-тестів. Працюють дві бригади. Першочергово перевіряють аналізи тих, у кого виявлені симптоми COVID-19, потім – контактних осіб.

Досліджують біоматеріал і всіх хворих на пневмонію. У Полтаві таких пацієнтів приймає обласна інфекційна лікарня, у Кременчуці – лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька». Загалом у регіоні 158 осіб із пневмонією лікуються в стаціонарі, 70 – амбулаторно, повідомив Дмитро Лунін. За словами Віктора Лисака, за останню добу бригади екстреної медичної допомоги виїжджали на 13 викликів до хворих на пневмонію. Сімох людей госпіталізували, решта залишається вдома.

Прокоментували посадовці й ситуацію щодо виявлення коронавірусної інфекції в пацієнта кардіологічного центру.

– Так, був хворий із інфарктом міокарду, який потребував стентування. Його зробили. Але ми не знали, що цей пацієнт був у контакті з особою, зараженою коронавірусом. Після того як він виписався зі стаціонару, удома захворів. Його обстежили. Виявили COVID-19 та госпіталізували до інфекційної лікарні. В однієї медичної працівниці тест ПЛР показав позитивний результат. Але вона наразі здорова, почуває себе добре. Ми провели дезінфекцію в самому закладі, – сказав керівник ДОЗ ПОДА.

Дмитро Лунін додав, що всіх інших працівників кардіоцентру теж протестували – результати негативні, а також спростував чутки про приховування автомобілів екстреної медичної допомоги на «Ворсклі». За його словами, деякі блогери поширюють у мережі неправдиву інформацію. Насправді держава закупила машини за допомогою Світового банку, і наша область отримала їх як учасник пілотного проєкту з розвитку системи ЕМД.

– За моїми даними, минулого тижня Світовий банк розрахувався з постачальником, і, як тільки ми одержимо відповідні документи, оформимо акт прийому-передачі та переоформимо автомобілі, зможемо їх експлуатувати, – зауважив посадовець.

Загалом Полтавщина отримала 165 нових авто для надання екстреної медичної допомоги. Майже всі вже працюють, однак залишилося менше 50 одиниць, які треба переоформити. Дмитро Лунін запевнив, що ніхто нічого не приховує, і подякував футбольному клубу «Ворскла» за те, що допоміг – безоплатно розмістив у себе ці машини й продовжує їх зберігати, доки тривають паперові процедури.

Віктор Лисак зазначив, що всі автомобілі оснащені GPRS-системою, дефібрилятором разом із монітором, кисневими балонами тощо. Новий транспорт комфортний як для медперсоналу, так і для пацієнта.

Водночас громадяни стали більш відповідально ставитися до дотримання карантинних заходів і не порушують їх або адекватно реагують на зауваження та рекомендації правоохоронців, повідомив перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації. Так, за минулу добу поліцейськими регіону не було складено з цього приводу жодного адміністративного протоколу.

Альона Зимня

2020 року в Полтавській області заплановано відкрити 29 амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Про це повідомив журналістам на сьогоднішньому брифінгу голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

– Ми контролюємо хід робіт на об’єктах програми «Велике будівництво», яку презентували президентові України. До неї входять 29 амбулаторій. Одну вже здали, на черзі – друга, – сказав керівник ОДА.

Як просувається зведення такого закладу в Селещині, що ввійшла до Машівської об’єднаної територіальної громади, він разом зі своїм першим заступником Дмитром Луніним перевірив 23 квітня. Нині тут уже облаштовані зовнішні стіни, покрівля, триває обладнання зовнішніх інженерних мереж і водопостачання.

– На черзі – внутрішні оздоблювальні роботи, облаштування фасаду, укладання плитки, фарбування, – розповів радник голови облдержадміністрації Олександр Ткач.

Будівництво амбулаторії в Селещині стартувало торік у грудні. Здати об’єкт у експлуатацію збираються в кінці липня – на початку серпня. А в кінці серпня, планується, медпрацівники вже зможуть розпочати прийом пацієнтів. Тут працюватимуть лікар, до речі, для нього передбачене житло, а також дві медичні сестри, повідомили в обласній державній адміністрації.

– У нас запроваджені карантинні заходи, ми боремося з поширенням коронавірусу, але будівництво таких об’єктів – принципове питання для нас. Вони дуже важливі для громади, району. Маємо їх завершити вчасно. Розуміємо, що по частині амбулаторій будуть питання, зокрема щодо підрядників. Дуже добре, що стосовно цієї амбулаторії таких питань немає. Це приклад того, що об’єднана територіальна громада піклується про своїх мешканців, – зазначив Олег Синєгубов.

Альона Зимня

Аби зменшити поширення коронавірусної інфекції та убезпечити громадян від зараження, Кабінет міністрів України продовжив дію карантину в державі. Поетапне зняття або послаблення обмежень може розпочатися лише після 11 травня. Про це заявив на сьогоднішньому засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

– Моделювання аналітиків Національної академії наук України та дані Міністерства охорони здоров’я свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності, він може настати на початку травня, – сказав посадовець.

Відтак Кабмін ухвалив рішення про продовження карантину до 11 травня й водночас дещо розширив коло осіб, яких можна перевозити в громадському транспорті. Мова йде про тих, хто виявив бажання бути донорами крові.

Що ж до виходу з карантину, то прем’єр зазначив, що в уряду є чіткий план, який складається з п’яти етапів. Та розпочати його реалізацію можна буде лише за умови сприятливої епідемічної ситуації. Для цього, за словами Дениса Шмигаля, має бути кілька підстав:

1) якщо впродовж 10 днів кількість виявлених випадків захворювання в Україні не змінюватиметься або коливатиметься в межах 5%;

2) лікарні будуть заповнені пацієнтами з COVID-19 менше, ніж на 50%.

А до 11 травня КМУ повинен вирішити низку інших важливих завдань. Це збільшення кількості тестувань на коронавірус, покращення в забезпеченні лікарень і лікарів усім необхідним, запровадження електронного контролю щодо самоізоляції, створення нових правил функціонування для об’єктів обслуговування населення з обов’язковим соціальним дистанціюванням, масковим режимом і регулярною дезінфекцією.

– Якщо все буде добре й епідемічна ситуація сприятиме, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків і скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше, – зауважив прем’єр-міністр.

24 квітня на своєму Телеграм- каналі Денис Шмигаль опублікував дорожню карту виходу України з карантину.

Альона Зимня

Регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на сьогоднішньому засіданні розглянула питання запровадження в області додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів для недопущення подальшого поширення коронавірусної інфекції.

Відповідно до ухваленого нею рішення, з 13-ої години 18 квітня до 6-ої ранку 21 квітня жителям Полтавщини радять максимально обмежити пересування та перебування в громадських місцях без нагальної потреби.

– Це не комендантська година. Це обмежувальні заходи. Ми рекомендуємо громадянам не перебувати на вулицях у зазначений проміжок часу. Закликаємо бути свідомими. Звертаюся до голів РДА, керівників міст та ОТГ відповідально поставитися до проведення Великодня на ваших територіях. Кожен повинен оперативно реагувати на ту чи іншу ситуацію, своєчасно інформувати нас і правоохоронців про масові скупчення людей, – сказав голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

Окрім того, у своєму Телеграм-каналі він написав, що поліція в ці дні «буде працювати посилено. Порушення карантину дорівнює складений адмінпротокол». Пізніше Олег Синєгубов додав, що представники органів правопорядку зупинятимуть людей на вулицях і цікавитимуться метою їхнього перебування там.

Також комісія порадила жителям регіону обмежити доступ до місць поховань, релігійних споруд і прилеглих до них територій. У Полтаві, наприклад, усі служби в церквах проходитимуть у закритому режимі, повідомили в ОДА. Біля храмів чергуватиме поліція, щоб не допускати скупчення людей. Спочатку правоохоронці проводитимуть превентивну роботу. Але, якщо біля церкви стоятиме не 10, 20 чи 30 осіб, а більше й вони не будуть дотримуватися безпечної дистанції, вживатимуть усіх необхідних заходів для ліквідації порушення, у тому числі складання адмінпротоколів.

До речі, щоб уникнути зосередження біля храмів у містах великої кількості вірян, які захочуть освятити великодню їжу, священники планують проводити це дійство частіше, ніж зазвичай, по мірі звернень. У сільській же місцевості духовенству рекомендовано освячувати пасхальні кошики, які люди виставлятимуть перед своїми домоволодіннями.

Долучитися ж до богослужінь можна буде завдяки їх трансляціям по телебаченню, в інтернеті. Оновлений розклад ефірів загальноукраїнських каналів опублікував у своєму «Телеграм» Офіс президента.

Телеканал «Центральний» транслюватиме Великоднє богослужіння зі Свято-Успенського кафедрального собору Полтави 19 квітня з 6.00 до 9.00. Вірян просять звернути увагу: дійство змістилося в часі – традиційно його розпочинали опівночі. Зі Свято-Макаріївського кафедрального собору пряму передачу вестимуть«ІРТ» та «Місто+». Вона почнеться о 23.55 18 квітня.

Крім того, виконавчий комітет Полтавської міської ради заборонив «відвідування кладовищ населенням, у тому числі присутність на них священнослужителів, із метою поминальних заходів». КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» у період карантину надаватиме тільки послуги з організації та проведення поховань померлих та/або загиблих.

Роботу торговельних закладів, аптек, автозаправних станцій обмежувати не стали, вони працюватимуть у звичному режимі. Запевнив у цьому полтавців сьогодні й секретар міської ради Олександр Шамота. Він попросив людей не штурмувати заклади торгівлі, а також повідомив, що всі паски, які продаватимуть у магазинах, будуть освячені.

Альона Зимня