«Форсаж ухилянтів по Києву»: як безкарність мажорів стає загрозою для життя?

Війна для одних — це допомога для ЗСУ, щоденний героїзм, окопи та втрати, а для інших — можливість жити по-панськи, порушуючи всі можливі правила. Поки українці захищають свою країну на передовій, мажори-ухилянти влаштовують справжній «Форсаж» на вулицях столиці, загрожуючи життю громадян. Тим часом правоохоронні органи поводяться інфантильно і не вживають потрібних заходів щодо захисту населення. Чому ж досі не займаються сміливцями-шумахерами?

Гонки під час війни

Останній кричущий інцидент стався у Шевченківському районі Києва. 25-річний Стефан Мазенович Пашковський, півзахисник ФК «Ворскла», за кермом Lexus із номерними знаками STEF разом зі своїм другом, водієм Porsche Cayman (КА5209ВА), влаштували «шашки» на дорогах столиці. І це був не перший випадок із їхньою участю. Ненадання переваги в русі, порушення вимог дорожньої розмітки, перевищення встановленої швидкості руху та ін. посприяли ДТП за участю трьох автомобілів.

Незважаючи на численні свідчення очевидців, поліція вкотре не відреагувала як слід, і порушники уникнули відповідальності. Штрафи за порушення ПДР було накладено в грудні 2024 року, але це не дає потрібного результату.

Зазначимо, що Пашковський проживає у престижному житловому комплексі Києва. Його спосіб життя — відвертий виклик суспільству. За офіційними даними, юнак безробітний і не сплачує жодної копійки податків. Усі наявні доходи Пашковського — це криптовалютні махінації, які дозволяють йому безперешкодно фінансувати розкішне життя.

Звісно, за таких обставин штрафи від Національної поліції України ніяк не позначаються на його бюджеті.

Ганебна поведінка

Також Пашковський демонстративно викладає у TikTok відео своїх порушень ПДР, і часто в супроводі російського репу з пропагандою війни. Разом зі своєю подругою Оленою Лівенцовою він їздив по Києву (грудень 2024 р.) зі швидкістю 180 км/год, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху. Такі перегони вже неодноразово ставали причиною трагедій.

Однак мажор-шумахер не зупиняється. На безпеку людей навколо йому байдуже. Тільки за минулий рік на його рахунку численні порушення правил дорожнього руху, а зокрема:

  • проїзд на червоний сигнал світлофора;
  • перевищення швидкості;
  • створення загрози для інших учасників руху.

Як ми вже зазначали, штрафи не впливають на бюджет Пашковського.

Пізніше поліція оголосила горезвісного мажора в розшук за ухилення від мобілізації, тому що за датою народження 26.02.1999 він досяг призовного віку. Дійшло до того, що у справу втрутився Печерський районний суд м. Києва. Але ж і це виявилося безрезультатним.

Попри перебування у розшуку за ухилення від мобілізації та військового обліку та купу штрафів, Пашковський продовжує безкарно насолоджуватися життям. Очевидний висновок: поліції вигідно отримувати хабарі, щоб покривати юного шумахера. Однозначно він має зв’язки в правоохоронних органах і переконаний, що під їхнім захистом йому можна все.

Розкішне життя під час війни

Розкішний спосіб життя Пашковського та його подруги Олени Лівенцової викликає справедливе обурення у суспільства. Офіційно безробітний юнак дарує дівчині дорогі ювелірні вироби від Cartier, сумки від Louis Vuitton, організовує подорожі на Мальдиви та інші люксові курорти. Не життя, а мрія, правда ж?

Тільки от справжні мрії Лівенцової зовсім не про мир або закінчення війни. Вона хоче нових матеріальних благ:

  • люксових туфель від Hermès;
  • чергового браслета від Cartier;
  • нового авто Range Rover.

Це все коштує стільки, що можна було б декілька бригад ЗСУ забезпечити якісними дронами. Але роздуми про це Олена оминає і ставить чергові лайки під ганебними відео мажора Пашковського. Її байдужість до реалій війни лише мотивує його подальшу ганебну поведінку.

Тож виходить, що війна для бідних?

Ця історія піднімає болюче питання: чи війна в Україні стала обов’язком лише для звичайних громадян? Тисячі захисників віддають свої життя за свободу країни, коли такі, як Пашковський, Лівенцова і їхні друзі, продовжують насолоджуватися розкішшю, уникаючи будь-якої відповідальності.

Громадськість не повинна залишатися осторонь. Настав час довести, що в Україні немає місця для подвійних стандартів, і закон повинен діяти однаково для всіх, не враховуючи наявність зв’язків чи великих доходів. Правоохоронні органи зобов’язані вжити необхідних заходів, а не імітувати свою діяльність безрезультатними штрафами, аби подібні ситуації більше ніколи не повторювалися.

«Спали» ФСБшника»: СБУ проводить кампанію для протидії вербуванню молоді спецслужбами рф (відео)

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією продовжує загальнонаціональну інформаційну кампанію «Спали» ФСБшника». Вона спрямована на протидію вербуванню молоді російськими спецслужбами та запобіганню підпалам, терактам і диверсіям.

Адже такі злочини як підпали майна ЗСУ, держустанов чи їхнє мінування класифікуються Кримінальним кодексом України як тероризм або диверсія. І за них передбачена сувора кримінальна відповідальність навіть для неповнолітніх.

Однією зі складових інформаційної кампанії є соціальний відеоролик «Спали» ФСБшника», підготований СБУ спільно з відомим українським кінорежисером Любомиром Левицьким. Відео інформує громадян, і зокрема молодь, про невідворотність покарання за подібні злочини. Адже російські спецслужби активно «полюють» саме на неповнолітніх в інтернеті, пропонуючи злочинні «підробітки».

Протягом 2024 року СБУ та Нацполіція затримали понад 450 осіб, які за дорученням російських кураторів займалися підпалами в Україні. Фактично українські правоохоронці знаходять усіх виконавців злочинів. І замість «легких грошей» фігуранти отримують підозру від СБУ і перспективу тюремного ув’язнення.

На відео показана історія двох неповнолітніх – хлопця й дівчини, які погодилися на пропозицію кураторів із російського ФСБ вчинити злочин, але були затримані українською спецслужбою.

Використовуючи ключовий меседж – «Не пали своїх! «Спали» ворога!», СБУ закликає молодь повідомляти про будь-які спроби вербувань у спеціальний чат-бот «Спали» ФСБшника» t.me/spaly_fsb_bot.

Для цього достатньо вказати деталі пропозицій від ворога, а також номер телефону чи нікнейм особи, яка схиляла до злочину. Передана інформація є конфіденційною, вона ретельно перевіряється співробітниками Служби безпеки. Отримані дані допоможуть СБУ ще ефективніше протидіяти розвідувально-підривній діяльності російських спецслужб.

Станом на сьогодні до чат-боту «Спали» ФСБшника», який запрацював у середині грудня 2024 року, вже надійшло понад 1300 повідомлень. Усі вони стосувалися спроб представників спецслужб рф залучити українців до вчинення різного роду злочинів, мета яких – дестабілізувати ситуацію в нашій державі та знизити її обороноздатність.

Тестування оновленої версії е-запису почалося ще в 52 сервісних центрах МВС

Сьогодні розпочалося тестування оновленої системи е-запису ще в 52 сервісних центрах МВС.

Як повідомили сторінці сервісних центрів МВС у Полтавській області в соціальній мережі «Фейсбук», це робиться для вдосконалення попередньої реєстрації для отримання послуг, щоб унеможливити зовнішнє стороннє втручання в систему.

Оновлений тестовий онлайн-запис буде відкрито на всі послуги, доступні починаючи з 4 лютого 2025 року.

Щоб не зупиняти процес обслуговування громадян, працюватимуть 2 системи е-запису:

1. У сервісних центрах МВС, де ще не запровадили тестування, працюватиме попередня система е-запису.

2. У сервісних центрах МВС, де запроваджують оновлену тестову систему е-запису, реєстрація відбувається:

– для отримання послуг до 1 лютого – у попередній системі е-запису;
– для отримання послуг після 4 лютого – у тестовій системі е-запису.

Таке розмежування діятиме на час перехідного періоду.

Попередня реєстрація та детальніші інструкції – за посиланням.

На міському пляжі Полтави під час зимових купань чергують рятувальники

6 січня, у день Хрещення Господнього, з 6-ї ранку на міському пляжі в Полтаві чергують рятувальники КО «Рятувально-водолазна служба». Вони спільно з фахівцями ДСНС слідкують, щоб під час зимових купань людям було безпечно, уважно стежать за ситуацією на воді.

Як повідомили в Полтавській міській раді, фахівці оснащені всім необхідним для оперативного реагування в разі надзвичайних ситуацій.

На цей час лід на водоймах нестабільний, крига тонка, що несе загрозу та підвищує ймовірність нещасних випадків.

Чергування рятувальників на міському пляжі триватиме до 20-ї години.

121 загиблий – втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення: ZMINA презентувала звіт-меморіал

Центр прав людини ZMINA презентував перший в Україні звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення росії в Україну”. Станом на кінець 2024 року відомо про загибель щонайменше 121 активіста, волонтера, правозахисника і журналіста через повномасштабну агресію росії проти України.

Реалізація політики рф, щодо цілеспрямованого знищення представників громадянського суспільства в Україні підтвердилася одразу після деокупації перших населених пунктів Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а надалі Харківщини та Херсонщини. Російські окупанти шукали людей за підготовленими заздалегідь списками.

Для збирання й документування даних ZMINA використовувала верифіковану інформацію з відкритих джерел, інтерв’ю з близькими, родичами, колегами загиблих або свідками їх смерті.

Крім того, організація взаємодіяла з Інститутом масової інформації, який документує випадки вбивств і загибелі журналістів, а також Офісом Генерального прокурора, який координує та здійснює нагляд за розслідуваннями в кримінальних провадженнях щодо порушень законів і звичаїв війни, зокрема щодо вбивств представників громадянського суспільства.

Багато випадків загибелі волонтерів, активістів і журналістів сталися під час атак на цивільні об’єкти або інфраструктуру, в умовах, коли удар був свідомо направлений на цивільні об’єкти. Тим самим росія вкотре порушила міжнародне гуманітарне право.

Серед основних причин, унаслідок яких загинули представники громадянського суспільства:

  • артилерійські обстріли, ракетні удари російської армії або застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) по цивільних об’єктах;
  • прицільні розстріли військовими рф гуманітарних або евакуаційних автомобілів та колон;
  • позасудові страти, застосування тортур і жорстокого поводження, ненадання медичної допомоги в місцях незаконного позбавлення волі;
  • підрив на піхотних, протитанкових мінах під час гуманітарних місій.

“Втрати громадянського суспільства під час нападу росії на Україну нам ще тільки доведеться усвідомити. Адже війна триває і веде до нових смертей, а крім того, в умовах бойових дій буває важко отримати повні й перевірені дані, особливо якщо йдеться про випадки, що сталися на окупованих росією територіях. Про деякі факти стає відомо лише через багато місяців, деякі досі залишаються неповними або неточними, – пояснює співавторка звіту, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. – Однак важливо фіксувати тут і зараз, бо з плином часу болючі спогади про події в рідних і свідків стираються, іноді їх блокують захисні механізми пам’яті. Ми підготували цей звіт, щоб ушанувати людей, які загинули, боронячи цінності вільного світу в цій страшній війні, а також продовжимо збирати, документувати та деталізувати ці історії”.

Згідно з меморіальним звітом, у 2022 році загинув 81 представник громадянського суспільства та медіа, у 2023 році – 19, а у 2024-му – 21 особа. Найбільше активістів та медійників загинуло у Київській і Донецькій областях – по 33 людини, у Харківській – 24, у Херсонській – 11, у Луганській – 7, у Чернігівській – 4, у Львівській – 3, у Запорізькій та Миколаївській – по 2 особи, на території росії – 1 людина, а місце загибелі ще одного активіста невідоме.

ZMINA спільно з партнерами й надалі продовжує документувати випадки загибелі представників громадянського суспільства та медіа, щоби вшанувати пам’ять про них та домогтися покарання винних.

Звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну” було підготовлено Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.

З текстом звіту-меморіалу українською мовою можна ознайомитися тут.

Як відбувається реорганізація Полтавської центральної районної лікарні

На засіданні 62-ї сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 28 листопада 2024 року було ухвалене рішення про реорганізацію комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» шляхом приєднання до комунального підприємства «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Леоніда Куроєдова». Наразі триває процес реорганізації ЦРЛ через приєднання її до 4-ї МКЛ.

Одним із найбільш болючих питань у процесі перетворення виявилося працевлаштування персоналу. Так, у комунальному підприємстві «Полтавська центральна районна клінічна лікарня ПМР» працювало 265 людей, із них 72 – це лікарі, 95 – медичні сестри, 51 – молодші медичні сестри, 47 осіб – немедичні працівники. Вакантні посади в 124 міських і 63 обласних медзакладах запропоновані станом на 2 січня приблизно половині персоналу. Що робити з тими, для кого вакансій не знайдеться, наразі невідомо.

Водночас планову та ургентну медичну допомогу Полтавська центральна районна клінічна лікарня надає нині в повному обсязі. Надалі все відбуватиметься відповідно до етапів реформування, яке відбувається в системі охорони здоров’я.

У Полтаві привітали 100-річного жителя з ювілеєм

1 січня 2025-го свій сторічний ювілей відзначив житель обласного центру Борис Баклицький.

Із цієї нагоди в гості до іменинника завітав перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко. Він привітав ювіляра, висловив глибоку повагу до його життєвого досвіду, подякував за вагомий внесок у розвиток громади та вручив подяку міського голови з нагрудним знаком.

Як повідомили в міськраді, Борис Баклицький народився 1 січня 1925 року в с. Мачухи. Після закінчення семи класів школи, навчався в професійно-технічному училищі на електрика. 1942-го пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Після війни приїхав жити до Полтави, працював тут 52 роки енергетиком у мехколоні №4.

Борис Баклицький – удівець, має доньку.

У перший день нового року в Полтаві народилося шість дітей

У міському та обласному перинатальних центрах у Полтаві 1 січня 2025 року народилося шість маленьких українців : чотири хлопчики та дві дівчинки. Про це повідомили в пресслужбі міськради.

Так, у КП «Перинатальний центр ІІ рівня Полтавської міської ради» цього дня знайшлося чотири дитини. Із них троє – це хлопчики, а також одна дівчинка.

У Перинатальному центрі КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на світ з’явилося дві дитини – по одній кожної статі.

У сервісних центрах МВС тимчасово не надають окремі реєстраційні послуги, повʼязані зі зміною власника

У зв’язку зі збоєм у роботі деяких державних реєстрів сервісні центри МВС з 20 грудня 2024 року призупинили надання окремих реєстраційних послуг із транспортними засобами. Ідеться про послуги, що повʼязані зі зміною власника, а саме:

  • за договором купівлі-продажу, укладеним у сервісному центрі МВС, у субʼєктів господарювання, у нотаріуса, у Центрі надання адміністративних послуг та через Дію;
  • за договором дарування, міни, спадщиною;
  • за договором лізингу, біржовою угодою;
  • вибракування.

Водночас лишаються доступним послуги:

  • перша реєстрація транспортних засобів (нових та ввезених із-за кордону);
  • встановлення газобалонного обладнання;
  • заміна, бронювання, замовлення та продовження терміну зберігання номерних знаків;
  • екзаменаційні послуги (прийом іспитів, видача посвідчення водія);
  • заміна та відновлення посвідчення водія й свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
  • призначення належного користувача.

IT-фахівці компетентних служб працюють над усуненням проблеми. Терміни відновлення роботи реєстру поки невідомі. Щойно реєстр запрацює, сервісні центри МВС відновлять надання послуг.

 

 

Ліквідація МСЕК: що буде з нового року

Із 2025 року замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) на базі багатопрофільних закладів охорони здоров’я впроваджується оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюватимуть команди лікарів-практиків.

Як повідомили в Полтавській міській раді, процес оцінювання функціонування може бути реалізований у різних формах. Залежно від обставин та потреб людини, його проводять в один із таких способів:

  1. Очний – безпосередньо в закладі охорони здоровʼя.
  2. Дистанційний – із використанням методів і засобів телемедицини.
  3. Заочний – без особистої участі людини, виключно за наданими документами.
  4. Виїзний – за місцем перебування або лікування особи.

 

Хто направляє на оцінювання?

Лікуючий лікар-спеціаліст, який веде пацієнта за захворюванням, що спричинило інвалідність.

 

Як отримати направлення на оцінювання?

– Звернутися до свого лікуючого лікаря.
– Надати документи: особисті, медичні, документи, що підтверджують причину інвалідності.
– Надати адресу електронної пошти для отримання сповіщень результатів.

 

Коли проходити оцінювання?

У строк, передбачений попереднім рішенням МСЕК, або раніше, якщо є потреба.

У випадку безстрокових рішень МСЕК оцінювання проходити не треба.

 

Коли та де буде оцінювання?

Пацієнт отримає повідомлення про місце й час оцінювання на електронну пошту. Якщо немає електронної пошти, надійде рекомендований поштовий лист. Також про повідомлення можна дізнатися в лікуючого лікаря.

 

Яка експертна команда?

Лікуючий лікар-спеціаліст спільно з пацієнтом обирає заклад з експертними командами потрібного профілю. Персональний склад команди залишається анонімним аж до дня оцінювання.

 

Що пацієнт отримає після оцінювання?

На електронну пошту особи надійде результат, який міститиме висновок експертної команди й призначення, зокрема рішення про статус інвалідності. Витяг також можна буде отримати в лікуючого лікаря. Цей документ замінює собою колишню довідку МСЕК.

Оцінювання повсякденного функціонування дозволяє встановити інвалідність та визначити потребу в подальшій медичній допомозі чи соціальній підтримці, а також допомагає ухвалити рішення щодо подальших кроків реабілітації або лікування.