Азовське море – це світова рибна перлина. Ще зовсім недавно воно
перевершувало Каспійське море по вилову риби з квадратного кілометра в 6,5 раз, а Біле море в 8 разів. Азовське море мілководне, добре прогрівається, воно багате кормом для риби. Які види риби тільки не виловлювали в ньому? Але, звичайно ж, королевою вважалася білуга. У 1939 році в Азовському морі виловили 672 кілограмову білугу.
І хоча ще «вчора» рибні запаси здавалися невичерпними, фахівці Асоціації рибалок України з гіркотою констатують, що сьогодні тільки три види риби: тюлька, хамса і бичок виловлюються в промислових масштабах, інші види ловлять в незначних кількостях.
У 2017 році на Азовському морі був встановлений рекордний вилов в 37,5
тис.тонн. На папері ця цифра виглядає дійсно переконливо, чи жарт, майже половина всього українського вилову. Але, якщо ближче з нею познайомитися, дізнавшись, а який асортимент виловили на Азові, то стає зрозумілим, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже жалюгідному стані. Справа в тому, що більше 99,9% від усього річного вилову в Азовському морі складають три види: азовська хамса, тюлька і промислові види бичків. Тільки 136,7 тонн було виловлено на Азові в 2017 році всіх разом узятих інших видів риби … і це з заявленого загального вилову в 37,5 тисячі тонн. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака всього … 110кг., тоді як ще десять років тому його ловили сотнями тонн.
У 2018 році через різні об’єктивні та суб’єктивні обставини на Азовському морі виловили тільки 21,3 тис. тонн водних біоресурсів. Приблизно таку ж кількість зловили азовські рибалки і в 2019 році.
На жаль залишився в далекому минулому рибний достаток Азова… А бичок на прилавках нічого крім жалю і болю не викликає своїм мізерним розміром, в мізинець довжиною. Хто дозволяє в таких величезних кількостях знищувати молодь риби? А адже саме молодь є майбутнім моря.
Якихось тридцять років тому осетрових видів на Азові виловлювали понад 4,5 тисячі тонн. Чорної ікри добували 400 тонн.
Сьогодні все осетрові, як зникаючі види занесені до Червоної Книги України та їх вилов категорично заборонено. Браконьєрові, який піймав осетра, доведеться заплатити крім штрафу ще й компенсацію за завдані збитки в розмірі 48 000 грн. А за білугу 100 тисяч грн.
Ще на початку ХХ століття не одиничними екземплярами рибалки
виловлювали білугу завдовжки 3-4 метри і вагою до 1 000 кілограм.
Зараз такі екземпляри залишилися тільки в спогадах старих рибалок і на
пожовклих фотографіях.
Не може вирости білуга … їй просто цього не дають промислові і браконьєрські сітки, які проціджують море. Потрібно пам’ятати, що полово зрілість у білуги настає в 16- річному віці. Скільки їй потрібно намагатися не потрапити в сітки, щоб дати потомство …
Вилов риби в Азовському морі забезпечує левову частку всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, яке проходить щорічно. Традиційно, що більше 60% від загального ліміту виділяється Україні.
Угода з питань рибальства в Азовському морі чітко прописує спрямованість і кількість наукових досліджень з кожного боку. А так же визначає штучне відтворення видів риби, які цього потребують.
РФ побудувала чотири рибоводних комплексу на березі Азова по відтворенню осетрових видів риби. Щорічно понад мільйон штук молоді випускається.
Український берег більш мілководний і тому вся осетрова молодь годується біля нього. Прогрес зіграв поганий жарт з рибальством. Раніше мережі виготовлялися з джгута або нитки. Рибалки користувалися сітками з певним розміром вічка для вилову дорослих особин, молодь просто проходила крізь велику клітинку. Але сьогодні з винаходом ліскових сіток прилов молоді просто колосальний. Риба, ледь торкнувшись ліскових сіток, в буквальному сенсі залипає в них, особливо це стосується «колючих» видів риби. Тому для молоді осетрових видів ці нові сітки серйозна загроза. Нерідкі випадки, коли браконьєрські сітки просто забиті маленькими осетрятами по 8-10 сантиметрів завдовжки.
Так як така маленька риба ніякої комерційної або продуктової цінності не має, браконьєри цю молодь перемелюють на корм свиням. Випустити ж в живому вигляді молодь осетрових видів практично неможливо, так як вона сильно травмується.
– Основними причинами зникнення риби в Азові можна назвати
нераціональну господарська діяльність, що межує зі злочином,
браконьєрство, яке набуло лякаючих масштабів і незадовільна екологічна ситуація з Азовським морем. Річки, що впадають в нього, несуть різну хімію з полів, та ще й хімічні і металургійні гіганти, які стоять на його берегах явно не оздоровлюють морські води своїми стоками і сливами – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Згідно з останніми дослідженнями Чорне і Азовське море потрапили в список найбрудніших морів світу. Чорне море в цьому списку розташувалося на другому місці. На 5 місці знаходиться Азовське море. Його вважають сильно забрудненим ще через те, що воно найдрібніше в світі. Залишається тільки пам’ятати, що до 50-х років ХХ століття Азовське море займало друге місце по вилову осетрових риб. Так само в ньому виловлювали в достатній кількості більше 20 видів промислових риб.
Прес служба Асоціації рибалок України
– Три роки тому ніхто не міг і уявити, що історико-культурний заповідник «Більськ» за два дні фестивалю зможе зібрати до 20 тисяч туристів. А в 2019-му «Гелон-фест» це зробив. Проведення фестивалю на Більському городищі сприяло створенню малих архітектурних форм, об’єктів туристичної інфраструктури та дало можливість залучити до співпраці 40 представників бізнесу. Найбільшу фортецю скіфського часу в Європі треба розбудовувати далі й робити там єдиний туристичний комплекс, – сказала Валентина Вождаєнко.
Торік на території Більського городища в межах майбутнього музею розпочалася реалізація проєкту «Інноваційно-технічне забезпечення туристичних об’єктів древнього міста Гелон». Ним передбачено облаштування зони wi-fi, встановлення камер спостереження, забезпечення освітлення валів, території завдяки сонячним електростанціям. Реалізується проєкт силами Більської сільради та заповідника. У 2019 році на нього пішло 953 тис. грн. Улітку роботи планується завершити повністю, 
– У грудні була зустріч із послом Греції в Україні, який зацікавився проведенням спільних розкопок у Більську, розбудовою музею та обіцяв допомогти з видавництвом книг. А влітку городище відвідав режисер із Японії Ясуюкі Муракамі. Відзнятий ним матеріал увійде до фільму «Шлях заліза», який презентують на відкритті Олімпійських ігор-2020 в Токіо, – розповів директор комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ» Ігор Корост.