21 лютого з нагоди Міжнародного дня екскурсовода в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського відбулася низка просвітницько-розважальних заходів. Кращі фахівці закладу на чолі з його директором, заслуженим працівником культури України, кандидатом історичних наук Олександром Супруненком організували й провели для гостей тематичні екскурсії й театралізовані вікторини, які презентували минуле полтавського краю, його природно-рекреаційний потенціал.
Упродовж усього дня колектив музею спілкувався з відвідувачами різного віку й різних уподобань. Дітей, наприклад, залучили до етнографічного інтерактиву «Полтавські страви». Четверокласники 10-ої школи дізналися, чим частують гостей у нашому регіоні, як готувати традиційні борщ, галушки, вареники. Наостанок же вони створили з природних матеріалів обереги для кухні.
Дорослих відвідувачів полтавські музейники познайомили з археологічними реліквіями, унікальними експонатами геологічної колекції закладу, «погортали» разом із ними «сторінки» давньоруської та козацької історії.
Але найбільшу зацікавленість гостей викликала, без сумніву, захоплива історія про досягнення й таємниці славетного козацького роду Кочубеїв. Як повідомили в музеї, цю театралізовану авторську екскурсію підготували й провели молоді науковці.
Альона Зимня





Спеціально до цього заходу в одному з залів музею розгорнули експрес-виставку культових і побутових речей, у якій нараховувалося загалом понад 50 експонатів. Усі, хто хотів, могли переглянути відеофільм «Пророк». Мусульманські родини презентували полтавцям яскраву концертну програму, до якої ввійшли пісні та танці народів Кавказу.
Завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу історії пізнього середньовіччя та нової історії Ганна Барська ознайомила представників мусульманської громади зі згаданою вище виставкою, розповіла про історію збирання священних реліквій різних конфесій, повідомили в музеї.
Були серед запрошених і Ольга та Ігор Цедіки – батьки учасника Революції Гідності, бійця батальйону спецпризначення «Донбас», 27-річного Антона Цедіка, який мав на фронті позивний «Еней» і загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського «котла». Саме цього хлопця в образі героя «Енеїди» Івана Котляревського й змалювала полтавська художниця, учасниця Революції Гідності Юлія Петушинська. Свою роботу вона подарувала краєзнавчому музею.
Як повідомила «Україна молода», створювала картину мисткиня для виставки з нагоди 250-ліття від дня народження засновника нової української літератури. Досягти стовідсоткової схожості у портреті не прагнула – головним було передати мужність, самовідданість людини. Тепер картина прикрашатиме один із залів закладу – той, що присвячений історії Полтавщини в складі незалежної України.
Як повідомили в облдержадміністрації з посиланням на обласний методичний кабінет навчальних закладів мистецтва та культури, заходи були організовані задля підвищення фахової майстерності та загальнокультурного рівня юних митців нашої області та їхніх педагогів. Майстер-класи відвідали викладачі усіх трьох полтавських, а також Карлівської та Гадяцької дитячих музичних шкіл, Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко, Великобагачанської дитячої музичної школи ім. Ф.Д. Кушнерика, Хорольського початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (дитячої музичної школи), Полтавського коледжу мистецтв ім. М.В. Лисенка та Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Альона Зимня
Зображення печатки з гербом було знайдено на звороті 99 аркуша «Справи про розслідування карних злочинів, вчинених у Полтавському полку в 1714-1730 рр.» – фактично на «конверті» листа решитилівського сотника Івана Гаєцького, старости Федора Навроцького та городового отамана Стефана Стефановича містечка Решитилівка від 20 березня 1723 року до полкового судді та наказного полковника Полтавського полку Григорія Буцького щодо помилково засудженого через фальшиві гроші мешканця Решитилівки Грицька Гирмана.
Як сказано на сторінці «Решетилівщина Іnfo» в соціальній мережі «Фейсбук», фотокопія документу, де вперше знайдено відтиск печатки з гербом, буде передана до місцевого музею.
Відзначити їх було вирішено великою грою, на яку запрошені новий володар «Сови Мудрості» – чемпіон серед команд гадяцьких шкіл, кращі збірні з закладів освіти Липової Долини, Лохвиці, Зінькова, Миргорода, чемпіон 2019 року з Харкова. Команда-переможець зможе перевірити свої сили в грі проти п’яти дорослих команд клубу «Магніт» – кількаразових чемпіонів, а також збірних гравців різних років, бібліотекарів та ін.
Як повідомив керівник клубу інтелектуальних ігор «Магніт» Олександр Грабенко, за час існування цього об’єднання участь у командних турнірах узяли 238 гравців. Деякі з них грають із 1995 року.

На ній представлені реконструкції пічних лицьових неполив’яних кахель XV – XIX ст. різних регіонів України та авторські кахлі ручного формування від члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Маркар’яна.
Цією виставкою майстер із різьблення по дереву дебютує як кахляр. Він відновив забуту технологію виготовлення пічних лицьових неполив’яних кахель, реконструював старовинні художні зразки, найбільш характерні для різних регіонів України.

Загалом на виставці представлено понад 90 експонатів, виготовлених за давньою технологією тиснення з різьблених дерев’яних форм, а також самі дерев’яні форми. Вони будуть цікаві учням і студентам, науковцям та археологам, майстрам народного мистецтва.